Десятий Президент
Саме таким є «індекс» Віктора Ющенка, якщо рахувати спадок і традиції УНР
Символічно, що інавгурація Ющенка проходить у дні святкування чергової річниці проголошення незалежності та соборності України. У «метриці» модерної Української держави 22 січня 1918 року можна вважати датою «народження». Адже та Українська Народна Республіка була визнана 42 державами світу! Рівно через рік після історичного IV Універсалу було проголошено історичний Акт злуки (об'єднання східних і західних українських земель у єдину соборну державу). Невдовзі незалежна історія перервалася. Але ж після того, як більшовики задушили українську самостійність, боротьбу за її відновлення продовжив за межами України Державний центр УНР в екзилі, який упродовж 72 років(!) безперервно репрезентував Українську Республіку на міжнародному рівні.
Державна незалежність України була відновлена 24 серпня 1991року. Урочисто складаючи свої повноваження 22 серпня 1992 року, Державний центр УНР в екзилі на чолі з останнім Президентом УНР Миколою Плав'юком виступив з історичною заявою про те, що «проголошена 24 серпня і утверджена 1 грудня 1991 року народом України Українська держава продовжує державно-національні традиції УНР і є правонаступницею Української Народної Республіки». Демократичні традиції і державну символіку УНР успадкувала сучасна Україна. Тому наш прапор — синьо-жовтий, герб — Тризуб, гімн — «Ще не вмерла України...» Навіть назва української грошової одиниці гривні успадкована від часів УНР.
З 2000 року 22 січня — День соборності. Лише технічні питання змусили відстрочити інавгурацію справді українського Президента на 23-тє число.
Віктор Ющенко — достойний нащадок багатьох поколінь наших славних предків, які протягом тисячоліть виборювали омріяну свободу. Яким же за ліком Президентом вільної України є новообраний глава?
Виходячи з неперервності нашої державницької традиції, у новітньому історичному вимірі є підстави вважати Віктора Ющенка десятим Президентом Української держави.
До вашої уваги — відповідний реєстр на підтвердження цієї думки.
І
1917—1918 — Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ — перший глава першої у новітній історії незалежної Української держави (Української Народної Республіки), у 1918 році — перший Президент УНР.
ІІ
1919—1926 — Симон ПЕТЛЮРА — Головний отаман військ Української Народної Республіки, Голова Директорії УНР, керівник уряду УНР (з 1920 року — в екзилі).
ІІІ
1926—1954 — Андрій ЛІВИЦЬКИЙ — Президент УНР в екзилі.
ІV
1954—1965 — Степан ВИТВИЦЬКИЙ — Президент УНР в екзилі.
V
1965—1967 — Іван БАГРЯНИЙ — в. о. Президента УНР в екзилі.
VI
1967—1989 — Микола ЛІВИЦЬКИЙ — Президент УНР в екзилі.
VII
1989—1992 — Микола ПЛАВ'ЮК — останній Президент УНР в екзилі.
VIII
1991—1994 — Леонід КРАВЧУК — Президент України.
ІХ
1994—2004 — Леонід КУЧМА — Президент України.
Х
З 2005-го — Віктор ЮЩЕНКО — Президент України.
Нехай же кожен знає цю плеяду легітимних керманичів України (гетьмана Петра Скоропадського, який у 1918 році вчинив короткочасний державний переворот, намагаючись заборонити УНР, у цій плеяді немає). Звісно, не всі вони однаково близькі серцю українця. Але така вже була доля, що, як правило, ми мали те, що мали. Тепер є надія: нарешті матимемо те, що заслужили кров'ю героїчних предків і своєю наполегливою працею, терпінням та мудрістю, а ще — вдячною пам'яттю.
Михайло РОЛЬ,
незалежний журналіст.