Отто Вехтер

Отто Густав фон Вехтер Otto Gustav von Wächter
Отто Густав фон Вехтер
2-й губернатор Дистрикту Галичина
1942 — 1944
Попередник:	Карл фон Ляш
Наступник:	немає
Народження:	8 липня 1901(1901-07-08) Відень
Смерть:	1 серпня 1949(1949-08-01) (48 років) Рим
Причина смерті:	лептоспіроз
Поховання:	Кампо Верано
Країна:	Австрія
Освіта:	Віденський університет
Ступінь:	доктор юридичних наук[d]
Партія:	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Батько:	Йозеф Вехтер
Шлюб:	Charlotte Bleckmannd
Діти:	Horst Wächterd[1]
Військова служба
Звання:	Группенфюрер СС,  генерал-лейтенант поліції
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Д-р Отто Густав фон Вехтер (нім. Otto Gustav von Wächter; 8 липня 1901, Відень — 14 серпня 1949, Рим) — австрійський юрист, діяч НСДАП і СС, з травня 1944 групенфюрер СС і генерал-лейтенант поліції, перший губернатор дистрикту Краків, другий губернатор дистрикту Галичина. Кавалер Німецького хреста в сріблі.

З 1923 — член СА, з 1930 — член НСДАП. У 1932–1934 — адвокат. З 1930 — на керівних посадах у австрійському відділенні НСДАП, яка існувала в Австрії нелегально. Брав участь у підготовці вбивства Дольфуса в липні 1934, після провалу путчу утік до Німеччини, відмовився від австрійського громадянства.

З 24 травня 1938 по 30 квітня 1939 — державний комісар у ліквідаційному міністерстві (після аншлюсу), з жовтня 1939 — голова Краківського регіонального управління.

Після розділу Німеччиною та СРСР Польщі співробітничав з владою СРСР у видачі євреїв окупованих територій Німеччині, вирішенні «єврейського питання».

Протягом 1942–1944 — губернатор Дистрикту Галичина.

Після засудження митрополитом УГКЦ Андреєм Шептицьким масового знищення єврейського населення Галичини як «фахівець з українського питання» разом з Альфредом Бізанцом, Гансом Кохом відвідали владику з метою «урезонити» непокірного пастира. Старий предстоятель насварив «відвідувачів» — у відповідь прозвучали закиди «спадковому графу в неввічливості».^[2]

Заохочував діяльність українських націоналістичних організацій, зокрема, пронімецьких. Дозволив Українському Центральному Комітетові під керівництвом Володимира Кубійовича сформувати українську дивізію «Галичина».

28 квітня 1943 Вехтер взяв участь в урочистостях у Львові з нагоди створення дивізії. Церемонія відбулася в кафедральному соборі св. Юра. Вважається, що д-р. Вехтер набагато прихильніше ставився до українців (галичан) в дистрикті Галичина, аніж, для порівняння, Ганс Франк в Генерал-губернаторстві, а тим більше Еріх Кох в райхскомісаріаті Україна.

Перебував у м. Підгайці.^[3]

Після втрати німцями Галичини в середині 1944 року Отто Вехтер виконував функції військового адміністратора в Італії, в 1945-му очолив уряд національних справ у головному управлінні СС. Продовжував утримувати зв'язки з українцями і всіляко допомагав у різних справах. Зокрема, на початку квітня 1945 року, коли Гітлер наказав частково роззброїти Українську дивізію, а на її основі створити німецьку парашутну дивізію, генерал Вехтер завдяки своїм впливам зумів не тільки домогтися скасування цього наказу, але й поповнення української дивізії 3.000 вояків. Сприяв визнанню Українського Національного Комітету і творенню Української Національної Армії. Намагався урятувати українських вояків з усіх формацій по німецькому боці від видачі більшовикам, а в першу чергу — вояків Дивізії «Галичина» — тоді І-ої української дивізії УНА.

Після капітуляції Німеччини і закінчення війни д-р Отто Вехтер подався до Італії, де жив у католицькому монастирі «Maria dell' Anima» під іменем Отто Райнхард. Помер від туберкульозу 14 серпня 1949 року в Римі.

Вехтер несе відповідальність за масове знищення євреїв у Кракові та Галичині, а також за вивезення польських культурних цінносте із генерал-губернаторства (в основному з Кракова) в Австрію.

• Унтерштурмфюрер СС (10 березня 1935)
• Оберштурмфюрер СС (1 червня 1935)
• Гауптштурмфюрер СС (9 листопада 1935)
• Штурмбаннфюрер СС (20 квітня 1036)
• Оберштурмбаннфюрер СС (30 січня 1937)
• Штандартенфюрер СС (30 січня 1938)
• Оберфюрер СС
• Бригадефюрер СС (9 листопада 1945)
• Группенфюрер СС і генерал-лейтенант поліції (16 травня 1944)

• Спортивний знак СА в бронзі

• Почесний кут старих бійців

• Кільце «Мертва голова»
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Золотий партійний знак НСДАП
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу
• Німецький хрест в сріблі (17 лютого 1945)

• Отто Вехтер у званні бригадефюрера СС
  Отто Вехтер у званні бригадефюрера СС
• 
  Вехтер (крайній ліворуч) у німецькому поселенні (Польща, 1940)
• 
  Ганс Франк (в центрі) з губернаторами дистриктів (1942). Вехтер - третій праворуч.
• Вехтер - другий ліворуч.
  Вехтер - другий ліворуч.
• 

• К. Є. Науменко. Вехтер Отто // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 498. — ISBN 966-00-0734-5.
• Wächter, Otto Gustav (нім.)
• Katalog der Deutschen Nationalbibliothek (нім.)
• Magdalena Ogórek: Lista Wächtera. Generał SS, który ograbił Kraków, Zona Zero 2017. ISBN 978-83-948743-2-2