Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Васильчиков.
Васи́льчиков Іларіо́н Іларіо́нович (рос. Васи́льчиков Иларион Иларионович; 1805(1805) — 12 (24) листопада 1862) — Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор, князь.
Син державного і військового діяча Російської імперії, графа, потім князя, учасника війни з Наполеоном, генерала від інфантерії — Іларіона Васильовича Васильчикова (1776—1847).
Був Костромським губернатором, а потім губернатором Волині. З 30 серпня (11 вересня) 1852 року до смерті обіймав посаду Київського військового губернатора, Подільського і Волинського генерал-губернатора
За розпорядженням Васильчикова було заарештовано Тараса Шевченка 30 липня 1859 року. Після закінчення слідства губернатор порадив Шевченкові якнайшвидше виїхати до Петербурга, а в листі до «Третього відділу» висловив пропозицію не дозволяти йому поселятися в Україні.
Під час перевезення труни Шевченка Україною Васильчиков заборонив виголошувати будь-які промови. Керував розслідуванням справи про антипоміщицькі сходки селян на могилі Тараса Шевченка в липні 1861 року.
- Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 103.