Джон Кіцміллер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Кіцміллер
Дата народження4 грудня 1913(1913-12-04)[1][2][…]
Місце народженняБаттл Крік, Калгун, Мічиган, США
Дата смерті23 лютого 1965(1965-02-23)[1][2][…] (51 рік)
Місце смертіРим, Італія[1]
Громадянство США
Професіяактор, кіноактор
Alma materУніверситет Мічигану і Battle Creek Central High Schoold
IMDbID 0457839
Нагороди та премії
медаль Перемоги у Другій світовій війні
Джон Кіцміллер у Вікісховищі

Джон Кіцмі́ллер (англ. John Kitzmiller, 4 грудня 1913, Баттл Крік — 23 лютого 1965, Рим) — американський і італійський кіноактор, володар призу за найкращу чоловічу роль на 10-му Каннському кінофестивалі.

Ще за життя Кіцміллер називали найзначнішим афроамериканським актором з тих, хто працював в області італійського неореалізму. Проживши коротке життя, актор зіграв більш ніж в 45 повнометражних фільмах, багато з яких були зняті найвпливовішими європейськими режисерами того часу. Попри американське громадянство, славу актор отримав тільки в Італії. У 1951 році журнал «Ebony» писав: «Джон Кіцміллер досі невідомий в Америці. … Його обличчя настільки ж знайоме італійським кіноманам, як американським — Грегорі Пека».

Кіцміллер виконав роль Куорелла в першій частині «бондіани» «Доктор Ноу», через три роки після прем'єри якого актора знайшли мертвим у номері одного з готелів Риму. Причиною такої ранньої смерті став цироз печінки, на який він хворів довгий час.

Біографія

[ред. | ред. код]

Джон Кіцміллер народився 4 грудня 1913 року (за іншими даними — 1915) в місті Баттл Крік, Штат Мічиган. Навчався на інженера, а з початком Другої світової війни вступив до лав армії США і брав участь в Італійській кампанії. Наприкінці військових дій Кіцміллер був удостоєний Медалі Перемоги за свою мужність, проявлену під час боїв. Приблизно в той же час, на американській базі в комуні Томболо, поблизу міста Ліворно, з Кіцміллер познайомився кінорежисер Луїджі Дзампа і продюсер Карло Понті, які якраз тоді знімали в тих місцях фільм «Жити в мирі». Саме вони й запропонували йому роль Джо у своїй картині, на що Кіцміллер без роздумів погодився.

Перший фільм за участю актора був сприйнятий критиками інтелектуальним і естетичним відродженням італійського кінематографа після фашистського мороку. Стрічка чітко встановила розмиті межі тодішнього неореалізму. Кіцміллер виконав роль Джо — афроамериканського солдата, який, спільно з усією командою, вдирається до німецького табору і проживає під виглядом німецького солдата. Акторська гра Кіцміллер позитивно оцінювалася кінокритиками, а антрополог Мішель-Рольф Труйо назвав її «формулою тиші».

Після прем'єри «Жити в мирі» Кіцміллер знявся ще в декількох картинах, після чого, в 1950 році, режисер Федеріко Фелліні запросив його в свою дебютну стрічку «Вогні вар'єте», де актор перевтілився в трубача Джонні. Близько 10 років Кіцміллер продовжує зніматися в Італії і тільки наприкінці 1950-х років він переїжджає до Югославії, на знімання військової драми «Долина миру» режисера Франца Штігліца. Роль актора — сержант Джим, який рятує хлопчика і дівчинку від фашистів. Цей епізод в житті Кіцміллер став найбільш успішним — на 10-му Каннському кінофестивалі актор здобув приз за найкращу чоловічу роль, а сам фільм висувався на «Золоту пальмову гілку».

Успіх картини в Каннах дав і інші плоди — Кіцміллер нарешті стали знімати в США. Він знімався у Вінсента Шермана в «Голої землі», а однією з останніх ролей актора стала роль Куорелла в першій частині «бондіани» «Доктор Ноу», яка і прославила його на весь світ. В останній раз Кіцміллер з'явився на екрані в 1965 році, в німецькій драмі «Хатина дядька Тома» за однойменним романом Гаррієт Бічер-Стоу. Через місяць після прем'єри фільму актор помер в номері одного з готелів Риму від цирозу печінки. Він ніколи не був одружений і не мав дітей.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1947 ф Жити в мирі To Live in Peace Джо
1948 ф Senza pietà[en] Senza pietà
1950 ф Вогні вар'єте Variety Lights трубач Джонні
1952 ф Wolves Hunt at Night[en] Wolves Hunt at Night
1952 ф Massacre in Lace[en] Massacre in Lace
1952 ф Delitto al luna park[en] Delitto al luna park
1952 ф La Peccatrice dell'isola[en] La Peccatrice dell'isola
1952 ф Ultimo perdono[it] Ultimo perdono
1952 ф At Sword's Edge[en] At Sword's Edge
1953 ф Frine, Courtesan of Orient[en] Frine, Courtesan of Orient
1956 ф Долина миру[en] Valley of Peace
1958 ф Гола земля[en] The Naked Earth
1958 ф Slave Women of Corinth[en] Slave Women of Corinth
1960 ф Pirates of the Coast[en] Pirates of the Coast
1961 ф Totòtruffa 62[en] Totòtruffa 62
1962 ф Доктор Но Dr. No Кворрел
1962 ф Tiger of the Seven Seas[en] Tiger of the Seven Seas
1962 ф Venus Against the Son of Hercules[en] Venus Against the Son of Hercules
1962 ф The Son of Captain Blood[en] The Son of Captain Blood
1964 ф Cave of the Living Dead[en] Cave of the Living Dead
1965 ф Хатина дядька Тома[en] Uncle Tom's Cabin

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #102025677X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]