Лопатинський повіт
Округ | Золочівський |
Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Центр | Лопатин |
Створений | 1854 |
Найбільші міста | Лопатин |
Лопатинський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини та Володимирії. Адміністративний центр — містечко Лопатин.
Утворений у 1854 р. Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та частина повітів, серед них і Лопатинський повіт, а його територія приєднана до Бродського повіту, однак його структуру збережено в судовій адміністрації у вигляді окремої Лопатинської судової округи, яка польською мовою називалася Лопатинським судовим повітом.
У 1912 р. територію Лопатинського судового повіту передано з Бродівського до новоутвореного Радехівського повіту.
Лопатинський повіт складався з містечка Лопатин і 23 сіл:[1]
- Барилів
- Батиїв
- Бордуляки
- Грицеволя
- Завидче
- Кустин
- Ляшків
- Миколаїв
- Монастирок
- Романівка
- Руда
- Руденко Ляцьке
- Руденко Руське
- Сморжів
- Станіславчик
- Стовпин
- Стремільче
- Топорів
- Трійця
- Тур'я
- Увин
- Хмільно
- Щуровичі
- ↑ Łopatyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 720. (пол.)