Провалля (Київ)
Провалля Київ | ||||
Зміцнення Провалля верхніми і нижніми підпірними мурами | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
50°26′44″ пн. ш. 30°32′45″ сх. д. / 50.445694° пн. ш. 30.545861° сх. д.Координати: 50°26′44″ пн. ш. 30°32′45″ сх. д. / 50.445694° пн. ш. 30.545861° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Адмінодиниця | Київ | |||
Головні вулиці | Арсенальна площа, Кловський узвіз, Івана Мазепи, Паркова дорога | |||
Транспорт | ||||
Метрополітен | «Арсенальна» | |||
Карта | ||||
Прова́лля — глибокий яр, який пролягав між Маріїнським парком і Микільською брамою Нової Печерської фортеці.
1868 року Провалля згадав у своєму «Описі Києва» Микола Закревський:
«Так називалося одне урочище на Печерську, улоговина, з якої випливає невеликий струмок Клов. Урочище починалося крутим і глибоким урвищем у північній частині Печерська, поблизу... фортечної Микільської брами, нині частково засипано та загладжене. Ця улоговина пролягає на південний захід, уздовж Клова, колишніх Хрестів і Нової Слободи, прямуючи до Нової Забудови. Струмок Клов вливається у Либідь»[1]. |
У горі біля Провалля цегельня Василя Терехова видобувала глину для виробництва київської цегли. Під час будівництва Нової Печерської фортеці і Набережного шосе до Ланцюгового мосту роботи в яру заборонили[2].
Частину яру в районі нинішньої Арсенальної площі засипали. У 1846—1850 роках на утвореному перешийку звели казарму з Микільською фортечною брамою[3].
Провалля на схилах Дніпра укріпили верхніми і нижніми підпірними мурами. Верхні напівкруглі мури збудували в 1853—1854 роках. Нижні, двоярусну склепінну галерею з внутрішніми галереями, рушничними й артилерійськими бійницями, спорудили у 1856 році. Під час воєнних дій вони мали захищати проходи до Ланцюгового мосту й охороняти Микільську браму.
Через мури проходив підземний хід, що з'єднував арсенальські майстерні та водокачку на березі Дніпра. У цих підземеллях були прокладені чавунні водопровідні труби[3]. Вся ця частина укріплень Київської (Нової Печерської) фортеці, отримала неофіційну назву Миколаївського форту[4].
1949 року в урочищі на схилах Дніпра, між двома підпірними мурами, був споруджений Зелений театр.
-
Провалля на плані Києва С. Кульженка (1894)
-
Верхні напівкруглі підпірні мури
-
Нижні напівкруглі підпірні мури
-
Дніпровські схили в районі Провалля
- ↑ Закревський Микола та Опис Києва, с. 743.
- ↑ Київська цегла, 2017, с. 13.
- ↑ а б Прогулянка київською набережною
- ↑ Петров, 2012.
- Закревский Н. Провалье // Описание Киева: вновь организованное и значительно умноженное изд. с прил. рис. и чертежей. — К. : В. Грачева и комп, 1868. — Т. 2. — 495 с.
- Петров Сергій. Оборонні споруди Києва X—ХІХ ст. — К. : ВПК "Експрес-Поліграф", 2012. — ISBN 9789662530285.
- Семилетов Петр. Киевский кирпич. — К. : Самвидав, 2017. — 99 с.
|