Значення "anima" у італійська словнику

Душа, у багатьох релігіях, духовних традиціях і філософіях, є життєво важливою і духовною частиною живого істоти, зазвичай вважається відмінним від фізичного тіла. Він зазвичай вдихнув. Спочатку вираз сутності особистості, що розуміється як синонім "духу" або "я", з сучасної епохи, поступово ототожнювався лише з "розумом" або совістю людини. У душі часто витікає ідея суттєвої єдності та незмінності фону, яка зберігається в змінах тіла і головує над її функціями. Виявлені релігії стверджують, що Бог творить або генерує душі. У деяких культурах душа приписується неживим живим істотам, а іноді і об'єктам, вірою, відома як анімізм. Терміни "душа" і "дух" часто використовуються як синоніми, хоча перший більш тісно пов'язаний з поняттям індивідуальності людини. L'anima, in molte religioni, tradizioni spirituali e filosofie, è la parte vitale e spirituale di un essere vivente, comunemente ritenuta distinta dal corpo fisico. Tipicamente veniva assimilata al respiro. Originariamente espressione dell'essenza di una personalità, intesa come sinonimo di «spirito», o «io», a partire dall'età moderna venne progressivamente identificata soltanto con la «mente» o la coscienza di un essere umano. Nell'anima è spesso implicita l'idea di una sostanziale unità e immutabilità di fondo che permane ai mutamenti del corpo e presiede alle sue funzioni. Le religioni rivelate affermano che sia Dio a creare o generare le anime. In alcune culture si attribuisce l'anima ad esseri viventi non umani e, talvolta, anche ad oggetti, una credenza nota come animismo. I termini «anima» e «spirito» vengono spesso usati come sinonimi, anche se il primo è maggiormente legato al concetto di individualità di una persona.