| Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. |
Вале́рій Абіса́лович Ге́ргієв (ос. Гергиты Абисалы фырт Валери, рос. Валерий Абисалович Гергиев, 2 травня 1953(19530502), Москва, РРФСР) — російський диригент осетинського походження, народний артист Росії (1996), народний артист України (2004). Герой Праці Російської Федерації (2013).
Має громадянство Нідерланців. Власник нерухомости (у тому числі незадекларованої), багатьох земельних ділянок в Італії (зокрема, на Площі святого Марка у Венеції), США, бенефіціар комерційних структур[5].
Виріс в Орджонікідзе (нині Владикавказ), в Північній Осетії, де навчався в музичному училищі по класах фортепіано і диригування. У 1972–1977 вчився в Ленінградській консерваторії, в роки навчання став лауреатом конкурсу ім. Караяна в Берліні та Всесоюзному конкурсі диригентів у Москві.
З 1977 працював асистентом головного диригента в Ленінградському театрі опери і балету (головним диригентом був Юрій Темірканов). З 1981 по 1985 керував Державним оркестром Вірменії, а в 1988, після переходу Темірканова в оркестр Ленінградської філармонії, зайняв місце головного диригента Ленінградського оперного театру. З 1996 — художній керівник Маріїнського театру. З 2002 художній керівник Московського пасхального фестивалю. З 2007 — головний диригент Лондонського симфонічного оркестру.
Має звання Артиста ЮНЕСКО в ім'я миру, є почесним громадянином міст Владикавказа, Ліона, Тулузи, почесним доктором Санкт-Петербурзького державного університету, почесним професором МГУ ім. М. В. Ломоносова, лауреатом двох державних премій Росії (1993, 1998), багаторазовим лауреатом театральних премій «Золотая маска» (с 1996 по 2000 гг.) і «Золотой софит» (1997, 1998, 2000 и 2003) та інших нагород і премій.
У 2004 році отримав звання Народний артист України.[6]
10 травня 2006 року Президент України Віктор Ющенко нагородив його орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня .[7]
1 травня 2013 року присвоєне звання Героя Праці Російської Федерації — один з перших п'яти нагороджених.[8]
Валерій Гергієв підтримує тісні зв'язки з представниками уряду Росії, а також інших органів влади/політичними елітами та продовжує отримувати від цих зв'язків суттєві ділові та юридичні вигоди.[9]
19 жовтня 2022 року доданий до санкційного списку України.[10]
|
|
---|
| Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво |
|
---|
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво |
|
---|
| Література та бібліографія |
|
---|
| Спорт |
|
---|
| Тематичні сайти |
|
---|
| Словники та енциклопедії |
|
---|
| Довідкові видання |
|
---|
| Нормативний контроль |
|
---|
|