Власов Олександр Володимирович

Власов Олександр Володимирович
рос. Александр Владимирович Власов
Народився	20 січня 1932(1932-01-20) селище Мисовськ Бурят-Монгольської АРСР
Помер	9 червня 2002(2002-06-09) (70 років) місто Москва
Поховання	Троєкурівський цвинтар
Країна	СРСР  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	інженер, гірничий інженер, політик
Alma mater	Іркутський державний технічний університет
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання	генерал-полковник
Партія	КПРС
Нагороди

Олекса́ндр Володи́мирович Вла́сов (20 січня 1932, селище Мисовськ Бурят-Монгольської АРСР, тепер Бурятія, Російська Федерація) — 9 червня 2002, Москва) — радянський державний і партійний діяч, міністр внутрішніх справ СРСР, голова Ради Міністрів РРФСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1976—1981. Член ЦК КПРС у 1981—1991 роках. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС (30 вересня 1988 — 13 липня 1990). Член Російського бюро ЦК КПРС (9 грудня 1989 — 19 червня 1990). Депутат Ради Національностей Верховної ради СРСР 9—11-го скликань. Народний депутат СРСР (1989—1991).

У 1949—1954 роках — студент Іркутського гірничо-металургійного інституту.

У 1954 році працював гірничим майстром на Черемховській шахті № 5 тресту «Черемховвугілля» Іркутської області.

У 1954—1955 роках — секретар первинної комсомольської організації шахти, завідувач відділу пропаганди і агітації, 2-й секретар Черемховського міського комітету ВЛКСМ Іркутської області.

У 1955—1960 роках — 2-й секретар Іркутського обласного комітету ВЛКСМ.

Член КПРС з 1956 року.

У 1960—1961 роках — 1-й секретар Іркутського обласного комітету ВЛКСМ.

У 1961 — січні 1963 року — 1-й секретар Зімінського районного комітету КПРС Іркутської області.

18 січня 1963 — 22 грудня 1964 року — 2-й секретар Іркутського промислового обласного комітету КПРС.

У грудні 1964 — грудні 1965 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Іркутської обласної Ради депутатів трудящих.

У грудні 1965 — 1972 року — 2-й секретар Якутського обласного комітету КПРС.

У 1972—1975 роках — інспектор ЦК КПРС.

У липні 1975 — 31 липня 1984 року — 1-й секретар Чечено-Інгушського обласного комітету КПРС.

25 липня 1984 — 24 січня 1986 року — 1-й секретар Ростовського обласного комітету КПРС.

24 січня 1986 — 10 жовтня 1988 року — міністр внутрішніх справ СРСР. Був організатором створення т.зв. «ОМОН».

3 жовтня 1988 — 15 червня 1990 року — голова Ради Міністрів РРФСР.

На I з'їзді народних депутатів РРФСР висувався кандидатом на посаду голови Верховної ради РРФСР, але поступився Єльцину з різницею в 68 голосів. 15 червня 1990 року уряд Власова склав повноваження перед Верховною радою РРФСР, обраною I з'їздом народних депутатів РРФСР. Новим главою уряду РРФСР через кілька днів став Іван Силаєв, якого затвердив З'їзд народних депутатів республіки.

У липні 1990 — 29 серпня 1991 року — завідувач соціально-економічного відділу ЦК КПРС.

З серпня 1991 року — на пенсії у Москві. З 1994 року очолював регіональну громадську організацію «Іркутське земляцтво «Байкал».

Помер 9 червня 2002 року, похований на Троєкурівському цвинтарі.

• генерал-полковник (1987)

• орден Леніна (1982)
• орден Жовтневої Революції
• два ордени «Знак Пошани»
• Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
• Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви»
• Медаль «Ветеран праці»
• Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

• Власов Александр Владимирович [Архівовано 3 вересня 2018 у Wayback Machine.]
• Власов, Александр Владимирович [Архівовано 17 липня 2017 у Wayback Machine.] // Иркутск. Историко-краеведческий словарь. — Иркутск, 2011.

Генеалогія та некрополістика Find a Grave · Родовід Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Prabook Довідкові видання Munzinger IBA Нормативний контроль Freebase: /m/0s97rdb · GTAA: 165992 · VIAF: 2557151778210118130004 · РНБ: 770175362

п о р Прем'єр-міністри Росії Російська імперія Вітте Горемикін Столипін Коковцов Горемикін Штюрмер Трепов Голіцин Тимчасовий уряд Львов Керенський РСФСР Ленін Риков Сирцов Сулімов Булганін Вахрушев Хохлов Косигін Родіонов Чорноусов Пузанов Яснов Козлов Полянський Воронов Соломенцев Воротников Власов Силаєв Лобов (в.о.) Єльцин (в.о.) Російська Федерація Єльцин (в.о.) Гайдар (в.о.) Черномирдін Кирієнко Черномирдін (в.о.) Примаков Степашин Путін Касьянов Христенко (в.о.) Фрадков Зубков Путін Медведєв Мішустін

п о р Очільники органів внутрішніх справ та державної безпеки СРСР Голови Об'єднаного державного політичного управління Фелікс Дзержинський (1923–1926) · В'ячеслав Менжинський (1926–1934) Народні комісари внутрішніх справ Генріх Яго́да (1934–1936) · Микола Єжов (1936–1938) · Лаврентій Берія (1938–1945) · Сергій Круглов (1945–1946) Народні комісари державної безпеки Всеволод Меркулов (1941, 1943–1946) · Віктор Абакумов (1946–1951) · Сергій Огольцов (в. о., 1951) · Семен Ігнатьєв (1951–1953) Міністри внутрішніх справ Сергій Круглов (1946–1953) · Лаврентій Берія (1953) · Сергій Круглов (1953–1956) · Микола Дудоров (1956—1960) · Міністр охорони громадського порядку Микола Щолоков (1966–1968) Міністри внутрішніх справ Микола Щолоков (1968–1982) · Віталій Федорчук (1982–1986) · Олександр Власов (1986–1988) · Вадим Бакатін (1988—1990) · Борис Пуго (1990–1991) · Віктор Баранніков[ru] (1991) Голови Комітету державної безпеки Іван Сєров (1954–1958) · Олександр Шелепін (1958–1961) · Володимир Семичастний (1961–1967) · Юрій Андропов (1967–1981) · Віталій Федорчук (1982) · Віктор Чебриков (1982–1988) · Володимир Крючков (1988–1991) · Вадим Бакатін (1991)