Плохотюк Іван Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плохотюк Іван Васильович
 Солдат
Загальна інформація
Народження10 жовтня 1976(1976-10-10)
с. Барвинівка, Броницька громада, Звягельський район, Житомирська область
Смерть20 січня 2023(2023-01-20) (46 років)
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Війни / битвиРосійська збройна агресія проти України

Плохотюк Іван Васильович (нар. 10 жовтня 1976(19761010) — 20 січня 2023) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

[ред. | ред. код]

Народився в с. Барвинівка, Брониківській громаді, Звягельського району. Закінчив місцеву ЗОШ[1]. Пізніше, в 1993-1994 рр. навчався в Центрі професійно-технічної освіти м. Житомира на професії “Машиніст автомобільного крана”[2].

Двадцять років свого життя присвятив професійній службі в Збройних Силах України. Учасник АТО/ООС, неодноразово отримував нагороди Міноборони України[3].

Помер внаслідок поранень, отриманих в бою під Кремінною, Луганська область.

У Плохотюка Івана залишились батьки, дружина, син та донька[4].

28 січня 2023 р. похований в Житомирі, на Смолянському військовому цвинтарі[5][6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Віддав життя за Україну: на війні загинув наш земляк Іван Плохотюк. Новоград.City (укр.). Процитовано 31 січня 2023.
  2. Наші випускники % ⋆ Центр професійно-технічної освіти міста Житомира. Центр професійно-технічної освіти міста Житомира (укр.). Процитовано 31 січня 2023.
  3. У Житомирі в останню путь провели двох бійців, які загинули на Сході від рук російського окупанта. www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 31 січня 2023.
  4. У Житомирі попрощались з двома військовими | Журнал Житомира. zhzh.com.ua (укр.). Процитовано 31 січня 2023.
  5. У Житомирі в останню путь провели двох Героїв, які загинули на Сході України - 20 хвилин. zt.20minut.ua (укр.). Процитовано 31 січня 2023.
  6. У Житомирі попрощалися з загиблими захисниками. Zhitomir-OnLine | Новини Житомира | Новости Житомира. Процитовано 31 січня 2023.