Skip to main content
Пропонована стаття продовжує розробку проблем функціонування та розвитку чеської антропонімійної системи допрізвищевого періоду. У статті проаналізовано засоби та способи ідентифікації особи людності в Чеському королівстві протягом XI–XIV... more
Пропонована стаття продовжує розробку проблем функціонування та розвитку чеської антропонімійної системи допрізвищевого періоду. У статті проаналізовано засоби та способи ідентифікації особи людності в Чеському королівстві протягом XI–XIV століть. Аналіз мовного матеріалу здійснено на основі писемних пам’яток офіційно-ділового стилю. У статті досліджено автохтонні слов’янські імена, а саме: імена-композити, відкомпозитні скорочення, імена- деапелятиви. Частина композитів, зафіксована пам’ятками XI–XІV ст., успадкована чехами з епохи праслов’янської, а інші – утворені вже на чеському мовному ґрунті. Давні імена-композити досліджено в контексті синоптичної схеми лексики Ю. Юркенаса. Автор теорії виділяє три семантичні групи основ, котрі в минулому вплинули на формування давньої антропонімії: а) душа, світ, світогляд; б) людина як розумна істота в) людина як суспільна істота. Аналіз засвідчив, що на старочеському мовному ґрунті композити могли утворюватися дещо вільнішим способом, зокр...
Пропонована стаття продовжує розробку проблем функціонування та розвитку чеської антропонімійної системи допрізвищевого періоду. У статті проаналізовано прізвиська як компонент багатолексемних антропонімів, зафіксованих у старочеських... more
Пропонована стаття продовжує розробку проблем функціонування та розвитку чеської антропонімійної системи допрізвищевого періоду. У статті проаналізовано прізвиська як компонент багатолексемних антропонімів, зафіксованих у старочеських пам’ятках адміністративного стилю XІ–XVІІ століть. Аналіз мовного матеріалу здійсне- но на основі писемних пам’яток офіційно-ділового стилю. У статті досліджено лексико-семантичні різновиди прізвиськ, зафіксовані як компоненти антропонімних формул, продуктивність та динаміку поширення упродовж століть. Аналіз відтворює основні тенденції у розвитку старочеської антропонімії аналізованого періоду. Із XІV ст. актуальними засобами ідентифікації особи поряд з іменем часто ставали одночасно кілька ознак (напр., індивідуальна і відтопонімна). Найпоширенішою дволексемною моделлю іменування осіб із ХVІІ століття є особове ім’я + прізвисько. Така продуктивність прізвиськ була пов’язана з поширенням їх у функції родових назв. Численні приклади з чеських джерел св...
The usage of names given according to the profession with the Czech antroponimic formulas are researched in diachronic section. Along with other nicknames. Profession names are trаnsformed into names as atribytes to the surnames and then... more
The usage of names given according to the profession with the Czech antroponimic formulas are researched in diachronic section. Along with other nicknames. Profession names are trаnsformed into names as atribytes to the surnames and then to Czech surnames. Key words: anthroponimic formulas, anthroponym, poly-lexeme anthroponimic formula, nickname, the profession names, workshop names.
У статті досліджено склад та динаміку поширення чеських складених власних особових назв XV – XVІІІ ст. Статистичні дані вказують на основну тенденцію у розвитку старочеської антропонімії цього періоду: у ХV ст. з’явилася тенденція до... more
У статті досліджено склад та динаміку поширення чеських складених власних особових назв XV – XVІІІ ст. Статистичні дані вказують на основну тенденцію у розвитку старочеської антропонімії цього періоду: у ХV ст. з’явилася тенденція до стійкого збільшення складених імен. Результат дослідження засвідчив, що протягом століть у чехів високу питому вагу мали антропоніми, які характеризували особу за індивідуальною та відтопонімною ознакою, зокрема АФ особове ім’я + прізвисько + відтопонімне означення та особове ім’я + два відтопонімні означення.