Затока Джеймс (проєкт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розміщення ГЕС гідроенергокомплексу Затока Джеймс
Сточище річки Ла-Гранд. Темнішим кольором виділені ділянки сточищ сусідніх річок, стік яких перекидається до Ла-Гранд

Проєкт Затока Джеймс або Комплекс Ла-Гранд (фр. Projet de la Baie-James) — найбільший гідроенергетичний проєкт компанії Hydro-Québec, що є каскадом ГЕС потужністю 16 000 мегават.

Комплекс побудовано на замовлення компанії James Bay Energy в басейні річки Ла-Гранд, у русло якої також були спрямовані води річки Каніапіско та інших сусідніх річок. Проєкт було розпочато у 1974 році. Загальний басейн комплексу нині становить близько 177 тис. км², тобто приблизно 12 % площі Квебеку. Перепад висот басейну — близько 523 метрів. Загальна потужність 11 ГЕС, що є у його складі перевищує 16 000 МВт.

Можливість будівництва каскаду ГЕС розглядалось з 1950-х, проте принципове рішення про реалізацію проєкту було прийнято в 1971 році, тоді ж почалися підготовчі роботи. До будівництва безпосередньо ГЕС приступили у 1974 році.

Концепція комплексу передбачає будівництво каскаду ГЕС на річці Ла-Гранд, а також перекидання в цю річку частини стоку ще трьох річок — Руперт, Істмейн і Каніапіско. У результаті середня витрата річки збільшується вдвічі — з 1690 до 3400 м³/с, що значно підвищує вироблення електроенергії. Базовим елементом системи є водосховище на Каніапіско, утворене двома греблями і 43 дамбами. На трасі перекидання зводиться ще кілька ГЕС. Передача електроенергії здійснюється за системою ЛЕП постійного струму.

Власне на річці Ла-Гранд розташовані наступні станції, з гирла до джерела:

  • ГЕС Ла-Гранд-1 (фр. La Grande-1); потужність — 1436 МВт, середньорічне вироблення — 7,5 млрд кВт·год.
  • ГЕС Робер-Бурасса (фр. Robert-Bourassa потужність — 5616 МВт) і ГЕС Ла-Гранд-2-A (фр. La Grande-2А потужність — 2106 МВ). Формально це дві різні ГЕС, фактично ж вони використовують одні й ті ж підпірні гідротехнічні споруди, ідентичне обладнання, так що фактично це єдиний комплекс. Обидві станції мають підземні машинні зали, і приблизно однакові напори — 137 і 138,5 м відповідно. Сукупне вироблення — 37,4 млрд кВт·год.
  • ГЕС Ла-Гранд-3 (фр. La Grande-3); потужність — 2417 МВт.
  • ГЕС Ла-Гранд-4 (фр. La Grande-4); потужність — 2779 МВт.

ГЕС на трактах перекидання стоку[ред. | ред. код]

На дериваційному маршруті, яким з північного сходу із річки Каніапіско перекидається 45 % стоку, побудовано:

  • ГЕС Брізе (фр. Brisay) потужністю 469 МВт (використовує деривацію води з Каніапіско до притоки Ла-Гранд річки Лафордж).

На дериваційному маршруті, яким з півдня перекидається 50 % стоку річки Рупер та більша частина стоку річки Істмейн, побудовано:

  • ГЕС Істмейн-1 (фр. Eastmain-1) потужністю 507 МВт (працює на річці Істмейн).
  • ГЕС Істмейн-1-А (фр. Eastmain-1-А) потужністю 768 МВт (працює на річці Істмейн, але з розрахунку на ресурс із Рупер).
  • ГЕС Сарсель (фр. Sarcelle) потужністю 150 МВт (біля водосховища Опінака на правій притоці Істмейн).

Див. також[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Затока Джеймс (проєкт)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Затока_Джеймс_(проєкт)&oldid=41890064