І корабель пливе…

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
І корабель пливе…
італ. E la nave va
Італійський постер до фільму
Жанрдрама, історичний
РежисерФедеріко Фелліні
ПродюсерФранко Крістальді
Сценаристи
У головних
ролях
Джанет Сазман
Фредді Джонс
Барбара Джеффорд
ОператорДжузеппе Ротунно
КомпозиторДжанфранко Пленіціо
ХудожникДанте Ферретті
Кінокомпанія
  • • RAI Vides Cinematografica
  • Gaumont
Дистриб'юторGaumont
Тривалість132 хв.
Моваіталійська
КраїнаІталія Італія
Франція Франція
Рік1983
Дата виходу10 вересня 1983 (Венеція)
IMDbID 0087188
РейтингIMDb: 7.7/10 stars

«І корабель пливе…» (італ. E la nave va) — фільм-драма 1983 року, поставлений режисером Федеріко Фелліні. Прем'єра стрічки відбулася 10 вересня 1983 року на Венеційському міжнародному кінофестивалі. Фільм брав участь у відборі від Італії на здобуття премії «Оскар» 1984 року як найкращий фільм іноземною мовою, проте не потрапив до числа номінантів[1].

Сюжет

[ред. | ред. код]

1914 рік. Одного липневого ранку з Неаполя відпливає у незвичайний круїз пасажирський лайнер «Глорія». На її борту зібралися музиканти, відомі співаки, представники королівської фамілії, дипломати — богема і вершки суспільства, уламки цивілізації, що дійшла до знемоги. Один з пасажирів «Глорії» — журналіст Орландо — описує цю подорож. На лайнері везуть прах божественної диви Едмеа Тетуа, який мають розвіяти у відкритому океані. Прославлену співачку оплакують шанувальники її таланту, коханці, директори найбільших у світі оперних театрів, партнери, в тому числі велика Ільдебранда Куффарі.

Під час цієї трагікомічної мандрівки відбуваються і такі тривіальні речі: відомий бас Зілоєв присипляє на кухні курку голосом на найнижчій ноті; угорському медіуму щастить «увійти в контакт» з духом небіжчиці і поставити їй кілька нескромних запитань; пасажири-співаки змагаються у тому, хто силою свого голосу перекриє гуркіт машин, а тим часом у залі для фехтування точиться суперечка про долю Європи. Та в розпалі цієї грандіозної подорожі «Глорія» поділяє долю, що спіткала увесь світ. Убивство ерцгерцога Фердинанда в Сараєво звучить сигналом до трагічних подій. Якось уночі на судні знаходить притулок табір сербський циган, які втекли від австрійців… З'являється військовий корабель, і на «Глорії» проводять огляд. Рішення негайне і однозначне: потопити судно. Але дається відстрочка, щоб з належною урочистістю розвіяти прах Едмеа Тетуа. З грамофона лунає божественний голос співачки, яка викує арії із «Сили долі», «Аїди», а вітер підхоплює з чорної подушки її прах і розносить над океаном. Церемонія прощання завершується з трагічним хором, коли противник випускає перші снаряди. «Глорія» починає тонути, пасажири намагаються врятуватися на шлюпках, продовжуючи співати без єдиної фальшивої ноти в голосі.

Хвилі змикаються над кораблем-привидом, лишається тільки пліт із смертельно п'яним журналістом та носорогом, якого везли в зоопарк...

У ролях

[ред. | ред. код]
Джанет Сазман Едмеа Тетуа
Фредді Джонс Орландо
Барбара Джеффорд Ільдебранда Куффарі
Віктор Полетті Ауреліано Фучілетто
Пітер Сельє сер Реджинальд Донбі
Еліза Майнарді Тереза Валеньяні
• Норма Вест леді Донбі
• Сара-Джейн Варлі Доротея
• Фьоренцо Серра Великий Герцог
Піна Бауш графиня Лерімія
• Філіп Локк прем'єр-міністр
• Моріс Бар'є Зілоєв, російський бас
• Франко Рессель нотаріус

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Навколо фільму

[ред. | ред. код]

Зйомки фільму продовжувалися чотири місяці. Хоча дія відбувається на морі, він був знятий цілком на суші, в павільйонах студії «Чінечітта». На тридцять головних ролей стрічки Федеріко Фелліні запросив досвідчених, але маловідомих на той час акторів, як англійських, так і італійських[2].

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Список нагород та номінацій[3]
Кінопремія Дата церемонії Категорія Номінант(и) Результат Дж
Премія «Давид ді Донателло» 1984 Найкращий фільм І корабель пливе… Перемога
Найкращий режисер Федеріко Фелліні Номінація
Найкращий сценарій Федеріко Фелліні, Тоніно Гуерра Перемога
Найкращий оператор Джузеппе Ротунно Перемога
Найкращий художник-постановник Данте Ферретті Перемога
Найкращий дизайн костюмів Мауріціо Мілленотті Номінація
Премія «Срібна стрічка» 1984 Найкращий режисер Федеріко Фелліні Перемога
Найкращий оператор Джузеппе Ротунно Перемога
Найкращі декорації Данте Ферретті Перемога
Найкращі костюми до фільму Мауріціо Мілленотті Перемога
Найкращі спеціальні ефекти Перемога
Премія Золотий глобус (Італія) 1984 Найкращий фільм І корабель пливе… Перемога
Премія «Сан Жорді» (Барселона) 1986 Найкращий іноземний фільм І корабель пливе… Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Margaret Herrick Library, Academy of Motion Picture Arts and Sciences
  2. «І пливе корабель» // Новини кіноекрана. — К., 1983. — Вип. 8 (серпень). — С. 12.
  3. Нагороди та номінації фільму І корабель пливе… на сайті IMDb (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]