Торі Еймос

Торі Еймос Tori Amos
Основна інформація
Повне ім'я	Майра Елен Еймос
Дата народження	22 серпня 1963(1963-08-22) (52 роки)
Місце народження	Ньютон, Північна Кароліна, США
Роки активності	1979 - по теперішній час
Співацький голос	мецо-сопрано
Інструменти	Фортепіано, клавесин, клавікорд, орган Хаммонда, вокал
Мова	англійська
Жанри	піано-рок альтернативний рок барокко-поп арт-рок
Колективи	Y Kant Tori Read
Лейбли	Atlantic Records Epic Records Rhino Entertainment
toriamos.com everythingtori.com
Файли у Вікісховищі

Торі Еймос (англ. Tori Amos), справжнє ім'я Мáйра Éлен Éймос (англ. Myra Ellen Amos; народилась 22 серпня 1963 року) — американська співачка, піаністка і автор пісень, що з'єднала в своїй творчості (згідно з Allmusic) елементи альт-, фольк — і прог — року, джаз а, експериментальної електроніки, впливу Джоні Мітчелл і Кейт Буш^[1]. Основним акомпануючою інструментом для Еймос є, як правило, фортепіано. До 2005 року в усьому світі було продано 12 мільйонів її альбомів^[2].

Біографія[ред. • ред. код]

Майра Елен Еймос народилася 22 серпня 1963 року в Ньютоні, штат Північна Кароліна, в сім'ї священика методистського доктора Едісон Еймоса (який мав франко — шотландські корені) і Мері Елен, уродженки південних штатів, в жилах якої текла кров індіанців черокі. Від діда по материнській лінії вона успадкувала інтерес до природи, музики та містиці. Родичі по батьківській лінії привнесли в сім'ю суворе релігійне виховання. З раннього дитинства Торі почала сЕймостійно підбирати мелодії на фортепіано. У п'ять років вона пройшла прослуховування і вступила до підготовчої школи в Балтіморі, яку залишила в одинадцятирічному віці, коли захопилася рок-н-ролом і втратила інтерес до класики^[1][3].

10 вересня 1984 Торі вирушила до Лос-Анджелесу, де облаштувала власну невелику студію звукозапису та зібрала власну рок-групу Y Kant Tori Read, до складу якої увійшли Стів Ферріс (що грав до цього в Mr. Mister), Кім Баллард (екс-Poco) і Метт Сорум, майбутній барабанщик Guns N'Roses^[4]. Тут, у січні 1985 року з нею сталася трагедія, що наклали відбиток на всі ранню творчість: вона була зґвалтована^[1].

Y Kant Tori Read[ред. • ред. код]

У 1987 році Торі Еймос підписала контракт з Atlantic Records і приступила до роботи над першим альбомом з продюсером Джо Чикареллі, відомим по співпраці з такими виконавцями, як Френк Заппа, Пат Бенатар і Дінго Бойнго. До її складу до цього часу, крім Сорума входили Стів Кейтон (англ. Steve Caton, пізніше грав на всіх її альбомах до 1999 року), басист Бред Кобб і клавішник Джим Таубер. Першим синглом був випущена пісня «The Big Picture» («Cool On Your Island» на звороті), кліп до нього зняв режисер Марті Коллнер (котрий працював також з Aerosmith і Whitesnake).

Альбом Y Kant Tori Read вийшов наприкінці травня 1988 року; до цього моменту група вже розпалася. Реакція преси (на цей «невиразний поп-метал», згідно з Allmusic) протверезива співачку^[1].

 — згадувала вона^[3].

В кінці 1989 року Atlantic Records вирішили дати Еймос другий шанс і запропонували до березня наступного року підготувати матеріал для нової платівки. Перший набір її нових пісень був лейблом відкинутий. На початку 1990 року співачка приступила до співпраці з продюсером Девідом Сіджерсона, який, прослухавши деякі її нові пісні ( «Take To The Sky», «Leather»), схвалив вибраний нею напрямок. Записану нею касету Atlantic відіслали їй назад. У співпраці з Еріком Россе вона підготувала ще 4 композиції («Girl», «Precious Things», «Tear In Your Hand», «Little Earthquakes»). Лише після цього лейбл схвалив підготовку альбому і наприкінці 1990 року відправив співачку до Лондона, в розпорядження своєї дочірньої компанії EastWest Records^[3].

Прибуття в Лондон[ред. • ред. код]

У Лондоні Еймос дала кілька концертів у невеликих клубах і справила на глядачів враження чистим голосом і професійною грою на фортепіано. Влітку 1991 року, під враженням перегляду фільму «Тельма і Луїза» і власні спогади про потрясіннях юності, вона написала нову пісню «Me And A Gun», в той же вечір виконавши її зі сцени а капела, знову мало сильний ефект. Лейбл EastWest прийняв рішення випустити дебютний альбом співачки в 1992 році і це рішення було схвалено Доу Морісом з Atlantic, який прилетів до Англії спеціально, щоб прослухати підготовлений матеріал.

У листопаді 1991 року «Me And A Gun» був випущений на EP (з «Silent All These Years») і реліз був помічений британською пресою. В кінці листопада з другої з цих пісень, Еймос вперше з'явилася на британському ТБ, в програмі Джонатана Росса^[3].

Little Earthquakes[ред. • ред. код]

Альбом Little Earthquakes вийшов 13 січня 1992 року і піднявся до 15 сходинки в UK Albums Chart. У пресі з'явилися схвальні рецензії, де Торі Еймос порівнювали з Кейт Буш, Дженіс Ієн, Джоні Мітчелл, Шинейд О'Коннор, Маргарет Мері О'Хара і Патті Сміт. «Здається, що Торі Еймос не може запропонувати нічого, крім своєї приголомшливої, гм … геніальності!» — Писав у Melody Maker Джон Чайлз^[3]. У США Little Earthquakes вийшов на Atlantic Records в лютому 1992 року, вже після випуску кліпу до пісні «Silent All These Years».

Перший американський виступ Еймос відбулвся 20 квітня 1992 в залі Bottom Line, в Нью-Йорці. Фрагменти цього концерту були згодом включені у відео «Little Earthquakes» (воно вийшло в жовтні того ж року). Виконавши пісню «Crucify» в шоу Девіда Леттермана два дні потому, вона відправилася в турне, в якому дала 18 концертів у США, потім виступила в Канаді і повернулася до Лос-Анджелеса, звідки вилетіла на гастролі до Австралії. 30 липня в Луїсвіллі, Кентуккі, почалося чотиримісячне турне Еймос по США, організоване менеджером Джоном Візерспуном і яке минуло за участі звукорежисера Яна Торна. 9 вересня вона побувала (з батьками) в Лос-Анджелесі на церемонії вручення нагород MTV, де була номінована в категоріях «Найкращий новий артист року», «Найкраще жіноче відео», «Прорив у відео», «Найкраща кінематографія». Пізньої осені Торі Емос дізналася, що обрана президентом Товариства анонімних жертв сексуального насилля. Тур завершився в листопаді 1992 року концертами в Перті, Мельбурні, Сіднеї (Австралія) і Окленді (Нова Зеландія)^[3].

Under The Pink[ред. • ред. код]

У 1993 році Еймос побувала в Відні, заручившись підтримкою «Bosendorfer» і з цього часу стала використовуватись цією фірмою роялі. Для роботи над наступним альбомом співачка облаштувала власну студію в Таосі, штат Нью-Мексико. Вона згадувала про цей час:

У студійній роботі взяли участь також співпродюсер Ерік Россі і два інженери - Веб Джонс (гітара, вокал) і Пол Маккенна (бас, ударні). Торі покинула острів лише одного разу, щоб відвідати будинок Резнора Трента в Беверлі Хіллз. Підготувавши матеріал альбому, Еймос повернулася до Лондона, де випустила британський сингл «Cornflake Girl», куди увійшли кавер-версії пісень Джимі Хендрікс а, Біллі Холідей і Джоні Мітчелла. Американським синглом була випущена пісня «God», кліп на яку зняв режисер Мелоді Макденіел.

Альбом Under the Pink вийшов в лютому 1994 року, дебютував на вершині британського хіт-параду і став «золотим» за перший же тиждень. У США альбом був випущений двома місяцями по тому і досяг # 12. Критика по обидва боки океану зазначила майстерність Еймос, яка поєднала різні музичні стилі (поп, джаз, арт-рок, фанк) і зуміла проявити в цих піснях як чуттєвість («Baker Baker» ), так і агресивність («The Waitress»). Багато поставили її в один ряд з Пі Джей Харві і Бйорк, лідерами нової хвилі інтелектуального жіночого року. 24 лютого 1994 співачка почала світове турне в підтримку альбому. У травні вона з'явилася на обкладинках двох музичних журналів: Q і.

2 червня [[1994 року Торі Еймос отримала спеціальну нагороду (за «Me And A Gun») від Кризового центру з проблем насильства - «за чудову роботу, яка дозволила всім нам вільно говорити про будь-яких формах тиску і сексуального насильства» ^[3]. Вперше подібна нагорода була вручена саме Торі. Незабаром в Вашингтоні Еймос оголосила про те, що заснувала «гарячу лінію довіри» R.A.I.N.N. (Rape, Abuse and Incest National Network).

У липні вона виступила в Балтиморському залі Meyer Hot Hall перед аудиторією, де були присутні професори і студенти консерваторії Пібоді, тієї самої, з якої її виключили в 11 років. Після виступу директор консерваторії Роберт Пірс вручив Торі подяку губернатора штату Меріленд за організацію «гарячої лінії» для жертв сексуального насильства.

Приватне життя[ред. • ред. код]

З 22 лютого 1998 Торі Еймос перебуває у шлюбі із звукорежисером Марком Хоулі. У них є дочка Наташа Лоріен Хоулі (народилася 5 вересня 2000 року). На церемонії вшанування лауреатів щорічних премій журналу Q 1992 Торі Емос зізналася Роберту Планту в тому, що в юності мріяла втратити з ним невинність. Він відповів їй: «Не варто випускати час, поки у тебе є бажання, а в мене можливість»^[3].

Дискографія[ред. • ред. код]

Студійні альбоми[ред. • ред. код]

Примітки[ред. • ред. код]

Посилання[ред. • ред. код]

Торі Еймос у сестринських проектах Вікіпедії
	Файли у Вікісховищі?

• Офіційний сайт
• Торі Еймос на сайті Internet Movie Database (англ.)
• BBC Україна. 20 років на сцені: Торі Еймос повертається у своє минуле

Тематичні сайти NNDB · Discogs · Internet Movie Database · MusicBrainz · All Music Guide Нормативний контроль BNE: XX977013 · BNF: 13963324x · GND: 119338645 · ISNI: 0000 0001 0863 4575 · LCCN: n93066844 · NKC: js20020122093 · SUDOC: 084291176 · VIAF: 2663685