Шотландська гельська мова: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
SalweenBot (обговорення | внесок)
Боти
518 717 редагувань
м заміна посилання "Пенсильванія" на "Пенсільванія" за запитом
Коректура, посилання
 
(Не показані 35 проміжних версій 10 користувачів)
Рядок 25:
| Підпис = Поширення шотландської мови у [[Шотландія|Шотландії]], [[Велика Британія]] (підписи англійською)
}}
'''ШотландськаШотла́ндська гельськаге́льська (гаельська, шотландська, ерська)'''<ref>[http://nbuv.gov.ua/node/1741 Додаток А: Коди мов | Національна бібліотека України імені В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського]</ref> чи '''ґельськаґе́льська мовамо́ва'''<ref name="ivinas">[http://ivinas.gov.ua/images/Entsyklopedia_krayiny-svitu-t1.pdf Країни світу і Україна: енциклопедія: в 5 т. / редкол. : А.&nbsp;І.&nbsp;Кудряченко (голова) та ін.;&nbsp;— ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України».&nbsp;— Київ: Видавництво «Фенікс», 2017] ISBN 978-966-136-473-7]</ref><ref>[http://lib.ndu.edu.ua:8080/dspace/bitstream/123456789/562/1/190_Naykovi_zapiski.pdf Вигуки-меліоративи у середньоанглійській мові / Л.&nbsp;М.&nbsp;Ікалюк // Наукові записки [&#91;Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]&#93;. Сер. : Філологічні науки.&nbsp;— 2014.&nbsp;— Кн. 1.&nbsp;— С. 124—127. ]</ref><ref>[http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v41/part_2/Filologi41_2.pdf Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2019 №&nbsp;41 том 2]</ref> (самоназва '''{{lang-gd|Gàidhlig'''}}; {{lang-en|Gaelic або Scottish Gaelic}})&nbsp;— одна з найпоширеніших [[кельтськіГойдельські мови|кельтськихґойдельських мов]], носії якої [[ґели]] традиційно проживають у гірських районах [[Шотландія|Шотландії]] та на [[Гебридські острови|Гебридських островах]]. 2005 року був ухвалений {{нп|Закон про ґельську мову|||Gaelic Language (Scotland) Act 2005}}, за яким ґельській мові надано статус [[Офіційна мова|офіційної]] в Шотландії та створено {{нп|Bòrd na Gàidhlig|||Bòrd na Gàidhlig}}&nbsp;— державний орган, який відповідає за розвиток ґельської мови в Шотландії.
 
Понад 90 тисяч мешканців Шотландії володіють гельськоюґельською мовою, для 58 &nbsp;652 шотландців (1,2&nbsp;% від усього населення Шотландії)&nbsp;— рідна (станом на [[2001]] рік)<ref>{{cite web| url=http://lrrc3.sas.upenn.edu/popcult/CLPP/Census%202001%20-%20Gaelic1.htm| title=Census 2001 Scotland: Gaelic Language – first results| author=Kenneth MacKinnon| date=2003| accessdate=2017-07-12| archiveurl=https://web.archive.org/web/20060904151918/http://lrrc3.sas.upenn.edu/popcult/CLPP/Census%202001%20-%20Gaelic1.htm| archivedate=2006-09-04| deadurl=yes}}{{ref-en}}</ref>. У 1991 роціроку ґельська мова була рідною для понад 66 &nbsp;тис. мешканців Шотландії.
 
У [[Канада|Канаді]] (провінція [[Нова Шотландія]], переважно на острові [[Кейп-Бретон (острів)|Кейп-Бретон]]) є 500—1000 носіїв ґельської мови. Невеликі спільноти носіїв мови збереглися в [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Австралія|Австралії]], [[Нова Зеландія|Новій Зеландії]], [[Південно-Африканська Республіка|Південно-Африканській Республіці]].
 
Не слід плутати шотландську гельськуґельську мову з [[Шотландська рівнинна мова|англо-шотландською мовою]], яка належить до [[Германські мови|германських мов]].
 
== Класифікація ==
[[Файл:Scots lang-en.svg|міні|ліворуч|200пкс|Лінгвоетнічна ситуація ув Шотландії на початку XII століття.
{{Legend|#0fe3e3|[[Шотландська гельська мова|Гельська мова]]}}
{{legend|#0ff183|[[Кумбрійська мова]]}}
{{Legend|#eed4e0|[[Англійська мова]]/[[Шотландська рівнинна мова]]}}
{{legend|#eb82df|[[Норн]]}}]]
[[Файл:Languages of Scotland 1400 AD.svg|міні|ліворуч|200пкс|Мови Шотландії ув 15XV столітті.
{{Legend|#357EC7|[[Шотландська гельська мова|Гельська мова]]}}
{{Legend|#ff0|[[Англійська мова]]/[[Шотландська рівнинна мова]]}}
{{Legend|#F87217|[[Норн]]}}]]
Шотландська гельська мова належить до [[ІндоєвропейськіГойдельські мови|індоєвропейськихгойдельської мовпідгрупи]] [[Острівні кельтські мови|острівної підгрупи]], [[Кельтські мови|кельтської групи]] [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської сім'ї мов]]<ref>''К.&nbsp;М.&nbsp;Тищенко''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13366 Індоєвропейська спільність] // {{ЕСУ}}</ref>, [[Острівні кельтські мови|острівної підгрупи]], [[Гойдельські мови|гойдельської підгрупи]]. Вона відмінна від [[Бритські мови|бритської гілки кельтських мов]], до якої також належать [[Валлійська мова|валлійська]], [[Корнська мова|корнська]] тай [[Бретонська мова|бретонська мови]]. Генеалогічно найближчими до шотландської мов вважаютьуважають [[Менська мова|менську]] тай [[Ірландська мова|ірландську мови]], що також належать до гойдельських мов і мають спільного пращура&nbsp;— [[Давньоірландська мова|давньоірландську мову]].
 
== Історія ==
Першими носіями кельтських мов на цій території були [[брити]], що населяли південну, здебільшого рівнинну частину Шотландії. НимиВони був заснований також йзаснували [[Единбург]]&nbsp;— нинішнянинішню столицястолицю Шотландії. Саме на території цієї країни було створено першу писемну пам'ятку кельтських мов&nbsp;— [[поема|поему]] «[[Гододін]]», автором якої був [[Анейрін]]. Бритське населення в Шотландії протрималосьпротрималося на півдні до [[6VI століття]], даліколи почався наступ з півдня з боку [[Англосакси|англосаксів]] таі з заходу&nbsp;— [[Ірландці|ірландського]] населення, здебільшого вихідців ізз королівства [[Дал Ріада]] в [[Ольстер]]і, на півострові [[ОльстерКінтайр]] і Внутрішніх Гебридських островах. Переселення ірландців дов БританіїБританію почалося ще ув [[IV століття|IV столітті]], проте якщо їхні поселення в [[Уельс]]і не збереглися, то в Шотландії та на острові [[МенОстрів (острів)Мен|Мен]] вони стали основним населенням. Острів [[Йона (острів)|ЙонаАйона]], розташований на південному заході від берегів Шотландії, став однимзначним із духовних і релігійних центрівцентром монастирського життя,: тут знаходивсярозташовувався [[монастир]], пов'язаний із ім'ямзі святогосвятим [[Колумба|КолумбиКолумбою]].
 
Приблизно до середини [[15XV століття]] Гірська Шотландія та [[Ірландія]] мали спільну [[ШотландськаГельська література|літературну традицію]], і лише звід цьоготого часу шотландську мову можна вважати як окремуокремою. ЗгодомПізніше, у [[17XVII століття|17XVII столітті]], від шотландської гельської відділилася і [[менська мова]].
 
Шотландська мова досі дуже близька до північних діалектів ірландської мови, а з південнимиякою складаєутворює [[діалектний континуум]]. Наприклад, [[Арранський діалект|діалект острова Арран]] не можна назвати ні власне шотландським, ні ірландським діалектом. Деякі риси протиставляють шотландський таі ольстерський (північний) ірландський середнім (коннахтським) і південним (мунстерським) діалектам ірландської мови: оскільки в шотландськомушотландській ігельській мові й ольстерському якдіалекті іралндської [[заперечна частка]]&nbsp;— вживається слово {{lang-gd2|cha}}, а в коннахтському і мунстерськом&nbsp;— {{lang-ga2|ní}}.
[[Файл:Sgoil Ghàidhlig Ghlaschu.jpg|міні|праворуч|270пкс|Гельська школа в Глазго]]
Поширення англійської мови і набіги [[Вікінги|вікінгів]] (у тому числі йзокрема на [[Гебридські острови]]) серйозносильно послабили позиції шотландської мови. Вона також змінилася під впливом [[Скандинавські мови|скандинавських мов]] і англійської. Окрім [[Лексика|лексичних]] запозичень, шотландська мова набула деяких нових рис, зокрема місце протиставлення дзвінких та глухих приголосних зайняла опозиція глухих без придиху і глухих з придихом,; схоже явище спостерігається у [[Фарерська мова|фарерській]], [[Ісландська мова|ісландській]] таі деяких діалектах континентальних скандинавських мов.
 
Шотландська, як йі інші кельтські мови, довгий час не мала ніякогожодного офіційного статусу, а в деякі періоди історії навіть переслідувалася (зокрема {{нп|Акт про освіту 1872|||Education (Scotland) Act 1872}} року забороняв не лише викладання шотландською, а навіть звичайне спілкування нею). Проте наприкінці [[XX століття]] ситуація змінилася ізз утворенням [[Парламент Шотландії|Парламенту Шотландії]], що проголосив шотландську ґельську мову офіційною ув Шотландії<ref>[http://www.dw.com/uk/гельська-мова-спроба-відродження-після-століть-утиску/a-5635515 Гельська мова&nbsp;— спроба відродження після століть утиску]</ref>.
 
У [[2005]] році булороку відкрито першу середню школу, де навчання ведеться виключно шотландською гельською мовою. Тим не менше дані перепису [[2001]] року виявили 11-відсоткове скорочення чисельності носіїв у порівнянніпорівняно з [[1991]] роком, отже шотландська мова перебуває в серйозній небезпеці. АлеА втім, нею ведуться радіо- та телепередачі, видаються газети, журнали, книги, існують громадські рухи за її ширше використання ув повсякденному житті. Проте зберігається ситуація, де найсильніші позиції шотландська мова займає серед старшихстаршого жителівпокоління мешканців Гебридських островів<ref>[http://chumova.com/шотландська-гельська-мова-зникає-дослідження-uhi-2020.html Шотландська ґельська мова може зникнути за 10 років] «Чудова Мова»</ref>.
 
ЗВід [[XVII століття]] багато шотландців емігрували дов [[Канада|КанадиКанаду]], задля праці ув [[Компанія Гудзонової затоки|Компанії Гудзонової затоки]]. Свого часу шотландська ґельська мова була третя за кількістю мовців у Канаді після англійської та [[Французька мова|французької]], проте ув наш час носіїв цієї мови залишилося не більшебільш якніж 1 тисячітисяча людей, здебільшого літніх.
 
{{start box}}
|+ Носії шотландської ув [[Шотландія|Шотландії]], ([[1755]]–[[2001]]1755—2001)
|-
! Рік !! Шотландське населення !! Носії лише шотландської ґельської мови !! Носії шотландської гельської та англійської мов !! Носії шотландської гельської та англійської мов у % до населення
|-
|[[1755]] || 1,&nbsp;265,&nbsp;380 || 289,&nbsp;798
|| NН/AД || NН/AД (22.,9 monoglot Gaelic)
|-
|[[1800]] || 1,&nbsp;608,&nbsp;420 || 297,&nbsp;823
|| NН/AД || NН/AД (18.,5 monoglot Gaelic)
|-
|[[1881]] || 3,&nbsp;735,&nbsp;573 || 231,&nbsp;594
|| NН/AД || NН/AД (6.,1 monoglot Gaelic)
|-
|[[1891]] || 4,&nbsp;025,&nbsp;647 || 43,&nbsp;738
|| 210,&nbsp;677 || 5.,2
|-
|[[1901]] || 4,&nbsp;472,&nbsp;103 || 28,&nbsp;106
|| 202,&nbsp;700 || 4.,5
|-
|[[1911]] || 4,&nbsp;760,&nbsp;904 || 18,&nbsp;400
|| 183,&nbsp;998 || 3.,9
|-
|[[1921]] || 4,&nbsp;573,&nbsp;471 || 9,&nbsp;829
|| 148,&nbsp;950 || 3.,3
|-
|[[1931]] || 4,&nbsp;588,&nbsp;909 || 6,&nbsp;716
|| 129,&nbsp;419 || 2.,8
|-
|[[1951]] || 5,&nbsp;096,&nbsp;415 || 2,&nbsp;178
|| 93,&nbsp;269 || 1.,8
|-
|[[1961]] || 5,&nbsp;179,&nbsp;344 || 974
|| 80,&nbsp;004 || 1.,5
|-
|[[1971]] || 5,&nbsp;228,&nbsp;965 || 477
|| 88,&nbsp;415 || 1.,7
|-
|[[1981]] || 5,&nbsp;035,&nbsp;315 || NН/AД
|| 82,&nbsp;620 || 1.,6
|-
|[[1991]] || 5,&nbsp;083,&nbsp;000 || NН/AД
|| 65,&nbsp;978 || 1.,4
|-
|[[2001]] || 5,&nbsp;062,&nbsp;011 || NН/AД
|| 58,&nbsp;650 || 1.,2
|-
{{end box}}
Рядок 114:
=== Сполучені Штати Америки ===
 
За даними перепису населення Сполучених Штатів Америки [[27 грудня]] [[2007]] року, шотландською гельською мовою розмовляють люди у 20 з [[Список штатів США|50 штатів США]]. Найбільше мовців проживає ув [[Каліфорнія|Каліфорнії]]&nbsp;— 265, тобто 16.,45&nbsp;%, найменше&nbsp;— 15, тобто 0.,93&nbsp;%, у [[Вісконсин]]і.
 
{| class="wikitable"
Рядок 123:
! &nbsp;Відсоток від всіх носіїв, %
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 1 || [[Аляска]]|| 20 || 1.,24
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 2 || [[Каліфорнія]]|| 265 || 16.,45
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 3 || [[Флорида]]|| 135 || 8.,38
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 4 || [[Іллінойс]]|| 45 || 2.,79
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 5 || [[Канзас]]|| 20 || 1.,24
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 6 || [[Луїзіана]]|| 35 || 2.,17
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 7 || [[Меріленд]]|| 40 || 2.,48
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 8 || [[Мічиган]]|| 44 || 2.,73
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 9 || [[Міссісіпі (штат)|Міссісіпі]]|| 20 || 1.,24
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 10 || [[Нью-Гемпшир]]|| 40 || 2.,48
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 11 || [[Нью-Джерсі]]|| 20 || 1.,24
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 12 || [[Нью-Йорк (штат)|Нью-Йорк]]|| 100 || 6.,21
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 13 || [[Північна Кароліна]]|| 35 || 2.,17
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 14 || [[Огайо (штат)|Огайо]]|| 25 || 1.,55
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 15 || [[Орегон]]|| 40 || 2.,48
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 17 || [[Пенсільванія]]|| 65 || 4.,03
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 18 || [[Техас]]|| 95 || 5.,90
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 19 || [[Вашингтон (штат)|Вашингтон]]|| 60 || 3.,72
|----- bgcolor=#EEEEEE
| 20 || [[Вісконсин]]|| 15 || 0.,93
|----- bgcolor=#EEEEEE
| || Разом || 1 &nbsp;610 || 100
|}
 
== Офіційне визнання ==
[[Файл:Parlamaid na h-Alba Doras BPA 200411.jpg|thumb|right|250px|Двомовні назви англійською та гельською на будинку [[Шотландський парламент|шотландського парламенту]], будівництво якого завершено в 2004&nbsp;р.]]
 
Протягом століть гельська мова зазнавала великого утиску і майже не використовуваласявживалася в освіті тай адміністративних справах. Проте в 2005&nbsp;р. ухвалилиухвалено закон про офіційне визнання гельської мови&nbsp;— [[Gaelic Language (Scotland) Act 2005]].
 
Згідно з цим законом, гельська мова набула однакового статусу поруч з [[англійська мова|англійською мовою]] таі булобула створеностворена комісіюкомісія «Bòrd na Gàidhlig», якащо увійшла дов складусклад уряду. Основною метою створення комісії встановленовизначено розвиток мови.
 
Проте в цьому законі було встановлено, що офіційне використання мови обов'язкове лише в суспільних установах таі закладах, i він не розповсюджуєтьсяпоширюється на заклади, підпорядковані [[Лондон]]овіу: королівськакоролівську поштовапоштову службаслужбу тощо. Через це гельська мова не отримала дійсно широкої підтримки.
 
== Абетка ==
''' [[Абетка]] [[Шотландська (кельтська) мова|шотландської гельської мови]] ''' складається з 18 літер.
{| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF"
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | A a
Рядок 197:
|}
: '''a''', b, c, d, '''e''', f, g, h, '''i''', l, m, n, '''o''', p, r, s, t, '''u'''
Голосні літери можуть вживаєтьсяуживатися з глухим наголосом (grave accent), який також вказуєуказує на те, що ця літера позначає довгий звук.
: '''à''', '''è''', '''ì''', '''ò''', '''ù'''
Наявність та відсутність наголосу може істотно вплинути на значення слова: наприклад, ''bàta'' (човен) та ''bata'' (палка):. НадЗа старою нормою, над деякими голосними може вживаєтьсявживатися гострий наголос ([[acute accent]]):
: '''á''', '''é''', '''ó'''
 
У 1980 роціроку Шотландський комітет з іспитів у вищих навчальних закладах скасував вжитокуживання гострого наголосу. ВУ більшості видавництв це впровадження прийнято, проте в частині університетів [[Шотландія|Шотландії]] науковці й надалі вживають гострий наголос, так само як і в [[Канада|Канаді]].
Останнім часом в шотландських текстах стали з'являтись такі запозичення з латинської абетки, як: ''v'' та ''z'' тощо.▼
Шотландська абетка називається шотландською ''aibidil''. Раніше вона носила назву ''Beith Luis Nuin'', що походила з назв перших трьох літер абетки [[Ogham]]: ''b, l, n''.▼
 
▲Останнім часом ву шотландських текстах стали з'являтисьявлятися такі запозичення з латинської абетки, як: ''v'' та ''z'' тощо.
== Традиційні назви літер в абетці ==▼
 
Традиційно назви літер шотландської абетки носять назви дерев та інших рослин. Назви деяких літер мають сучасне походження (наприклад, . ''dair'' > ''darach'', ''suil'' > ''seileach'').▼
▲Шотландська абетка називається шотландською ''aibidil''. Раніше вона носила назву ''Beith Luis Nuin'', що походила з назв перших трьох літер абетки [[Oghamогам]]: ''b, l, n''.
 
▲=== Традиційні назви літер в абетці ===
▲Традиційно назви літер шотландської абетки носять назви дерев та інших рослин. Назви деяких літер мають сучасне походження (наприклад, . ''dair'' > ''darach'', ''suil'' > ''seileach'').
{{3 стовпці}}
* ''ailm'' (ільмв'яз),
* ''beith'' (береза),
* ''coll'' (ліщина),
Рядок 217 ⟶ 219:
* ''gort'' (плющ),
* ''uath'' (глід),
* ''iogh'' (тис),
* ''luis'' (горобина),
* ''muin'' (виноградна лоза),
* ''nuin'' (ясен),
* ''onn''/''oir'' (дрік),
* ''peith'' (очерет),
* ''ruis'' (бузина),
* ''suil'' (верба),
* ''teine'' (падуб),
* ''ura'' (верес),.
</div>
Раніше вживалася система назв літер, схожа з іншими європейськими абетками: наприклад, .''b'' мала назву ''beh'', ''c''&nbsp;— ''ec'' тощо.
 
== Орфографія ==
[[Файл:Sanas.jpg|thumb|240px|праворуч|В Шотландському високогір'ї набувають розповсюдження назви гельською мовою.]]
[[Файл:Mallaig sign.jpg|thumb|240px|праворуч|В Шотландському високогір'ї набувають розповсюдження назви гельською мовою.]]
Прадавня гельська мова була предком сучасних ірландської та шотландської гельської мов. Записувалася вона за допомогою абеткиписьма [[Oghamогам]]. З приходом [[Християнство|християнських місіонерів]] було запроваджено латинську абетку. [[Класична гельська мова]] вживалася в Ірландії до кінця 17-гоXVII століття та до кінця 18-гоXVIII століття в Шотландії. Відмінності в орфографії в [[Ірландська мова|ірландській]] таі шотландській гельській мовах&nbsp;— результат реформ правопису в обох країнах, які проводилися в різні часи.
 
Шотландську гельську мову вперше було стандартизовано в 1767&nbsp;р., коли був надрукований Новий заповіт. Під час Другої світової війни було проведено реформу і було введено офіційний стандарт або ''Caighdeán Oifigiúil''. В 1957&nbsp;р. було вилучено літери, що не читалися. В 1981&nbsp;р. введено гельські орфографічні правила.
 
В [[абетка|абетці]] сучасної '''[[Шотландська мова|шотландської мови]]''' 18 літер:
: A, B, C, D, E, F, G, H, I, L, M, N, O, P, R, S, T, U.
Літера ''h'' зараз використовується лише для позначення [[ПалаталізаціяЛеніція|палаталізаціїленіції]] [[Приголосний звук|приголосних]]. Вона не вживалася ув стародавніх текстах, томубо що [[палаталізація]]леніція позначалася за допомогою крапки, якащо ставилася над літерою.
 
Назви літер шотландської абетки носять назви дерев та інших рослин. Проте зараз ця традиція вмираєвимирає.
 
Якість [[Приголосний звук|приголосноїприголосного]] звука вказується за допомогою [[Голосний звук|голосних]] літер навколо неїлітери, що його позначає. Так звані слабкі [[Приголосний звук|приголосні]]&nbsp;— це палатизовані [[Приголосний звук|приголосні]], широкі [[Приголосний звук|приголосні]]&nbsp;— це задньопіднебінні [[Приголосний звук|приголосні]].▼
 
▲Якість [[Приголосний звук|приголосної]] вказується за допомогою [[Голосний звук|голосних]] літер навколо неї. Так звані слабкі [[Приголосний звук|приголосні]]&nbsp;— це палатизовані [[Приголосний звук|приголосні]], широкі [[Приголосний звук|приголосні]]&nbsp;— це задньопіднебінні [[Приголосний звук|приголосні]].
[[Приголосний звук|Приголосні]], навколо яких знаходяться [[Голосний звук|голосні]] ''e'' та ''i'', становляться слабкими (м'якими), а [[Приголосний звук|приголосні]], навколо яких знаходяться [[Голосний звук|голосні]] ''a'', ''o'' та ''u''&nbsp;— широкими (твердими).
 
Правило правопису називається ''caol ri caol agus leathann ri leathann'' або ("слабка до слабкої та широка до широкої "). Згідно з цим правилом, якщо за [[Приголосний звук|приголосної]] знаходиться ''i'' або ''e'', то і перед цією [[Приголосний звук|приголосної]] знаходиться ''i'' або ''e''. Таке ж правило діє стосовно ''a'', ''o'' та ''u''. Наприклад, ''t'' в ''slàinte'' {{IPA|[slaːntʃə]}}, ''t'' в ''bàta'' {{IPA|[paːtə]}}.
Правило правопису називається ''caol ri caol agus leathann ri leathann'' або («слабка до слабкої та широка до широкої»). Згідно з цим правилом, якщо за [[Приголосний звук|приголосної]] знаходиться ''i'' або ''e'', то і перед цією [[Приголосний звук|приголосної]] знаходиться ''i'' або ''e''. Таке ж правило діє стосовно ''a'', ''o'' та ''u''. Наприклад, ''t'' в ''slàinte'' {{IPA|[slaːntʃə]}}, ''t'' в ''bàta'' {{IPA|[paːtə]}}. Це правило не стосується вимови [[Голосний звук|голосних]]. Наприклад, множина утворюється за допомогою суфікса ''-an'', наприклад , ''bròg'' {{IPA|[proːk]}} (черевик) / ''brògan'' {{IPA|[proːkən]}} (черевики). Через правило правопису цей суфікс після слабких [[Приголосний звук|приголосних]] записується як ''-ean'', проте його вимова не відмінна від вимови суфікса ''-an''. Наприклад, ''taigh'' {{IPA|[tʰɤj]}} (дім) / ''taighean'' {{IPA|[tʰɤjən]}} (дома). В суфіксі множини літера ''e'' пишеться лише для того, щоб виконати правило правопису про слабкі та широкі [[Приголосний звук|приголосні]], тому що літера ''i'' попередує сполученню літер ''gh''.
 
В орфографічних змінах 1976&nbsp;р.. запроваджених Шотландським комітетом з екзаменів в вищих навчальних закладах, правило правопису було трохи модифіковано. Тепер суфікс [[дієприкметник]]а минулого часу завжди пишеться як ''-te'', навіть після широких [[Голосний звук|голосних]]: наприклад, в ''togte'' «піднятий» (на відміну від традиційного ''togta'').
Рядок 253 ⟶ 257:
 
== Вимова ==
 
;=== Голосні ===
Над голосними літерами може вживатися знак глухого наголосу: ''à, è, ì, ò, ù''. В традиційному написанні також вживався знак гострого наголосу на літерами: ''á'', ''é'' та ''ó''. Проте зараз використовується лише знак наголосу.
 
Рядок 285 ⟶ 290:
|}
 
;=== Диграфи ===
 
: {| class="wikitable"
|+ Таблиця вимов диграфів за допомогою [[Міжнародний фонетичний алфавіт|IPA]]
Рядок 341 ⟶ 345:
|}
 
;=== Приголосні ===
Більшість [[Приголосний звук|приголосних]] вимовляється подібно до інших європейських мов. Широкі [[Приголосний звук|приголосні]] ''t'', ''d'' та часто ''n'' мають зубну [[Артикуляція (мовознавство)|артикуляцію]] (подібно до [[Ірландська мова|ірландської мови]], латини та [[слов'янські мови|слов'янських мов]] на відміну від ясенної [[Артикуляція (мовознавство)|артикуляції]] в [[Англійська мова|англійській мові]].
 
: {| class="wikitable"
!
![[Губний приголосний|Губний LabialЛабијални]]
![[Передньоязиковий приголосний|Зубний/Ясенний]]
![[Позаясенний приголосний|Позаясенний]]
Рядок 360 ⟶ 364:
|-
!align="left"|[[Проривний приголосний|Проривний]]
|align="center"|{{IPA|ppʰ}}, {{IPA|bp}}
|align="center"|{{IPA|t̪t̪ʰ}}, {{IPA|d̪t̪}}
|
|align="center"|{{IPA|cʰ}}, {{IPA|c}}
|
|align="center"|{{IPA|kkʰ}}, {{IPA|gk}}
|-
!align="left"|[[ЩілиннийЖджілинний приголосний|ЩілиннийЖджілинний]]
|
|
|align="center"|{{IPA|ʧʧʰ}}, {{IPA|ʤʧ}}
|
|
Рядок 377 ⟶ 381:
|align="center"|{{IPA|s}}
|align="center"|{{IPA|ʃ}}
|align="center"|{{IPA|ç}}, {{IPA|ʝ}}
|
|align="center"|{{IPA|x}}, {{IPA|ɣ}}
|-
Рядок 409 ⟶ 413:
|-
|}
; Придихання та гучні зупинки в гельській мові▼
Гучні зупинки {{IPA|/b, d, g/}} в гельській мові являють собою безголосі зупинки {{IPA|[p, t, k]}}.
Безголосі зупинки {{IPA|[p, t, k]}} отримують потужне перед-придихання на початку слова та пост-придихання в середині та на кінці слова.
На початку слова маємо: {{IPA|[p<sup>h</sup>,t<sup>h</sup>,k<sup>h</sup>]}},
В кінці складу маємо: {{IPA|[hp,ht,xk]}}.
Попередня аспірація зустрічається також в [[Ісландська мова|ісландській мові]].
В де-яких діалектах гельської мови зупинки на початку слова становляться гучними, якщо перед ними стоїть група, яка складається «а» та носового [[Приголосні|приголосного]].
Наприклад: ''taigh'' ''будинок'' звучить як {{IPA|[tʰɤi]}}, але ''an taigh'' 'цей будинок'&nbsp;— s {{IPA|[ən '''d'''ʰɤi]}}. Також ''tombaca'' 'тютюн' {{IPA|[tʰomˈ'''b'''axkə]}}.
 
▲;=== Придихання та гучні зупинки в гельській мові ===
; Широкі проти слабких▼
Гучні зупинки {{IPA|/b, d, ɡ/}} в гельській мові являють собою безголосі зупинки {{IPA|[p, t, k]}}. Безголосі зупинки {{IPA|[p, t, k]}} отримують потужне перед-придихання на початку слова та пост-придихання в середині та на кінці слова. На початку слова маємо: {{IPA|[pʰ,tʰ,kʰ]}}, в кінці складу маємо: {{IPA|[hp,ht,xk]}}. Попередня аспірація зустрічається також в [[Ісландська мова|ісландській мові]]. В деяких діалектах гельської мови зупинки на початку слова становляться гучними, якщо перед ними стоїть група, яка складається «а» та носового [[Приголосні|приголосного]]. Наприклад: ''taigh'' ''будинок'' звучить як {{IPA|[tʰɤi]}}, але ''an taigh'' 'цей будинок'&nbsp;— s {{IPA|[ən '''d'''ʰɤi]}}. Також ''tombaca'' 'тютюн' {{IPA|[tʰomˈ'''b'''axkə]}}.
 
▲;=== Широкі проти слабких ===
В гельській мові на зразок [[Ірландська мова|ірландської мови]] вживаються сильні та слабкі [[Приголосний|приголосні]]. Історично у [[Приголосний|приголосних]], за якими стояли передньоязичні звуки {{IPA|/e/}} та {{IPA|/i/}} з‘явився побічний звук {{IPA|[j]}}.
 
В сучасній гельскийгельський мові різниця між широкими та слабкими звуками не тільки в палатизації. Так, наприклад, сучасний слабкий «s» фонетично записується як /s´/, проте насправді це поствеолаярний щілинний приголосний {{IPA|[ʃ]}}, а не {{IPA|[sʲ]}}.
 
;=== Придихання та написання ===
[[Приголосний звук|Приголосні]] з придиханням мають особливу вимову: ''bh'' та ''mh''&nbsp;— {{IPA|[v]}}; ''ch''&nbsp;— {{IPA|[x]}} або {{IPA|[ç]}}; ''dh'', ''gh''&nbsp;— {{IPA|[ʝ]}} або {{IPA|[ɣ]}}; ''th''&nbsp;— {{IPA|[h]}}, {{IPA|[ʔ]}}, або не читається; ''ph''&nbsp;— {{IPA|[f]}}.
 
Придихання літер ''l'' ''n'' ''r'' на письмі не позначається. Диграф ''fh'' ніколи не читається, за винятком таких слвів, як: ''fhèin'', ''fhathast'' та ''fhuair'', в яких диграф ''fh'' читається як {{IPA|[h]}}.
 
: {| class="wikitable"
|+ Вимова приголосних в Міжнародній орфоепічній системі [[Міжнародний фонетичний алфавіт|IPA]]
! colspan="3" | Radical正常
! colspan="3" | Lenited软化
|-
! Орфографія
! Широка
! Слабка
! Орфографія
! Orthography
! Широка
! Слабка
Рядок 448 ⟶ 447:
| '''c''' (на кінці) || {{IPA|[xk]}} || {{IPA|[kʰʲ]}} or {{IPA|[çkʲ]}} || '''ch''' || {{IPA|[x]}} || {{IPA|[ç]}}
|-
| '''d''' || {{IPA|[t̪]}} || {{IPA|[ʤtʃ]}} || '''dh''' || {{IPA|[ɣ]}} || {{IPA|[ʝ]}}
|-
| '''f''' (на початку) || {{IPA|[f]}} || {{IPA|[fj]}} || '''fh''' || ''silent不发音'' || ''silent不发音''
|-
| '''f''' (на кінці) || {{IPA|[f]}} || {{IPA|[jf]}} || '''fh''' || ''silent不发音'' || ''silent不发音''
|-
| '''g''' || {{IPA|[k]}} || {{IPA|[kʲ]}} or {{IPA|[c]}} || '''gh''' || {{IPA|[ɣ]}} || {{IPA|[ʝ]}}
|-
| '''l''' || {{IPA|[ɫ̪]}} || {{IPA|[ʎ]}} || '''l''' || ''no change''{{IPA|[l]}} || {{IPA|[ʎ]}} or {{IPA|[l]}}
|-
| '''m''' || {{IPA|[m]}} || {{IPA|[mj]}} || '''mh''' || {{IPA|[v]}} || {{IPA|[vj]}}
Рядок 462 ⟶ 461:
| '''n''' || {{IPA|[n̪ˠ]}} || {{IPA|[ɲ]}} || '''n''' || {{IPA|[n]}} || {{IPA|[ɲ]}} or {{IPA|[n]}}
|-
| '''p''' (на початку) || {{IPA|[pʰ]}} || {{IPA|[pjʰpʰj]}} || '''ph''' || {{IPA|[f]}} || {{IPA|[fj]}}
|-
| '''p''' (на кінці) || {{IPA|[hp]}} || {{IPA|[jhp]}} || '''ph''' || {{IPA|[f]}} || {{IPA|[fj]}}
|-
| '''r'''' || {{IPA|[rˠ]}} || same as broad{{IPA|[rˠ]}} || '''r''' || {{IPA|[ɾ]}} || {{IPA|[ɾ]}}
|-
| '''s''' || {{IPA|[s̪]}} || {{IPA|[ʃ]}} || '''sh''' || {{IPA|[h]}} || {{IPA|[hʲhj]}}
|-
| '''t''' (на початку)|| {{IPA|[t̪ʰ]}} || {{IPA|[tʃʰ]}} || '''th''' || {{IPA|[h]}} || {{IPA|[hʲhj]}}
|-
| '''t''' (на кінці) || {{IPA|[ht̪]}} || {{IPA|[htʃ]}} || '''th''' || {{IPA|[h]}} or ''silent'' || {{IPA|[hj]}} or {{IPA|[j]}}
|}
 
;=== Наголос ===
Наголос падає на перший склад, наприклад ''drochaid'' 'міст' {{IPA|[ˈtroxaʤˈtroxatʃ]}}.▼
 
Якщо ви будете пам'ятати про це правило, ви ніколи не помилитесь, коли будете читати назви місць: наприклад, ''[[Mallaig]]'' , {{IPA|[ˈmaʊɫækʲ]}}.)▼
▲Наголос падає на перший склад, наприклад ''drochaid'' 'міст' {{IPA|[ˈtroxaʤ]}}.
▲Якщо ви будете пам'ятати про це правило, ви ніколи не помилитесь, коли будете читати назви місць: наприклад, ''[[Mallaig]]'' , {{IPA|[ˈmaʊɫækʲ]}}.)
Якщо назва місця утворена з де-кількох слів, то англійський варіант буде мати наголос на останньому слові, наприклад, ''[[Tyndrum]]'' {{IPA|[taɪnˈdrʌm]}} < ''Taigh an Droma'' {{IPA|[tʰɤin ˈdromə]}}. Це зумовлено тим фактом, що в ґельській мові прикметник розташовується після іменника, якого він описує.
 
;=== Епінтези ===
В ґельській мові є цікаве явище епінтезису, яке полягає в тому, що між деякими [[Приголосні|приголосними]] вставляється нечіткий звук [[Шва]] {{IPA|[ə]}}, який дуже нагадує англійський звук «ə»:
: ''tarbh'' (віл)&nbsp;— {{IPA|[t̪ʰarav]}}
: ''Alba'' ([[Шотландія]])&nbsp;— {{IPA|[aɫ̪apa]}}.
 
;=== Елізія ===
 
Якщо в кінці слова знаходиться звук [[Шва]] {{IPA|[ə]}}, а за словом знаходиться слово, яке розпочинається на [[Голосний звук|голосну]], то звук [[Шва]] {{IPA|[ə]}} випадає, наприклад,
: ''duine'' (чоловік)&nbsp;— {{IPA|[ˈt̪ɯɲə]}}
: ''an duine agad'' (твій чоловік)&nbsp;— {{IPA|[ən ˈt̪ɯɲ akət̪]}}
 
;=== Тони ===
 
Найвідомішими мовами, в яких тони відіграють особливу роль, є [[Китайська мова|китайська]] та [[В'єтнамська мова|в'єтнамська]] мовах. Тони є також у норвезькій та шведській мовах. З усіх кельтських мов лише в діалекті Льюїса (Lewis) та діалекті Сазерленда (Sutherland) використовуються тони. Історично та фонологічно вони нагадують систему тонів у норвезькій та шведській мовах. Є думка, що це стало результатом впливу варягів під час їх завоювань у [[Середньовіччя|Середньовіччі]].
 
== Граматика ==
Шотландська ґельська мова синтаксично така ж проста, як і її попередниця [[старо-ірландська мова]]. Речення утворюється за зразком Присудок&nbsp;— Підмет –Додаток (Пр-Пд-Дд). Як відомо, ву більшості мов вживається протилежний порядок: Підмет&nbsp;— Присудок&nbsp;— –ДодатокДодаток (Пд-Пр-Дд).
 
Також важливою особливістю мови є явище пом'якшення [[Приголосні|приголосних]] ([[Lenition]]). Основною його функцією є утворення форми минулого часу дієслів, множини іменників тощо. Наприклад,:
Наприклад,:
 
* òl&nbsp;— dh'òl&nbsp;— пить -пив,
Рядок 510 ⟶ 506:
Також в ґельській мові по-своєму передається загально відома інформація та інформація про одноразові події, а також є розподіл на власність, яку можна відібрати, та на власність, яку не можна відібрати.
 
;=== Дієслово ===
* Немає неозначеної форми ([[інфінітив]]у), особисті форми включають: дієслівне ім'я, перфектний дієприкметник та Imperativ.
* Дієслово може відмінюватись по особам/числам (тільки в умовному способі), способу ([[Indikativ]]/[[Konjunktiv]]), стану та часам. Також існує незалежна та залежна форма дієслова (залежна форма відрізняється від незалежної тільки у неправильних дієсловах).
Рядок 518 ⟶ 514:
** [[зв'язка]] «is» використовується для ідентифікації та визначення, або для зв'язування двох іменників: «X є Y»
* Часи
** Особисті форми існують для [[Präteritum]], [[Майбутній час|майбутнього часу]] та теперішнього часу [[Присудок іменний|Іменникового присудка]], для позначених часів умовоного способу ([[Conjunctive]]), для позначених часів [[Пасивний стан|пасивного стану]] ([[Conjunctive]]), для [[Відносний майбутній час|відносного майбутнього часу]] та неособових форм.
** Теперішній час дієслів утворюється за допомогою форми [[Progressive]]: Tha X a' snàmh, дослівно, Є X в плавання, тобто Х зараз плаває.
* 10 неправильних дієслів, включаючи [[Присудок іменний|іменний присудок]] «bi» та [[Зв'язка|зв'язку]] «is», які найчастіше вживаються в розмові.
Рядок 524 ⟶ 520:
* Звичайні, повторювані дії в минулому можуть передаватись за допомогю форми [[Майбутній час|майбутнього часу]].
 
;=== Іменник ===
* Відмінюються по 4 [[Відмінок|відмінкам]]: [[називний відмінок]] (та ідентичний йому [[орудний відмінок]]), [[родовий відмінок]], [[давальний відмінок]] та [[кличний відмінок]].
* 2 [[Рід|роди]]: [[чоловічий рід]] та [[жіночий рід]]
* Форми [[Родовий відмінок|родового]] та [[Давальний відмінок|давального]] відмінків утворюються за допомогою переголосовки в середині слова: ''alt''&nbsp;— ''uilt'', ''clann''&nbsp;— ''cloinn(e)'', ''gorm''&nbsp;— ''guirm''
 
;=== Прикметник ===
* За деякими виключеннями [[прикметник]] завжди знаходиться поза [[іменник]]ом:
* a' chaileag bhàn&nbsp;— білява дівчина
Рядок 538 ⟶ 534:
** an ath-sheachdain&nbsp;— наступного тижня.
 
;=== Прийменник та займенники ===
* Багато [[прийменник]]ів утворюють разом зіз [[займенник]]ами сполучені форми: ''ann'' (в), ''annam'' (в мені), ''nam'' (в моєму).
 
;=== Числівники ===
* З давніх часів використовувались дві системи числівників від 11 до 99: десятками та двадцятками. Зараз в школах використовується система числівників на основі десяток.
* Для ліку людей від 1 до 10 використовуються особливі лічільні слова.
Рядок 549 ⟶ 545:
Особливостями ґельськоï мови є послаблення ([[Lenition]]) [[приголосні|приголосних]], назалізація, та порядок утворення речення (''Предикат&nbsp;— Суб'єкт&nbsp;— Об'єкт ''). Запитання утворюється за допомогою спеціальних часток. Також, подібно до інших північно-європейських мов, перед де-якими [[приголосні|приголосними]] з'являється придихання:
''tapadh leat''&nbsp;— («Дякую тобі»): /'taxpa 'l´axt/
 
Послаблення [[Lenition]]:
{| class="wikitable"
Рядок 578 ⟶ 575:
| tha mi glè bhrònach
| -ha mi gle: vronax- [{{IPA|ha mi gleː ˈvrɔːnəx}}]
| є- я- дуже- сумний =Я дуже сумний .
|-
| A bheil thu brònach?
Рядок 607 ⟶ 604:
| Ciamar a tha sibh?
| Kimmer a ha schiiw
| Як вашїваші справи?
|-
| Dè tha dol?
Рядок 627 ⟶ 624:
| Chan eil mòran Gàidhlig agam
| Chan jäil mooran Gaalik akam
| Я не дуже багато розмовляю гельскоюгельською.
|-
| A bheil Gàidhlig agad?
| A wäil Gaalik akat
| Ти розмовляєш гельскоюгельською?
|-
| Tha mi glè sgìth
Рядок 681 ⟶ 678:
* [https://web.archive.org/web/20051023012521/http://www.websters-online-dictionary.org/definition/Scottish-english/ Шотландсько-англійський словник]
* [http://www.lexilogos.com/english/gaelic_scottish_dictionary.htm Шотландський Ґельський словник Scottish Gaelic Dictionary Online]
 
== Джерела ==
* [https://apiph.vnu.edu.ua/index.php/apiph/article/view/278/273 Переклад концептів світської лірики вибраних державних діячок Європи (Х–ХVI&nbsp;ст.) (на матеріалі англо- і ґельськомовної поезії)] / Ольга Смольницька. // Актуальні питання іноземної філології.&nbsp;— 2016.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 162—172.
 
== Примітки ==
Рядок 689:
{{Interwiki|gd|Prìomh-Dhuilleag|ґельською|лого=Файл:Wikipedia-logo-gd.png}}
{{Commons category|Scottish Gaelic language}}
* [http://www.abdn.ac.uk/celtic/ Aberdeen University Celtic Department] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081208012252/http://www.abdn.ac.uk/celtic/ |date=8 грудня 2008 }}{{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20171001230540/http://www.learn-gaelic.info/ http://www.learn-gaelic.info]{{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20090213235935/http://www.akerbeltz.org/fuaimean/roradh.htm Akerbeltz.org&nbsp;— Великий сайт про ґельську мову] {{ref-en}}
Рядок 709:
[[Категорія:Мови Великої Британії]]
[[Категорія:Мови VSO]]
[[Категорія:Загрожені мови Європи]]

Поточна версія на 15:52, 30 березня 2024

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шотландська мова.
Шотландська (гельська) мова
Gàidhlig
Поширення шотландської мови у Шотландії, Велика Британія (підписи англійською)
Поширення шотландської мови у Шотландії, Велика Британія (підписи англійською)
Поширена вВелика Британія (Шотландія), Канада (переважно провінція Нова Шотландія), Сполучені Штати Америки, Австралія
Регіончастини Шотландських Верховин, Внутрішніх Гебридів, Нова Шотландія
Носії57,3 тис. носіїв (1,1 % населення Шотландії, перепис 2011 р)[1]
Писемністьлатиниця
КласифікаціяІндоєвропейська сім'я
Кельтська група
Острівна підгрупа
Гойдельська підгрупа
Офіційний статус
ОфіційнаШотландія
РегулюєBòrd na Gàidhlig
Коди мови
ISO 639-1gd
ISO 639-2gla
ISO 639-3gla

Шотла́ндська ге́льська (гаельська, шотландська, ерська)[2] чи ґе́льська мо́ва[1][3][4] (шотл. гел. Gàidhlig; англ. Gaelic або Scottish Gaelic) — одна з найпоширеніших ґойдельських мов, носії якої ґели традиційно проживають у гірських районах Шотландії та на Гебридських островах. 2005 року був ухвалений Закон про ґельську мову[en], за яким ґельській мові надано статус офіційної в Шотландії та створено Bòrd na Gàidhlig[en] — державний орган, який відповідає за розвиток ґельської мови в Шотландії.

Понад 90 тисяч мешканців Шотландії володіють ґельською мовою, для 58 652 шотландців (1,2 % від усього населення Шотландії) — рідна (станом на 2001 рік)[5]. 1991 року ґельська мова була рідною для понад 66 тис. мешканців Шотландії.

У Канаді (провінція Нова Шотландія, переважно на острові Кейп-Бретон) є 500—1000 носіїв ґельської мови. Невеликі спільноти носіїв мови збереглися в США, Австралії, Новій Зеландії, Південно-Африканській Республіці.

Не слід плутати шотландську ґельську мову з англо-шотландською мовою, яка належить до германських мов.

Класифікація

[ред. | ред. код]
Лінгвоетнічна ситуація в Шотландії на початку XII століття.
Мови Шотландії в XV столітті.

Шотландська гельська мова належить до гойдельської підгрупи острівної підгрупи кельтської групи індоєвропейської сім'ї мов[6]. Вона відмінна від бритської гілки кельтських мов, до якої також належать валлійська, корнська й бретонська мови. Генеалогічно найближчими до шотландської мов уважають менську й ірландську мови, що також належать до гойдельських мов і мають спільного пращура — давньоірландську мову.

Історія

[ред. | ред. код]

Першими носіями кельтських мов на цій території були брити, що населяли південну, здебільшого рівнинну частину Шотландії. Вони заснували Единбург — нинішню столицю Шотландії. Саме на території цієї країни створено першу писемну пам'ятку кельтських мов — поему «Гододін», автором якої був Анейрін. Бритське населення в Шотландії протрималося на півдні до VI століття, коли почався наступ з півдня англосаксів і з заходу — ірландського населення, здебільшого вихідців з королівства Дал Ріада в Ольстері, на півострові Кінтайр і Внутрішніх Гебридських островах. Переселення ірландців в Британію почалося ще в IV столітті, проте якщо їхні поселення в Уельсі не збереглися, то в Шотландії та на острові Мен вони стали основним населенням. Острів Айона, розташований на південному заході від берегів Шотландії, став значним центром монастирського життя: тут розташовувався монастир, пов'язаний зі святим Колумбою.

Приблизно до середини XV століття Гірська Шотландія та Ірландія мали спільну літературну традицію, і лише від того часу шотландську мову можна вважати окремою. Пізніше, у XVII столітті, від шотландської гельської відділилася менська мова.

Шотландська мова досі дуже близька до північних діалектів ірландської мови, з якою утворює діалектний континуум. Наприклад, діалект острова Арран не можна назвати ні власне шотландським, ні ірландським діалектом. Деякі риси протиставляють шотландський і ольстерський (північний) ірландський середнім (коннахтським) і південним (мунстерським) діалектам ірландської мови: в шотландській гельській мові й ольстерському діалекті іралндської заперечна частка — Шаблон:Lang-gd2, а в коннахтському і мунстерськом — Шаблон:Lang-ga2.

Гельська школа в Глазго

Поширення англійської мови і набіги вікінгів (зокрема на Гебридські острови) сильно послабили позиції шотландської мови. Вона також змінилася під впливом скандинавських мов і англійської. Окрім лексичних запозичень, шотландська мова набула деяких нових рис, зокрема місце протиставлення дзвінких та глухих приголосних зайняла опозиція глухих без придиху і глухих з придихом; схоже явище спостерігається у фарерській, ісландській і деяких діалектах континентальних скандинавських мов.

Шотландська, як і інші кельтські мови, довгий час не мала жодного офіційного статусу, а в деякі періоди історії навіть переслідувалася (зокрема Акт про освіту 1872[en] року забороняв не лише викладання шотландською, а навіть звичайне спілкування нею). Проте наприкінці XX століття ситуація змінилася з утворенням Парламенту Шотландії, що проголосив шотландську ґельську мову офіційною в Шотландії[7].

2005 року відкрито першу середню школу, де навчання ведеться виключно шотландською гельською мовою. Тим не менше дані перепису 2001 року виявили 11-відсоткове скорочення чисельності носіїв порівняно з 1991 роком, отже шотландська мова перебуває в серйозній небезпеці. А втім, нею ведуться радіо- та телепередачі, видаються газети, журнали, книги, існують громадські рухи за її ширше використання в повсякденному житті. Проте зберігається ситуація, де найсильніші позиції шотландська мова займає серед старшого покоління мешканців Гебридських островів[8].

Від XVII століття багато шотландців емігрували в Канаду задля праці в Компанії Гудзонової затоки. Свого часу шотландська ґельська мова була третя за кількістю мовців у Канаді після англійської та французької, проте в наш час носіїв цієї мови залишилося не більш ніж 1 тисяча людей, здебільшого літніх.

Носії шотландської в Шотландії, (1755—2001)
Рік Шотландське населення Носії лише шотландської ґельської мови Носії шотландської гельської та англійської мов Носії шотландської гельської та англійської мов у % до населення
1755 1 265 380 289 798 Н/Д Н/Д (22,9 monoglot Gaelic)
1800 1 608 420 297 823 Н/Д Н/Д (18,5 monoglot Gaelic)
1881 3 735 573 231 594 Н/Д Н/Д (6,1 monoglot Gaelic)
1891 4 025 647 43 738 210 677 5,2
1901 4 472 103 28 106 202 700 4,5
1911 4 760 904 18 400 183 998 3,9
1921 4 573 471 9 829 148 950 3,3
1931 4 588 909 6 716 129 419 2,8
1951 5 096 415 2 178 93 269 1,8
1961 5 179 344 974 80 004 1,5
1971 5 228 965 477 88 415 1,7
1981 5 035 315 Н/Д 82 620 1,6
1991 5 083 000 Н/Д 65 978 1,4
2001 5 062 011 Н/Д 58 650 1,2

Поширеність

[ред. | ред. код]
Частка респондентів у переписі населення 2011 року, у віці від 3 років, які заявили, що вони можуть розмовляти шотландською гельською мовою

Сполучені Штати Америки

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення Сполучених Штатів Америки 27 грудня 2007 року, шотландською гельською мовою розмовляють люди у 20 з 50 штатів США. Найбільше мовців проживає в Каліфорнії — 265, тобто 16,45 %, найменше — 15, тобто 0,93 %, у Вісконсині.

 Номер  Штат  Кількість мовців (ос.)   Відсоток від всіх носіїв, %
1 Аляска 20 1,24
2 Каліфорнія 265 16,45
3 Флорида 135 8,38
4 Іллінойс 45 2,79
5 Канзас 20 1,24
6 Луїзіана 35 2,17
7 Меріленд 40 2,48
8 Мічиган 44 2,73
9 Міссісіпі 20 1,24
10 Нью-Гемпшир 40 2,48
11 Нью-Джерсі 20 1,24
12 Нью-Йорк 100 6,21
13 Північна Кароліна 35 2,17
14 Огайо 25 1,55
15 Орегон 40 2,48
17 Пенсільванія 65 4,03
18 Техас 95 5,90
19 Вашингтон 60 3,72
20 Вісконсин 15 0,93
Разом 1 610 100

Офіційне визнання

[ред. | ред. код]
Двомовні назви англійською та гельською на будинку шотландського парламенту, будівництво якого завершено 2004 р.

Протягом століть гельська мова зазнавала великого утиску і майже не вживалася в освіті й адміністративних справах. Проте 2005 р. ухвалено закон про офіційне визнання гельської мови — Gaelic Language (Scotland) Act 2005.

Згідно з цим законом, гельська мова набула однакового статусу поруч з англійською мовою і була створена комісія «Bòrd na Gàidhlig», що увійшла в склад уряду. Основною метою створення комісії визначено розвиток мови.

Проте в цьому законі встановлено, що офіційне використання мови обов'язкове лише в суспільних установах і закладах, i він не поширюється на заклади, підпорядковані Лондону: королівську поштову службу тощо. Через це гельська мова не отримала дійсно широкої підтримки.

Абетка

[ред. | ред. код]

Абетка шотландської гельської мови складається з 18 літер.

A a B b C c D d E e F f G g H h I i
L l M m N n O o P p R r S s T t U u
a, b, c, d, e, f, g, h, i, l, m, n, o, p, r, s, t, u

Голосні літери можуть уживатися з глухим наголосом (grave accent), який також указує на те, що ця літера позначає довгий звук.

à, è, ì, ò, ù

Наявність та відсутність наголосу може істотно вплинути на значення слова: наприклад, bàta (човен) та bata (палка). За старою нормою, над деякими голосними може вживатися гострий наголос (acute accent):

á, é, ó

1980 року Шотландський комітет з іспитів у вищих навчальних закладах скасував уживання гострого наголосу. У більшості видавництв це впровадження прийнято, проте в частині університетів Шотландії науковці й надалі вживають гострий наголос, так само як і в Канаді.

Останнім часом у шотландських текстах стали з'являтися такі запозичення з латинської абетки, як: v та z тощо.

Шотландська абетка називається шотландською aibidil. Раніше вона носила назву Beith Luis Nuin, що походила з назв перших трьох літер абетки огам: b, l, n.

Традиційні назви літер в абетці

[ред. | ред. код]

Традиційно назви літер шотландської абетки носять назви дерев та інших рослин. Назви деяких літер мають сучасне походження (наприклад, dair > darach, suil > seileach).

  • ailm (в'яз),
  • beith (береза),
  • coll (ліщина),
  • dair (дуб),
  • eadha (осика),
  • feàrn (вільха),
  • gort (плющ),
  • uath (глід),
  • iogh (тис),
  • luis (горобина),
  • muin (виноградна лоза),
  • nuin (ясен),
  • onn/oir (дрік),
  • peith (очерет),
  • ruis (бузина),
  • suil (верба),
  • teine (падуб),
  • ura (верес).

Раніше вживалася система назв літер, схожа з іншими європейськими абетками: наприклад, b мала назву beh, c — ec тощо.

Орфографія

[ред. | ред. код]
В Шотландському високогір'ї набувають розповсюдження назви гельською мовою.
В Шотландському високогір'ї набувають розповсюдження назви гельською мовою.

Прадавня гельська мова була предком сучасних ірландської та шотландської гельської мов. Записувалася вона за допомогою письма огам. З приходом християнських місіонерів запроваджено латинську абетку. Класична гельська мова вживалася в Ірландії до кінця XVII століття та до кінця XVIII століття в Шотландії. Відмінності в орфографії в ірландській і шотландській гельській мовах — результат реформ правопису в обох країнах, які проводилися в різні часи.

Шотландську гельську мову вперше стандартизовано 1767 р., коли був надрукований Новий заповіт. Під час Другої світової війни проведено реформу і введено офіційний стандарт або Caighdeán Oifigiúil. 1957 р. вилучено літери, що не читалися. 1981 р. введено гельські орфографічні правила.

В абетці сучасної шотландської мови 18 літер:

A, B, C, D, E, F, G, H, I, L, M, N, O, P, R, S, T, U.

Літера h зараз використовується лише для позначення леніції приголосних. Вона не вживалася в стародавніх текстах, бо леніція позначалася за допомогою крапки, що ставилася над літерою.

Назви літер шотландської абетки носять назви дерев та інших рослин. Проте зараз ця традиція вимирає.

Якість приголосного звука вказується за допомогою голосних літер навколо літери, що його позначає. Так звані слабкі приголосні — це палатизовані приголосні, широкі приголосні — це задньопіднебінні приголосні.

Приголосні, навколо яких знаходяться голосні e та i, становляться слабкими (м'якими), а приголосні, навколо яких знаходяться голосні a, o та u — широкими (твердими).

Правило правопису називається caol ri caol agus leathann ri leathann або («слабка до слабкої та широка до широкої»). Згідно з цим правилом, якщо за приголосної знаходиться i або e, то і перед цією приголосної знаходиться i або e. Таке ж правило діє стосовно a, o та u. Наприклад, t в slàinte [slaːntʃə], t в bàta [paːtə]. Це правило не стосується вимови голосних. Наприклад, множина утворюється за допомогою суфікса -an, наприклад, bròg [proːk] (черевик) / brògan [proːkən] (черевики). Через правило правопису цей суфікс після слабких приголосних записується як -ean, проте його вимова не відмінна від вимови суфікса -an. Наприклад, taigh [tʰɤj] (дім) / taighean [tʰɤjən] (дома). В суфіксі множини літера e пишеться лише для того, щоб виконати правило правопису про слабкі та широкі приголосні, тому що літера i попередує сполученню літер gh.

В орфографічних змінах 1976 р.. запроваджених Шотландським комітетом з екзаменів в вищих навчальних закладах, правило правопису було трохи модифіковано. Тепер суфікс дієприкметника минулого часу завжди пишеться як -te, навіть після широких голосних: наприклад, в togte «піднятий» (на відміну від традиційного togta). Інколи голосні пишуться поруч одна з одною, і не завжди буває відразу зрозуміло яка з них повинна читатися, а яка з них застосована лише згідно з правилом правопису. Голосні, що не знаходяться під наголосом інколи зникають, тобто вилучаються:

Tha mi an dòchas. («I hope.») > Tha mi 'n dòchas.

Вимова

[ред. | ред. код]

Голосні

[ред. | ред. код]

Над голосними літерами може вживатися знак глухого наголосу: à, è, ì, ò, ù. В традиційному написанні також вживався знак гострого наголосу на літерами: á, é та ó. Проте зараз використовується лише знак наголосу.

Таблиця вимови голосних IPA
Написання Вимова Англійський еквівалент Як
a, á [a], [a] cat bata, lochán
à [aː] father bàta
e [ɛ], [e] get, late le, teth
è, é [ɛː], [eː] marry, lady sèimh, fhéin
i [i], [iː] tin, sweet sin, ith
ì [iː] evil mìn
o [ɔ], [o] top, boat poca, bog
ò, ó [ɔː], [oː] jaw, donate pòcaid, mór
u [u] brute tur
ù [uː] brood tùr

Диграфи

[ред. | ред. код]
Таблиця вимов диграфів за допомогою IPA
Написання Вимова Як
ai [a], [ə], [ɛ], [i] caileag, iuchair, geamair, dùthaich
ài [aː], [ai] àite, bara-làimhe
ao(i) [ɯː], [ᵚi] caol, gaoil, laoidh
ea [ʲa], [e], [ɛ] geal, deas, bean
eà [ʲaː] ceàrr
èa [ɛː] nèamh
ei [e], [ɛ] eile, ainmeil
èi [ɛː] cèilidh
éi [eː] fhéin
eo [ʲɔ] deoch
eò(i) [ʲɔː] ceòl, feòil
eu [eː], [ia] ceum, feur
ia [iə], [ia] biadh, dian
io [i], [ᴊũ] fios, fionn
ìo [iː], [iə] sgrìobh, mìos
iu [ᴊu] piuthar
iù(i) [ᴊuː] diùlt, diùid
oi [ɔ], [ɤ] boireannach, goirid
òi [ɔː] fòill
ói [oː] còig
ua(i) [uə], [ua] ruadh, uabhasach, duais
ui [u], [ɯ], [ui] muir, uighean, tuinn
ùi [uː] dùin

Приголосні

[ред. | ред. код]

Більшість приголосних вимовляється подібно до інших європейських мов. Широкі приголосні t, d та часто n мають зубну артикуляцію (подібно до ірландської мови, латини та слов'янських мов на відміну від ясенної артикуляції в англійській мові.

Губний Лабијални Зубний/Ясенний Позаясенний Піднебінний Задньопіднебінний
Носовий m n̪ ɲ ŋ
Проривний pʰ, p t̪ʰ, t̪ cʰ, c kʰ, k
Жджілинний ʧʰ, ʧ
Щілинний f, v s ʃ ç, ʝ x, ɣ
Сонорний щілинний j
Боковий щілинний l, ɫ ʎ
Вібруючий r
Оплесковий ɾ

Придихання та гучні зупинки в гельській мові

[ред. | ред. код]

Гучні зупинки /b, d, ɡ/ в гельській мові являють собою безголосі зупинки [p, t, k]. Безголосі зупинки [p, t, k] отримують потужне перед-придихання на початку слова та пост-придихання в середині та на кінці слова. На початку слова маємо: [pʰ,tʰ,kʰ], в кінці складу маємо: [hp,ht,xk]. Попередня аспірація зустрічається також в ісландській мові. В деяких діалектах гельської мови зупинки на початку слова становляться гучними, якщо перед ними стоїть група, яка складається «а» та носового приголосного. Наприклад: taigh будинок звучить як [tʰɤi], але an taigh 'цей будинок' — s [ən dʰɤi]. Також tombaca 'тютюн' [tʰomˈbaxkə].

Широкі проти слабких

[ред. | ред. код]

В гельській мові на зразок ірландської мови вживаються сильні та слабкі приголосні. Історично у приголосних, за якими стояли передньоязичні звуки /e/ та /i/ з‘явився побічний звук [j].

В сучасній гельський мові різниця між широкими та слабкими звуками не тільки в палатизації. Так, наприклад, сучасний слабкий «s» фонетично записується як /s´/, проте насправді це поствеолаярний щілинний приголосний [ʃ], а не [sʲ].

Придихання та написання

[ред. | ред. код]

Приголосні з придиханням мають особливу вимову: bh та mh — [v]; ch — [x] або [ç]; dh, gh — [ʝ] або [ɣ]; th — [h], [ʔ], або не читається; ph — [f].

Придихання літер l n r на письмі не позначається. Диграф fh ніколи не читається, за винятком таких слвів, як: fhèin, fhathast та fhuair, в яких диграф fh читається як [h].

Вимова приголосних в Міжнародній орфоепічній системі IPA
正常 软化
Орфографія Широка Слабка Орфографія Широка Слабка
b (на початку) [p] [pj] bh [v] [vj]
b (на кінці) [p] [jp] bh [v] [vj]
c (на початку) [kʰ] [kʰʲ] or [cʰ] ch [x] [ç]
c (на кінці) [xk] [kʰʲ] or [çkʲ] ch [x] [ç]
d [t̪] [tʃ] dh [ɣ] [ʝ]
f (на початку) [f] [fj] fh 不发音 不发音
f (на кінці) [f] [jf] fh 不发音 不发音
g [k] [kʲ] or [c] gh [ɣ] [ʝ]
l [ɫ̪] [ʎ] l [l] [ʎ] or [l]
m [m] [mj] mh [v] [vj]
n [n̪ˠ] [ɲ] n [n] [ɲ] or [n]
p (на початку) [pʰ] [pʰj] ph [f] [fj]
p (на кінці) [hp] [jhp] ph [f] [fj]
r [rˠ] [rˠ] r [ɾ] [ɾ]
s [s̪] [ʃ] sh [h] [hj]
t (на початку) [t̪ʰ] [tʃʰ] th [h] [hj]
t (на кінці) [ht̪] [htʃ] th [h] or silent [hj] or [j]

Наголос

[ред. | ред. код]

Наголос падає на перший склад, наприклад drochaid 'міст' [ˈtroxatʃ]. Якщо ви будете пам'ятати про це правило, ви ніколи не помилитесь, коли будете читати назви місць: наприклад, Mallaig, [ˈmaʊɫækʲ].) Якщо назва місця утворена з де-кількох слів, то англійський варіант буде мати наголос на останньому слові, наприклад, Tyndrum [taɪnˈdrʌm] < Taigh an Droma [tʰɤin ˈdromə]. Це зумовлено тим фактом, що в ґельській мові прикметник розташовується після іменника, якого він описує.

Епінтези

[ред. | ред. код]

В ґельській мові є цікаве явище епінтезису, яке полягає в тому, що між деякими приголосними вставляється нечіткий звук Шва [ə], який дуже нагадує англійський звук «ə»:

tarbh (віл) — [t̪ʰarav]
Alba (Шотландія) — [aɫ̪apa].

Елізія

[ред. | ред. код]

Якщо в кінці слова знаходиться звук Шва [ə], а за словом знаходиться слово, яке розпочинається на голосну, то звук Шва [ə] випадає, наприклад,

duine (чоловік) — [ˈt̪ɯɲə]
an duine agad (твій чоловік) — [ən ˈt̪ɯɲ akət̪]

Тони

[ред. | ред. код]

Найвідомішими мовами, в яких тони відіграють особливу роль, є китайська та в'єтнамська мовах. Тони є також у норвезькій та шведській мовах. З усіх кельтських мов лише в діалекті Льюїса (Lewis) та діалекті Сазерленда (Sutherland) використовуються тони. Історично та фонологічно вони нагадують систему тонів у норвезькій та шведській мовах. Є думка, що це стало результатом впливу варягів під час їх завоювань у Середньовіччі.

Граматика

[ред. | ред. код]

Шотландська ґельська мова синтаксично така ж проста, як і її попередниця старо-ірландська мова. Речення утворюється за зразком Присудок — Підмет –Додаток (Пр-Пд-Дд). Як відомо, у більшості мов вживається протилежний порядок: Підмет — Присудок — Додаток (Пд-Пр-Дд).

Також важливою особливістю мови є явище пом'якшення приголосних (Lenition). Основною його функцією є утворення форми минулого часу дієслів, множини іменників тощо. Наприклад,:

На відміну від інших європейських мов особисті форми дієслова виконують функції неозначеної форми (інфінітиву). Також в ґельській мові по-своєму передається загально відома інформація та інформація про одноразові події, а також є розподіл на власність, яку можна відібрати, та на власність, яку не можна відібрати.

Дієслово

[ред. | ред. код]
  • Немає неозначеної форми (інфінітиву), особисті форми включають: дієслівне ім'я, перфектний дієприкметник та Imperativ.
  • Дієслово може відмінюватись по особам/числам (тільки в умовному способі), способу (Indikativ/Konjunktiv), стану та часам. Також існує незалежна та залежна форма дієслова (залежна форма відрізняється від незалежної тільки у неправильних дієсловах).
  • Дієслово використовується як відповідь на запитання: для ствердження використовують позитивну форму, для заперечення — негативну форму, наприклад, «Ти підеш ?» — «Піду» (an deach thu? — chaidh)
  • У дієслова «бути» є дві форми: іменний присудок «bi» та зв'язка «is»
    • Іменний присудок використовується для характеризування підмета: «X є …»
    • зв'язка «is» використовується для ідентифікації та визначення, або для зв'язування двох іменників: «X є Y»
  • Часи
  • 10 неправильних дієслів, включаючи іменний присудок «bi» та зв'язку «is», які найчастіше вживаються в розмові.
  • В однині та множині першої особи умовного способу відбувається стиснення дієслова та особистого займенника в одне слово: sgrìobhinn (я б написав).
  • Звичайні, повторювані дії в минулому можуть передаватись за допомогю форми майбутнього часу.

Іменник

[ред. | ред. код]

Прикметник

[ред. | ред. код]
  • За деякими виключеннями прикметник завжди знаходиться поза іменником:
  • a' chaileag bhàn — білява дівчина
  • an duine maol — личий чоловік
  • 'S e duine eireachdail a th' ann — Він має гарний вигляд.
  • 'S e duine laghach a th' ann — Він приємна людина.
  • Невелика кількість прикметників вживається перед іменником і пом'якшує його початок::
    • an ath-sheachdain — наступного тижня.

Прийменник та займенники

[ред. | ред. код]

Числівники

[ред. | ред. код]
  • З давніх часів використовувались дві системи числівників від 11 до 99: десятками та двадцятками. Зараз в школах використовується система числівників на основі десяток.
  • Для ліку людей від 1 до 10 використовуються особливі лічільні слова.
  • В ґельській мові досі відчуваються відгуки дуалізму. Наприклад, після чисельника «два» завжди вживається слово в давальному відмінку. Одночасово відбувається пом'якшення першої приголосної літери: aon phiseag — один кіт, dà phiseig — два кота, trì piseagan — три кота.

Особливості мови

[ред. | ред. код]

Особливостями ґельськоï мови є послаблення (Lenition) приголосних, назалізація, та порядок утворення речення (Предикат — Суб'єкт — Об'єкт ). Запитання утворюється за допомогою спеціальних часток. Також, подібно до інших північно-європейських мов, перед де-якими приголосними з'являється придихання: tapadh leat — («Дякую тобі»): /'taxpa 'l´axt/

Послаблення Lenition:

Термін Вимова Переклад
màthair -ma: her- [maːheð] мати
mo mhàthair -mo va: her- [mo vaːheð] моя мати
an cù -an ku:- [ən kuː] собака
do chù -do xu:- [do xuː] твоя собака
tha mi brònach -ha mi bronax- [ha mi ˈbrɔːnəx] є- я- сумний =Я сумний.
tha mi glè bhrònach -ha mi gle: vronax- [ha mi gleː ˈvrɔːnəx] є- я- дуже- сумний =Я дуже сумний.
A bheil thu brònach? -a vel u bronax- [a veɪl u ˈbrɔːnəx] Запитальна частка- є- ти- сумний ? =Ти сумний?

Корисні фрази

[ред. | ред. код]
Гельська Вимова Украïнська
Madainn mhath Mattin wa Доброго ранку!
Feasgar math Fäsker ma Добрий день!
Dè ni mi dhuibh? Dschee ni mi ghuiw Чим можу вам допомогти?
Ciamar a tha sibh? Kimmer a ha schiiw Як ваші справи?
Dè tha dol? Dsche ha doll Що ти це робиш?
Thigibh a-steach Hikiw e-schtscheach Заходьте!
Tha mi duilich Ha mi dullich На жаль
Chan eil mi a' tuigsinn Chan jäil mi a tukschin Я не розумію
Chan eil mòran Gàidhlig agam Chan jäil mooran Gaalik akam Я не дуже багато розмовляю гельською.
A bheil Gàidhlig agad? A wäil Gaalik akat Ти розмовляєш гельською?
Tha mi glè sgìth ha mi glee skii Я втомлений.
Tha gaol agam ort ha güol akam orscht Я тебе кохаю.
Seo a-nis scho a-nisch Ось так.
Tha mi a' lorg ha mi lorrek Я шукаю
Slàn leat slaan lät До побачення!
Mar sin leat mar schinn lät До побачення ! відповідь на «Slàn leat».
Slàinte slaantsche На здоров'я!
'S toil leam ceòl s toll läm kjool Мені подобається музика.
Tha mi fuar/blàth ha mi fuar/blaa Мені холодно/тепло.
Dùin do bheul duun do wial Стримуй свого язика (замовчи)!
Tha an t-uisge ann ha an tüschke aun Дощить

Словники

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Країни світу і Україна: енциклопедія: в 5 т. / редкол. : А. І. Кудряченко (голова) та ін.; — ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». — Київ: Видавництво «Фенікс», 2017 ISBN 978-966-136-473-7
  2. ↑ Додаток А: Коди мов | Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
  3. ↑ Вигуки-меліоративи у середньоанглійській мові / Л. М. Ікалюк // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Сер. : Філологічні науки. — 2014. — Кн. 1. — С. 124—127.
  4. ↑ Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2019 № 41 том 2
  5. ↑ Kenneth MacKinnon (2003). Census 2001 Scotland: Gaelic Language – first results. Архів оригіналу за 4 вересня 2006. Процитовано 12 липня 2017.(англ.)
  6. ↑ К. М. Тищенко. Індоєвропейська спільність // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
  7. ↑ Гельська мова — спроба відродження після століть утиску
  8. ↑ Шотландська ґельська мова може зникнути за 10 років «Чудова Мова»

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
ґельською мовою
Prìomh-Dhuilleag

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шотландська гельська мова
Шотландія Шотландія в темах
Історія
Географія
Політика
Населення
Культура
Символи
Країни
Celtic League's Celtic nations
Celtic League's Celtic nations

Pan-Celtic Flag
Pan-Celtic Flag
Мови
Культура
Музика
Спорт
Нації
Племена
Аллоброги · Ареваки · Арверни · Астури · Атребати · Аутригони · Белги · Бели · Белловаки · Бітуриги · Бої · Бритти · Венети · Веттони* · Вотадини · Галлеки · Галати · Гельвети · Декеанглії · Демети · Добунни · Думнони · Еравіски · Інсубрії · Іцени · Кантії · Карнути · Карпетани · Катувеллауни · Кельтики · Кеномани · Кімври* · Коритани · Котини · Лінгони · Лобетани · Лузони · Олкади · Ордовіки · Паризії · Пелендони · Регнії · Седетани · Секвани · Сенони · Силури · Скордиски · Скоти · Суессетани · Тарбелли · Титтії · Тревери · Тринованти · Ураки · Едуї
* належність до кельтів є спірною.
Континентальні кельтські мови†
Острівні кельтські
Змішані мови
Мертва мова позначається (†)
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шотландська_гельська_мова&oldid=42229416