I-12

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія
Японія
Назва: I-12
Будівник: верф Kawasaki у Кобе
Закладений: 5 листопада 1942
Спуск на воду: 3 серпня 1943
На службі: 25 травня 1944
Доля: 13 листопада 1944 потоплений між Каліфорнією та Гавайськими островами
Основні характеристики
Клас і тип: Підводний човен типу А Modified 1 (I-12)
Водотоннажність: 2920 над водою, 4150 при зануренні
Довжина: 113,7 м
Ширина: 11,7 м
Осадка: 5,89 м
Двигуни:
  • 2 дизелі потужністю по 3,5 МВт
  • 2 електромотори потужністю по 0,9 МВт
Швидкість: 17,5 вузла (над водою), 6,2 вузла (при зануренні)
Дальність
плавання:
41 000 км при швидкості 16 вузлів (над водою)
Максимальна
глибина:
100 м
Екіпаж: 114
Озброєння:
  • 6 × 533 мм торпедних апаратів (усі носові), 18 торпед
  • 1 × 140 мм палубна гармата / 40 калібрів
  • зенітне озброєння 2 х 2 25 мм Тип 96
  • 1 літак Yokosuka E14Y
I-12. Карта розташування: Тихий океан
13.11.1944
13.11.1944
Район загибелі I-12

I-12 — підводний човен Імперського флоту Японії, який брав участь у Другій світовій війні.

Початок історії корабля

[ред. | ред. код]

І-12 спорудили у 1941 році на верфі компанії Kawasaki в Кобе. Він став першим і єдиним серед кораблів типу A Modified 1 (він же клас I-12), які створили на основі човнів типу A (I-9). У порівнянні з попереднім типом у І-12 збільшились ширина і осадка та були встановлені менш потужні дизелі, що призвело до зменшення як надводної (на 6 вузлів), так і підводної (на 1,8 вузла) швидкості. При цьому більш ніж на третину збільшилась дальність автономного плавання. Озброєння залишилось практично без змін, лише замість одинарних човен отримав таку ж кількість спарених зенітних автоматів.

Як і кораблі попереднього типу, І-12 був оснащений додатковими засобами комунікації, оскільки планувався як флагман ескадри підводних човнів.

Бойова служба

[ред. | ред. код]

4 жовтня 1944-го І-12 вийшов з Куре із завданням діяти на комунікації між західним узбережжям США та Гаваями, а також відвідати район островів Товариства та Маршаллових островів.

29 жовтня 1944-го в районі за тисячу вісімсот кілометрів на північний схід від Гавайських островів та за майже дві тисячі кілометрів від узбережжя Каліфорнії І-12 випустив з підводного положення дві торпеди по американському транспорту, який здійснював одиночний перехід. Одна з торпед влучила в судно, що розломилось на дві частини, після чого човен сплив та підпалив їх артилерією. Крім того, І-12 намагався таранити рятувальні човни та обстріляв їх із зенітної зброї, що призвело до додаткових втрат серед американських моряків.

За кілька діб для полювання на І-12 вийшла група ескортного авіаносця «Коррегідор», літаки якої двічі атакували якісь субмарини, втім, у підсумку успіх сприяв іншим кораблям. 13 листопада 1944-го мінний загороджувач «Ардент», що супроводжував конвой між Гаваями та Сан-Франциско, встановив сонарний контакт із підводним човном у районі за дві тисячі кілометрів на північний схід від Гавайських островів та за тисячу сімсот кілометрів від узбережжя Каліфорнії. Далі загороджувач та інше судно ескорту — патрульний фрегат зі складу берегової охорони «Рокфорд» — провели шість атак глибинними бомбами. У підсумку контакт із субмариною був втрачений, проте на поверхню спливли численні уламки. Ймовірно, саме цей бій призвів до загибелі І-12 разом з усіма 114 особами, що перебували на борту.[1]

Бойовий рахунок

[ред. | ред. код]
Дата Назва Тип Тоннаж Місце
29.10.1944 John A. Johnson вантажне 7176 29°55'N 141°25'W

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Imperial Submarines. www.combinedfleet.com. Процитовано 10 грудня 2022.