Шотландська гельська мова: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м заміна посилання "Пенсильванія" на "Пенсільванія" за запитом |
Binc (обговорення | внесок) Коректура, посилання |
||
(Не показані 35 проміжних версій 10 користувачів) | |||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
| Підпис = Поширення шотландської мови у [[Шотландія|Шотландії]], [[Велика Британія]] (підписи англійською) |
| Підпис = Поширення шотландської мови у [[Шотландія|Шотландії]], [[Велика Британія]] (підписи англійською) |
||
}} |
}} |
||
''' |
'''Шотла́ндська ге́льська (гаельська, шотландська, ерська)'''<ref>[http://nbuv.gov.ua/node/1741 Додаток А: Коди мов | Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського]</ref> чи '''ґе́льська мо́ва'''<ref name="ivinas">[http://ivinas.gov.ua/images/Entsyklopedia_krayiny-svitu-t1.pdf Країни світу і Україна: енциклопедія: в 5 т. / редкол. : А. І. Кудряченко (голова) та ін.; — ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». — Київ: Видавництво «Фенікс», 2017] ISBN 978-966-136-473-7</ref><ref>[http://lib.ndu.edu.ua:8080/dspace/bitstream/123456789/562/1/190_Naykovi_zapiski.pdf Вигуки-меліоративи у середньоанглійській мові / Л. М. Ікалюк // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Сер. : Філологічні науки. — 2014. — Кн. 1. — С. 124—127. ]</ref><ref>[http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v41/part_2/Filologi41_2.pdf Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2019 № 41 том 2]</ref> ({{lang-gd|Gàidhlig}}; {{lang-en|Gaelic або Scottish Gaelic}}) — одна з найпоширеніших [[Гойдельські мови|ґойдельських мов]], носії якої [[ґели]] традиційно проживають у гірських районах [[Шотландія|Шотландії]] та на [[Гебридські острови|Гебридських островах]]. 2005 року був ухвалений {{нп|Закон про ґельську мову|||Gaelic Language (Scotland) Act 2005}}, за яким ґельській мові надано статус [[Офіційна мова|офіційної]] в Шотландії та створено {{нп|Bòrd na Gàidhlig|||Bòrd na Gàidhlig}} — державний орган, який відповідає за розвиток ґельської мови в Шотландії. |
||
Понад 90 тисяч мешканців Шотландії володіють |
Понад 90 тисяч мешканців Шотландії володіють ґельською мовою, для 58 652 шотландців (1,2 % від усього населення Шотландії) — рідна (станом на [[2001]] рік)<ref>{{cite web| url=http://lrrc3.sas.upenn.edu/popcult/CLPP/Census%202001%20-%20Gaelic1.htm| title=Census 2001 Scotland: Gaelic Language – first results| author=Kenneth MacKinnon| date=2003| accessdate=2017-07-12| archiveurl=https://web.archive.org/web/20060904151918/http://lrrc3.sas.upenn.edu/popcult/CLPP/Census%202001%20-%20Gaelic1.htm| archivedate=2006-09-04| deadurl=yes}}{{ref-en}}</ref>. 1991 року ґельська мова була рідною для понад 66 тис. мешканців Шотландії. |
||
У [[Канада|Канаді]] (провінція [[Нова Шотландія]], переважно на острові [[Кейп-Бретон (острів)|Кейп-Бретон]]) є 500—1000 носіїв ґельської мови. Невеликі спільноти носіїв мови збереглися в [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Австралія|Австралії]], [[Нова Зеландія|Новій Зеландії]], [[Південно-Африканська Республіка|Південно-Африканській Республіці]]. |
У [[Канада|Канаді]] (провінція [[Нова Шотландія]], переважно на острові [[Кейп-Бретон (острів)|Кейп-Бретон]]) є 500—1000 носіїв ґельської мови. Невеликі спільноти носіїв мови збереглися в [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Австралія|Австралії]], [[Нова Зеландія|Новій Зеландії]], [[Південно-Африканська Республіка|Південно-Африканській Республіці]]. |
||
Не слід плутати шотландську |
Не слід плутати шотландську ґельську мову з [[Шотландська рівнинна мова|англо-шотландською мовою]], яка належить до [[Германські мови|германських мов]]. |
||
== Класифікація == |
== Класифікація == |
||
[[Файл:Scots lang-en.svg|міні|ліворуч|200пкс|Лінгвоетнічна ситуація |
[[Файл:Scots lang-en.svg|міні|ліворуч|200пкс|Лінгвоетнічна ситуація в Шотландії на початку XII століття. |
||
{{Legend|#0fe3e3|[[Шотландська гельська мова|Гельська мова]]}} |
{{Legend|#0fe3e3|[[Шотландська гельська мова|Гельська мова]]}} |
||
{{legend|#0ff183|[[Кумбрійська мова]]}} |
{{legend|#0ff183|[[Кумбрійська мова]]}} |
||
{{Legend|#eed4e0|[[Англійська мова]]/[[Шотландська рівнинна мова]]}} |
{{Legend|#eed4e0|[[Англійська мова]]/[[Шотландська рівнинна мова]]}} |
||
{{legend|#eb82df|[[Норн]]}}]] |
{{legend|#eb82df|[[Норн]]}}]] |
||
[[Файл:Languages of Scotland 1400 AD.svg|міні|ліворуч|200пкс|Мови Шотландії |
[[Файл:Languages of Scotland 1400 AD.svg|міні|ліворуч|200пкс|Мови Шотландії в XV столітті. |
||
{{Legend|#357EC7|[[Шотландська гельська мова|Гельська мова]]}} |
{{Legend|#357EC7|[[Шотландська гельська мова|Гельська мова]]}} |
||
{{Legend|#ff0|[[Англійська мова]]/[[Шотландська рівнинна мова]]}} |
{{Legend|#ff0|[[Англійська мова]]/[[Шотландська рівнинна мова]]}} |
||
{{Legend|#F87217|[[Норн]]}}]] |
{{Legend|#F87217|[[Норн]]}}]] |
||
Шотландська гельська мова належить до [[ |
Шотландська гельська мова належить до [[Гойдельські мови|гойдельської підгрупи]] [[Острівні кельтські мови|острівної підгрупи]] [[Кельтські мови|кельтської групи]] [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської сім'ї мов]]<ref>''К. М. Тищенко''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13366 Індоєвропейська спільність] // {{ЕСУ}}</ref>. Вона відмінна від [[Бритські мови|бритської гілки кельтських мов]], до якої також належать [[Валлійська мова|валлійська]], [[Корнська мова|корнська]] й [[Бретонська мова|бретонська мови]]. Генеалогічно найближчими до шотландської мов уважають [[Менська мова|менську]] й [[Ірландська мова|ірландську мови]], що також належать до гойдельських мов і мають спільного пращура — [[Давньоірландська мова|давньоірландську мову]]. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Першими носіями кельтських мов на цій території були [[брити]], що населяли південну, здебільшого рівнинну частину Шотландії. |
Першими носіями кельтських мов на цій території були [[брити]], що населяли південну, здебільшого рівнинну частину Шотландії. Вони заснували [[Единбург]] — нинішню столицю Шотландії. Саме на території цієї країни створено першу писемну пам'ятку кельтських мов — [[поема|поему]] «[[Гододін]]», автором якої був [[Анейрін]]. Бритське населення в Шотландії протрималося на півдні до [[VI століття]], коли почався наступ з півдня [[Англосакси|англосаксів]] і з заходу — [[Ірландці|ірландського]] населення, здебільшого вихідців з королівства [[Дал Ріада]] в [[Ольстер]]і, на півострові [[Кінтайр]] і Внутрішніх Гебридських островах. Переселення ірландців в Британію почалося ще в [[IV століття|IV столітті]], проте якщо їхні поселення в [[Уельс]]і не збереглися, то в Шотландії та на острові [[Острів Мен|Мен]] вони стали основним населенням. Острів [[Йона (острів)|Айона]], розташований на південному заході від берегів Шотландії, став значним центром монастирського життя: тут розташовувався [[монастир]], пов'язаний зі святим [[Колумба|Колумбою]]. |
||
Приблизно до середини [[ |
Приблизно до середини [[XV століття]] Гірська Шотландія та [[Ірландія]] мали спільну [[Гельська література|літературну традицію]], і лише від того часу шотландську мову можна вважати окремою. Пізніше, у [[XVII століття|XVII столітті]], від шотландської гельської відділилася [[менська мова]]. |
||
Шотландська мова досі дуже близька до північних діалектів ірландської мови, |
Шотландська мова досі дуже близька до північних діалектів ірландської мови, з якою утворює [[діалектний континуум]]. Наприклад, [[Арранський діалект|діалект острова Арран]] не можна назвати ні власне шотландським, ні ірландським діалектом. Деякі риси протиставляють шотландський і ольстерський (північний) ірландський середнім (коннахтським) і південним (мунстерським) діалектам ірландської мови: в шотландській гельській мові й ольстерському діалекті іралндської [[заперечна частка]] — {{lang-gd2|cha}}, а в коннахтському і мунстерськом — {{lang-ga2|ní}}. |
||
[[Файл:Sgoil Ghàidhlig Ghlaschu.jpg|міні|праворуч|270пкс|Гельська школа в Глазго]] |
[[Файл:Sgoil Ghàidhlig Ghlaschu.jpg|міні|праворуч|270пкс|Гельська школа в Глазго]] |
||
Поширення англійської мови і набіги [[Вікінги|вікінгів]] ( |
Поширення англійської мови і набіги [[Вікінги|вікінгів]] (зокрема на [[Гебридські острови]]) сильно послабили позиції шотландської мови. Вона також змінилася під впливом [[Скандинавські мови|скандинавських мов]] і англійської. Окрім [[Лексика|лексичних]] запозичень, шотландська мова набула деяких нових рис, зокрема місце протиставлення дзвінких та глухих приголосних зайняла опозиція глухих без придиху і глухих з придихом; схоже явище спостерігається у [[Фарерська мова|фарерській]], [[Ісландська мова|ісландській]] і деяких діалектах континентальних скандинавських мов. |
||
Шотландська, як |
Шотландська, як і інші кельтські мови, довгий час не мала жодного офіційного статусу, а в деякі періоди історії навіть переслідувалася (зокрема {{нп|Акт про освіту 1872|||Education (Scotland) Act 1872}} року забороняв не лише викладання шотландською, а навіть звичайне спілкування нею). Проте наприкінці [[XX століття]] ситуація змінилася з утворенням [[Парламент Шотландії|Парламенту Шотландії]], що проголосив шотландську ґельську мову офіційною в Шотландії<ref>[http://www.dw.com/uk/гельська-мова-спроба-відродження-після-століть-утиску/a-5635515 Гельська мова — спроба відродження після століть утиску]</ref>. |
||
[[2005]] року відкрито першу середню школу, де навчання ведеться виключно шотландською гельською мовою. Тим не менше дані перепису [[2001]] року виявили 11-відсоткове скорочення чисельності носіїв порівняно з [[1991]] роком, отже шотландська мова перебуває в серйозній небезпеці. А втім, нею ведуться радіо- та телепередачі, видаються газети, журнали, книги, існують громадські рухи за її ширше використання в повсякденному житті. Проте зберігається ситуація, де найсильніші позиції шотландська мова займає серед старшого покоління мешканців Гебридських островів<ref>[http://chumova.com/шотландська-гельська-мова-зникає-дослідження-uhi-2020.html Шотландська ґельська мова може зникнути за 10 років] «Чудова Мова»</ref>. |
|||
Від [[XVII століття]] багато шотландців емігрували в [[Канада|Канаду]] задля праці в [[Компанія Гудзонової затоки|Компанії Гудзонової затоки]]. Свого часу шотландська ґельська мова була третя за кількістю мовців у Канаді після англійської та [[Французька мова|французької]], проте в наш час носіїв цієї мови залишилося не більш ніж 1 тисяча людей, здебільшого літніх. |
|||
{{start box}} |
{{start box}} |
||
|+ Носії шотландської |
|+ Носії шотландської в [[Шотландія|Шотландії]], (1755—2001) |
||
|- |
|- |
||
! Рік !! Шотландське населення !! Носії лише шотландської ґельської мови !! Носії шотландської гельської та англійської мов !! Носії шотландської гельської та англійської мов у % до населення |
! Рік !! Шотландське населення !! Носії лише шотландської ґельської мови !! Носії шотландської гельської та англійської мов !! Носії шотландської гельської та англійської мов у % до населення |
||
|- |
|- |
||
|[[1755]] || 1 |
|[[1755]] || 1 265 380 || 289 798 |
||
|| |
|| Н/Д || Н/Д (22,9 monoglot Gaelic) |
||
|- |
|- |
||
|[[1800]] || 1 |
|[[1800]] || 1 608 420 || 297 823 |
||
|| |
|| Н/Д || Н/Д (18,5 monoglot Gaelic) |
||
|- |
|- |
||
|[[1881]] || 3 |
|[[1881]] || 3 735 573 || 231 594 |
||
|| |
|| Н/Д || Н/Д (6,1 monoglot Gaelic) |
||
|- |
|- |
||
|[[1891]] || 4 |
|[[1891]] || 4 025 647 || 43 738 |
||
|| 210 |
|| 210 677 || 5,2 |
||
|- |
|- |
||
|[[1901]] || 4 |
|[[1901]] || 4 472 103 || 28 106 |
||
|| 202 |
|| 202 700 || 4,5 |
||
|- |
|- |
||
|[[1911]] || 4 |
|[[1911]] || 4 760 904 || 18 400 |
||
|| 183 |
|| 183 998 || 3,9 |
||
|- |
|- |
||
|[[1921]] || 4 |
|[[1921]] || 4 573 471 || 9 829 |
||
|| 148 |
|| 148 950 || 3,3 |
||
|- |
|- |
||
|[[1931]] || 4 |
|[[1931]] || 4 588 909 || 6 716 |
||
|| 129 |
|| 129 419 || 2,8 |
||
|- |
|- |
||
|[[1951]] || 5 |
|[[1951]] || 5 096 415 || 2 178 |
||
|| 93 |
|| 93 269 || 1,8 |
||
|- |
|- |
||
|[[1961]] || 5 |
|[[1961]] || 5 179 344 || 974 |
||
|| 80 |
|| 80 004 || 1,5 |
||
|- |
|- |
||
|[[1971]] || 5 |
|[[1971]] || 5 228 965 || 477 |
||
|| 88 |
|| 88 415 || 1,7 |
||
|- |
|- |
||
|[[1981]] || 5 |
|[[1981]] || 5 035 315 || Н/Д |
||
|| 82 |
|| 82 620 || 1,6 |
||
|- |
|- |
||
|[[1991]] || 5 |
|[[1991]] || 5 083 000 || Н/Д |
||
|| 65 |
|| 65 978 || 1,4 |
||
|- |
|- |
||
|[[2001]] || 5 |
|[[2001]] || 5 062 011 || Н/Д |
||
|| 58 |
|| 58 650 || 1,2 |
||
|- |
|- |
||
{{end box}} |
{{end box}} |
||
Рядок 114: | Рядок 114: | ||
=== Сполучені Штати Америки === |
=== Сполучені Штати Америки === |
||
За даними перепису населення Сполучених Штатів Америки |
За даними перепису населення Сполучених Штатів Америки 27 грудня 2007 року, шотландською гельською мовою розмовляють люди у 20 з [[Список штатів США|50 штатів США]]. Найбільше мовців проживає в [[Каліфорнія|Каліфорнії]] — 265, тобто 16,45 %, найменше — 15, тобто 0,93 %, у [[Вісконсин]]і. |
||
{| class="wikitable" |
{| class="wikitable" |
||
Рядок 123: | Рядок 123: | ||
! Відсоток від всіх носіїв, % |
! Відсоток від всіх носіїв, % |
||
|----- bgcolor=#EEEEEE |
|----- bgcolor=#EEEEEE |
||
| 1 || [[Аляска]]|| 20 || 1 |
| 1 || [[Аляска]]|| 20 || 1,24 |
||
|----- bgcolor=#EEEEEE |
|----- bgcolor=#EEEEEE |
||
| 2 || [[Каліфорнія]]|| 265 || 16 |
| 2 || [[Каліфорнія]]|| 265 || 16,45 |
||
|----- bgcolor=#EEEEEE |
|----- bgcolor=#EEEEEE |
||
| 3 || [[Флорида]]|| 135 || 8 |
| 3 || [[Флорида]]|| 135 || 8,38 |
||
|----- bgcolor=#EEEEEE |
|----- bgcolor=#EEEEEE |
||
| 4 || [[Іллінойс]]|| 45 || 2 |
| 4 || [[Іллінойс]]|| 45 || 2,79 |
||
|----- bgcolor=#EEEEEE |
|----- bgcolor=#EEEEEE |
||
| 5 || [[Канзас]]|| 20 || 1 |
| 5 || [[Канзас]]|| 20 || 1,24 |
||
|----- bgcolor=#EEEEEE |
|----- bgcolor=#EEEEEE |
||
| 6 || [[Луїзіана]]|| 35 || 2 |
| 6 || [[Луїзіана]]|| 35 || 2,17 |
||
|----- bgcolor=#EEEEEE |
|----- bgcolor=#EEEEEE |
||
| 7 || [[Меріленд]]|| 40 || 2 |
| 7 || [[Меріленд]]|| 40 || 2,48 |
||
|----- bgcolor=#EEEEEE |
|----- bgcolor=#EEEEEE |
||
| 8 || [[Мічиган]]|| 44 || 2 |
| 8 || [[Мічиган]]|| 44 || 2,73 |
||
|----- bgcolor=#EEEEEE |
|----- bgcolor=#EEEEEE |
||
| 9 || [[Міссісіпі (штат)|Міссісіпі]]|| 20 || 1 |
| 9 || [[Міссісіпі (штат)|Міссісіпі]]|| 20 || 1,24 |
||
|----- bgcolor=#EEEEEE |
|----- bgcolor=#EEEEEE |
||
| 10 || [[Нью-Гемпшир]]|| 40 || 2 |
| 10 || [[Нью-Гемпшир]]|| 40 || 2,48 |
||
|----- bgcolor=#EEEEEE |
|----- bgcolor=#EEEEEE |
||
| 11 || [[Нью-Джерсі]]|| 20 || 1 |
| 11 || [[Нью-Джерсі]]|| 20 || 1,24 |
||
|----- bgcolor=#EEEEEE |
|----- bgcolor=#EEEEEE |
||
| 12 || [[Нью-Йорк (штат)|Нью-Йорк]]|| 100 || 6 |
| 12 || [[Нью-Йорк (штат)|Нью-Йорк]]|| 100 || 6,21 |
||
|----- bgcolor=#EEEEEE |
|----- bgcolor=#EEEEEE |
||
| 13 || [[Північна Кароліна]]|| 35 || 2 |
| 13 || [[Північна Кароліна]]|| 35 || 2,17 |
||
|----- bgcolor=#EEEEEE |
|----- bgcolor=#EEEEEE |
||
| 14 || [[Огайо (штат)|Огайо]]|| 25 || 1 |
| 14 || [[Огайо (штат)|Огайо]]|| 25 || 1,55 |
||
|----- bgcolor=#EEEEEE |
|----- bgcolor=#EEEEEE |
||
| 15 || [[Орегон]]|| 40 || 2 |
| 15 || [[Орегон]]|| 40 || 2,48 |
||
|----- bgcolor=#EEEEEE |
|----- bgcolor=#EEEEEE |
||
| 17 || [[Пенсільванія]]|| 65 || 4 |
| 17 || [[Пенсільванія]]|| 65 || 4,03 |
||
|----- bgcolor=#EEEEEE |
|----- bgcolor=#EEEEEE |
||
| 18 || [[Техас]]|| 95 || 5 |
| 18 || [[Техас]]|| 95 || 5,90 |
||
|----- bgcolor=#EEEEEE |
|----- bgcolor=#EEEEEE |
||
| 19 || [[Вашингтон (штат)|Вашингтон]]|| 60 || 3 |
| 19 || [[Вашингтон (штат)|Вашингтон]]|| 60 || 3,72 |
||
|----- bgcolor=#EEEEEE |
|----- bgcolor=#EEEEEE |
||
| 20 || [[Вісконсин]]|| 15 || 0 |
| 20 || [[Вісконсин]]|| 15 || 0,93 |
||
|----- bgcolor=#EEEEEE |
|----- bgcolor=#EEEEEE |
||
| || Разом || 1 |
| || Разом || 1 610 || 100 |
||
|} |
|} |
||
== Офіційне визнання == |
== Офіційне визнання == |
||
[[Файл:Parlamaid na h-Alba Doras BPA 200411.jpg|thumb|right|250px|Двомовні назви англійською та гельською на будинку [[Шотландський парламент|шотландського парламенту]], будівництво якого завершено |
[[Файл:Parlamaid na h-Alba Doras BPA 200411.jpg|thumb|right|250px|Двомовні назви англійською та гельською на будинку [[Шотландський парламент|шотландського парламенту]], будівництво якого завершено 2004 р.]] |
||
Протягом століть гельська мова зазнавала великого утиску і майже не |
Протягом століть гельська мова зазнавала великого утиску і майже не вживалася в освіті й адміністративних справах. Проте 2005 р. ухвалено закон про офіційне визнання гельської мови — [[Gaelic Language (Scotland) Act 2005]]. |
||
Згідно з цим законом, гельська мова набула однакового статусу поруч з [[англійська мова|англійською мовою]] |
Згідно з цим законом, гельська мова набула однакового статусу поруч з [[англійська мова|англійською мовою]] і була створена комісія «Bòrd na Gàidhlig», що увійшла в склад уряду. Основною метою створення комісії визначено розвиток мови. |
||
Проте в цьому законі |
Проте в цьому законі встановлено, що офіційне використання мови обов'язкове лише в суспільних установах і закладах, i він не поширюється на заклади, підпорядковані [[Лондон]]у: королівську поштову службу тощо. Через це гельська мова не отримала дійсно широкої підтримки. |
||
== Абетка == |
== Абетка == |
||
''' [[Абетка]] |
''' [[Абетка]] шотландської гельської мови''' складається з 18 літер. |
||
{| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF" |
{| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF" |
||
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | A a |
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | A a |
||
Рядок 197: | Рядок 197: | ||
|} |
|} |
||
: '''a''', b, c, d, '''e''', f, g, h, '''i''', l, m, n, '''o''', p, r, s, t, '''u''' |
: '''a''', b, c, d, '''e''', f, g, h, '''i''', l, m, n, '''o''', p, r, s, t, '''u''' |
||
Голосні літери можуть |
Голосні літери можуть уживатися з глухим наголосом (grave accent), який також указує на те, що ця літера позначає довгий звук. |
||
: '''à''', '''è''', '''ì''', '''ò''', '''ù''' |
: '''à''', '''è''', '''ì''', '''ò''', '''ù''' |
||
Наявність та відсутність наголосу може істотно вплинути на значення слова: наприклад, ''bàta'' (човен) та ''bata'' (палка) |
Наявність та відсутність наголосу може істотно вплинути на значення слова: наприклад, ''bàta'' (човен) та ''bata'' (палка). За старою нормою, над деякими голосними може вживатися гострий наголос ([[acute accent]]): |
||
: '''á''', '''é''', '''ó''' |
: '''á''', '''é''', '''ó''' |
||
1980 року Шотландський комітет з іспитів у вищих навчальних закладах скасував уживання гострого наголосу. У більшості видавництв це впровадження прийнято, проте в частині університетів [[Шотландія|Шотландії]] науковці й надалі вживають гострий наголос, так само як і в [[Канада|Канаді]]. |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
{{3 стовпці}} |
{{3 стовпці}} |
||
* ''ailm'' ( |
* ''ailm'' (в'яз), |
||
* ''beith'' (береза), |
* ''beith'' (береза), |
||
* ''coll'' (ліщина), |
* ''coll'' (ліщина), |
||
Рядок 217: | Рядок 219: | ||
* ''gort'' (плющ), |
* ''gort'' (плющ), |
||
* ''uath'' (глід), |
* ''uath'' (глід), |
||
* ''iogh'' (тис) |
* ''iogh'' (тис), |
||
* ''luis'' (горобина), |
* ''luis'' (горобина), |
||
* ''muin'' (виноградна лоза) |
* ''muin'' (виноградна лоза), |
||
* ''nuin'' (ясен) |
* ''nuin'' (ясен), |
||
* ''onn''/''oir'' (дрік) |
* ''onn''/''oir'' (дрік), |
||
* ''peith'' (очерет) |
* ''peith'' (очерет), |
||
* ''ruis'' (бузина), |
* ''ruis'' (бузина), |
||
* ''suil'' (верба), |
* ''suil'' (верба), |
||
* ''teine'' (падуб), |
* ''teine'' (падуб), |
||
* ''ura'' (верес) |
* ''ura'' (верес). |
||
</div> |
</div> |
||
Раніше вживалася система назв літер схожа з іншими європейськими абетками: наприклад, |
Раніше вживалася система назв літер, схожа з іншими європейськими абетками: наприклад, ''b'' мала назву ''beh'', ''c'' — ''ec'' тощо. |
||
== Орфографія == |
== Орфографія == |
||
[[Файл:Sanas.jpg|thumb|240px|праворуч|В Шотландському високогір'ї набувають розповсюдження назви гельською мовою.]] |
[[Файл:Sanas.jpg|thumb|240px|праворуч|В Шотландському високогір'ї набувають розповсюдження назви гельською мовою.]] |
||
[[Файл:Mallaig sign.jpg|thumb|240px|праворуч|В Шотландському високогір'ї набувають розповсюдження назви гельською мовою.]] |
[[Файл:Mallaig sign.jpg|thumb|240px|праворуч|В Шотландському високогір'ї набувають розповсюдження назви гельською мовою.]] |
||
Прадавня гельська мова була предком сучасних ірландської та шотландської гельської мов. Записувалася вона за допомогою |
Прадавня гельська мова була предком сучасних ірландської та шотландської гельської мов. Записувалася вона за допомогою письма [[огам]]. З приходом [[Християнство|християнських місіонерів]] запроваджено латинську абетку. [[Класична гельська мова]] вживалася в Ірландії до кінця XVII століття та до кінця XVIII століття в Шотландії. Відмінності в орфографії в [[Ірландська мова|ірландській]] і шотландській гельській мовах — результат реформ правопису в обох країнах, які проводилися в різні часи. |
||
Шотландську гельську мову вперше |
Шотландську гельську мову вперше стандартизовано 1767 р., коли був надрукований Новий заповіт. Під час Другої світової війни проведено реформу і введено офіційний стандарт або ''Caighdeán Oifigiúil''. 1957 р. вилучено літери, що не читалися. 1981 р. введено гельські орфографічні правила. |
||
В [[абетка|абетці]] сучасної '''[[Шотландська мова|шотландської мови]]''' 18 літер: |
В [[абетка|абетці]] сучасної '''[[Шотландська мова|шотландської мови]]''' 18 літер: |
||
: A, B, C, D, E, F, G, H, I, L, M, N, O, P, R, S, T, U. |
: A, B, C, D, E, F, G, H, I, L, M, N, O, P, R, S, T, U. |
||
Літера ''h'' зараз використовується лише для позначення [[ |
Літера ''h'' зараз використовується лише для позначення [[Леніція|леніції]] [[Приголосний звук|приголосних]]. Вона не вживалася в стародавніх текстах, бо леніція позначалася за допомогою крапки, що ставилася над літерою. |
||
Назви літер шотландської абетки носять назви дерев та інших рослин. Проте зараз ця традиція |
Назви літер шотландської абетки носять назви дерев та інших рослин. Проте зараз ця традиція вимирає. |
||
⚫ | Якість [[Приголосний звук|приголосного]] звука вказується за допомогою [[Голосний звук|голосних]] літер навколо літери, що його позначає. Так звані слабкі [[Приголосний звук|приголосні]] — це палатизовані [[Приголосний звук|приголосні]], широкі [[Приголосний звук|приголосні]] — це задньопіднебінні [[Приголосний звук|приголосні]]. |
||
⚫ | Якість [[Приголосний звук| |
||
[[Приголосний звук|Приголосні]], навколо яких знаходяться [[Голосний звук|голосні]] ''e'' та ''i'', становляться слабкими (м'якими), а [[Приголосний звук|приголосні]], навколо яких знаходяться [[Голосний звук|голосні]] ''a'', ''o'' та ''u'' — широкими (твердими). |
[[Приголосний звук|Приголосні]], навколо яких знаходяться [[Голосний звук|голосні]] ''e'' та ''i'', становляться слабкими (м'якими), а [[Приголосний звук|приголосні]], навколо яких знаходяться [[Голосний звук|голосні]] ''a'', ''o'' та ''u'' — широкими (твердими). |
||
Правило правопису називається ''caol ri caol agus leathann ri leathann'' або ("слабка до слабкої та широка до широкої "). Згідно з цим правилом, якщо за [[Приголосний звук|приголосної]] знаходиться ''i'' або ''e'', то і перед цією [[Приголосний звук|приголосної]] знаходиться ''i'' або ''e''. Таке ж правило діє стосовно ''a'', ''o'' та ''u''. Наприклад, ''t'' в ''slàinte'' {{IPA|[slaːntʃə]}}, ''t'' в ''bàta'' {{IPA|[paːtə]}}. |
|||
Це правило не стосується вимови [[Голосний звук|голосних]]. Наприклад, множина утворюється за допомогою суфікса ''-an'', наприклад |
Правило правопису називається ''caol ri caol agus leathann ri leathann'' або («слабка до слабкої та широка до широкої»). Згідно з цим правилом, якщо за [[Приголосний звук|приголосної]] знаходиться ''i'' або ''e'', то і перед цією [[Приголосний звук|приголосної]] знаходиться ''i'' або ''e''. Таке ж правило діє стосовно ''a'', ''o'' та ''u''. Наприклад, ''t'' в ''slàinte'' {{IPA|[slaːntʃə]}}, ''t'' в ''bàta'' {{IPA|[paːtə]}}. Це правило не стосується вимови [[Голосний звук|голосних]]. Наприклад, множина утворюється за допомогою суфікса ''-an'', наприклад, ''bròg'' {{IPA|[proːk]}} (черевик) / ''brògan'' {{IPA|[proːkən]}} (черевики). Через правило правопису цей суфікс після слабких [[Приголосний звук|приголосних]] записується як ''-ean'', проте його вимова не відмінна від вимови суфікса ''-an''. Наприклад, ''taigh'' {{IPA|[tʰɤj]}} (дім) / ''taighean'' {{IPA|[tʰɤjən]}} (дома). В суфіксі множини літера ''e'' пишеться лише для того, щоб виконати правило правопису про слабкі та широкі [[Приголосний звук|приголосні]], тому що літера ''i'' попередує сполученню літер ''gh''. |
||
В орфографічних змінах 1976 р.. запроваджених Шотландським комітетом з екзаменів в вищих навчальних закладах, правило правопису було трохи модифіковано. Тепер суфікс [[дієприкметник]]а минулого часу завжди пишеться як ''-te'', навіть після широких [[Голосний звук|голосних]]: наприклад, в ''togte'' «піднятий» (на відміну від традиційного ''togta''). |
В орфографічних змінах 1976 р.. запроваджених Шотландським комітетом з екзаменів в вищих навчальних закладах, правило правопису було трохи модифіковано. Тепер суфікс [[дієприкметник]]а минулого часу завжди пишеться як ''-te'', навіть після широких [[Голосний звук|голосних]]: наприклад, в ''togte'' «піднятий» (на відміну від традиційного ''togta''). |
||
Рядок 253: | Рядок 257: | ||
== Вимова == |
== Вимова == |
||
=== Голосні === |
|||
Над голосними літерами може вживатися знак глухого наголосу: ''à, è, ì, ò, ù''. В традиційному написанні також вживався знак гострого наголосу на літерами: ''á'', ''é'' та ''ó''. Проте зараз використовується лише знак наголосу. |
Над голосними літерами може вживатися знак глухого наголосу: ''à, è, ì, ò, ù''. В традиційному написанні також вживався знак гострого наголосу на літерами: ''á'', ''é'' та ''ó''. Проте зараз використовується лише знак наголосу. |
||
Рядок 285: | Рядок 290: | ||
|} |
|} |
||
=== Диграфи === |
|||
: {| class="wikitable" |
: {| class="wikitable" |
||
|+ Таблиця вимов диграфів за допомогою [[Міжнародний фонетичний алфавіт|IPA]] |
|+ Таблиця вимов диграфів за допомогою [[Міжнародний фонетичний алфавіт|IPA]] |
||
Рядок 341: | Рядок 345: | ||
|} |
|} |
||
=== Приголосні === |
|||
Більшість [[Приголосний звук|приголосних]] вимовляється подібно до інших європейських мов. Широкі [[Приголосний звук|приголосні]] ''t'', ''d'' та часто ''n'' мають зубну [[Артикуляція (мовознавство)|артикуляцію]] (подібно до [[Ірландська мова|ірландської мови]], латини та [[слов'янські мови|слов'янських мов]] на відміну від ясенної [[Артикуляція (мовознавство)|артикуляції]] в [[Англійська мова|англійській мові]]. |
Більшість [[Приголосний звук|приголосних]] вимовляється подібно до інших європейських мов. Широкі [[Приголосний звук|приголосні]] ''t'', ''d'' та часто ''n'' мають зубну [[Артикуляція (мовознавство)|артикуляцію]] (подібно до [[Ірландська мова|ірландської мови]], латини та [[слов'янські мови|слов'янських мов]] на відміну від ясенної [[Артикуляція (мовознавство)|артикуляції]] в [[Англійська мова|англійській мові]]. |
||
: {| class="wikitable" |
: {| class="wikitable" |
||
! |
! |
||
![[Губний приголосний|Губний |
![[Губний приголосний|Губний Лабијални]] |
||
![[Передньоязиковий приголосний|Зубний/Ясенний]] |
![[Передньоязиковий приголосний|Зубний/Ясенний]] |
||
![[Позаясенний приголосний|Позаясенний]] |
![[Позаясенний приголосний|Позаясенний]] |
||
Рядок 360: | Рядок 364: | ||
|- |
|- |
||
!align="left"|[[Проривний приголосний|Проривний]] |
!align="left"|[[Проривний приголосний|Проривний]] |
||
|align="center"|{{IPA| |
|align="center"|{{IPA|pʰ}}, {{IPA|p}} |
||
|align="center"|{{IPA| |
|align="center"|{{IPA|t̪ʰ}}, {{IPA|t̪}} |
||
| |
| |
||
|align="center"|{{IPA|cʰ}}, {{IPA|c}} |
|||
| |
|||
|align="center"|{{IPA| |
|align="center"|{{IPA|kʰ}}, {{IPA|k}} |
||
|- |
|- |
||
!align="left"|[[ |
!align="left"|[[Жджілинний приголосний|Жджілинний]] |
||
| |
| |
||
| |
| |
||
|align="center"|{{IPA| |
|align="center"|{{IPA|ʧʰ}}, {{IPA|ʧ}} |
||
| |
| |
||
| |
| |
||
Рядок 377: | Рядок 381: | ||
|align="center"|{{IPA|s}} |
|align="center"|{{IPA|s}} |
||
|align="center"|{{IPA|ʃ}} |
|align="center"|{{IPA|ʃ}} |
||
|align="center"|{{IPA|ç}}, {{IPA|ʝ}} |
|||
| |
|||
|align="center"|{{IPA|x}}, {{IPA|ɣ}} |
|align="center"|{{IPA|x}}, {{IPA|ɣ}} |
||
|- |
|- |
||
Рядок 409: | Рядок 413: | ||
|- |
|- |
||
|} |
|} |
||
⚫ | |||
Гучні зупинки {{IPA|/b, d, g/}} в гельській мові являють собою безголосі зупинки {{IPA|[p, t, k]}}. |
|||
Безголосі зупинки {{IPA|[p, t, k]}} отримують потужне перед-придихання на початку слова та пост-придихання в середині та на кінці слова. |
|||
На початку слова маємо: {{IPA|[p<sup>h</sup>,t<sup>h</sup>,k<sup>h</sup>]}}, |
|||
В кінці складу маємо: {{IPA|[hp,ht,xk]}}. |
|||
Попередня аспірація зустрічається також в [[Ісландська мова|ісландській мові]]. |
|||
В де-яких діалектах гельської мови зупинки на початку слова становляться гучними, якщо перед ними стоїть група, яка складається «а» та носового [[Приголосні|приголосного]]. |
|||
Наприклад: ''taigh'' ''будинок'' звучить як {{IPA|[tʰɤi]}}, але ''an taigh'' 'цей будинок' — s {{IPA|[ən '''d'''ʰɤi]}}. Також ''tombaca'' 'тютюн' {{IPA|[tʰomˈ'''b'''axkə]}}. |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
Гучні зупинки {{IPA|/b, d, ɡ/}} в гельській мові являють собою безголосі зупинки {{IPA|[p, t, k]}}. Безголосі зупинки {{IPA|[p, t, k]}} отримують потужне перед-придихання на початку слова та пост-придихання в середині та на кінці слова. На початку слова маємо: {{IPA|[pʰ,tʰ,kʰ]}}, в кінці складу маємо: {{IPA|[hp,ht,xk]}}. Попередня аспірація зустрічається також в [[Ісландська мова|ісландській мові]]. В деяких діалектах гельської мови зупинки на початку слова становляться гучними, якщо перед ними стоїть група, яка складається «а» та носового [[Приголосні|приголосного]]. Наприклад: ''taigh'' ''будинок'' звучить як {{IPA|[tʰɤi]}}, але ''an taigh'' 'цей будинок' — s {{IPA|[ən '''d'''ʰɤi]}}. Також ''tombaca'' 'тютюн' {{IPA|[tʰomˈ'''b'''axkə]}}. |
|||
⚫ | |||
В гельській мові на зразок [[Ірландська мова|ірландської мови]] вживаються сильні та слабкі [[Приголосний|приголосні]]. Історично у [[Приголосний|приголосних]], за якими стояли передньоязичні звуки {{IPA|/e/}} та {{IPA|/i/}} з‘явився побічний звук {{IPA|[j]}}. |
В гельській мові на зразок [[Ірландська мова|ірландської мови]] вживаються сильні та слабкі [[Приголосний|приголосні]]. Історично у [[Приголосний|приголосних]], за якими стояли передньоязичні звуки {{IPA|/e/}} та {{IPA|/i/}} з‘явився побічний звук {{IPA|[j]}}. |
||
В сучасній |
В сучасній гельський мові різниця між широкими та слабкими звуками не тільки в палатизації. Так, наприклад, сучасний слабкий «s» фонетично записується як /s´/, проте насправді це поствеолаярний щілинний приголосний {{IPA|[ʃ]}}, а не {{IPA|[sʲ]}}. |
||
=== Придихання та написання === |
|||
[[Приголосний звук|Приголосні]] з придиханням мають особливу вимову: ''bh'' та ''mh'' — {{IPA|[v]}}; ''ch'' — {{IPA|[x]}} або {{IPA|[ç]}}; ''dh'', ''gh'' — {{IPA|[ʝ]}} або {{IPA|[ɣ]}}; ''th'' — {{IPA|[h]}}, {{IPA|[ʔ]}}, або не читається; ''ph'' — {{IPA|[f]}}. |
[[Приголосний звук|Приголосні]] з придиханням мають особливу вимову: ''bh'' та ''mh'' — {{IPA|[v]}}; ''ch'' — {{IPA|[x]}} або {{IPA|[ç]}}; ''dh'', ''gh'' — {{IPA|[ʝ]}} або {{IPA|[ɣ]}}; ''th'' — {{IPA|[h]}}, {{IPA|[ʔ]}}, або не читається; ''ph'' — {{IPA|[f]}}. |
||
Придихання літер ''l'' ''n'' ''r'' на письмі не позначається. Диграф ''fh'' ніколи не читається, за винятком таких слвів, як: ''fhèin'', ''fhathast'' та ''fhuair'', в яких диграф ''fh'' читається як {{IPA|[h]}}. |
Придихання літер ''l'' ''n'' ''r'' на письмі не позначається. Диграф ''fh'' ніколи не читається, за винятком таких слвів, як: ''fhèin'', ''fhathast'' та ''fhuair'', в яких диграф ''fh'' читається як {{IPA|[h]}}. |
||
: {| class="wikitable" |
: {| class="wikitable" |
||
|+ Вимова приголосних в Міжнародній орфоепічній системі [[Міжнародний фонетичний алфавіт|IPA]] |
|+ Вимова приголосних в Міжнародній орфоепічній системі [[Міжнародний фонетичний алфавіт|IPA]] |
||
! colspan="3" | |
! colspan="3" | 正常 |
||
! colspan="3" | |
! colspan="3" | 软化 |
||
|- |
|- |
||
! Орфографія |
! Орфографія |
||
! Широка |
! Широка |
||
! Слабка |
! Слабка |
||
! Орфографія |
|||
! Orthography |
|||
! Широка |
! Широка |
||
! Слабка |
! Слабка |
||
Рядок 448: | Рядок 447: | ||
| '''c''' (на кінці) || {{IPA|[xk]}} || {{IPA|[kʰʲ]}} or {{IPA|[çkʲ]}} || '''ch''' || {{IPA|[x]}} || {{IPA|[ç]}} |
| '''c''' (на кінці) || {{IPA|[xk]}} || {{IPA|[kʰʲ]}} or {{IPA|[çkʲ]}} || '''ch''' || {{IPA|[x]}} || {{IPA|[ç]}} |
||
|- |
|- |
||
| '''d''' || {{IPA|[t̪]}} || {{IPA|[ |
| '''d''' || {{IPA|[t̪]}} || {{IPA|[tʃ]}} || '''dh''' || {{IPA|[ɣ]}} || {{IPA|[ʝ]}} |
||
|- |
|- |
||
| '''f''' (на початку) || {{IPA|[f]}} || {{IPA|[fj]}} || '''fh''' || '' |
| '''f''' (на початку) || {{IPA|[f]}} || {{IPA|[fj]}} || '''fh''' || ''不发音'' || ''不发音'' |
||
|- |
|- |
||
| '''f''' (на кінці) || {{IPA|[f]}} || {{IPA|[jf]}} || '''fh''' || '' |
| '''f''' (на кінці) || {{IPA|[f]}} || {{IPA|[jf]}} || '''fh''' || ''不发音'' || ''不发音'' |
||
|- |
|- |
||
| '''g''' || {{IPA|[k]}} || {{IPA|[kʲ]}} or {{IPA|[c]}} || '''gh''' || {{IPA|[ɣ]}} || {{IPA|[ʝ]}} |
| '''g''' || {{IPA|[k]}} || {{IPA|[kʲ]}} or {{IPA|[c]}} || '''gh''' || {{IPA|[ɣ]}} || {{IPA|[ʝ]}} |
||
|- |
|- |
||
| '''l''' || {{IPA|[ɫ̪]}} || {{IPA|[ʎ]}} || '''l''' || |
| '''l''' || {{IPA|[ɫ̪]}} || {{IPA|[ʎ]}} || '''l''' || {{IPA|[l]}} || {{IPA|[ʎ]}} or {{IPA|[l]}} |
||
|- |
|- |
||
| '''m''' || {{IPA|[m]}} || {{IPA|[mj]}} || '''mh''' || {{IPA|[v]}} || {{IPA|[vj]}} |
| '''m''' || {{IPA|[m]}} || {{IPA|[mj]}} || '''mh''' || {{IPA|[v]}} || {{IPA|[vj]}} |
||
Рядок 462: | Рядок 461: | ||
| '''n''' || {{IPA|[n̪ˠ]}} || {{IPA|[ɲ]}} || '''n''' || {{IPA|[n]}} || {{IPA|[ɲ]}} or {{IPA|[n]}} |
| '''n''' || {{IPA|[n̪ˠ]}} || {{IPA|[ɲ]}} || '''n''' || {{IPA|[n]}} || {{IPA|[ɲ]}} or {{IPA|[n]}} |
||
|- |
|- |
||
| '''p''' (на початку) || {{IPA|[pʰ]}} || {{IPA|[ |
| '''p''' (на початку) || {{IPA|[pʰ]}} || {{IPA|[pʰj]}} || '''ph''' || {{IPA|[f]}} || {{IPA|[fj]}} |
||
|- |
|- |
||
| '''p''' (на кінці) || {{IPA|[hp]}} || {{IPA|[jhp]}} || '''ph''' || {{IPA|[f]}} || {{IPA|[fj]}} |
| '''p''' (на кінці) || {{IPA|[hp]}} || {{IPA|[jhp]}} || '''ph''' || {{IPA|[f]}} || {{IPA|[fj]}} |
||
|- |
|- |
||
| '''r |
| '''r''' || {{IPA|[rˠ]}} || {{IPA|[rˠ]}} || '''r''' || {{IPA|[ɾ]}} || {{IPA|[ɾ]}} |
||
|- |
|- |
||
| '''s''' || {{IPA|[s̪]}} || {{IPA|[ʃ]}} || '''sh''' || {{IPA|[h]}} || {{IPA|[ |
| '''s''' || {{IPA|[s̪]}} || {{IPA|[ʃ]}} || '''sh''' || {{IPA|[h]}} || {{IPA|[hj]}} |
||
|- |
|- |
||
| '''t''' (на початку)|| {{IPA|[t̪ʰ]}} || {{IPA|[tʃʰ]}} || '''th''' || {{IPA|[h]}} || {{IPA|[ |
| '''t''' (на початку)|| {{IPA|[t̪ʰ]}} || {{IPA|[tʃʰ]}} || '''th''' || {{IPA|[h]}} || {{IPA|[hj]}} |
||
|- |
|- |
||
| '''t''' (на кінці) || {{IPA|[ht̪]}} || {{IPA|[htʃ]}} || '''th''' || {{IPA|[h]}} or ''silent'' || {{IPA|[hj]}} or {{IPA|[j]}} |
| '''t''' (на кінці) || {{IPA|[ht̪]}} || {{IPA|[htʃ]}} || '''th''' || {{IPA|[h]}} or ''silent'' || {{IPA|[hj]}} or {{IPA|[j]}} |
||
|} |
|} |
||
=== Наголос === |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
Якщо назва місця утворена з де-кількох слів, то англійський варіант буде мати наголос на останньому слові, наприклад, ''[[Tyndrum]]'' {{IPA|[taɪnˈdrʌm]}} < ''Taigh an Droma'' {{IPA|[tʰɤin ˈdromə]}}. Це зумовлено тим фактом, що в ґельській мові прикметник розташовується після іменника, якого він описує. |
Якщо назва місця утворена з де-кількох слів, то англійський варіант буде мати наголос на останньому слові, наприклад, ''[[Tyndrum]]'' {{IPA|[taɪnˈdrʌm]}} < ''Taigh an Droma'' {{IPA|[tʰɤin ˈdromə]}}. Це зумовлено тим фактом, що в ґельській мові прикметник розташовується після іменника, якого він описує. |
||
=== Епінтези === |
|||
В ґельській мові є цікаве явище епінтезису, яке полягає в тому, що між деякими [[Приголосні|приголосними]] вставляється нечіткий звук [[Шва]] {{IPA|[ə]}}, який дуже нагадує англійський звук «ə»: |
В ґельській мові є цікаве явище епінтезису, яке полягає в тому, що між деякими [[Приголосні|приголосними]] вставляється нечіткий звук [[Шва]] {{IPA|[ə]}}, який дуже нагадує англійський звук «ə»: |
||
: ''tarbh'' (віл) — {{IPA|[t̪ʰarav]}} |
: ''tarbh'' (віл) — {{IPA|[t̪ʰarav]}} |
||
: ''Alba'' ([[Шотландія]]) — {{IPA|[aɫ̪apa]}}. |
: ''Alba'' ([[Шотландія]]) — {{IPA|[aɫ̪apa]}}. |
||
=== Елізія === |
|||
Якщо в кінці слова знаходиться звук [[Шва]] {{IPA|[ə]}}, а за словом знаходиться слово, яке розпочинається на [[Голосний звук|голосну]], то звук [[Шва]] {{IPA|[ə]}} випадає, наприклад, |
Якщо в кінці слова знаходиться звук [[Шва]] {{IPA|[ə]}}, а за словом знаходиться слово, яке розпочинається на [[Голосний звук|голосну]], то звук [[Шва]] {{IPA|[ə]}} випадає, наприклад, |
||
: ''duine'' (чоловік) — {{IPA|[ˈt̪ɯɲə]}} |
: ''duine'' (чоловік) — {{IPA|[ˈt̪ɯɲə]}} |
||
: ''an duine agad'' (твій чоловік) — {{IPA|[ən ˈt̪ɯɲ akət̪]}} |
: ''an duine agad'' (твій чоловік) — {{IPA|[ən ˈt̪ɯɲ akət̪]}} |
||
=== Тони === |
|||
Найвідомішими мовами, в яких тони відіграють особливу роль, є [[Китайська мова|китайська]] та [[В'єтнамська мова|в'єтнамська]] мовах. Тони є також у норвезькій та шведській мовах. З усіх кельтських мов лише в діалекті Льюїса (Lewis) та діалекті Сазерленда (Sutherland) використовуються тони. Історично та фонологічно вони нагадують систему тонів у норвезькій та шведській мовах. Є думка, що це стало результатом впливу варягів під час їх завоювань у [[Середньовіччя|Середньовіччі]]. |
Найвідомішими мовами, в яких тони відіграють особливу роль, є [[Китайська мова|китайська]] та [[В'єтнамська мова|в'єтнамська]] мовах. Тони є також у норвезькій та шведській мовах. З усіх кельтських мов лише в діалекті Льюїса (Lewis) та діалекті Сазерленда (Sutherland) використовуються тони. Історично та фонологічно вони нагадують систему тонів у норвезькій та шведській мовах. Є думка, що це стало результатом впливу варягів під час їх завоювань у [[Середньовіччя|Середньовіччі]]. |
||
== Граматика == |
== Граматика == |
||
Шотландська ґельська мова синтаксично така ж проста, як і її попередниця [[старо-ірландська мова]]. Речення утворюється за зразком Присудок — Підмет –Додаток (Пр-Пд-Дд). Як відомо, |
Шотландська ґельська мова синтаксично така ж проста, як і її попередниця [[старо-ірландська мова]]. Речення утворюється за зразком Присудок — Підмет –Додаток (Пр-Пд-Дд). Як відомо, у більшості мов вживається протилежний порядок: Підмет — Присудок — Додаток (Пд-Пр-Дд). |
||
Також важливою особливістю мови є явище пом'якшення [[Приголосні|приголосних]] ([[Lenition]]). Основною його функцією є утворення форми минулого часу дієслів, множини іменників тощо. |
Також важливою особливістю мови є явище пом'якшення [[Приголосні|приголосних]] ([[Lenition]]). Основною його функцією є утворення форми минулого часу дієслів, множини іменників тощо. Наприклад,: |
||
Наприклад,: |
|||
* òl — dh'òl — пить -пив, |
* òl — dh'òl — пить -пив, |
||
Рядок 510: | Рядок 506: | ||
Також в ґельській мові по-своєму передається загально відома інформація та інформація про одноразові події, а також є розподіл на власність, яку можна відібрати, та на власність, яку не можна відібрати. |
Також в ґельській мові по-своєму передається загально відома інформація та інформація про одноразові події, а також є розподіл на власність, яку можна відібрати, та на власність, яку не можна відібрати. |
||
=== Дієслово === |
|||
* Немає неозначеної форми ([[інфінітив]]у), особисті форми включають: дієслівне ім'я, перфектний дієприкметник та Imperativ. |
* Немає неозначеної форми ([[інфінітив]]у), особисті форми включають: дієслівне ім'я, перфектний дієприкметник та Imperativ. |
||
* Дієслово може відмінюватись по особам/числам (тільки в умовному способі), способу ([[Indikativ]]/[[Konjunktiv]]), стану та часам. Також існує незалежна та залежна форма дієслова (залежна форма відрізняється від незалежної тільки у неправильних дієсловах). |
* Дієслово може відмінюватись по особам/числам (тільки в умовному способі), способу ([[Indikativ]]/[[Konjunktiv]]), стану та часам. Також існує незалежна та залежна форма дієслова (залежна форма відрізняється від незалежної тільки у неправильних дієсловах). |
||
Рядок 518: | Рядок 514: | ||
** [[зв'язка]] «is» використовується для ідентифікації та визначення, або для зв'язування двох іменників: «X є Y» |
** [[зв'язка]] «is» використовується для ідентифікації та визначення, або для зв'язування двох іменників: «X є Y» |
||
* Часи |
* Часи |
||
** Особисті форми існують для [[Präteritum]], [[Майбутній час|майбутнього часу]] та теперішнього часу [[Присудок іменний|Іменникового присудка]], для позначених часів умовоного способу ([[Conjunctive]]), для позначених часів пасивного стану ([[Conjunctive]]), для [[Відносний майбутній час|відносного майбутнього часу]] та неособових форм. |
** Особисті форми існують для [[Präteritum]], [[Майбутній час|майбутнього часу]] та теперішнього часу [[Присудок іменний|Іменникового присудка]], для позначених часів умовоного способу ([[Conjunctive]]), для позначених часів [[Пасивний стан|пасивного стану]] ([[Conjunctive]]), для [[Відносний майбутній час|відносного майбутнього часу]] та неособових форм. |
||
** Теперішній час дієслів утворюється за допомогою форми [[Progressive]]: Tha X a' snàmh, дослівно, Є X в плавання, тобто Х зараз плаває. |
** Теперішній час дієслів утворюється за допомогою форми [[Progressive]]: Tha X a' snàmh, дослівно, Є X в плавання, тобто Х зараз плаває. |
||
* 10 неправильних дієслів, включаючи [[Присудок іменний|іменний присудок]] «bi» та [[Зв'язка|зв'язку]] «is», які найчастіше вживаються в розмові. |
* 10 неправильних дієслів, включаючи [[Присудок іменний|іменний присудок]] «bi» та [[Зв'язка|зв'язку]] «is», які найчастіше вживаються в розмові. |
||
Рядок 524: | Рядок 520: | ||
* Звичайні, повторювані дії в минулому можуть передаватись за допомогю форми [[Майбутній час|майбутнього часу]]. |
* Звичайні, повторювані дії в минулому можуть передаватись за допомогю форми [[Майбутній час|майбутнього часу]]. |
||
=== Іменник === |
|||
* Відмінюються по 4 [[Відмінок|відмінкам]]: [[називний відмінок]] (та ідентичний йому [[орудний відмінок]]), [[родовий відмінок]], [[давальний відмінок]] та [[кличний відмінок]]. |
* Відмінюються по 4 [[Відмінок|відмінкам]]: [[називний відмінок]] (та ідентичний йому [[орудний відмінок]]), [[родовий відмінок]], [[давальний відмінок]] та [[кличний відмінок]]. |
||
* 2 [[Рід|роди]]: [[чоловічий рід]] та [[жіночий рід]] |
* 2 [[Рід|роди]]: [[чоловічий рід]] та [[жіночий рід]] |
||
* Форми [[Родовий відмінок|родового]] та [[Давальний відмінок|давального]] відмінків утворюються за допомогою переголосовки в середині слова: ''alt'' — ''uilt'', ''clann'' — ''cloinn(e)'', ''gorm'' — ''guirm'' |
* Форми [[Родовий відмінок|родового]] та [[Давальний відмінок|давального]] відмінків утворюються за допомогою переголосовки в середині слова: ''alt'' — ''uilt'', ''clann'' — ''cloinn(e)'', ''gorm'' — ''guirm'' |
||
=== Прикметник === |
|||
* За деякими виключеннями [[прикметник]] завжди знаходиться поза [[іменник]]ом: |
* За деякими виключеннями [[прикметник]] завжди знаходиться поза [[іменник]]ом: |
||
* a' chaileag bhàn — білява дівчина |
* a' chaileag bhàn — білява дівчина |
||
Рядок 538: | Рядок 534: | ||
** an ath-sheachdain — наступного тижня. |
** an ath-sheachdain — наступного тижня. |
||
=== Прийменник та займенники === |
|||
* Багато [[прийменник]]ів утворюють разом |
* Багато [[прийменник]]ів утворюють разом із [[займенник]]ами сполучені форми: ''ann'' (в), ''annam'' (в мені), ''nam'' (в моєму). |
||
=== Числівники === |
|||
* З давніх часів використовувались дві системи числівників від 11 до 99: десятками та двадцятками. Зараз в школах використовується система числівників на основі десяток. |
* З давніх часів використовувались дві системи числівників від 11 до 99: десятками та двадцятками. Зараз в школах використовується система числівників на основі десяток. |
||
* Для ліку людей від 1 до 10 використовуються особливі лічільні слова. |
* Для ліку людей від 1 до 10 використовуються особливі лічільні слова. |
||
Рядок 549: | Рядок 545: | ||
Особливостями ґельськоï мови є послаблення ([[Lenition]]) [[приголосні|приголосних]], назалізація, та порядок утворення речення (''Предикат — Суб'єкт — Об'єкт ''). Запитання утворюється за допомогою спеціальних часток. Також, подібно до інших північно-європейських мов, перед де-якими [[приголосні|приголосними]] з'являється придихання: |
Особливостями ґельськоï мови є послаблення ([[Lenition]]) [[приголосні|приголосних]], назалізація, та порядок утворення речення (''Предикат — Суб'єкт — Об'єкт ''). Запитання утворюється за допомогою спеціальних часток. Також, подібно до інших північно-європейських мов, перед де-якими [[приголосні|приголосними]] з'являється придихання: |
||
''tapadh leat'' — («Дякую тобі»): /'taxpa 'l´axt/ |
''tapadh leat'' — («Дякую тобі»): /'taxpa 'l´axt/ |
||
Послаблення [[Lenition]]: |
Послаблення [[Lenition]]: |
||
{| class="wikitable" |
{| class="wikitable" |
||
Рядок 578: | Рядок 575: | ||
| tha mi glè bhrònach |
| tha mi glè bhrònach |
||
| -ha mi gle: vronax- [{{IPA|ha mi gleː ˈvrɔːnəx}}] |
| -ha mi gle: vronax- [{{IPA|ha mi gleː ˈvrɔːnəx}}] |
||
| є- я- дуже- сумний =Я дуже сумний |
| є- я- дуже- сумний =Я дуже сумний. |
||
|- |
|- |
||
| A bheil thu brònach? |
| A bheil thu brònach? |
||
Рядок 607: | Рядок 604: | ||
| Ciamar a tha sibh? |
| Ciamar a tha sibh? |
||
| Kimmer a ha schiiw |
| Kimmer a ha schiiw |
||
| Як |
| Як ваші справи? |
||
|- |
|- |
||
| Dè tha dol? |
| Dè tha dol? |
||
Рядок 627: | Рядок 624: | ||
| Chan eil mòran Gàidhlig agam |
| Chan eil mòran Gàidhlig agam |
||
| Chan jäil mooran Gaalik akam |
| Chan jäil mooran Gaalik akam |
||
| Я не дуже багато розмовляю |
| Я не дуже багато розмовляю гельською. |
||
|- |
|- |
||
| A bheil Gàidhlig agad? |
| A bheil Gàidhlig agad? |
||
| A wäil Gaalik akat |
| A wäil Gaalik akat |
||
| Ти розмовляєш |
| Ти розмовляєш гельською? |
||
|- |
|- |
||
| Tha mi glè sgìth |
| Tha mi glè sgìth |
||
Рядок 681: | Рядок 678: | ||
* [https://web.archive.org/web/20051023012521/http://www.websters-online-dictionary.org/definition/Scottish-english/ Шотландсько-англійський словник] |
* [https://web.archive.org/web/20051023012521/http://www.websters-online-dictionary.org/definition/Scottish-english/ Шотландсько-англійський словник] |
||
* [http://www.lexilogos.com/english/gaelic_scottish_dictionary.htm Шотландський Ґельський словник Scottish Gaelic Dictionary Online] |
* [http://www.lexilogos.com/english/gaelic_scottish_dictionary.htm Шотландський Ґельський словник Scottish Gaelic Dictionary Online] |
||
== Джерела == |
|||
* [https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/278/273 Переклад концептів світської лірики вибраних державних діячок Європи (Х–ХVI ст.) (на матеріалі англо- і ґельськомовної поезії)] / Ольга Смольницька. // Актуальні питання іноземної філології. — 2016. — № 4. — С. 162—172. |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Рядок 689: | Рядок 689: | ||
{{Interwiki|gd|Prìomh-Dhuilleag|ґельською|лого=Файл:Wikipedia-logo-gd.png}} |
{{Interwiki|gd|Prìomh-Dhuilleag|ґельською|лого=Файл:Wikipedia-logo-gd.png}} |
||
{{Commons category|Scottish Gaelic language}} |
{{Commons category|Scottish Gaelic language}} |
||
* [http://www.abdn.ac.uk/celtic/ Aberdeen University Celtic Department]{{ref-en}} |
* [http://www.abdn.ac.uk/celtic/ Aberdeen University Celtic Department] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081208012252/http://www.abdn.ac.uk/celtic/ |date=8 грудня 2008 }}{{ref-en}} |
||
* [https://web.archive.org/web/20171001230540/http://www.learn-gaelic.info/ http://www.learn-gaelic.info]{{ref-en}} |
* [https://web.archive.org/web/20171001230540/http://www.learn-gaelic.info/ http://www.learn-gaelic.info]{{ref-en}} |
||
* [https://web.archive.org/web/20090213235935/http://www.akerbeltz.org/fuaimean/roradh.htm Akerbeltz.org — Великий сайт про ґельську мову] {{ref-en}} |
* [https://web.archive.org/web/20090213235935/http://www.akerbeltz.org/fuaimean/roradh.htm Akerbeltz.org — Великий сайт про ґельську мову] {{ref-en}} |
||
Рядок 709: | Рядок 709: | ||
[[Категорія:Мови Великої Британії]] |
[[Категорія:Мови Великої Британії]] |
||
[[Категорія:Мови VSO]] |
[[Категорія:Мови VSO]] |
||
[[Категорія:Загрожені мови Європи]] |
Поточна версія на 15:52, 30 березня 2024
Шотландська (гельська) мова | |
---|---|
Gàidhlig | |
Поширення шотландської мови у Шотландії, Велика Британія (підписи англійською) | |
Поширена в | Велика Британія (Шотландія), Канада (переважно провінція Нова Шотландія), Сполучені Штати Америки, Австралія |
Регіон | частини Шотландських Верховин, Внутрішніх Гебридів, Нова Шотландія |
Носії | 57,3 тис. носіїв (1,1 % населення Шотландії, перепис 2011 р)[1] |
Писемність | латиниця |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Офіційна | Шотландія |
Регулює | Bòrd na Gàidhlig |
Коди мови | |
ISO 639-1 | gd |
ISO 639-2 | gla |
ISO 639-3 | gla |
Шотла́ндська ге́льська (гаельська, шотландська, ерська)[2] чи ґе́льська мо́ва[1][3][4] (шотл. гел. Gàidhlig; англ. Gaelic або Scottish Gaelic) — одна з найпоширеніших ґойдельських мов, носії якої ґели традиційно проживають у гірських районах Шотландії та на Гебридських островах. 2005 року був ухвалений Закон про ґельську мову[en], за яким ґельській мові надано статус офіційної в Шотландії та створено Bòrd na Gàidhlig[en] — державний орган, який відповідає за розвиток ґельської мови в Шотландії.
Понад 90 тисяч мешканців Шотландії володіють ґельською мовою, для 58 652 шотландців (1,2 % від усього населення Шотландії) — рідна (станом на 2001 рік)[5]. 1991 року ґельська мова була рідною для понад 66 тис. мешканців Шотландії.
У Канаді (провінція Нова Шотландія, переважно на острові Кейп-Бретон) є 500—1000 носіїв ґельської мови. Невеликі спільноти носіїв мови збереглися в США, Австралії, Новій Зеландії, Південно-Африканській Республіці.
Не слід плутати шотландську ґельську мову з англо-шотландською мовою, яка належить до германських мов.
Шотландська гельська мова належить до гойдельської підгрупи острівної підгрупи кельтської групи індоєвропейської сім'ї мов[6]. Вона відмінна від бритської гілки кельтських мов, до якої також належать валлійська, корнська й бретонська мови. Генеалогічно найближчими до шотландської мов уважають менську й ірландську мови, що також належать до гойдельських мов і мають спільного пращура — давньоірландську мову.
Першими носіями кельтських мов на цій території були брити, що населяли південну, здебільшого рівнинну частину Шотландії. Вони заснували Единбург — нинішню столицю Шотландії. Саме на території цієї країни створено першу писемну пам'ятку кельтських мов — поему «Гододін», автором якої був Анейрін. Бритське населення в Шотландії протрималося на півдні до VI століття, коли почався наступ з півдня англосаксів і з заходу — ірландського населення, здебільшого вихідців з королівства Дал Ріада в Ольстері, на півострові Кінтайр і Внутрішніх Гебридських островах. Переселення ірландців в Британію почалося ще в IV столітті, проте якщо їхні поселення в Уельсі не збереглися, то в Шотландії та на острові Мен вони стали основним населенням. Острів Айона, розташований на південному заході від берегів Шотландії, став значним центром монастирського життя: тут розташовувався монастир, пов'язаний зі святим Колумбою.
Приблизно до середини XV століття Гірська Шотландія та Ірландія мали спільну літературну традицію, і лише від того часу шотландську мову можна вважати окремою. Пізніше, у XVII столітті, від шотландської гельської відділилася менська мова.
Шотландська мова досі дуже близька до північних діалектів ірландської мови, з якою утворює діалектний континуум. Наприклад, діалект острова Арран не можна назвати ні власне шотландським, ні ірландським діалектом. Деякі риси протиставляють шотландський і ольстерський (північний) ірландський середнім (коннахтським) і південним (мунстерським) діалектам ірландської мови: в шотландській гельській мові й ольстерському діалекті іралндської заперечна частка — Шаблон:Lang-gd2, а в коннахтському і мунстерськом — Шаблон:Lang-ga2.
Поширення англійської мови і набіги вікінгів (зокрема на Гебридські острови) сильно послабили позиції шотландської мови. Вона також змінилася під впливом скандинавських мов і англійської. Окрім лексичних запозичень, шотландська мова набула деяких нових рис, зокрема місце протиставлення дзвінких та глухих приголосних зайняла опозиція глухих без придиху і глухих з придихом; схоже явище спостерігається у фарерській, ісландській і деяких діалектах континентальних скандинавських мов.
Шотландська, як і інші кельтські мови, довгий час не мала жодного офіційного статусу, а в деякі періоди історії навіть переслідувалася (зокрема Акт про освіту 1872[en] року забороняв не лише викладання шотландською, а навіть звичайне спілкування нею). Проте наприкінці XX століття ситуація змінилася з утворенням Парламенту Шотландії, що проголосив шотландську ґельську мову офіційною в Шотландії[7].
2005 року відкрито першу середню школу, де навчання ведеться виключно шотландською гельською мовою. Тим не менше дані перепису 2001 року виявили 11-відсоткове скорочення чисельності носіїв порівняно з 1991 роком, отже шотландська мова перебуває в серйозній небезпеці. А втім, нею ведуться радіо- та телепередачі, видаються газети, журнали, книги, існують громадські рухи за її ширше використання в повсякденному житті. Проте зберігається ситуація, де найсильніші позиції шотландська мова займає серед старшого покоління мешканців Гебридських островів[8].
Від XVII століття багато шотландців емігрували в Канаду задля праці в Компанії Гудзонової затоки. Свого часу шотландська ґельська мова була третя за кількістю мовців у Канаді після англійської та французької, проте в наш час носіїв цієї мови залишилося не більш ніж 1 тисяча людей, здебільшого літніх.
За даними перепису населення Сполучених Штатів Америки 27 грудня 2007 року, шотландською гельською мовою розмовляють люди у 20 з 50 штатів США. Найбільше мовців проживає в Каліфорнії — 265, тобто 16,45 %, найменше — 15, тобто 0,93 %, у Вісконсині.
Номер | Штат | Кількість мовців (ос.) | Відсоток від всіх носіїв, % |
---|---|---|---|
1 | Аляска | 20 | 1,24 |
2 | Каліфорнія | 265 | 16,45 |
3 | Флорида | 135 | 8,38 |
4 | Іллінойс | 45 | 2,79 |
5 | Канзас | 20 | 1,24 |
6 | Луїзіана | 35 | 2,17 |
7 | Меріленд | 40 | 2,48 |
8 | Мічиган | 44 | 2,73 |
9 | Міссісіпі | 20 | 1,24 |
10 | Нью-Гемпшир | 40 | 2,48 |
11 | Нью-Джерсі | 20 | 1,24 |
12 | Нью-Йорк | 100 | 6,21 |
13 | Північна Кароліна | 35 | 2,17 |
14 | Огайо | 25 | 1,55 |
15 | Орегон | 40 | 2,48 |
17 | Пенсільванія | 65 | 4,03 |
18 | Техас | 95 | 5,90 |
19 | Вашингтон | 60 | 3,72 |
20 | Вісконсин | 15 | 0,93 |
Разом | 1 610 | 100 |
Протягом століть гельська мова зазнавала великого утиску і майже не вживалася в освіті й адміністративних справах. Проте 2005 р. ухвалено закон про офіційне визнання гельської мови — Gaelic Language (Scotland) Act 2005.
Згідно з цим законом, гельська мова набула однакового статусу поруч з англійською мовою і була створена комісія «Bòrd na Gàidhlig», що увійшла в склад уряду. Основною метою створення комісії визначено розвиток мови.
Проте в цьому законі встановлено, що офіційне використання мови обов'язкове лише в суспільних установах і закладах, i він не поширюється на заклади, підпорядковані Лондону: королівську поштову службу тощо. Через це гельська мова не отримала дійсно широкої підтримки.
Абетка шотландської гельської мови складається з 18 літер.
A a | B b | C c | D d | E e | F f | G g | H h | I i |
L l | M m | N n | O o | P p | R r | S s | T t | U u |
- a, b, c, d, e, f, g, h, i, l, m, n, o, p, r, s, t, u
Голосні літери можуть уживатися з глухим наголосом (grave accent), який також указує на те, що ця літера позначає довгий звук.
- à, è, ì, ò, ù
Наявність та відсутність наголосу може істотно вплинути на значення слова: наприклад, bàta (човен) та bata (палка). За старою нормою, над деякими голосними може вживатися гострий наголос (acute accent):
- á, é, ó
1980 року Шотландський комітет з іспитів у вищих навчальних закладах скасував уживання гострого наголосу. У більшості видавництв це впровадження прийнято, проте в частині університетів Шотландії науковці й надалі вживають гострий наголос, так само як і в Канаді.
Останнім часом у шотландських текстах стали з'являтися такі запозичення з латинської абетки, як: v та z тощо.
Шотландська абетка називається шотландською aibidil. Раніше вона носила назву Beith Luis Nuin, що походила з назв перших трьох літер абетки огам: b, l, n.
Традиційно назви літер шотландської абетки носять назви дерев та інших рослин. Назви деяких літер мають сучасне походження (наприклад, dair > darach, suil > seileach).
- ailm (в'яз),
- beith (береза),
- coll (ліщина),
- dair (дуб),
- eadha (осика),
- feàrn (вільха),
- gort (плющ),
- uath (глід),
- iogh (тис),
- luis (горобина),
- muin (виноградна лоза),
- nuin (ясен),
- onn/oir (дрік),
- peith (очерет),
- ruis (бузина),
- suil (верба),
- teine (падуб),
- ura (верес).
Раніше вживалася система назв літер, схожа з іншими європейськими абетками: наприклад, b мала назву beh, c — ec тощо.
Прадавня гельська мова була предком сучасних ірландської та шотландської гельської мов. Записувалася вона за допомогою письма огам. З приходом християнських місіонерів запроваджено латинську абетку. Класична гельська мова вживалася в Ірландії до кінця XVII століття та до кінця XVIII століття в Шотландії. Відмінності в орфографії в ірландській і шотландській гельській мовах — результат реформ правопису в обох країнах, які проводилися в різні часи.
Шотландську гельську мову вперше стандартизовано 1767 р., коли був надрукований Новий заповіт. Під час Другої світової війни проведено реформу і введено офіційний стандарт або Caighdeán Oifigiúil. 1957 р. вилучено літери, що не читалися. 1981 р. введено гельські орфографічні правила.
В абетці сучасної шотландської мови 18 літер:
- A, B, C, D, E, F, G, H, I, L, M, N, O, P, R, S, T, U.
Літера h зараз використовується лише для позначення леніції приголосних. Вона не вживалася в стародавніх текстах, бо леніція позначалася за допомогою крапки, що ставилася над літерою.
Назви літер шотландської абетки носять назви дерев та інших рослин. Проте зараз ця традиція вимирає.
Якість приголосного звука вказується за допомогою голосних літер навколо літери, що його позначає. Так звані слабкі приголосні — це палатизовані приголосні, широкі приголосні — це задньопіднебінні приголосні.
Приголосні, навколо яких знаходяться голосні e та i, становляться слабкими (м'якими), а приголосні, навколо яких знаходяться голосні a, o та u — широкими (твердими).
Правило правопису називається caol ri caol agus leathann ri leathann або («слабка до слабкої та широка до широкої»). Згідно з цим правилом, якщо за приголосної знаходиться i або e, то і перед цією приголосної знаходиться i або e. Таке ж правило діє стосовно a, o та u. Наприклад, t в slàinte [slaːntʃə], t в bàta [paːtə]. Це правило не стосується вимови голосних. Наприклад, множина утворюється за допомогою суфікса -an, наприклад, bròg [proːk] (черевик) / brògan [proːkən] (черевики). Через правило правопису цей суфікс після слабких приголосних записується як -ean, проте його вимова не відмінна від вимови суфікса -an. Наприклад, taigh [tʰɤj] (дім) / taighean [tʰɤjən] (дома). В суфіксі множини літера e пишеться лише для того, щоб виконати правило правопису про слабкі та широкі приголосні, тому що літера i попередує сполученню літер gh.
В орфографічних змінах 1976 р.. запроваджених Шотландським комітетом з екзаменів в вищих навчальних закладах, правило правопису було трохи модифіковано. Тепер суфікс дієприкметника минулого часу завжди пишеться як -te, навіть після широких голосних: наприклад, в togte «піднятий» (на відміну від традиційного togta). Інколи голосні пишуться поруч одна з одною, і не завжди буває відразу зрозуміло яка з них повинна читатися, а яка з них застосована лише згідно з правилом правопису. Голосні, що не знаходяться під наголосом інколи зникають, тобто вилучаються:
- Tha mi an dòchas. («I hope.») > Tha mi 'n dòchas.
Над голосними літерами може вживатися знак глухого наголосу: à, è, ì, ò, ù. В традиційному написанні також вживався знак гострого наголосу на літерами: á, é та ó. Проте зараз використовується лише знак наголосу.
Таблиця вимови голосних IPA Написання Вимова Англійський еквівалент Як a, á [a], [a] cat bata, lochán à [aː] father bàta e [ɛ], [e] get, late le, teth è, é [ɛː], [eː] marry, lady sèimh, fhéin i [i], [iː] tin, sweet sin, ith ì [iː] evil mìn o [ɔ], [o] top, boat poca, bog ò, ó [ɔː], [oː] jaw, donate pòcaid, mór u [u] brute tur ù [uː] brood tùr
Таблиця вимов диграфів за допомогою IPA Написання Вимова Як ai [a], [ə], [ɛ], [i] caileag, iuchair, geamair, dùthaich ài [aː], [ai] àite, bara-làimhe ao(i) [ɯː], [ᵚi] caol, gaoil, laoidh ea [ʲa], [e], [ɛ] geal, deas, bean eà [ʲaː] ceàrr èa [ɛː] nèamh ei [e], [ɛ] eile, ainmeil èi [ɛː] cèilidh éi [eː] fhéin eo [ʲɔ] deoch eò(i) [ʲɔː] ceòl, feòil eu [eː], [ia] ceum, feur ia [iə], [ia] biadh, dian io [i], [ᴊũ] fios, fionn ìo [iː], [iə] sgrìobh, mìos iu [ᴊu] piuthar iù(i) [ᴊuː] diùlt, diùid oi [ɔ], [ɤ] boireannach, goirid òi [ɔː] fòill ói [oː] còig ua(i) [uə], [ua] ruadh, uabhasach, duais ui [u], [ɯ], [ui] muir, uighean, tuinn ùi [uː] dùin
Більшість приголосних вимовляється подібно до інших європейських мов. Широкі приголосні t, d та часто n мають зубну артикуляцію (подібно до ірландської мови, латини та слов'янських мов на відміну від ясенної артикуляції в англійській мові.
Губний Лабијални Зубний/Ясенний Позаясенний Піднебінний Задньопіднебінний Носовий m n̪ ɲ ŋ Проривний pʰ, p t̪ʰ, t̪ cʰ, c kʰ, k Жджілинний ʧʰ, ʧ Щілинний f, v s ʃ ç, ʝ x, ɣ Сонорний щілинний j Боковий щілинний l, ɫ ʎ Вібруючий r Оплесковий ɾ
Гучні зупинки /b, d, ɡ/ в гельській мові являють собою безголосі зупинки [p, t, k]. Безголосі зупинки [p, t, k] отримують потужне перед-придихання на початку слова та пост-придихання в середині та на кінці слова. На початку слова маємо: [pʰ,tʰ,kʰ], в кінці складу маємо: [hp,ht,xk]. Попередня аспірація зустрічається також в ісландській мові. В деяких діалектах гельської мови зупинки на початку слова становляться гучними, якщо перед ними стоїть група, яка складається «а» та носового приголосного. Наприклад: taigh будинок звучить як [tʰɤi], але an taigh 'цей будинок' — s [ən dʰɤi]. Також tombaca 'тютюн' [tʰomˈbaxkə].
В гельській мові на зразок ірландської мови вживаються сильні та слабкі приголосні. Історично у приголосних, за якими стояли передньоязичні звуки /e/ та /i/ з‘явився побічний звук [j].
В сучасній гельський мові різниця між широкими та слабкими звуками не тільки в палатизації. Так, наприклад, сучасний слабкий «s» фонетично записується як /s´/, проте насправді це поствеолаярний щілинний приголосний [ʃ], а не [sʲ].
Приголосні з придиханням мають особливу вимову: bh та mh — [v]; ch — [x] або [ç]; dh, gh — [ʝ] або [ɣ]; th — [h], [ʔ], або не читається; ph — [f].
Придихання літер l n r на письмі не позначається. Диграф fh ніколи не читається, за винятком таких слвів, як: fhèin, fhathast та fhuair, в яких диграф fh читається як [h].
Вимова приголосних в Міжнародній орфоепічній системі IPA 正常 软化 Орфографія Широка Слабка Орфографія Широка Слабка b (на початку) [p] [pj] bh [v] [vj] b (на кінці) [p] [jp] bh [v] [vj] c (на початку) [kʰ] [kʰʲ] or [cʰ] ch [x] [ç] c (на кінці) [xk] [kʰʲ] or [çkʲ] ch [x] [ç] d [t̪] [tʃ] dh [ɣ] [ʝ] f (на початку) [f] [fj] fh 不发音 不发音 f (на кінці) [f] [jf] fh 不发音 不发音 g [k] [kʲ] or [c] gh [ɣ] [ʝ] l [ɫ̪] [ʎ] l [l] [ʎ] or [l] m [m] [mj] mh [v] [vj] n [n̪ˠ] [ɲ] n [n] [ɲ] or [n] p (на початку) [pʰ] [pʰj] ph [f] [fj] p (на кінці) [hp] [jhp] ph [f] [fj] r [rˠ] [rˠ] r [ɾ] [ɾ] s [s̪] [ʃ] sh [h] [hj] t (на початку) [t̪ʰ] [tʃʰ] th [h] [hj] t (на кінці) [ht̪] [htʃ] th [h] or silent [hj] or [j]
Наголос падає на перший склад, наприклад drochaid 'міст' [ˈtroxatʃ]. Якщо ви будете пам'ятати про це правило, ви ніколи не помилитесь, коли будете читати назви місць: наприклад, Mallaig, [ˈmaʊɫækʲ].) Якщо назва місця утворена з де-кількох слів, то англійський варіант буде мати наголос на останньому слові, наприклад, Tyndrum [taɪnˈdrʌm] < Taigh an Droma [tʰɤin ˈdromə]. Це зумовлено тим фактом, що в ґельській мові прикметник розташовується після іменника, якого він описує.
В ґельській мові є цікаве явище епінтезису, яке полягає в тому, що між деякими приголосними вставляється нечіткий звук Шва [ə], який дуже нагадує англійський звук «ə»:
- tarbh (віл) — [t̪ʰarav]
- Alba (Шотландія) — [aɫ̪apa].
Якщо в кінці слова знаходиться звук Шва [ə], а за словом знаходиться слово, яке розпочинається на голосну, то звук Шва [ə] випадає, наприклад,
- duine (чоловік) — [ˈt̪ɯɲə]
- an duine agad (твій чоловік) — [ən ˈt̪ɯɲ akət̪]
Найвідомішими мовами, в яких тони відіграють особливу роль, є китайська та в'єтнамська мовах. Тони є також у норвезькій та шведській мовах. З усіх кельтських мов лише в діалекті Льюїса (Lewis) та діалекті Сазерленда (Sutherland) використовуються тони. Історично та фонологічно вони нагадують систему тонів у норвезькій та шведській мовах. Є думка, що це стало результатом впливу варягів під час їх завоювань у Середньовіччі.
Шотландська ґельська мова синтаксично така ж проста, як і її попередниця старо-ірландська мова. Речення утворюється за зразком Присудок — Підмет –Додаток (Пр-Пд-Дд). Як відомо, у більшості мов вживається протилежний порядок: Підмет — Присудок — Додаток (Пд-Пр-Дд).
Також важливою особливістю мови є явище пом'якшення приголосних (Lenition). Основною його функцією є утворення форми минулого часу дієслів, множини іменників тощо. Наприклад,:
- òl — dh'òl — пить -пив,
- am bàrd (називний відмінок),
- a' bhàird (родовий відмінок),
- a' bhàrd (давальний відмінок)
- a bhròg — його черевик, a bròg — її черевик.
- a' bhròg — черевик, na brògan — черевики.
На відміну від інших європейських мов особисті форми дієслова виконують функції неозначеної форми (інфінітиву). Також в ґельській мові по-своєму передається загально відома інформація та інформація про одноразові події, а також є розподіл на власність, яку можна відібрати, та на власність, яку не можна відібрати.
- Немає неозначеної форми (інфінітиву), особисті форми включають: дієслівне ім'я, перфектний дієприкметник та Imperativ.
- Дієслово може відмінюватись по особам/числам (тільки в умовному способі), способу (Indikativ/Konjunktiv), стану та часам. Також існує незалежна та залежна форма дієслова (залежна форма відрізняється від незалежної тільки у неправильних дієсловах).
- Дієслово використовується як відповідь на запитання: для ствердження використовують позитивну форму, для заперечення — негативну форму, наприклад, «Ти підеш ?» — «Піду» (an deach thu? — chaidh)
- У дієслова «бути» є дві форми: іменний присудок «bi» та зв'язка «is»
- Іменний присудок використовується для характеризування підмета: «X є …»
- зв'язка «is» використовується для ідентифікації та визначення, або для зв'язування двох іменників: «X є Y»
- Часи
- Особисті форми існують для Präteritum, майбутнього часу та теперішнього часу Іменникового присудка, для позначених часів умовоного способу (Conjunctive), для позначених часів пасивного стану (Conjunctive), для відносного майбутнього часу та неособових форм.
- Теперішній час дієслів утворюється за допомогою форми Progressive: Tha X a' snàmh, дослівно, Є X в плавання, тобто Х зараз плаває.
- 10 неправильних дієслів, включаючи іменний присудок «bi» та зв'язку «is», які найчастіше вживаються в розмові.
- В однині та множині першої особи умовного способу відбувається стиснення дієслова та особистого займенника в одне слово: sgrìobhinn (я б написав).
- Звичайні, повторювані дії в минулому можуть передаватись за допомогю форми майбутнього часу.
- Відмінюються по 4 відмінкам: називний відмінок (та ідентичний йому орудний відмінок), родовий відмінок, давальний відмінок та кличний відмінок.
- 2 роди: чоловічий рід та жіночий рід
- Форми родового та давального відмінків утворюються за допомогою переголосовки в середині слова: alt — uilt, clann — cloinn(e), gorm — guirm
- За деякими виключеннями прикметник завжди знаходиться поза іменником:
- a' chaileag bhàn — білява дівчина
- an duine maol — личий чоловік
- 'S e duine eireachdail a th' ann — Він має гарний вигляд.
- 'S e duine laghach a th' ann — Він приємна людина.
- Невелика кількість прикметників вживається перед іменником і пом'якшує його початок::
- an ath-sheachdain — наступного тижня.
- Багато прийменників утворюють разом із займенниками сполучені форми: ann (в), annam (в мені), nam (в моєму).
- З давніх часів використовувались дві системи числівників від 11 до 99: десятками та двадцятками. Зараз в школах використовується система числівників на основі десяток.
- Для ліку людей від 1 до 10 використовуються особливі лічільні слова.
- В ґельській мові досі відчуваються відгуки дуалізму. Наприклад, після чисельника «два» завжди вживається слово в давальному відмінку. Одночасово відбувається пом'якшення першої приголосної літери: aon phiseag — один кіт, dà phiseig — два кота, trì piseagan — три кота.
Особливостями ґельськоï мови є послаблення (Lenition) приголосних, назалізація, та порядок утворення речення (Предикат — Суб'єкт — Об'єкт ). Запитання утворюється за допомогою спеціальних часток. Також, подібно до інших північно-європейських мов, перед де-якими приголосними з'являється придихання: tapadh leat — («Дякую тобі»): /'taxpa 'l´axt/
Послаблення Lenition:
Термін | Вимова | Переклад |
---|---|---|
màthair | -ma: her- [maːheð] | мати |
mo mhàthair | -mo va: her- [mo vaːheð] | моя мати |
an cù | -an ku:- [ən kuː] | собака |
do chù | -do xu:- [do xuː] | твоя собака |
tha mi brònach | -ha mi bronax- [ha mi ˈbrɔːnəx] | є- я- сумний =Я сумний. |
tha mi glè bhrònach | -ha mi gle: vronax- [ha mi gleː ˈvrɔːnəx] | є- я- дуже- сумний =Я дуже сумний. |
A bheil thu brònach? | -a vel u bronax- [a veɪl u ˈbrɔːnəx] | Запитальна частка- є- ти- сумний ? =Ти сумний? |
Гельська | Вимова | Украïнська |
---|---|---|
Madainn mhath | Mattin wa | Доброго ранку! |
Feasgar math | Fäsker ma | Добрий день! |
Dè ni mi dhuibh? | Dschee ni mi ghuiw | Чим можу вам допомогти? |
Ciamar a tha sibh? | Kimmer a ha schiiw | Як ваші справи? |
Dè tha dol? | Dsche ha doll | Що ти це робиш? |
Thigibh a-steach | Hikiw e-schtscheach | Заходьте! |
Tha mi duilich | Ha mi dullich | На жаль |
Chan eil mi a' tuigsinn | Chan jäil mi a tukschin | Я не розумію |
Chan eil mòran Gàidhlig agam | Chan jäil mooran Gaalik akam | Я не дуже багато розмовляю гельською. |
A bheil Gàidhlig agad? | A wäil Gaalik akat | Ти розмовляєш гельською? |
Tha mi glè sgìth | ha mi glee skii | Я втомлений. |
Tha gaol agam ort | ha güol akam orscht | Я тебе кохаю. |
Seo a-nis | scho a-nisch | Ось так. |
Tha mi a' lorg | ha mi lorrek | Я шукаю |
Slàn leat | slaan lät | До побачення! |
Mar sin leat | mar schinn lät | До побачення ! відповідь на «Slàn leat». |
Slàinte | slaantsche | На здоров'я! |
'S toil leam ceòl | s toll läm kjool | Мені подобається музика. |
Tha mi fuar/blàth | ha mi fuar/blaa | Мені холодно/тепло. |
Dùin do bheul | duun do wial | Стримуй свого язика (замовчи)! |
Tha an t-uisge ann | ha an tüschke aun | Дощить |
- Переклад концептів світської лірики вибраних державних діячок Європи (Х–ХVI ст.) (на матеріалі англо- і ґельськомовної поезії) / Ольга Смольницька. // Актуальні питання іноземної філології. — 2016. — № 4. — С. 162—172.
- ↑ а б Країни світу і Україна: енциклопедія: в 5 т. / редкол. : А. І. Кудряченко (голова) та ін.; — ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». — Київ: Видавництво «Фенікс», 2017 ISBN 978-966-136-473-7
- ↑ Додаток А: Коди мов | Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
- ↑ Вигуки-меліоративи у середньоанглійській мові / Л. М. Ікалюк // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Сер. : Філологічні науки. — 2014. — Кн. 1. — С. 124—127.
- ↑ Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2019 № 41 том 2
- ↑ Kenneth MacKinnon (2003). Census 2001 Scotland: Gaelic Language – first results. Архів оригіналу за 4 вересня 2006. Процитовано 12 липня 2017.(англ.)
- ↑ К. М. Тищенко. Індоєвропейська спільність // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- ↑ Гельська мова — спроба відродження після століть утиску
- ↑ Шотландська ґельська мова може зникнути за 10 років «Чудова Мова»
- Шотландська мова // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шотландська гельська мова |
- Aberdeen University Celtic Department [Архівовано 8 грудня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- http://www.learn-gaelic.info(англ.)
- Akerbeltz.org — Великий сайт про ґельську мову (англ.)
- Schottisch Sprache (англ.)
- Шотландська ґельська мова на сайті Ethnologue: Scottish Gaelic. A language of United Kingdom (англ.)
- Шотландська ґельська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Scottish Gaelic (англ.)
- Шотландська ґельська мова на сайті WALS Online: Language Gaelic (Scots) (англ.)
- Шотландська ґельська мова може зникнути за 10 років(англ.)
|
|
|
|