Клінтон Джозеф Девіссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нобелівська премія з фізики (1937) Клінтон Джозеф Девіссон
англ. Clinton Joseph Davisson
Народився22 жовтня 1881(1881-10-22)[1][2][…]
Блумінгтон, Іллінойс, США[4]
Помер1 лютого 1958(1958-02-01)[4][1][…] (76 років)
Шарлотсвілл, Вірджинія, США[4]
КраїнаСША США
Діяльністьфізик, викладач університету
Alma materЧиказький університет
Принстонський університет
Галузьфізика
ЗакладПринстонський університет
Університет Вірджинії
Науковий керівникОуен Віланс Річардсон
ВчителіОуен Віланс Річардсон
Аспіранти, докторантиLester Germerd
ЧленствоНаціональна академія наук США[5]
Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки:відкриття дифракції електронів
У шлюбі зCharlotte Davissond
Нагороди
Клінтон Девіссон (ліворуч) і Лестер Джермер (праворуч).

Клінтон Джозеф Девіссон (англ. Clinton Joseph Davisson; 22 жовтня 1881, Блумінгтон, Іллінойс, США — 1 лютого 1958, Шарлотсвілл, Вірджинія, США) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1937 року (спільно з Джорджем Томсоном) «за експериментальне відкриття дифракції електронів на кристалах».

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї ремісника Джозефа Девіссона й вчительки Мері Калверт. 1902 року, після закінчення школи в Блумінгтоні (штат Іллінойс), розпочав вивчати математику і фізику в Чиказькому університеті. Через рік змушений був перервати навчання через відсутність коштів. Працював у телефонній компанії Блумінгтона.

За рекомендацією Міллікена, з яким він познайомився під час навчання в Чикаго, в 1904 році отримав місце асистента в університеті Пердью. З червня по серпень 1904 Девіссон зміг продовжити навчання в Чикаго. У вересні 1904 р., знову за рекомендацією Міллікена, був прийнятий на півставки викладачем фізики в Принстонський університет, де пропрацював до 1910 року. У вільний час відвідував лекції Френсіса Мегі, Едвіна Адамса, Джеймса Джинса і Оуена Річардсона. Під час літніх семестрів він багато разів відвідував лекції в Чикаго та отримав у 1908 року ступінь бакалавра. У 19101911 роках отримував стипендію для навчання фізики в Принстонському університеті. У 1911 році захистив там дисертацію під керівництвом професора Річардсона на тему «Про термічної емісії позитивних іонів солей лужноземельних металів». З вересня 1911-го по квітень 1917 року працював викладачем фізики на фізичному відділенні технологічного університету Карнегі в Піттсбурзі. При спробі вступити добровільно на службу в армію в 1917 році йому відмовлено. З червня 1917 року і до закінчення війни працював у конструкторському бюро фірми Вестерн електрик компані(пізніше перейменованої в Белл Лабораторіз) у Нью-Йорку. Після закінчення війни відмовився від місця асистента професора й залишився в компанії Вестерн електрик.

У 1946 році після 29 років роботи в Белл Лабораторіз вийшов на пенсію і в 1947-48 роках працював гостьовим професором в університеті Вірджинії в Шарлоттсвіллі.

У 1911 році одружився з Шарлотт Сарою Річардсон, сестрою свого наукового керівника професора Річардсона. Батько чотирьох дітей — трьох синів і однієї дочки. Помер 1 лютого 1958 року в Шарлоттсвіллі (штат Вірджинія).

Досягнення

[ред. | ред. код]

У 1937 році Девіссон отримав Нобелівську премію з фізики за експериментальне підтвердження передбачених Луї де Бройля хвиль матерії. Експерименти по дифракції електронів на кристалах були проведені в 1926 році спільно з Лестером Джермером[en]. Друга половина премії була присуджена Джорджу Томсону.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Названо його іменем

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Храмов Ю. А. Дэвиссон Клинтон Джозеф (Davisson Clinton Joseph) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 108. — 400 с (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]