Значення "abordaż" у польська словнику

Марш - морський спосіб зіткнення двох бойових кораблів та ведення бойових дій на боях на їх колодах для отримання ворожого або подальшого занурення. Застосовуваний з самого початку навігації був основним способом боротьби з морем в епоху вітрильних кораблів до сімнадцятого століття і, незважаючи на зростаючу важливість артилерії, залишався одним з основних способів боротьби до початку ХIХ століття. Банкет замінив роль таранінгу, яка переважала в епоху гребних кораблів у давнину, і стала основним способом боротьби з вітром XV і XVI століття. З метою посадки на кораблі, крім моряків, також брали морські піхотинці, які разом із частиною екіпажу знаходились на борту ворожого корабля. Для того, щоб забезпечити посадку та запобігти втечам супротивника, кораблі були зачеплені гачками та канатами. Незадовго до посадки, вогонь із знарядь та гармат проводився, особливо з головних постів, щоб послабити екіпаж противника. Abordaż – sposób walki morskiej polegający na zetknięciu się dwóch okrętów i prowadzeniu walki wręcz na ich pokładach w celu zdobycia wrogiego okrętu lub jego późniejszego zatopienia. Stosowany od początku żeglugi, był podstawowym sposobem walki morskiej w epoce okrętów żaglowych do XVII wieku i, mimo wzrostu znaczenia artylerii, pozostał jednym z podstawowych sposobów walki do początku XIX wieku. Abordaż zastąpił w tej roli taranowanie, dominujące w epoce okrętów wiosłowych w starożytności, stając się także podstawowym sposobem walki XV- i XVI-wiecznych galer wiosłowych. Dla celów abordażu okręty oprócz marynarzy zabierały również żołnierzy piechoty morskiej, którzy wraz z częścią załogi dostawali się na okręt nieprzyjaciela. W celu doprowadzenia do abordażu i zapobiegnięcia ucieczce wrogiego okrętu stosowano sczepianie okrętów za pomocą haków i lin. Tuż przed abordażem prowadzono ogień z dział oraz broni ręcznej, zwłaszcza ze stanowisk na masztach, w celu osłabienia załogi przeciwnika.