Електронний бюлетень"Крим у дзеркалі української преси"№ 32(11.11 - 20.11.2007)За 11.11 - 20.11.2007 року Центром інформації та документації кримських татар виявлені наступні матеріали щодо кримської та кримськотатарської тематики, які систематизовані нами за рубриками з посиланням на видання і дату публікації. Матеріали надаються мовою оригіналу. З М І С Т:Влада. Суспільство. Політика.Навчально-бойові... пляжі Напруження пристрастей у Криму, що триває вже близько місяця, трохи заспокоїв віце-прем’єр-міністр Олександр Кузьмук, який на нещодавній прес- конференції в Києві заявив, що "будівництво військового полігону на мисі Тарханкут — безперспективне і небезпечне". За його словами, на цьому мисі можна провести навчання і стрільби пересувними береговими ракетними комплексами ВМС, але небезпечно використовувати тактичні ракетні та зенітно-ракетні комплекси. Олександр Кузьмук, у минулому командуючий 32-м корпусом берегової оборони, що базувався у Криму, підкреслив, що для проведення навчальних ракетних стрільб тимчасово залишається полігон на мисі Чауда, а в перспективі такі вчення будуть проводитися на мисі Опук, який є більш безпечним і має умови для проведення стрільб зенітно-ракетними комплексами. Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь Партия регионов провоцирует Крым Статус Крыма как автономии должен быть упразднен. Такую мысль накануне в эфире телеканала ICTV высказал бывший генпрокурор Украины Святослав Пискун. По его словам, Украина должна ликвидировать Автономную Республику Крым и предоставить полуострову статус обычной области. Олег КРУГОВ Дві мобілізації Ураган, що приніс величезні збитки півострову, і необхідність ліквідації його наслідків — екологічної катастрофи, що спіткала Крим, лише на деякий час пом’якшила гостроту соціальної та політичної ситуації. А буквально напередодні обстановка у Криму, яка з весни зберігала стабільність, але була зруйнована листопадовими конфліктами "будівників" та кримських татар на вулиці Балаклавській і зносом татарських торгових точок на горі Ай-Петрі, стрімко розжарювалася. На центральній площі Сімферополя було розбито наметове містечко. Минулої неділі, незважаючи на дощ та ураганний вітер, тут відбувся загальнокримський мітинг понад тисячі кримських татар, на якому вони вимагали від Президента Віктора Ющенка створити державну комісію з розслідування інциденту, звільнити з посади начальника кримської міліції Анатолія Могильова, звільнити всіх затриманих. Такий самий мітинг заплановано і на наступну неділю. Ялтинський суд, як відомо, ухвалив відносно 23 учасників звинувачувальні рішення. При цьому в лікарні досі перебуває семеро потерпілих, у тому числі троє — у важкому стані. Прокуратура Криму порушила кримінальну справу за фактом вогнепального поранення в живіт Фікрета Хафізова, з тіла якого хірурги дістали гумову кулю і пиж. Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь Россия возобновит сооружение дамбы к Косе Тузла Экологическая катастрофа в Керченском проливе, случившаяся на выходных, может порядком добавить напряженности в украинско-российских отношениях. Федеральная служба РФ по надзору в сфере природопользования (Росприроднадзор) заявила, что намерена возобновить возведение дамбы между российским берегом и украинским островом Тузла. Резонансное заявление об этом сделал замглавы Росприроднадзора Олег Митволь. Дмитрий БЕРНИКОВ За сломанный палец 15 лет сломанных судеб 29 августа на набережной с. Морское на многолюдном участке дороги (между рынком и баром "Русич") гражданин Литвы Н., обогнав "Жигули" братьев Джириковых, создал аварийную ситуацию, опасную для жизни прохожих. С трудом избежав наезда на людей, водитель Д. Джириков подал звуковой сигнал, чтобы привлечь внимание нарушителя, на что гражданин Н., высунув в окно автомобиля левую руку, показал средний палец (жест оскорбительный и понятный во многих странах мира) и быстро уехал в направлении г. Судака. Я.Бекиров Народный Союз "Наша Украина" встревожен провокационными действиями крымской милиции против крымскотатарского населения, которые имеют место в последнее время. Вячеслав Кириленко, Умысел власти и непрофессионализм милиции приводят к росту татарофобии в Крыму По уровню уникального цинизма та ситуация, которая сегодня установилась в крымском обществе, не имеет себе равных. Ей есть разве что единственная аналогия - расстрел крымских татар на околице Судака, поднявших в то время восстание против судакско-феодосийской крымской мафии, — во времена президента Мешкова... И есть что-то символическое в том, что оба эти случая состоялись во времена стояния у власти в Крыму пророссийских сил - тогда Мешкова, сегодня крымских адептов Партии регионов. Сергей ТАРАТУТА, аналитик КНЦПДЖ. Татары в Симферополе протестовали против милицейского произвола На митинг перед крымским Совмином вчера пришли более 6 тысяч человек. Наталья ДРЕМОВА Крымские татары наедине с судьбой Мнение Прошло 16 лет с того дня, как советская власть, после длительной ее осады, разрешила наконец крымским татарам вернуться на родину, в Крым. Несмотря на отчаянное сопротивление тогдашних властей, более 200 тысяч коренных жителей этого края, проявляя инициативу и настойчивость, смелость и решительность, застолбили за собой земельные массивы, на которых к сегодняшнему дню выросло 300 новых поселков. Что изменилось в судьбе крымских татар после развала Советского Союза? Вспомним, как люди не могли достроить свои дома, потому что деньги за проданное в Узбекистане имущество заморозили в сберегательных банках, а то, что осталось на руках, съела инфляция. Люди не могли найти работу и буквально голодали. На самострое в Каменке, где я живу, в те годы десятки детей не могли ходить в школу, потому что у них не было обуви. Но народ прошел и через это нелегкое испытание. Прошел в силу своей генетической живучести, прошел без какой-либо эффективной помощи извне. Я предлагаю читателям вместе проанализировать наше положение и обсудить дальнейшие пути борьбы за свои права. В этой статье читатель найдет, возможно, какие-то крамольные мысли, с чем-то будет не согласен, но широкое обсуждение позволит найти ту золотую середину, которая устроит нас всех и позволит решить многие наши проблемы. (“Голос Крыма” №47, 16 ноября 2007 года) Фонтани ханського палацу, як і сотні років тому, весело дзвенять струменями води. З розташованих у горах каптажів вода безперебійно надходить старовинними водоводами. Олег ЛИСТОПАД Лист із мітингу Близько двох тисяч кримських татар (за підрахунками міліції — 1300 осіб) минулої неділі зібралися на центральній площі Сімферополя на мітинг протесту проти "дискримінаційної політики властей Криму і беззаконня міліції". Василь ДРАГОЛЮК, Крим Земельне питанняГора Ай-Петрі наді мною в тумані шашки димової... Перший сніг на плато Ай-Петрі тепер брудний. Бульдозери зачистили сліди побоїща. У Лівадійській лікарні — четверо постраждалих, один із них — із вогнепальним пораненням. Ще трьох перевели до Бахчисарайської лікарні. 18 репатріантів на чолі з головою Бахчисарайського меджлісу дістали адмінарешт від трьох до тринадцяти діб за опір міліції. Такі результати примусового виконання рішення Господарського суду АРК про усунення перешкод Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику в користуванні ділянкою, створеною приватним підприємцем Е.Мустафаєвим. Для забезпечення примусового виконання рішення суду були задіяні: 950 бійців спецпідрозділу "Беркут" і внутрішніх військ, снайпери, три БТРи. На плато було піднято важку техніку — екскаватори, КамАЗи, навантажувачі. Керівництво операцією на місці здійснювали заступник начальника головкому МВС В.Давидов і начальник УДВС Криму В.Пархомчук. Під час виконання завдання були застосовані спецзасоби. Валентина САМАР (Крим) После столкновений на Балаклавской в Симферополе и особенно после сноса торговых точек бахчисарайских татар на горе Ай-Петри ситуация в Крыму развивается по всем канонам конфликтного жанра. По мнению многих экспертов, обострение конфликтов в Крыму вокруг крымскотатарских самозахватов не явлется случайным. Нагнетание ситуации в этом взрывоопасном регионе выгодно тем политикам в Киеве, которые в условиях отсутствия законодательной власти и нового правительства желают выступить в роли стабилизатора и миротворца, а затем сформировать выгодную им конфигурацию большинства в парламенте и коалиционного правительства. Николай СЕМЕНА, (Симферополь) Чтобы законным путём решить проблему самовольных захватов земли, нужно в первую очередь определить её владельцев. Для этого как минимум в населённых пунктах должны быть приняты генеральные планы застройки. Там же, где генпланов не существует, стихийное жилищное строительство приводит к полному хаосу. Наталия Юрьева Прокуратура опротестовала решения поссовета Симферопольская межрайонная природоохранная прокуратура внесла девять протестов на решения Партенитского поселкового Совета о выделении в общей сложности более двадцати шести гектаров земли. Диана СКЛЯРЕНКО В СВОЇЙ ХАТІ - СВОЯ ПРАВДА? Сьогодні лише під Судаком самочинно захоплено 211 га земель, які розбиті на 1400 ділянок, із них 1270 швидко забудовуються різними спорудами, а на 85 почато капітальне будівництво. Віктор ХОМЕНКО Как Совет министров АРК совершенствует работу в сфере земельных отношений События на ул. Балаклавской в г. Симферополе и плато Ай-Петри все же вынудили правительство Крыма отреагировать на земельную проблему. 9 ноября состоялось заседание СМ АРК, первым вопросом повестки дня которого было: "О реализации государственной политики в сфере рационального использования и охраны земель в АРК". Лейля АЛЯДИНОВА ЗЕМЕЛЬНИЙ КОНФЛІКТ ТА МІЖЕТНІЧНЕ ПРОТИСТОЯННЯ В КРИМУ Події, що розгортаються в АР Крим навколо знесення будівель кримських татар, укотре актуалізують питання щодо адекватності дій усіх владних інституцій. Ці події яскраво демонструють, що місцева кримська влада не повною мірою усвідомлює всі можливі наслідки спроб розв’язання бізнес-питань у силовий спосіб та нехтування етнічним чинником. Отож ці дії влади можуть стати для АР Крим міною вповільненої дії, закладеною під стабільність суспільно-політичної ситуації. А якщо належне розуміння є, проте все ж таки ті "заходи вживаються", - це, як мінімум, є недалекоглядним та небезпечним. (“Кримська Світлиця” №46, 16 листопада 2007 року) "САМОЗАХОПЛЕННЯ" ...ВЛАСНОГО ЖИТЛА Цю садибу придбала ще Іннина бабуся в 1954 році. Хата, "врем’янка" та 7 соток землі під садом і городом. Тут маленькі Інночкині ніжки знали на дотик кожну травинку, кожний камінець. Після повернення її з батьками із далекого Сахаліну (татко - військовий), провела Інна своє дитинство саме в цій хаті. І не цуралася ніякої роботи, дбаючи про ранні врожаї овочів та фруктів. Дарма, що вивчилась на лікаря-хірурга, а тепер вже і очолює одне з відділень поліклініки - у себе на "фазенді" вона звичайна жінка, закохана в землю, і земля відповідає їй тим же самим. (“Кримська Світлиця” №46, 16 листопада 2007 року) Самозахваты грозят удержать самообороной Около трёх тысяч татар, организованных меджлисом, в воскресенье митинговали на площади Ленина в Симферополе. Требовали, как всегда, землю и восстановление крымскотатарской государственности. Ещё обращались к президенту с просьбой защитить их от "беспредела" правоохранителей. Кирилл ЖЕЛЕЗНОВ Информационные сообщения о реальных или предполагаемых инвестициях в рекреационно-курортную сферу Крыма обычно сопровождаются скандалами, протестами прокуратуры, рейдерскими захватами и прочим "негативом". Слово "землеотвод" влечёт за собой ассоциативный ряд: "дерибан", "самозахват" и т. д. Непрозрачный процесс распределения земли и приватизации имущества в автономии порождает ворох уголовных дел: только в этом году их открыто около двух десятков, ещё четыреста пятьдесят решений о землеотводах депутаты и чиновники отменили сами по протестам прокуратуры, не дожидаясь решений судов. Елена КОРОТКО СевастопольНЕ ТОДІ, НЕ ТАК, НЕ З ТОГО БОКУ... У Севастополі визріває черговий скандал з приводу встановлення пам’ятника російській імператриці Катерині II. Десять українських громадських організацій звернулися листом до Президента України з вимогою втрутитися в ситуацію. Та замість скасування юридичним шляхом небезпечного рішення Севастопольської міськради держадміністрація намагається виховувати підписантів листа. А тим часом скульптор С. Чиж закінчує "ваять" триметрову статую одіозної самодержиці. Пам’ятника Катерині II до останнього часу не було й у самій Росії... Зате у нас вона стоятиме на вулиці Леніна напроти штабу Чорноморського флоту. Лідія СТЕПКО Севастополь завдяки збігу багатьох обставин (історія, географічне положення, клімат, інтелектуальний, промисловий, транспортний ресурс, розвинена інфраструктура, велика кількість визначних пам’яток, одна з найзахищеніших від штормів бухт у світі тощо) має вигідніші передумови для швидкого економічного розвитку, ніж Крим і навіть його Південне узбережжя. Проте незважаючи нанеодноразові спроби зробити економічний прорив, Севастополь нестав "чорноморським Сінгапуром". Упевнений, поки що не став... Сергій КУНІЦИН, Події. Трагедії. Надзвичайні ситуації. Кримінал.В Черном море танкер с мазутом развалился на части Из-за непогоды в Крыму потерпели бедствие три корабля. Возможна экологическая катастрофа. Алексей ГВОЗДИК Сокрушительный удар стихии Все безрадостные прогнозы гидрометеоцентров оправдались в ночь на минувшее воскресенье: в Крыму начался ураган, какого местные жители не видели уже многие годы. Шквальный ветер, скорость которого достигала 33-35 метров в секунду, с корнем выворачивал деревья и рекламные щиты, с крыш домов летели куски шифера, в окнах разбивались стёкла... Во многих населённых пунктах полуострова вырубилось электричество и была прекращена подача воды. Шторм на Чёрном море достиг отметки в шесть-семь баллов, появились сообщения о терпящих бедствие судах... Диана СКЛЯРЕНКО "Нам сказали не обращать внимания на шторм..." Из-за стихии 3 матроса погибли, 20 пропали без вести. Наталья ДРЕМОВА У Криму падали дерева... Василь ДРАГОЛЮК, Наталя РОТАЙ Злий циклон Два дні над півднем України лютував південно-західний вітер, швидкість якого над Кримом, наприклад, сягнула 30—40 метрів на секунду, а над морем — до 50 метрів. Він угамувався тільки під вечір у неділю. Хвилі заввишки до 6 метрів билися об кримське узбережжя, яке виходить далеко на середину Чорного моря, від Чорноморського і Севастополя до Феодосії та Керчі. З ночі на понеділок на Азовському і Чорному морях розпочалися рятувальні роботи. У Крим прилетів міністр із надзвичайних ситуацій України Нестір Шуфрич, який координує роботи української служби з російськими рятівниками. Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь Уночі 10 листопада на Кримському півострові стався буревій, який заподіяв багато біди. Поламані дерева, обірвані електричні дроти і навіть потоплені кораблі — все це далеко не повна картина стихійного лиха, про яке, до речі, ГУ МНС України в Криму попереджало мешканців автономії вчасно. Олександр КУЛИК, Українська сторона досі не може з’ясувати, наскільки великої шкоди нашій екології завдав розлив нафтопродукту в Керченській протоці. З одного боку, вилив значний. За інформацією Головного управління МНС України в АР Крим, учора, починаючи з сьомої ранку, 62 співробітники МНС, прикордонної служби та Керченського порту збирали мазут, викинутий хвилею на узбережжя Тузли. Наталя РОТАЙ Ученые выясняют, грозит ли России и Украине экологическая катастрофа. Из разломанных штормом кораблей в Керченском проливе вылились тонны нефти и мазута. Подготовили Антон СЕНЧЕНКО, Денис СИМОНЕНКО, В Україні головний удар після аварії танкера 11 листопада припав на острів Тузла. Там забруднено мазутом майже шість кілометрів узбережжя. Масні плями сягають на 300 метрів углиб острова. Наталя РОТАЙ В дежурную часть управления МВД Украины в Севастополе позвонил мужчина и сообщил, что обнаружил труп неизвестного. Диана СКЛЯРЕНКО Последствия урагана 11 ноября расхлёбывают на воде и на суше, в городах и деревнях автономии. Специальные службы ищут пропавших, очищают море от нефти, а города - от упавших деревьев, экологи и власти подсчитывают ущерб, депутаты призывают крымчан выйти на субботник. Ирина КОВАЛЁВА Убила сына за плохое поведение В Крыму женщина убила пятилетнего сына, сообщил департамент общественных связей МВД Украины. Диана Скляренко Про шторм, який розбурхався минулої неділі біля узбережжя Криму, екіпажі всіх кораблів чорноморської акваторії повідомляли завчасно, але не всі прислухалися до попередження, а коли стихія "розходилася на повну", українські морські служби і рятувальники зробили все, що було в їхніх силах, аби врятувати людей і судна. Так підсумував основну подію цього тижня міністр транспорту Микола Рудьковський. "Рекомендації капітана Керченського порту були правильні: відійти через протоку в Азовське море. Частина кораблів виконала її, а частина відійшла в море", — повідомив міністр. Олег СНІГУР Із понад десятка кораблів, переважно старих "посудин" класу "ріка–море", яких минулої неділі так чи інакше "покарав" шторм у Керченській протоці й Чорному морі, був єдиний із жовто–блакитним прапором на щоглі. Приписаний до Маріуполя суховантаж "Віра Волошина", взявши на борт у румунській Констанці дорожньо–будівельну техніку відомої німецької фірми "Магірус", ішов курсом на грузинський порт Поті. Фактично на півдорозі, поблизу заповідного кримського мису Меганом, його і застала негода. Василь ДРАГОЛЮК Точка, запятая или многоточие в алуштинской "робинзонаде"? События вокруг сноса развлекательного комплекса "Робинзон" в Алуште продолжают развиваться. На пресс-конференции, которую дали по этому поводу городской голова Алушты Владимир Щербина, начальник юридического управления исполкома Алуштинского горсовета Лариса Васильева, председатель крымского союза "Антизахват" Сергей Веселовский, были обозначены некоторые моменты противостояния алуштинцев и республиканской прокуратуры. Наталья АСТАХОВА Про судноплавство в Керченській протоці Міністерство транспорту та зв'язку України подало уряду пропозиції щодо подальшого розвитку судноплавства в районі Керченської протоки. Для запобігання в майбутньому катастрофічним ситуаціям міністерство пропонує насамперед прийняти єдині Правила плавання суден Керченською протокою, Керч-Єнікальським каналом та підхідними до цього каналами. Також внесено пропозицію про необхідність укладення угоди між урядами України та Росії про співробітництво з використання радіочастот морської рухомої служби у прикордонних районах басейну Азовського моря і Керченської протоки. Ще одна пропозиція стосується укладення міждержавної угоди про обмеження судноплавання Керченською протокою для неконвеційних суден. ("Урядовий кур'єр" №216, 17 листопада 2007 року) Лечебные грязи здравницы Саки смоет волной? Последствия воскресного шторма в Крыму могут стать намного плачевнее, если МЧС в Крыму срочно не начнет что-нибудь предпринимать. Оказывается, над уникальным грязевым курортом, расположенным в городе Саки, нависла угроза уничтожения: 9-километровую разделительную дамбу на озере Сасык-Сиваш может в любой момент прорвать. И тогда территория, объявленная Верховной Радой курортом государственного значения, превратится в пустыню. Дмитрий БЕРНИКОВ В Черном и Азовском морях бушует шторм, гибнут люди, птицы и терпят крушение корабли Владимир БРЫЗГУНОВ Після шторму Екологічна та транспортна катастрофа в Керченській протоці висвітила цілий ряд проблем як внутрішньоукраїнського, так і міжнародного характеру. За бадьорими рапортами міністрів Шуфрича та Рудьковського переховуються причини, які призвели до тих важких наслідків, які ми спостерігали протягом декількох останніх днів. Розлиття дизельного палива та мазуту викликало певні ускладнення на міждержавному рівні, які хоч і не переросли на конфронтацію подібно до тієї, яка була 2003 р., проте ясно показали, що проблема Азовського моря та Керченської протоки залишається бризантною і спроможна в майбутньому викликати гострий конфлікт із Росією. Поки що ж українська влада відбувається похвалами на адресу українських рятувальників, які дійсно діяли професіонально. Проте героїчне подолання труднощів не повинне затуманювати причини, через які ці проблеми виникли. Шторми та урагани були й будуть, але це не означає, що судна повинні тонути і розколюватися, а в море виливатися нафтопродукти. Юрій РАЙХЕЛЬ Хто на дні, хто в темі, а хто має зиск... Такої масової корабельної аварії на Чорному морі не пригадує ніхто — порівнювати ні з чим, хіба з часами війни. Минулої неділі за один день у Керченській протоці зазнали аварії шість російських суден. Сила вітру в протоці перевищувала 30 метрів на секунду, висота хвиль сягала чотирьох-п’яти метрів. У південній частині Керченської протоки скупчилося близько сотні суден. Валентина САМАР (Крим) На узбережжі Керченського півострова працюють загони рятувальників, військових, навіть студентів із Росії та України. Вони намагаються зібрати майже 2 тис. тонн мазуту, що потрапив у воду зпереламаного танкера, всеузбережжя покрите тушками мертвих і вмираючих птахів, викинутої на берег риби, а в деяких місцях — і вражених мазутом дельфінів. За підрахунками екологів, загинуло понад 30 тис. птахів, десятки тонн риби. Водолази обстежують затонулі судна й оцінюють можливості підйому вантажу — кількох тисяч тонн сірки, що знаходиться в їхніх трюмах. Такі підсумки "прогулянки" над Азовсько-Чорноморським регіоном Балканського циклону, який 11 і 12 листопада 2007 року спричинив шторм у 7—8 балів. Швидкість вітру над морем досягала 40 метрів за секунду, вінгнав на берег і на переобтяжені танкери хвилі заввишки до 6 метрів. На думку експертів, ураган такої сили цілком порівнюваний із силою американської "Катрін". Окрім того, в Чорному морі нічого подібного не було як мінімум років 50—70. Урезультаті чотири танкери йсухогрузи потонули в районі Керченської протоки, де під час шторму скупчилося до 150 річкових і морських суден, одне судно пішло на дно в районі Севастополя. Фактично повністю загинули екіпажі двох суден, решта частково врятувалися. Микола СЕМЕНА, (Сімферополь) ДО ЗМІСТУВлада. Суспільство. Політика.Навчально-бойові... пляжі Напруження пристрастей у Криму, що триває вже близько місяця, трохи заспокоїв віце-прем’єр-міністр Олександр Кузьмук, який на нещодавній прес- конференції в Києві заявив, що "будівництво військового полігону на мисі Тарханкут — безперспективне і небезпечне". За його словами, на цьому мисі можна провести навчання і стрільби пересувними береговими ракетними комплексами ВМС, але небезпечно використовувати тактичні ракетні та зенітно-ракетні комплекси. Олександр Кузьмук, у минулому командуючий 32-м корпусом берегової оборони, що базувався у Криму, підкреслив, що для проведення навчальних ракетних стрільб тимчасово залишається полігон на мисі Чауда, а в перспективі такі вчення будуть проводитися на мисі Опук, який є більш безпечним і має умови для проведення стрільб зенітно-ракетними комплексами. БАГАТИЙ ТАРХАНКУТ Тарханкут — це регіон із м’яким, своєрідним кліматом, морськими і степовими просторами, унікальними піщаними пляжами та багатим історичним минулим. У античні часи район був щільно заселений скіфами і давніми греками, тому тут завжди працюють археологічні експедиції, знахідками не обділені й підводні археологи. Особливі кліматичні умови дозволяють відпочивальникам починати тут літній сезон у другій половині травня, а закінчувати — у жовтні... А розбурхало громадську думку в Криму повідомлення про те, що Україна підписала угоду про розробку Прикерченської ділянки шельфу Чорного моря з американською компанією "Vanco International Ltd". Ще у квітні 2006 року Кабінет Міністрів затвердив підсумки конкурсу на розробку Прикерченської ділянки, в якому перемогла компанія "Vanco International". "Vanco" підписала контракт на використання бурильної установки компанії "Atwood Oceanics Pacific Ltd" для робіт на Прикерченській ділянці в період із серпня 2007 по січень 2008 року включно. Але тільки тепер договір про спільну роботу і розподіл продукції завізували віце-прем’єр-міністр Андрій Клюєв і президент "Vanco" Джин Ван Дайк. У конкурсі взяли участь 17 компаній із семи країн світу. Від укладеної на 30 років угоди Україна чекає інвестицій більш ніж на 15 млрд. доларів США для геологічного вивчення і видобутку понад 200 мільйонів тонн вуглеводнів. Планується, що реалізація проекту забезпечить понад 200 млрд. грн. додаткових надходжень до бюджету і створення декількох тисяч нових робочих місць. Ресурси родовища, яке є предметом угоди, оцінюються у 10,8 млрд. кубометрів. Ділянка площею 12,96 тис. кв. км розташована в економічній зоні України на відстані 13 км від берегової лінії Керченського півострова. Успішна реалізація проекту на Прикерченській ділянці надр може сформувати реальне альтернативне джерело імпортним поставкам нафти та газу в Україну, сприяти енергетичній незалежності держави. Угода, як повідомляли інформаційні агенції, передбачає спрямування 70% видобутих вуглеводів на повернення інвестицій. 30%, що залишилися, будуть розділені в співвідношенні 30% на 70% на користь американської компанії. Компанія збирається почати буріння на цій ділянці на початку 2008 року. Для проведення сейсморозвідки "Vanco" знадобиться приблизно два місяці. ... А ПО СУСІДСТВУ — СТРІЛЯЮТЬ Розказую про це так докладно тому, щоб читачу було зрозуміло, як цей зовні цілком успішний процес натрапив на складну перешкоду. Виявляється, що через рік після тендеру з’ясувалося, що нафтогазоносна ділянка межує з районом стрільб одного з полігонів у Криму між Феодосією та Керчю, де він був розташований іще з радянських часів. Саме одного з тих, з якого, якщо вірити загальноприйнятій версії, і був збитий ізраїльський літак ракетою ще в той час, коли Олександр Кузьмук був міністром оборони України і особисто керував стрільбами. Крім того, за словами міністра палива та енергетики Юрія Бойка, Міноборони України виявило на шельфі мінні поля часів Великої Вітчизняної війни. Тому було заявлено, що Міноборони України планує перемістити ракетний полігон з-під Феодосії на інший кінець півострова — на мис Тарханкут, між Євпаторією та селищем Чорноморським. Відповідна постанова Кабінету Міністрів датована 20 червням цього року. У зв’язку з цим оборонне відомство надіслало листа голові кримського уряду Вікторові Плакиді з проханням надати дозвільні документи Державному агентству земельних ресурсів для виділення земельної ділянки площею 480 гектарів під полігон на мисі Тарханкут. Треба сказати, що мис Тарханкут — це територія на північ від озера Донузлав, звідки декілька років тому вивезли військову базу. Цю територію надано тепер у розпорядження цивільної влади. Екологи відразу ж запропонували створити тут національний парк. На його освоєння претендує дуже багато структур. Проти розміщення полігону на Тарханкуті виступила влада Чорноморського району, екологи та громадськість. Екологи заявляють, що зі створенням полігону ракетні стрільби будуть проводитися в безпосередній близькості від Євпаторії, яка намагається отримати статус цілорічного курорту та дитячої здравниці. Крім того, протягом декількох років громадські організації та місцева влада наполягають на створенні Національного природного парку "Тарханкутський". "Наслідки забруднення курортних зон, населених пунктів, сільськогосподарських угідь, акваторій Чорного моря можуть бути так само непередбачуваними, як напрямок і сила вітрів, характерних для цієї місцевості. У разі впровадження в дію ракетного полігону така кліматична особливість лише розширить кордони забрудненої території", — заявляли організатори акції. Свої підписи проти розміщення ракетного полігону на мисі Тарханкут поставили жителі не тільки Криму, а й завдяки інтернету і Києва, Львова, Харкова, Москви, Кишинева, Ташкента, а також відомий мандрівник Федір Конюхів. У жовтні противники розміщення ракетного полігону на мисі Тарханкут провели акцію з очищення прибережної території від сміття. Як повідомив журналістам голова Оленівської сільради Юрій Щелок, на акцію зібралося близько 100 чоловік. "Люди пішли під воду, пройшли морем і прибрали залишки сміття, яке нам залишилося від літа. Але якщо там буде полігон, про сміття вже говорити не доведеться", — переконаний сільський голова. Він підкреслив, що противники розміщення військового полігону своє первинне завдання вбачають у тому, щоб "прокричати голосніше". "Позиція така — звернутися в усі офіційні органи. Головна проблема — прокричати, щоб Кабінет Міністрів не підписав який-небудь цікавий папір. Потім ми будемо працювати з новим складом і Верховної Ради, і Кабміну, оскільки зараз незрозуміла реакція офіційної влади. Ми готові зібрати людей, перекрити дороги, але поки немає офіційної реакції влади, не має сенсу це робити. І на Чауді (нинішнє розташування ракетного стрільбища у Східному Криму) не повинно бути ракетного полігону. Якщо там почнуть видобувати нафту, нехай половину відсотка виплачують і проводять стрільбища на російських полігонах", — підсумовує сільський голова. За словами Юрія Щелока, спочатку Кабмін планував перенести на Тарханкут не тільки ракетний полігон, а й Багеровський радіоактивний могильник. "Коли ми отримали першу інформацію з Кабміну, вона була комплексною — і про полігон, і про могильник. Прибрати одне і залишити друге було б нелогічним. Але тоді виникне питання з приводу перевезення радіоактивних відходів територією всього Криму. Повинна бути якась реакція і від МНС з цього приводу", — вважає Юрій Щелок. НАФТОВА ПРОПАГАНДА Паралельно у Криму активно розгорілися дві пропагандистські кампанії. Нафтовики доводили, наскільки корисним для України може бути розробка і видобуток нафти на чорноморському шельфі, а екологи і громадськість зі свого боку — про те, наскільки небезпечним може бути для Криму перенесення військового полігону зі сходу півострова на його захід, як і про те, наскільки видобуток нафти несумісний із курортом. Міністр оборони України Анатолій Гриценко в одному з інтерв’ю зазначив, що оборонне відомство не ініціювало перенесення військового полігону "Чауда", який розташований біля Феодосії, на мисі Тарханкут. "Коли урядами приймалося рішення про надання в розробку шельфу Чорноморського узбережжя, на кожному з цих етапів Генеральний штаб і Міністерство оборони висловлювали свої застереження, щоб у цю зону не потрапив полігон, який ми зараз використовуємо", — підкреслив він. У свою чергу Верховна Рада Криму ухвалила рішення про розробку комплексного плану розвитку Східного Криму, і, за задумами проектантів і екологів, регіон буде розвиватися як промислово-транспортний і курортний. За даними Кримської республіканської асоціації "Екологія і світ", Рескомприроди розглядає пропозиції кримських учених про відведення території Тарханкуту під національний природний парк. Внаслідок цього депутати Оленівського й Окунівського сільських рад автономії на своїх позачергових сесіях ухвалили рішення не допустити створення військового полігону на Тарханкуті. Деякі кримські аналітики вже неодноразово запитують себе — чи не є активні протестні дії екологів лише акціями проти України, які інспіровані проросійськими силами для стримування розвитку Криму в той час, коли Росія всі свої прилеглі території та їхню інфраструктуру активно розвиває, не піклуючись про ту шкоду, яку вона може завдати природі, зокрема Криму, який розташований поряд. Так, на вимогу екологів на початку 90-х років минулого сторіччя припинено будівництво та розкрадено обладнання Кримської атомної станції, яка побудована на 80%, і якби вона була завершена і дісталася Україні, то наша країна сьогодні не була б у такому жорсткому енергетичному цейтноті. Вже останніми роками на вимогу екологів Президент Ющенко відзначив проектування могутнього контейнерного — отже, практично екологічно безпечного! — порту на Донузлаві, хоча Росія на Кубані будує декілька портів, зокрема термінал для транспортування аміаку та інших небезпечних хімічних речовин на мисі Залізний Ріг, шкідливий екологічний вплив якого згідно з розою вітрів буде поширюватися і на Крим. Припинено і проектування порту на озері Тобечик під Керчю. У зв’язку з цим багато експертів заявляють, що Україна вже безнадійно програла Росії транспортне змагання на Чорному морі. Аналогічна ситуація і з видобутком нафти на чорноморському шельфі. Як відомо, Росія сама була не проти укласти про це контракт з Україною, однак тендер виграли американці, яких росіяни не люблять, а тому протести екологів проти перенесення полігону з мису Чауда, хоч як крути, — це щаслива для росіян можливість якщо не зірвати, то затягнути початок видобутку Україною нафти в Чорному морі, а значить, продовжити або закріпити нашу залежність від російських постачальників енергоносіїв. ЧОРНЕ МОРЕ ЗАДИХАЄТЬСЯ Екологи виступили і проти видобутку нафти в Чорному морі. Голова Кримської республіканської асоціації "Екологія і світ", голова Кримської академії наук Віктор Тарасенко заявив: "На жаль, навіть наявність високих технологій у високорозвинених країнах не уберігає їхні рекреаційні ресурси. Там, де працює нафтокомплекс, люди не хочуть відпочивати. Хай то буде Поволжя, Баку, Емірати", — відзначає Віктор Тарасенко. За його словами, екосистема Чорного моря перебуває в такому критичному стані, що будь-які додаткові промислові виливання, позаштатні ситуації під час розвідки та видобутку нафти можуть значним чином змінити ситуацію на гірше. На його думку, перш ніж розвивати видобуток енергоносіїв, необхідно зважити все "за" і "проти", особливо "з урахуванням того, що у нас є проблема колосального забруднення, сірководневі процеси, величезний стік з Європи через Дунай і Дніпро — і все це в цьому маленькому, закритому морі, що повільно відновлюється". Він розповів, що на знімках із космосу діючих веж в Азовському морі видно величезні ареали забруднення, які фіксуються навколо районів газовидобутку. "Продуктивність басейну на порядок впала за останні 15 років, під загрозою азовські дельфіни, реліктом став тюлень-чернець, — це тривожні симптоми того, що ми мислимо у неправильному напрямі. Необхідно зберігати екосистему, природу, розвивати альтернативну енергетику, підтримувати біологічну різноманітність", — заявляє еколог. У Міжнародний день захисту Чорного моря зелені партії й політичні рухи країн Чорноморського регіону зробили заяву, в якій серед низки основних загроз називають забруднення моря неочищеними стічними водами, азотом, надмірний риболовецький промисел і корупцію державних службовців. Під заявою свої підписи поставили лідери зелених партій й політрухів України, Росії, Молдови, Грузії, Болгарії, Румунії й Туреччини. За даними Віктора Тарасенка, в цьому році Україна головує відразу в двох міжнародних Чорноморських організаціях — в Комісії із захисту Чорного моря від забруднення, який є керівним органом Бухарестської конвенції, й в Організації Чорноморського eкономічного cпівробітництва. У Мінприроди України вважають, що це не тільки підтверджує "позитивний міжнародний імідж України і високе довір’я світової спільноти до нашої країни, а й свідчить про її активну позицією в процесах формування регіональної природоохоронної політики відносно Чорного моря". Кримські екологи вважають, що десятиріччя дії Стратегічного плану дій із захисту Чорного моря не принесло відчутних результатів. У порівнянні з попередніми трьома десятиріччями життєздатність Чорного моря істотно погіршилася. Через перевищений вміст нафтопродуктів у водах Чорного моря близько 160 видів фауни, які в ньому мешкають, перебувають на межі вимирання. За даними першої виданої "Морської Червоної книги" і результатам дослідження забруднення водоймищ нафтопродуктами, в карті небезпечних регіонів Чорне море посідає одне з перших місць за кількістю відходів... Схоже, що Україна з усіх цих трьох питань — розміщення полігонів, видобутку газу та нафти в Чорному і Азовському морях, розвитку курорту — потрапила в досить складну ситуацію. Шукати відповідь на ці питання повинні фахівці, виходячи із загальнонаціональних інтересів із урахуванням досвіду сусідніх країн: якщо ми відстали в одному, це не означає, що треба здавати позиції в усьому. Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь Партия регионов провоцирует Крым Статус Крыма как автономии должен быть упразднен. Такую мысль накануне в эфире телеканала ICTV высказал бывший генпрокурор Украины Святослав Пискун. По его словам, Украина должна ликвидировать Автономную Республику Крым и предоставить полуострову статус обычной области. "Я за то, чтобы Крым был обычной областью, чтобы там не было -"царьков местных", чтобы не было еще одной иерархии бюрократии крымской. То есть для того, чтобы там не было руководителей больших в автономии", - сказал Пискун, комментируя скандал вокруг операции правоохранителей по ликвидации незаконных захватов земли крымскими татарами на плато Ай-Петри. К слову, данное мнение "регионала" назвать оригинальным трудно. Но ситуация, если рассматривать ее с точки зрения парламентских выборов в Украине, складывается любопытная. Перед выборами ПР не рисковала делать подобные заявления, побоявшись потерять электоральную часть, поддерживающую идею автономии полуострова. Сейчас ситуация изменилась. Мало того. "Регионалам" сегодня выгодна провокационность подобного заявления. Во-первых, вопрос демократической коалиции решен, и бело-синие теряют власть в стране. Соответственно, они не отвечают за возможные последствия в ближайшем будущем. Во-вторых, подобными высказываниями политики лишний раз дают повод разнообразным пророссийским силам поднимать бучу и протесты по поводу "очередных притеснений" прав крымчан. К тому же, по странному совпадению с предстоящими выборами в России, именно сейчас в некоторых странах бывшего Союза наблюдается эскалация определенных проблемных вопросов. В частности, в Грузии - митинги оппозиции и досрочные выборы, в Украине - провокация на Говерле, избиение крымских татар спецназом и очередные спекуляции на газовом рынке страны... Олег КРУГОВ Дві мобілізації Ураган, що приніс величезні збитки півострову, і необхідність ліквідації його наслідків — екологічної катастрофи, що спіткала Крим, лише на деякий час пом’якшила гостроту соціальної та політичної ситуації. А буквально напередодні обстановка у Криму, яка з весни зберігала стабільність, але була зруйнована листопадовими конфліктами "будівників" та кримських татар на вулиці Балаклавській і зносом татарських торгових точок на горі Ай-Петрі, стрімко розжарювалася. На центральній площі Сімферополя було розбито наметове містечко. Минулої неділі, незважаючи на дощ та ураганний вітер, тут відбувся загальнокримський мітинг понад тисячі кримських татар, на якому вони вимагали від Президента Віктора Ющенка створити державну комісію з розслідування інциденту, звільнити з посади начальника кримської міліції Анатолія Могильова, звільнити всіх затриманих. Такий самий мітинг заплановано і на наступну неділю. Ялтинський суд, як відомо, ухвалив відносно 23 учасників звинувачувальні рішення. При цьому в лікарні досі перебуває семеро потерпілих, у тому числі троє — у важкому стані. Прокуратура Криму порушила кримінальну справу за фактом вогнепального поранення в живіт Фікрета Хафізова, з тіла якого хірурги дістали гумову кулю і пиж. Тим часом у п’ятницю за дорученням Кабінету Міністрів України ситуацію з "реалізацією державної політики у сфері раціонального використання й охорони земель" обговорено на засіданні Ради міністрів Криму. Уряд Криму ухвалив рішення, у якому "дії працівників правоохоронних органів" визнано "необхідними і доцільними". У первинному варіанті стояло слово "правомірними", але прокурор автономії Віктор Шемчук і перший віце-голова Радміну Азіз Абдуллаєв запропонували не квапитися і дочекатися підсумків розслідування держкомісії, яка готує матеріал на засідання РНБОУ. Міністр Раєт Сеттаров узагалі проголосував проти такого рішення. Не є таємницею те, що єдиної точки зору на події у Криму не існує. Багато хто сподівається, що й висновки цієї держкомісії можуть бути якщо не протилежними, то, принаймні, більш системними і вивіреними. Складність ситуації полягає в тому, що після всього рівень конфліктогенності в автономії значно зріс. З одного боку, серед кримських татар визрівають думки про несправедливість української держави, з іншого боку, в російському середовищі міцнішають антитатарські настрої. Татарофобія у Криму сьогодні виливається прямо на вулиці міст і на сторінки газет, на екрани телевізорів, хоч в обох випадках не кримські татари починали конфлікт і були змушені захищатися, а зараз вважають себе стороною, потерпілою спочатку від бездіяльності влади, а потім від свавілля міліції. Це перша небезпечна тенденція. АРГУМЕНТИ У КОЖНОГО СВОЇ Сьогодні на півострові у газетах і на екранах телебачення триває війна аргументів. Міліція демонструє кадри відеохроніки і стверджує, що таке масове залучення ОМОНу та внутрішніх військ кількістю до тисячі осіб, із бронетранспортерами і штатним озброєнням, побиття кримських татар, багатьом із яких нанесено тяжкі тілесні пошкодження, диктувалося обстановкою і загрозою життя для співробітників МВС. На відео видно, як на плато горить багаття, до якого кримські татари принесли балон із газом, біля будівлі стояли пляшки, як стверджують, із запалювальною сумішшю, міліція каже, що конфісковано дві каністри з бензином. Далі на екранах видно, як міліціонери палицями і ногами б’ють на землi кримського татарина, а потім за дорученням працівника ДВС (це був заступник керівника Володимир Пархомчук) бульдозером зносять торгові намети, краном зривають дах із якоїсь кав’ярні. Керівництво МВС і Кабінету Міністрів України висловилося на підтримку таких дій. Водночас керівники меджлісу переконують кримчан, що дії міліції та ДВС не були професійними. Як розповів журналістам лідер бахчисарайського меджлісу Ахтем Чійгоз, який, як стверджують, також причетний до володіння торговими точками на плато і який наразі перебуває у Лівадійській лікарні, згідно з рішенням Господарчого суду зносу підлягали будівлі на площі 125 квадратних метрів. Коли така маса правоохоронців зі зброєю і бронетранспортерами піднялася на гору Ай-Петрі, татари показали їм це місце, на якому було зведено лише підмурок, оскільки після позову в суд власник НП Мустафаєв припинив будівництво. Татари сказали: можете знести, ми не будемо чинити опору. Та працівник ДВС із доданою йому технікою намагався знести всі інші татарські будівлі, на які рішення суду не було. Тоді татари стали на шляху бульдозера, захищаючи своє майно. Ось тут вони й отримали від міліції все належне. За розповіддю Чійгоза, багаття вони запалили для того, щоб зігрітися в морозну ніч на висоті більше кілометра в горах, а балон справді притягли з кухні, бо на газі готували їжу. Сумнівається у професіоналізмі працівників міліції і прокурор Криму Віктор Шемчук. "Дії працівників міліції з охорони громадського порядку хоч і базувалися на законі, але були непрофесійними, внаслідок чого і було заподіяно тілесні ушкодження", — зазначив він у коментарі журналістам. Відставний і досвідчений співробітник силових органів, до якого "День" звернувся за консультацією, і який попросив не називати його прізвища, сказав, що говорити про загрозу життю співробітників ОМОНу — це велике перебільшення. За його інформацією, в складі ОМОНу є спеціально навчені люди, які володіють прийомами нейтралізації озброєних терористів, володіють спеціально розробленими прийомами боротьби. Швидше за все, вони були у складі сил міліції, що піднялися на гору. За наказом командира їм не було б складно заволодіти балоном, каністрами і пляшками у лічені секунди, нейтралізувати їхніх власників без нанесення поранень. Можливо, саме так і було (на зйомках цього епізоду немає), але ветеран силових структур каже, що у міліції не було ніякої причини так сильно бити татар і наносити їм тілесні пошкодження, тим більше стріляти в живіт беззбройного з гвинтівки "Форт". Він каже, що, судячи зі стилю проведення цієї силової операції, вона була задумана і реалізована не як операція забезпечення роботи ДВС по зносу незаконних будівель, а як акція залякування, спрямована проти всіх кримських татар, причому, на його переконання, кримські владні структури, в тому числі й керівництво міліції, не могли самостійно зважитися на таке, і діяли, скоріш за все, за наказом із Києва. Не дивно, що Київ тепер так дружно підтримав кримських силовиків і керівників. Водночас "якщо дії співробітників правоохоронних органів щодо забезпечення виконання рішення суду, що набрало законної чинності, кимсь вважаються протиправними, то це його проблеми", — заявив начальник кримської міліції Анатолій Могильов. Він стверджує, що кулю в живіт кримського татарина випущено не з міліцейської зброї. Він підкреслює, що повністю згодний із порушенням карної справи, оскільки розслідувати цей інцидент і провести спеціальні експертизи можна лише в рамках карної справи. Керівник ДВС Володимир Пархомчук заявляє, що постановка татарами питання про те, що ДВС не мав права "незаконно знести наші незаконні будівлі", неправомірна. Раз споруди незаконні, вони можуть бути знесені і без рішення суду, з його точки зору. Тому зрозуміло, чому дії ДВС на плато швидко розповсюдилися з одного об’єкта на інші. Дії силовиків і ДВС вважають правомірними і підтримують голова парламенту автономії Анатолій Гриценко і голова Ради міністрів АРК Віктор Плакида. Анатолій Гриценко підкреслив, що ситуація, що виникла, стала наслідком необдуманих дій деяких місцевих рад, які свого часу виділяли земельні ділянки в заповідних територіях, а також безвідповідальних дій тих підприємців або громадян України, які займаються самовільним будівництвом або самовільним заняттям земельних ділянок. Виходить, одна влада дала їм ділянки, часто на словах, без документів і рішень, інша — відібрала грубою силою. Масла у вогонь підлили й депутати Сімферопольської міськради, які вже кілька років волинять із виділенням ділянки під соборну мечеть. Спочатку під це будівництво було виділено ділянку на околиці Сімферополя, але вона комусь приглянулася, і міськрада на нещодавній сесії замість того, щоб дозволити подальше будівництво, скасувала своє колишнє рішення. Не дивно, що меджліс розцінив цю тенденцію в спеціальній заяві як "посилення дискримінації кримських татар"… Анатолій Гриценко також підкреслив, що знесення незаконних споруд — це лише перший етап наведення порядку на плато Ай-Петрі. Наразі судовий розгляд із фірмою "Шарм", яка раніше, взявши в оренду земельну ділянку на плато, зобов’язалася збудувати на ньому рекреаційний комплекс. Але замість цього розділила землю на кілька частин і здала в суборенду комерційним структурам. Як повідомив голова кримського парламенту, Радою міністрів автономії прийнято рішення про розірвання угоди оренди, 20 листопада відбудеться перше засідання в Господарчому суді АРК, який повинен буде вирішити долю цієї ділянки. Якщо суд ухвалить рішення не на користь фірми "Шарм", то, запевнив Голова ВР АРК, це рішення обов’язково буде виконано. Анатолій Гриценко каже, що ще 8 лютого 2007 року Верховна рада Криму звернулася до Президента України з проханням включити цю територію в межі Ялтинського гірничо-лісового заповідника, щоб упорядкувати ситуацію з незаконною забудовою плато Ай-Петрі. Голова кримського парламенту переконаний, що територію, яка не ввійде в межі Ялтинського гірничо-лісового заповідника, необхідно розвивати як туристичну зону для зимових видів спорту. За його словами, це не спричинить великого навантаження на екосистему. Анатолій Гриценко різко розкритикував думку народного депутата Геннадія Москаля, який поклав усю провину за те, що трапилося на кримську владу, яку, за його словами, "треба змінювати". Він ні слова не сказав про міцну правову підставу дій кримської міліції щодо забезпечення виконання рішень судів, умовчав про ту реальну загрозу екологічної катастрофи, яка загрожує Великій Ялті через варварське ставлення до природи з боку самовільних забудовників на айпетринському плато. НЕБЕЗПЕЧНІ ЗАКЛИКИ Активно підтримав дії кримської влади та силовиків віце-прем’єр-міністр України Олександр Кузьмук, який брав участь у спільному засіданні колегій ДУ МВС в АРК і кримської прокуратури і в засіданні Радміну АРК. На засіданні колегій главку міліції й прокуратури вирішено до 1 грудня проінвентаризувати й звільнити все самозахоплення, розташовані на землях, власниками яких є фізичні та юридичні особи. Таку пропозицію на колегії вніс прокурор Криму Віктор Шемчук. За інформацією Шемчука, в Криму залишаються не виконаними 12 рішень судів у Сімферопольському районі, 58 у Судаку, 12 у Сімферополі й один в Алушті — на вулиці Ювілейній. "Рішення судів виконуватимуться, для забезпечення безпеки їхнього виконання притягуватимуться як підрозділи главку МВС України в Криму, так і внутрішніх військ", — повідомив Шемчук. Він розкритикував позицію меджлісу, який ухвалив рішення провести повну мобілізацію чоловічого населення, створення мобільних груп і проведення акцій громадянської непокори. У Криму називають це підготовкою до громадянської війни. Але Мустафа Джемілєв наклав вето на це рішення, оскільки вважає це питанням, яке має право вирішувати тільки курултай. З’їзд кримських татар збереться не раніше середини грудня, і в тих і в інших кримчан ще є час розібратися, що до чого. Але заради справедливості треба зазначити знову: і цього разу не кримські татари були першими з такими закликами. І це друга дуже небезпечна тенденція, що проявилася в ці дні — погрози про створення незаконних військових формувань. Вони прозвучали в Сімферополі ще 5 листопада на забороненому судом "Російському марші": "Брати й сестри, не треба чекати доброго царя, не треба чекати, що хтось за нас щось зробить! Скрізь, де можна: в будь-якому селі, в кожному селищі міського типу, в кожному місті потрібно сьогодні створювати й зміцнювати російську силу, потрібно створювати наші бойові загони козацтва", — заявив депутат кримського парламенту, член партії "Російський блок" Олександр Шевцов. І поспішить той, хто скаже, що ці погрози пусті. Численні загони кримського козацтва вже проводили практично "бойові" вчення в кримських горах і лісах. Кримчани також знають, як швидко й організовано можуть збиратися в загони й кримські татари. Тому можна вважати, що ці обопільні погрози — це своєрідна констатація, оприлюднення факту, що вже здійснився. Бойові загони, як з одного боку, так і з іншого, в попередньому вигляді вже існують. Як заявляє Служба безпеки України під час проведення цього "Російського маршу" в Севастополі, в камері зберігання Сімферопольського залізничного вокзалу, був виявлений вибуховий пристрій, який, за даними спецслужби, планували використати організатори "Російського маршу". За даними Марини Остапенко, в камері зберігання також були виявлені "документи", що містять вказівки з організації провокацій, які повинні були призвести до "масового безладдя" в Севастополі. "Там були вказані дуже конкретні місця, дуже конкретні події й дуже конкретні поради, як саме діяти: як створювати безладдя, що робити для того, щоб була паніка. До речі, там була й димова шашка, яку вони планували кинути, я так розумію, під ноги правоохоронним органам, щоб спровокувати ситуацію. Далі паніка, далі самі не знали, що може статися...", — розповідає Марина Остапенко. "Також підтверджується, що снаряди й інструкції були передані в місто Сімферополь залізничним сполученням", — заявила прес-секретар СБУ. ДЖЕРЕЛА КОНФЛІКТУ Джерела конфлікту Олександр Кузьмук закликав шукати у всій недавній історії: "Давайте подивимося, як реалізовується програма адаптації кримських татар в українське суспільство, що зроблено в цьому напрямі з 1991 року, куди пішли гроші? 71 мільйон гривень був передбачений в бюджеті країни 2007 року на ці цілі. 59 мільйонів уже надійшло. Половина цих грошей не освоєна. Як роз’яснити це серед кримськотатарського населення?" На засіданні уряди констатували, що земельна реформа йде непомірно повільно насамперед через недостатнє фінансування земельної реформи. За даними заступника голови Рескомзему Криму Володимира Дмитрусенка, на реалізацію заходів земельної реформи в АРК передбачалося 125 млн. грн., фактично з 2001 року було профінансовано тільки 40% від цієї суми: 10,5 млн. грн. із Держбюджету, 9,5 млн. грн. виділили місцеві бюджети, близько 18 млн. було залучено коштів фізичних і юридичних осіб. Внаслідок проінвентаризовано земель несільськогосподарського призначення: за межами населених пунктів 25,5% від їхньої загальної площі, в межах населених пунктів — 44,2%. У базу даних Реєстру внесена інформація всього лише про 400 тис. присадибних земельних ділянок, за період 1999—2007 рр. із 1021 населених пунктів проведена грошова оцінка земель тільки в 10%, а за межами населених пунктів — тільки 5%. Із 1021 населених пунктів АРК проекти встановлення меж розроблені й затверджені тільки в 4 містах, 49 селищах, 925 сільських населених пунктах, встановлені межі всього 33 заповідників і заказників із 149. Ще повільніше йде розробка генеральних планів, геодезичні роботи, винесення ділянок у натуру. До реального виділення земельних ділянок під житлове будівництво кримська влада планує приступити тільки після виконання всіх цих робіт у другій половині 2008 року. ПРЯМА МОВА — Києву дуже дорого обійдеться його байдужість до кримських проблем, — заявив журналістам український політолог Віктор Небоженко. На його думку, давно потрібно було зупинити повільну ескалацію й пережовування кримського півострова з боку кримськотатарських напівофіційних організацій. Дуже погано, що в Києві не розуміють, що допускаючи це, вони тим самим протегують таким ось наступам на землю в Криму, і треба було одночасно зупинити й захоплення землі з боку великих олігархів, і захоплення землі з боку кримських татар, резюмував експерт — Конфлікт у Криму вигідний Партії регіонів, яка намагається домогтися створення "широкої" коаліції у Верховній Раді, — заявив журналістам політолог Вадим Карасьов, — це вигідне Партії регіонів, тим більше, враховуючи, що кримське керівництво входить у Партію регіонів. Конфлікт потрібен для дестабілізації ситуації загалом у країні, починаючи з Криму, для відвернення уваги суспільства від росту цін та інфляції. На думку голови кримськотатарської громадської організації "Койдешлер" Ібраіма Воєнногно, "кримські чиновники загрузли в корупції у сфері земельних відносин". Із ним повністю згодний заступник голови парламенту Криму Михайло Бахарьов: "Рівень корупції в радах приморських міст і селищ Криму досяг такого розмаху, що стати місцевим депутатом уже набагато складніше, ніж парламентарієм автономії. Ради кримських прибережних селищ — це організовані злочинні угруповання, які ділять землю. Треба подивитися, де живуть місцеві депутати, на чому їздять, що в них на рахунках, і всіх їх можна буде кинути за грати". За даними прокуратури Криму з п’яти тисяч фактів незаконного використання земельних ділянок усього 500 — кримськотатарські. — Знесення незаконних будівель на плато Ай-Петрі не є свідченням рішучої боротьби з самозахопленнями на півострові. Йдеться про звільнення комерційного майданчика "для своїх", — заявив журналістам лідер громадського організації "АнтиЗахват" Сергій Веселовський. — Найближчим часом Крим чекають дуже серйозні події, пов’язані з проблемою самозахоплень землі, — прогнозує народний депутат Михайло Сирота. — З одного боку це проблема кримської влади, і дійсно зараз на території України питання землі стоїть найбільш гостро. Якщо промисловість перейшла під контроль транснаціональних корпорацій і не залежить від українців, то зараз розгорається друге питання, кому належатиме українська земля. І хоча Конституція України забороняє приватизацію землі іноземцями, гадаю, що зараз розгортатимуться дуже серйозні події. Кримських татар можна зрозуміти, їм треба якось жити. Але цей процес зараз накладається на процес боротьби за земельні ресурси в Україні в глобальному масштабі. За його словами, вирішувати проблему в Криму "треба мирно, спокійно, на рівні законодавчому, правовому, не роздуваючи конфлікти, із залученням Верховної Ради Криму і, якщо потрібно, Верховної Ради України. Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь Россия возобновит сооружение дамбы к Косе Тузла Экологическая катастрофа в Керченском проливе, случившаяся на выходных, может порядком добавить напряженности в украинско-российских отношениях. Федеральная служба РФ по надзору в сфере природопользования (Росприроднадзор) заявила, что намерена возобновить возведение дамбы между российским берегом и украинским островом Тузла. Резонансное заявление об этом сделал замглавы Росприроднадзора Олег Митволь. Экологическая катастрофа в Черном море случилась в воскресенье 11 ноября. Российский танкер "Волгонефть-139", который стоял на якорной стоянке в Керченском проливе вблизи порта "Кавказ" в 4.45 утра разломался пополам. По предварительным данным, через разлом танкера в море попало 1—1,5 тысячи тонн мазута, который понесло ветром к украинским берегам. Сообщается, что танкер был спущен на воду около 40 лет назад, что вкупе со сложными погодными условиями и привело к аварии. Вылившийся из танкера мазут уже успел "доплыть" до Украины, загрязнив десятки километров побережья Крыма и вызвав гибель около 30 тыс. птиц. Тем временем Россия начала использовать беду в собственных интересах, о чем свидетельствует заявление Олега Митволя. По его словам, на данный момент около 1 тыс. т мазута "висит" между поверхностью и дном напротив Косы Тузла и велика вероятность его попадания в Азовское море. Для того чтобы предупредить это, представитель России и предложил построить дамбу. Он заверил, что постройка будет временной, но простоять должна минимум на 3—5 лет, поскольку процесс рекультивации после загрязнения нефтепродуктами потребует длительного времени. В противном случае, считает Митволь, "можно будет попрощаться с биоресурсами в Азовском море" А "компетентные специалисты" из его ведомства считают, что это единственный способ избежать экологической катастрофы. Правда, о том, что строительство дамбы приведет к размыву украинских берегов, они почему-то забыли. Дело в том, что перекрытие надводного течения в Керченском проливе со стороны России приведет к его ускорению со стороны Украины приблизительно в два раза. Да и в том, что дамба временная, уверенности нет — как говорят, нет ничего долговечнее, чем временные постройки. Напомним, впервые о своих скрытых претензиях на Тузлу Россия "заявила" в 2003 году, начав без согласования с Украиной строить эту злосчастную дамбу. Конфликт тогда еле удалось замять. Получится ли это сейчас, с учетом охлаждения отношений между нашими странами, неизвестно. Дмитрий БЕРНИКОВ За сломанный палец 15 лет сломанных судеб 29 августа на набережной с. Морское на многолюдном участке дороги (между рынком и баром "Русич") гражданин Литвы Н., обогнав "Жигули" братьев Джириковых, создал аварийную ситуацию, опасную для жизни прохожих. С трудом избежав наезда на людей, водитель Д. Джириков подал звуковой сигнал, чтобы привлечь внимание нарушителя, на что гражданин Н., высунув в окно автомобиля левую руку, показал средний палец (жест оскорбительный и понятный во многих странах мира) и быстро уехал в направлении г. Судака. По приезде в с. Веселое братья увидели припаркованный справа у дороги автомобиль "Крайслер", принадлежавший гражданину Н. Остановив машину параллельно машине Н., младший из братьев М. Джириков вышел из переднего пассажирского места к водителю "Крайслера", стоявшему рядом со своей машиной, и сказал, что по его вине могли погибнуть люди. Реакция на слова М. Джирикова оказалась неожиданной: Н. резко оттолкнул М.Джирикова, и тот ударился головой о свою машину. Старший брат, подошедший к этому времени к ним, увидел, что нарушитель физически гораздо крупнее и сильнее их и настроен очень агрессивно, быстро вернулся в машину, взял в багажнике недавно купленное топорище без самого железного топора и начал размахивать им из стороны в сторону с целью защитить брата. В один из моментов гражданин Н., отскакивая от топорища, выставил руки, и Д. Джирикбв попал ему в левую руку, повредив кость указательного пальца. Гражданин Н. оказался не только гражданином Литвы, но и юристом по профессии и в тот же день подал заявление о нанесении ему телесных повреждений, адекватно квалифицируя инцидент (оно и понятно: высунул палец в окно — тебе его и повредили). Пусть теперь виновные ответят по закону. Конец курортного сезона в Крыму — пора очень горячая, все устали, нервы напряжены до предела, к тому же подобные бытовые разборки не редкость среди водителей. На том бы все, возможно, и разрешилось, если бы Джириковы не были крымскими татарами, да еще и оказались сыновьями Февзи Джирикова — человека очень известного и за пределами Судакского региона. Будучи патриотом, он всегда боролся и борется за то, чтобы его народ достойно жил на своей исторической родине, ветеран национального движения, бывший председатель меджлиса Судакского региона, хирург Судакского ТМО, который помог тысячам людей независимо от их национальности и вероисповедания, отец, воспитавший троих замечательных сыновей. За его неподкупность в политической деятельности правоохранительная и судебно-исполнительная системы, изощряясь все в новых методах репрессий над крымскотатарским народом, испробовав много способов расправы с неугомонным для них Февзи Джириковым, решила расправиться с ним по-другому: забрать самое дорогое, что у него есть, — его детей. Уже через день, 31 августа 2006 г., гражданин Н. пишет совсем другое заявление с новой квалификацией: "разбойное нападение". (Он приехал из Литвы переоформить дом покойной матери в с. Веселом, да только никак ему до сих пор это не удавалось). Сразу же находятся и избирательно приглашаются в суд свидетели, досудебное расследование ведется предвзято (с грубейшими нарушениями норм Конституции Украины, уголовного и процессуального права, международных правовых актов, регламентирующих защиту прав и основных свобод человека, ратифицированных Украиной и являющихся частью национального законодательства Украины), прокурор даже не скрывает своих намерений посадить братьев за решетку, судья отклоняет (ходатайства адвокатов Джириковых и как результат: за сломанный палец гражданина Н. Джелял Джириков, 1984 г.р., приговорен к 8 годам лишения свободы с конфискацией личного имущества, Мемет Джириков, 1987 г.р. — к 7 годам лишения свободы с конфискацией личного имущества (15 лет тюрьмы на двоих). Лучшие годы своей жизни эти двое крымскотатарских ребят за то, что они не совершили тяжкого преступления, должны провести в тюрьме. (Недавно в Судаке пьяным водителем была насмерть сбита женщина крымская татарка. Двое ее детей осиротели. Преступник до сих пор на свободе. Была зверски убита крымскотатарская семья из шести человек. Преступника осудили на 9 лет. Сколько же тогда стоит жизнь крымского татарина?) 15 августа 2007 года, за день до Апелляционного суда, все соответствующие службы подключились к этому непростому делу. Апелляционный суд Крыма длится 15 минут, и приговор Судакского суда остается без изменений. Несколько месяцев братья Джириковы находятся в СИЗО г. Симферополя. У Джеляла Джирикова обострились хронические заболевания почек и позвоночника. Развился сахарный диабет. Любые попытки отца передать лекарства встречают отказ со стороны администрации СИЗО. Бабушка Джириковых, которая пережила все ужасы депортации 1944 года и вернулась на родину, не смогла пережить разлуку и учиненный судебно-правовой произвол над любимыми внуками. Недавно она скончалась. Закон в отношении братьев Джириковых, по-видимому, — мера политическая. Бытовая ссора раздута до уровня разбойного нападения, судебный процесс превращен в судилище. Чтобы система не давала сбоев, ей нужны послушные механизмы. Подобные сфабрикованные дела имеют целью не только дестабилизировать общество. Их цель вселить в каждого из нас страх, покорность, неуверенность в завтрашнем дне. Они нацелены на то, чтобы любыми средствами в корне уничтожить в нас чувство собственного достоинства, превратить коренной народ, который у себя на родине борется за свои права, в безмолвных мулов. Долг государства защищать своих граждан, и все те, кто принимал участие в этом судебном произволе, должны ответить перед законом. Не умышленно ли, при любой возможности на крымских татар заводятся уголовные дела и каждого второго делают преступником? Нация преступников — вот клеймо, которое уготовано нам перед мировым обществом. Крымскотатарская диаспора во многих странах мира внимательно следит за продолжением судебного процесса, превращенного в судилище над семьей Джириковых. Чем все это закончится на уровне государства Украина? Общественность Судакского региона серьезно обеспокоена происходящим судебным произволом и обращается ко всем людям, кто еще верит, что в Украине возможно демократическое государство, где есть место коренному народу Крыма — крымским татарам, и просит помочь восстановить справедливость в судьбе братьев Джириковых и вернуться им на свободу. Они — в руках произвола, их жизнь под угрозой. Я.Бекиров Народный Союз "Наша Украина" встревожен провокационными действиями крымской милиции против крымскотатарского населения, которые имеют место в последнее время. Так, 1 ноября на ул. Балаклавской в Симферополе несколько сотен молодчиков осуществили разбойное нападение на крымскотатарский поселок. На место конфликта прибыло большое количество сотрудников милиции в сопровождении двух БТРов. Однако вместо задержания инициаторов нападения милиция, в сущности, встала на их защиту, применив силу против крымских татар. Вследствие действий нападавших и милиции группа людей, среди которых женщины и люди преклонного возраста, получили травмы разной степени тяжести. 6 ноября на плато Ай-Петри в крымских горах несколько сотен бойцов спецподразделения МВД "Беркут" начали массовый снос летних кафе и других зданий, владельцами которых являются крымские татары. При этом десятки людей, которые пытались противостоять таким действиям, были избиты и задержаны. Такие политически заангажированные и непрофессиональные действия милиции дестабилизируют ситуацию в Крыму и создают реальную угрозу межнациональному миру в этом регионе Украины. Вполне очевидно, что проблемы оформления права собственности на землю для крымских татар имеют политические корни: ведь эти люди или их предки были по преступному решению коммунистического режима депортированы из Крыма и лишены своего имущества. Само дискриминационное отношение крымской власти к крымскотатарским репатриантам и вызывает конфликты, которые приобретают все более острые формы. Не желая предоставить крымским татарам если не жилье, то хотя бы возможность его построить на собственной земле, органы местной власти щедро раздают земли Южного берега и крымских заповедников приближенным коммерческим структурам. Очевидно, что при таких обстоятельствах выборочное применение закона приводит лишь к росту напряженности в Крыму. "Наша Украина" поддерживает поручение президента Украины Виктора Ющенко Совету национальной безопасности и обороны Украины проверить соблюдение земельного законодательства и прав граждан в сфере земельных отношений в Крыму. Мы требуем от органов прокуратуры привлечь к ответственности лиц, которые организовывали и осуществляли нападение на мирных граждан в Симферополе 1 ноября, а также дать оценку действиям милиции в ходе конфликтов 1 и б ноября на предмет их соответствия действующему законодательству. Вячеслав Кириленко, Умысел власти и непрофессионализм милиции приводят к росту татарофобии в Крыму По уровню уникального цинизма та ситуация, которая сегодня установилась в крымском обществе, не имеет себе равных. Ей есть разве что единственная аналогия - расстрел крымских татар на околице Судака, поднявших в то время восстание против судакско-феодосийской крымской мафии, — во времена президента Мешкова... И есть что-то символическое в том, что оба эти случая состоялись во времена стояния у власти в Крыму пророссийских сил - тогда Мешкова, сегодня крымских адептов Партии регионов. Чтобы понять истину, стоит всего лишь взглянуть на все, что произошло, с точки зрения простой логики. У простого обывателя, которому преподнесли официальную точку зрения по телевизору, сложилось впечатление, что во всем виноваты крымские татары, что это они начали волнения, восстали против официальной власти, нарушили нерушимый закон, который все кому не лень повторяют в одной примитивной формуле — закон один для всех. Вот давайте и посмотрим, один ли он для всех. Во-первых, по данным крымской прокуратуры, в Крыму из 5 тысяч фактов незаконного использования земли (то есть самозахватов!) только 500 — татарские. То есть славянские (назовем их так!) самозахваты земли численно превышают татарские в 5 раз! И тогда возникает вопрос: так если закон один для всех, почему начальник крымской милиции Анатолий Могилев не возглавит еще хоть бы тысячу омоновцев с автоматами и бронетранспортерами и не снесет в море те незаконные постройки, которые находятся на обширных подступах к горе Ай-Петри, а, напротив, полез на самую гору, чтобы снести 7 татарских строений, имея на руках, кстати, решение суда, позволявшее ему снести только одно строение? Таким образом он превысил план и перевыполнил его в 7 раз, при этом даже не подумав о незаконных славянских самозахватах... Поэтому так ли уж виноваты татары, которые видят, что вокруг них славяне захватывают землю в пять раз больше, чем они? Второй факт: в обоих случаях нападали не татары, в обоих случаях они были обороняющейся стороной. И в самом деле: стояли себе дежурные татарские часовые на поле на улице Балаклавской, как вдруг на них напали "строители", которые заявили, что "мы пришли вас убивать", и стали бить и разгонять. И не успели они это доблестное сражение довести до конца, как тут же появились колонны бронетранспортеров и омоновцев, которые стали "между сторонами конфликта", а на самом деле защитили "строителей" от прибывавшего подкрепления крымских татар. Точно так же и на Ай-Петри. Не татары начали конфликт. Доблестные правоохранители пришли незаконно сносить незаконно построенные татарские "шалманы", располагая силами, более чем в 20 раз превосходящими татар по численности и вооруженными до зубов. Поэтому здесь нет разговора о каком-то торжестве закона, а формальная логика подсказывает, что эти конфликты омоновцев с татарами есть ничто иное, как акции устрашения, организованные властью Крыма именно в этот момент, когда в Крыму уже целый год не было новых самозахватов, когда здесь установилась обстановка стабильности и сравнительного спокойствия. Причем тот факт, что обычно слишком медлительный и неповоротливый Кабинет министров Украины так быстро среагировал на ситуацию, обязал крымский Совет министров провести внеочередное заседание и признать избиение крымских татар законным, и в помощь генералу Могилеву, обвиненному в непрофессионализме и превышении служебных полномочий, направил генерала Кузьмука, свидетельствует о том, что, скорее всего, не крымская власть была инициатором побоища, а действовала по указке Киева. Расчет у угасающего кабинета Януковича, только-только справившегося с разбором завалов на домах-могилах людей в Днепропетровске после подозрительно неудачно взорвавшегося газа, был прост: устроим побоище с татарами в Крыму, и люди будут возмущаться наглостью крымских татар, а не ростом цен и инфляцией. К тому же известно, что непосредственно перед походом на новый захват участка на Балаклавской глава фирмы "Олви-Крым" ездил в Киев, где, по-видимому, и получил это задание. Другого объяснения его спонтанному решению ни с того ни с сего вдруг полезть на участок с идеей установить забор, зная, что он его все равно не поставит, нет. Невооруженным глазом видно, что в обоих случаях нападавшие, в том числе и милиция, не имели цели решить проблему. Все отлично понимают, что судьба самозахвата на Балаклавской, как и судьба плато Ай-Петри, решается не так. Во-вторых, все отлично понимают, что после того, как на Ай-Петри снесли татарские строения, к весне на нем вырастут совсем другие строения — еще более богатые, еще более загрязняющие природу, но только уже не татарские. И в этом случае генерал Могилев не поведет туда омоновцев... Третий факт: а почему именно сейчас Могилев получил команду устроить татарам кровавую головомойку? Кто читал в интернете речь генерала Кузьмука на заседании крымского Совета министров, тот знает, что он сказал: "Да это счастье для всего украинского народа, что вернулись крымские татары, что сотни тысяч украинцев и русских приехали из Сибири и с Дальнего Востока и влились в единую украинскую семью! А вот слепить у нас пока не получается... К глубокому сожалению, абсолютно ненормально, когда вопросы, определенные Хозяйственным, вдумайтесь, Хозяйственным судом, решаются с помощью оружия, бронетранспортеров, бронежилетов. А иного пути сегодня нет. Закон сегодня нужно насаждать — во имя наших детей и внуков. Иначе наши дети и внуки точно друг друга перебьют, если мы будем такими беззубыми и безвольными. Вы видели, как на Балаклавской милиция стояла между двумя противоборствующими сторонами. Для милиции нет разницы: русский, еврей или татарин. Есть один гражданин Украины, за которого она головой отвечает. В какой бы храм они ни ходили, это все — наши люди, это все — мы с вами. Власть первая должна показать, что она власть, а не статисты. И должна действовать в соответствии с Конституцией и другими законами. А люди должны понимать, что их будущее зависит от того, насколько они будут чистыми и законопослушными. Тогда не будет таких подпольных "Эдемов", где сто процентов присутствующих наверняка бывали! Может быть, я неправ? Не поверю! Меня трижды приглашали туда отдохнуть. Не поверю, что взятки не давали, чтобы организовать такую кафешку на Ай-Петри! Так что же это за власть: сначала она идет в кафе "Эдем" и пьянствует в нем, продляя негласную лицензию на его работу, а потом посылает генерала Могилева с оружием и ОМОНом, чтобы разрушить то, что построено и функционирует с ее же разрешения, и при этом кричит. "Закон для всех один"? Смешно также читать в интернете, как генерал Кузьмук припер к стенке крымского налоговика Бусарева, когда тот сказал, что кафе "Эдем" и налоги не платило, и налоговики изымали там контра фактные алкогольные напитки. "Как, — справедливо возмутился Кузьмук, — пять лет конфисковывали фальсифицированные напитки, пять лет налоги не платили, а вы терпели, до сих пор ничего не сделали?". И действительно. Но, может быть, генерал Кузьмук думает, что побитые крымские татары будут исправнее платить налоги?.. Некоторые газеты поспешили сообщить о том, что ликвидация "шалманов" на Ай-Петри была организована "по всем правилам науки", а многие представители власти назвали действия милиции, "адекватными ситуации". На самом деле это фикция, призванная "обелить и оправдать" совершенно бессмысленное насилие и жертвы, которых добился генерал Могилев, на самом деле главнокомандующий Вооруженными силами страны после такой негодной "работы" должен разжаловать генерала, уволить с должности. И вот факты: во-первых, перекрытие всех дорог на Ай-Петри во время проведения операции свидетельствует о страхе и закрытости генерала Могилева от прессы и телевидения. Во-вторых, даже те кадры, которые в свое оправдание демонстрирует генерал Могилев по телевидению, показывают, что операция была организована бездарно и непрофессионально. Жестокость милиции, избившей фактически безоружных татар, в этом фильме оправдывается тем, что татары имели в своем распоряжении баллон с газом, который они могли бросить в костер, канистры и несколько бутылок с зажигательной смесью. В фильме эта тема не развивается — а куда потом делся баллон и бутылки? А у любознательных зрителей остается немой вопрос: представляли ли баллон и бутылки для ОМОНа действительную угрозу? Конечно, нет. Боец ОМОНА — это не простой солдат Вооруженных сил. Он готовится специально для таких случаев, он владеет специальными видами оружия, специальными приемами рукопашного боя, а также дзюдо, самбо и так далее. Увидев баллон с газом, подтащенный к костру, увидев бутылки и канистры, генерал Могилев должен был подозвать к себе двоих-троих-четверых омоновцев и поставить задачу завладеть ими с помощью специальных приемов, обезвредить и, таким образом, ликвидировать угрозу. Поэтому громогласные заявления об угрозах жизни милиционеров-омоновцев от баллона и бутылок — это смех и позор. После ликвидации этой угрозы вся тысяча омоновцев имела возможность, не избивая, окружить татар, надеть на них наручники, положить лицом на землю, подержать на время ликвидации предусмотренного судебным решением объекта, а потом — отпустить восвояси! Между тем вместо этих ясных, логичных и конкретных, оправданных и действительно адекватных действий устраиваются киносъемки вокруг костра с баллоном и бутылками, киносъемки предупреждений, а потом позволяется татарам группироваться перед бульдозером, естественно, защищая свое имущество, и снимается все это телекамерами, а только потом прекращаются съемки, и дается команда на немилосердное избиение татар. И ни баллон, ни бутылки, ни канистры, — которые до этого представлялись такими смертельно опасными! — не стали для этого препятствием. И последний вопрос: чем ответят крымские татары? Весь вопрос в том, что нынешние власти в Киеве, а тем более в Крыму, не знают истории. Генерал Могилев также вряд ли знает историю крымскотатарского национального движения, иначе он бы знал, что в советское время крымские татары успешно противостояли таким генералам, и что ни одно из побоищ, устроенные милицией, достаточно вспомнить хотя бы побоище в Чирчике! — не принесло успеха. Не принесет и это. Все ожидают, что татары ответят новыми акциями аскеров, что в дело вступит некогда существовавшая организация аскеров "Адалет" и так далее. А они ответили неожиданно угрозой массовой мобилизации, причем генерал Могилев вряд ли даже догадывается что это такое. При этом многие русофилы закричали: как господин Киселев по Черноморскому телевидению — это же гражданская война! Какое право имеют татары угрожать нам гражданской войной? Во-первых, а разве побоище на Ай-Петри — это еще не гражданская война против крымских татар, против их имущества и против их прав? Во-вторых, уже этот факт свидетельствует: не крымские татары начали эту гражданскую войну. А то, что не они ею угрожают, а как раз все наоборот, свидетельствует еще один факт: "Россиян призывают создавать "боевые отряды". Симферополь. 5 ноября. УН1АН. В Крыму призывали создавать боевые отряды казачества. Такие призывы прозвучали в Симферополе во время "Русского марша". "Братья и сестры, не нужно ждать доброго царя, не нужно ждать, что кто-то за нас что-то сделает! Везде, где можно: в любом селе, в каждом поселке городского типа, в каждом городе нужно сегодня создавать и укреплять русскую силу, нужно создавать наши боевые отряды казачества", — заявил один из депутатов крымского парламента. По его словам, если одного россиянина зацепили, то все россияне "должны как один встать на защиту своих братьев и сестер". Чтобы понять, кто кому угрожает, достаточно сопоставить даты: русские заявили о создании боевых отрядов самообороны 5 ноября, причем спонтанно, без причины, в мирной обстановке, в ходе какого-то ничтожного "Русского марша". Крымские татары приняли решение о тотальной мобилизации — только после зверского нападения на их соотечественников и физического избиения, нанесения им тяжких телесных повреждений. Значение всех этих фактов состоит в том, что в автономию во время правления в Киеве Януковича и в Крыму ставленников пророссийских сил, при бездеятельности президента Ющенко фактически возвратился Советский Союз с его межнациональной ненавистью, с его репрессивной машиной, с его акциями по устрашению и усмирению, наподобие событий в Баку, Риге, Чирчике. Здесь сейчас не просто Русью пахнет, здесь сегодня установился примерно тот уровень ненависти и татарофобии, который существует в России по отношению к Чечне. Это очень опасная ситуация, которая может очень дорого стоить Украине и Крыму, и поэтому, безусловно, виновные в ней должны быть определены и наказаны. А это — те, кто посылал генерала Могилева на ратное дело, те, кто его оправдывал впоследствии и прикрывал, те, кто позволяет себе кричать, что "Закон один для всех!", и направлять всю его мощь против одних только крымских татар, предварительно поставив их в такие условия, когда у них нет другого выхода, кроме как подставляться, и они могут действовать только так, как выгодно власть имущим, для того, чтобы за громкими акциями генерала Могилева скрывать свою бездеятельность, свой преступный умысел, свою корысть... Сергей ТАРАТУТА, аналитик КНЦПДЖ. Татары в Симферополе протестовали против милицейского произвола На митинг перед крымским Совмином вчера пришли более 6 тысяч человек. - Эй, ребята, вы молодцы! - закричали сразу несколько человек, когда из-за здания крымского Совета министров появилась марширующая колонна. - Умрем за родину! - тут же откликнулись несколько голосов из колонны. Лица многих хорошо знакомы крымской милиции - они мелькают на самозахватах, митингах. Мобильные группы появляются в самых разных уголках полуострова - "чтобы отстаивать интересы крымскотатарского народа". В воскресенье на площади Ленина в Симферополе собрались около 6 тысяч крымских татар. Больше недели назад крымская власть показала, что не такая уж она беззубая и в состоянии бороться с самозахватами земли, которые множатся просто на глазах. Сейчас своего исполнения ждут еще несколько десятков судебных решений по сносам самовольно поставленных строений. И операции эти будут проводиться по аналогии с ай-петринской: спецназ, бульдозеры, экскаваторы, наручники. - У нас есть информация, что такие операции намечаются, - говорит председатель меджлиса крымскотатарского народа Мустафа Джемилев. - Со стороны крымских татар тоже будут приняты меры… - Призывы о мобилизации больше не звучат? - На это предложение наложено вето, но мы будем наблюдать за развитием событий. Рядовые участники митинга высказываются менее обтекаемо. - Мы строили и будем строить, это наша земля, и никто нам не помешает делать на ней все, что мы хотим! - надрывается пенсионерка Алие Усейнова. - А с теми, кто наших детей избивает, будем разговаривать по-своему. Немало людей на площади не скрывают: они пришли сюда не потому, что сами живут в невыносимых условиях. Есть, конечно, среди них и ютящиеся в землянках, и бездомные. Но у большинства имеются участки и построенные на них дома. Но, оказывается, этого мало. - Дети растут, жить негде, им тоже нужны участки, - говорит симферополец Осман Бекиров. - Пусть обеспечивают нас. Куда деваться молодым, если в каждой семье по трое-пятеро детей? - А другие крымчане как-то живут, ничего не захватывая? - Извините, у них тут родители, бабушки и дедушки, которые оставляют им жилье. А нам от кого что остается? То, что было от наших бабушек-дедушек, все забрали! Я сам 12 лет в Крыму живу, и по сей день - в общежитии, два года назад здесь голодал в знак протеста, а меня газом отравили - и в психбольницу… Наталья ДРЕМОВА Крымские татары наедине с судьбой МнениеПрошло 16 лет с того дня, как советская власть, после длительной ее осады, разрешила наконец крымским татарам вернуться на родину, в Крым. Несмотря на отчаянное сопротивление тогдашних властей, более 200 тысяч коренных жителей этого края, проявляя инициативу и настойчивость, смелость и решительность, застолбили за собой земельные массивы, на которых к сегодняшнему дню выросло 300 новых поселков. Что изменилось в судьбе крымских татар после развала Советского Союза? Вспомним, как люди не могли достроить свои дома, потому что деньги за проданное в Узбекистане имущество заморозили в сберегательных банках, а то, что осталось на руках, съела инфляция. Люди не могли найти работу и буквально голодали. На самострое в Каменке, где я живу, в те годы десятки детей не могли ходить в школу, потому что у них не было обуви. Но народ прошел и через это нелегкое испытание. Прошел в силу своей генетической живучести, прошел без какой-либо эффективной помощи извне. Я предлагаю читателям вместе проанализировать наше положение и обсудить дальнейшие пути борьбы за свои права. В этой статье читатель найдет, возможно, какие-то крамольные мысли, с чем-то будет не согласен, но широкое обсуждение позволит найти ту золотую середину, которая устроит нас всех и позволит решить многие наши проблемы. Что мы ждем от Украины?Мы все еще надеемся, что Украина избавится от устоявшихся стереотипов в отношении крымских татар и цивилизованно решит наши проблемы. До сих пор народ ждет замена, который бы реабилитировал крымских татар, определил бы четко наш статус в украинском обществе. Нам не раз приходилось слышать от руководителей украинского государства о том, что Украина не несет никакой ответственности за выселение крымских татар и не виновата якобы в их горькой судьбе. Так ли это? Подготавливая материалы по геноциду крымскотатарского народа и складывая секретные документы в хронологическом порядке, я сделал удивительное открытие, которое заставит и нас, и международную, да и саму украинскую общественность взглянуть на эту проблему другими глазами. 19 февраля 1954 года Хрущев дарит Крым Украине. Во многих документах национального движения, переданных в свое время в ЦК КПСС, было высказано недоумение, почему дарят нашу родину Украине, не спросив об этом у коренного народа этого края. Интуитивно мы чувствовали, что за этим что-то кроется. Так оно, оказывается, и было. 15 марта того же года, то есть через 24 дня после Указа о передаче Крыма Украине, из Симферополя в Киев отправляется письмо под грифом "строго секретно". Привожу документ полностью. СЕКРЕТАРЮ ЦК КП УКРАИНЫ ТОВАРИЩУ КИРИЧЕНКО А. И. 15 марта 1954 г. Крымский обком партии просит Вас войти с ходатайством в ЦК КПСС о запрещении всем административно высланным в 1944 г. возвращаться и проживать на территории Крымской обл. Проект письма на имя тов. Хрущева Н. С. Прилагается Секретарь Крымского обкома КПУ Л Полянский Чтобы не утруждать киевское начальство, Полянский подготовил проект письма на имя Хрущева. Представляю, сколько грязи и клеветы было в этом письме. Естественно, Хрущев, получив такое слезное послание от своих земляков о запрещении возвращения и проживания в Крыму всем депортированным из Крыма, не мог не учесть их просьбу. Через два года, 25 февраля 1956 года, на XX съезде партии Никита Хрущев, осуждая политику Сталина, сказал: "В сознании не только марксиста-ленинца, но и всякого здравомыслящего человека не укладывается такое положение — как можно возлагать ответственность за враждебные действия отдельных лиц групп на целые народы, включая женщин, детей, стариков, коммунистов, комсомольцев, и подвергать их массовым репрессиям, лишениям и страданиям". Теперь становится понятным, почему он назвал вопиющими действия Сталина, по приказу которого выслали калмыков, чеченцев, ингушей, балкарцев, карачаевцев, и умолчал о крымских татарах. Упомянутые им народы были возвращены их автономии были восстановлены, а мы по вине руководства Украинской ССР и ЦК КПСС, возглавляемым Н.Хрущевым, были вынуждены оставаться в местах депортации еще 35 лет. В местечковое марксистско-ленинское сознание Хрущева крымские татары не укладывались. Не мог он отказать однопартийцам из Украины в их просьбе не возвращать крымских татар на родину. Поэтому геноцид и этноцид этого народа продолжалнсь. И продолжались они по инициативе крымского и украинского руководства, повторяю — 35 лет. Тут уместно вспомнить, как после Указа Верховного Совета СССР от 1967 года, снявшего огульные обвинения с крымскотатарского народа и Постановления Президиума Верховного Совета СССР, дающего право крымским татарам проживать на всей территории Советского Союза, украинские руководители делали все, чтобы не пускать коренных жителей на свою родину. Хлынувший в Крым поток крымских татар с детьми и стариками по существу подвергся вторичной депортации. Чтобы выселение носило законный характер, Киев просил ЦК КПСС ввести в Крыму такой же жесткий паспортный режим, как и в Москве. Нынешнее руководство Украинского государства как правопреемника УССР должно принести извинения крымскотатарскому народу, немцам, грекам, армянам, болгарам и громогласно осудить своих предшественников, дав суровую оценку их действиям, приведшим к дополнительным лишениям и страданиям всех тех, кто был выслан из Крыма в 1944 году. Чтобы смыть пятно прошлого позора, Киев должен изменить отношение к бывшим депортированным, реабилитировать их и не пытаться ассимилировать крымских татар. Многие политические статьи газеты "Голос Крыма" анализируются в Киеве. Так вот, специально для них и для нашего президента, хочу добавить: 18 октября нынешнего года, в день образования Крымской АССР, президент Российской Федерации Владимир Путин заявил в прямом эфире о том, что российские татары являются второй титульной нацией в государстве. И это несмотря на то, что татары составляют чуть больше 3,5% от населения России. Они там пользуются всеми правами. А в Украине крымских татар кое-кто не только за коренной, просто за народ не считает – мы тут безликое, так называемое меньшинство или просто депортированные граждане. Что мы ждем от Европейского союзаКрымские татары возлагали, да и сейчас возлагают большие надежды на Евросоюз, считая, что путь Украины: в Европу будет лежать через кардинальные решения национальных проблем. И вот -; октября нынешнего года быт обнародован доклад комиссара Совета Европы Томаса Хаммарберга о защите прав человека в Украине. Комиссар отметил необходимость устранения ограничении относительно применения за конов о правах меньшинств По его словам, "необходимо обеспечить социальную интеграцию ромов и крымских татар, а также эффективно имплементировать Европейскую хартию региональных языков и языков меньшинств в систему образования". Томас Хаммарберг призывает обеспечить социальную интеграцию ромов (цыган) и крымских татар. Что такое социальная интеграция? Это понятие очень часто применяется в отношении инвалидов, молодежи и г. п. 1" есть они должны вжиться массы, чувствовать своя такими как все. В отношении какой-то национальной группы это может означать и ее ассимиляцию. сущность этой социальной интеграции неожиданно раскрыл Генеральный секретарь Совета ЕС Хавьер Солана в недавнем интервью газете "Зеркало недели": "Украина недавно отпраздновала 16-ю годовщину своей независимости, и мы видим, что граждане вашей страны считают себя украинцами. Причем понятие "украинство" охватило все аспекты жизни, в том числе народные традиции, религиозные верования и различные этнические группы людей, составляющих народ Украины. (Выделено мной). В Крыму сейчас нет причин для дестабилизации, и любую попытку дестабилизировать здесь ситуацию следует считать спровоцированной. И это будет крайне безответственно. Поэтому я бы не хотел, чтобы это произошло". Интересно, кто ему напел, что мы уже ассимилировались, и "украинство" охватило и наши народные традиции, которые крымские татары хотят возродить, и даже наше традиционное мусульманское вероисповедование? Не подыгрывает ли он планам нашего президента создать Украину с т единым государственным 4 языком, единой нацией и единой верой? Это что демократия по-европейски? И самое главное! Возникает вопрос: почему международные организации ', для арабов разработали программу политической и ' социальной интеграции в израильское общество, а для крымских татар прочат только социальную интеграцию? Палестинцы претендуют на территорию, которую, как и крымские татары, считают своей. Мы добиваемся политической и социальной интеграции в составе Украины. В любом политологическом словаре ясно записано, что политическая интеграция (от лат. Integratio) есть восстановление, слияние политических сил в рамках государственных структур, политических институтов с целью достижения определенной политической общности, стабильности развития государств и обществ. Политическая интеграция — это объективный процесс, позволяющий достичь взаимовыгодных результатов с меньшими издержками для всех субъектов, участвующих в нем. Но при этом следует преодолеть старое, прежнее состояние, тормозящее объединительный процесс. Мы, как и русские, как и представители других народов, хотим сохранить свою национальную самобытность и найти для себя достойную нишу в украинском сообществе. И если Хавьер Солана не хочет дестабилизации в Крыму, он должен это понять. Уже несколько лет Крым находится в таком состоянии, что даже легкий взмах крыльев бабочки может вызвать здесь цунами. Хавьер Солана - это не весь Европейский союз. Допускаю мысль, что многие в Европе не знают нашу историю, наших проблем и наших чаяний. Возможно, их дезинформируют. Мы будем обращаться и в ЕС, и в ООН, и в десятки других международных организаций. Ведь у крымских татар, в отличие от многих других, надежда никогда не умирает. Горькие уроки прошлогоВспомним конец 80-х и начало 90-х годов прошлого столетия. Была разработана и принята Концепция государственной программы возвращения крымских татар в Крымскую область. В ней четко указывалось: "Гарантии восстановления прав крымскотатарского народа должны базироваться на реализации системы политических, правовых, экономических, социальных и культурных мер, сопровождающих процесс возвращения его в Крымскую область. Конкретизация этих мер должна найти отражение в Государственной программе. Численность возвращающихся крымских татар оценивается в 330-350 тысяч человек". Решения партии и правительства были широко оглашены в средствах массовой информации. Это вызвало огромную волну сочувствия к судьбе нашего народа. Многие протянули нам руку помощи. Из Казани ринулись на наши самострои студенческие отряды, которые безвозмездно помогали строить дома, узбекские друзья не скупились, и оттуда шли подаренные строительные материалы, механизмы и грузовые автомобили, из Сибири и Урала шли эшелоны леса и сборные дома. Руку помощи протянули нам прибалтийские республики. Всколыхнулась наша диаспора. В Турции, Америке, Болгарии, Западной Европе наши соотечественники начали проводить сбор средств в помощь возвращающимся крымским татарам. И самое главное — уже после распада Советского Союза было подписано Бишкекское соглашение, по которому бывшие братские республики обещали помощь в обустройстве всех высланных из Крыма в годы Великой Отечественной войны. Прошло немного времени, и все это ушло в небытие. Куда делись "гарантии прав крымскотатарского народа"? Почему не работают Бишкекские соглашения? Почему иссякли финансовые потоки от наших соотечественников, живущих за рубежом? В чем причины остывшего сочувствия к нам со стороны России, Узбекистана, Таджикистана, Казахстана, Азербайджана, наших братьев из Казани и Уфы, не говоря уже о многомиллионной крымскотатарской диаспоре? Нет ли нашей вины во всем этом? Кто должен заниматься анализом этих тревожных для народа явлений, приведших нас к самоизоляции? И скажите, пожалуйста, у кого нам искать защиты, если мы одних называем врагами, других стараемся не замечать, третьим не говорим "спасибо" за помощь и не отчитываемся, куда она девалась. А беззащитных — уж такова человеческая природа —всегда бьют. Не потому ли изменилось отношение к крымским татарам в Крыму и в целом по Украине. Совет при президенте оказался не нужным В. Ющенко. Он со своими разобраться не может. За прошедшие годы притихли депортированные, да и защищать их некому. Вектор борьбы умело перенесен в Крым, где славяне устраивают разборки с ; крымскими татарами. Пусть ругаются и дерутся между собой, так спокойнее. Под шумок там что-то и нахапать можно. Если законы в Украине "что дышло", то для нас это дышло крутят на шарнирах как им заблагорассудится. И это не только судьи и доблестные правоохранители, зараженные татарофобией. Если крымский татарин избил кого-то, ему шьют сроки по полной программе, почти как за убийство. Если директор бахчисарайского рынка организовывает массовые беспорядки и сам, не стесняясь телекамер, лупит крымского татарина до полусмерти, то, извините, возбудить против него уголовное дело очень трудно. Многие чиновники, самых разных рангов, ощущая безнаказанность, демонстрируют открытую неприязнь к любому крымскому татарину, который к ним обращается. А если наш земляк даже победил в конкурсе на какое-нибудь приличное место в государственном учреждении, ему, не стесняясь, говорят: "Извините, принять вас не можем. Тут есть особые нюансы". В отношении подобных "нюансов" в Уголовном кодексе есть особая статья, которая, по идее, должна защищать нас от подобного произвола. Но она ни разу еще не применялась. И, пока мы вытираем только слезы, применяться не будет. А ведь кроме украинских судов есть еще и европейский! Уже тот факт, что ни одна политическая сила перед прошедшими выборами несогласилась включить в свои предвыборные программы хоть что-то касающееся крымских татар, говорит о многом. Страшно писать и говорить обо всем этом, но народ, в силу нашей политической депрессии и политической недальновидности, по сути', остается наедине со своей судьбой. О симпатиях и антипатияхПочему тот порыв сочувствия к судьбе нашего народа, который в конце 1980-х и начале 1990-х годов так быстро охладел. Почему Бишкекские соглашения, подписанные руководителями многих постсоветских стран, не выполняются? Когда-нибудь историки досконально разберутся в этом. Но частичный ответ я нашел в своем архиве. У меня сохранился интересный документ: "Пути самоопределения крымскотатарского народа". Родился он в Российском центре этнополитических и региональных исследований аж в 1993 году. Тогда еще в России сохранялось благожелательнее отношение к нам. Цитирую "По мере увеличения числа, возвратившихся крымских татар усиливалось противодействие процессу репатриации со стороны местных властей. Земли для расселения крымских татар своевременно не отводились, возобновились погромы самостроев. В крымских средствах массовой информации ведется антитатарская пропаганда, провоцирующая общий рост социально-этнополитической напряженности. Очевидно, обострение обстановки вокруг крымскотатарского населения вызвано отсутствием политического решения проблем крымских татар, усугубленного исчезновением после распада СССР стороны, ответственной за преступления перед крымскотатарским народом. Российская Федерация, выступающая правопреемницей СССР, фактически самоустранилась от решения проблем крымских татар: взятые ею прежде на себя обязательства, в том числе и по оказанию финансовой помощи, не выполняются. Государства Центральной Азии также не спешат оказывать финансовую, организационную и политическую поддержку репатриантам". Известно, что Россия выделяла немало средств на обустройство нашего народа. Почему же она самоустранилась от взятых на себя обязательств? Приведу еще одну цитату из этого документа: "На уровне Украины и Крыма в нынешней этнополитической ситуации тактически уязвимыми и вредными для реализации стратегических целей крымскотатарского национального движения оказываются все "провоцирующие" или "двусмысленные" установки и высказывания лидеров крымскотатарского народа, в которых иноэтническое окружение ""может усмотреть скрытую или явную угрозу. Поэтому число и влияние политических групп, с пониманием относящихся к целям и задачам, провозглашенным крымскими татарами, невелико, и следует подходить к возможности увеличения симпатизирующих иноэтнических групп чрезвычайно внимательно и деликатно, чтобы не обратить своих потенциальных союзников во враждебные. Это особенно важно ввиду постепенного отхода от активной поддержки крымских татар в силу объективных и субъективных причин, российских демократов — пожалуй, наиболее последовательных союзников и в прошлом во время совместной борьбы с тоталитарным режимом". В те годы в Москве у руля были демократы. Правительство возглавлял Егор Гайдар. Именно к нему с просьбой о помощи ездил в те годы бывший председатель Гос-комнаца Л. Безазиев. Звоню, прошу рассказать о причинах охлаждения к нам России. — У нас складывались добрые отношения, — сказал Лентун Романович. — Нас поддерживали Шохин, Станкевич. Шахрай и многие другие. С Гайдаром познакомился в 1991 году. К нашим проблемам он относился с большим пониманием. Тогда выделил для крымских татар 160 млн. рублей, а это почти 240 млн. долларов. Рубль тогда стоил 67 копеек, а доллар был намного дороже, чем сегодня. В 1992 году было выделено 500 млн. рублей. А когда осенью того же года я снова пришел к Егору Гайдару просить денег на 1993 год, он буквально выставил меня из кабинета, сказав: "Вы там будете кричать "Долой русских", а Россия будет финансировать вас?.. Ошибаетесь!..". Я ответил, что это орут какие-то недоумки. "Разбирайтесь сами", — сказал он и закрыл за мной дверь. Вот так просто, и не позаумному разъяснил Л.Безазиев причины охлаждения к нам России. ВыводыЗанимаясь политикой, решая проблемы своего народа, свои личные антипатии к какому-нибудь народу надо высказывать жене на кухне, а не в ходе митингов и собраний. Слово "душманлармыз" (враги наши) надо забыть, выбросить из своего словаря. Не надо искать врагов, тем более нашему народу. Политика — высшее искус-, ство, это когда твои недруги становятся друзьями. Германия в годы войны уничтожила по уточненным данным 40 миллионов советских людей. Сегодня и Россия, и Украина, и другие страны прекрасно ладят с немцами. Сегодня мы должны реанимировать Бишкекские отношения, повернуть все постсоветские страны, в том числе Узбекистан, Таджикистан и Казахстан, где находятся еще наши соотечественники, лицом к нашей проблеме, усилить работу с Европейским союзом и другими международными организациями и наладить отношения со всеми в родном доме — Крыму. Надо собрать осколки национального движения, возродить его и работать во имя будущего наших детей, во имя будущего всего Крыма. Уверен, к этому подключатся и общественные организации, потенциал которых очень велик. Нам нужно как можно меньше врагов и как можно больше союзников. Надо научиться понимать друг друга, сочувствовать друг другу, уважать друг друга. От этого мы выиграем все. (“Голос Крыма” №47, 16 ноября 2007 года) Фонтани ханського палацу, як і сотні років тому, весело дзвенять струменями води. З розташованих у горах каптажів вода безперебійно надходить старовинними водоводами. Натомість жителі містечка Бахчисарай, у якому розташований палац, потерпають від безводдя. У більшості будинків цього райцентру Кримської АР вода буває чотири години на добу — дві вранці й дві увечері. У деякі райони міста взимку вода не потрапляє взагалі — водопровід замерзає. Ще більші проблеми з водою в селах району. Системи водозабезпечення за радянських часів у селах існували. Їх будували й обслуговували сільськогосподарські підприємства. З розпадом Союзу колгоспи та радгоспи також розвалилися, а водопровідні мережі та водозабори згодом передали на баланс сільських рад. Та було вже пізно — устаткування або поіржавіло, або було розкрадене на брухт. Населенню довелося шукати воду в копанках, колодязях, пригадувати місця розташування джерел. Тим часом не скрізь така вода виявилася придатною для пиття. Ситуація добряче зіпсувала радість повернення на батьківщину кримським татарам, які сьогодні становлять майже четверту частину від 90 тисяч жителів району. Нічні водовозиСім’я Ленури Аметової жила в Узбекистані. У тамтешньому селі усе було в достатній кількості: і питна, і поливна вода, і газ. Але коли на початку 1990-х з’явилася нагода повернутися на історичну батьківщину, не вагаючись, покинули обжите місце й подалися до Криму. У селі Завєтноє, де оселилися Аметови та іще кілька родин репатріантів, воду подавали старим зношеним водоводом у чотири вуличні колонки, розташовані за 200 метрів одна від одної. Щоб зробити запас живильної вологи, доводилося вставати вночі (удень воду розбирали сусідні села), тягнути шланг до своєї садиби й наповнювати відра, каструлі, діжки — що в кого було. (Ленурі за резервуар тривалий час служила шина від трактора "Білорусь", застелена всередині здоровенним шматком поліетилену). Особливо важко було пенсіонерам і молодим мамам. Час од часу водогін ламався зовсім, і тоді Ленурі доводилося готувати їжу на воді з колодязя. "Звариш суп, — розповідає вона, — то ще гарячим його їсти можна, а тільки трохи охолоне — відразу відчувається огидний присмак, бо вода в колодязі дуже мінералізована". Забезпечувати водою сільське населення Бахчисарайського району (понад 60 тисяч) мають комунальні підприємства тринадцяти тутешніх селищних рад. Але очікувати від них якісних, а нерідко й будь-яких послуг, — марно. Величезні борги з минулих часів, коли депутати ухвалювали популістські рішення про незмінність тарифів, зношеність обладнання, відтік кваліфікованих кадрів, довели різного роду "водоканали" до ручки. За словами заступника голови Бахчисарайської райради Заміра Хайбуллаєва, третина водопровідних мереж району зношена на 90—95 відсотків і потребує негайної заміни. Лише на першочергові заходи з нормалізації водопостачання району потрібно 30—40 млн. грн., яких у районному дотаційному бюджеті немає. Порятунок потопельників — …Марні надії і на кримський та державний бюджети. Обіцянок було море, але грошей так ніхто й не побачив. Проте в 19 з 95 сіл району не тільки п’ють нормальну воду, а й почали навіть купувати пральні машини-автомати. Як же це їм вдалося? У селищах Скалисте та Віліно за водопостачання взялися приватні підприємці. Новий спосіб господарювання спочатку викликав безліч скарг, особливо коли злісних неплатників від’єднали від водогону. "Надто вже народ за колгоспно-радгоспні роки звик до думки, що вода — річ дармова", — зауважує З.Хайбуллаєв, який не раз виїжджав розбиратися на місця. Цим власні ресурси й вичерпалися. У решті 17 сіл воду селяни отримали завдяки Програмі розвитку та інтеграції Криму (ПРІК), яка, у свою чергу, залучала кошти іноземних донорів, зокрема Швейцарської агенції з розвитку. Є сьогодні вода й у Завєтному. Дізнавшись про успішність ПРІК у сусідньому селі, Ленура разом із сусідами організувала громаду (тут це називається "Организация сообщества"), зареєструвавши її в сільраді як орган місцевого самоврядування, і — до справи. 30 тис. гривень на земляні роботи надав район, 150 тис. — на устаткування та матеріали — швейцарці, а ще 100 тис. склали внески самих селян. Частину з них зібрали по дворах, частину склала вартість власноруч виконаних робіт — засипання траншей із трубами, бетонування фундаменту під водогінну вежу тощо. Поставили лічильник води на село та в кожному подвір’ї. Різницю між показниками загального лічильника та сумою індивідуальних "розкидають" на всіх, тому спроби тихцем "урізатися" у водогін тут, м’яко кажучи, не вітають. Опікуватися новою системою доручили приватному підприємцеві. Перш ніж нести тарифи за водопостачання на затвердження в сільську раду, він показує всі розрахунки громаді. Певно, тому оплата за воду становить 100%! А що ж робити решті сіл? Ну нехай швейцарці профінансують іще десяток-другий проектів, а далі? Коли кримчаки засвоять урок, який насправді хотіли дати західні донори? Адже головною метою швейцарських проектів (вони допомагали також в облаштуванні дитячих майданчиків, оновленні фельдшерсько-акушерських пунктів тощо) було не стільки поліпшити побут, скільки показати: "Все у ваших руках". На випадок ядерної війниПевні кошти в бюджетах різних рівнів, звісно, є. От тільки "видряпати" їх звідти… На прокладання того ж водогону потрібен проект. Вартість проектування становить до десяти відсотків від вартості всього обсягу робіт. Тобто проектувальники зацікавлені, щоб спорудження будь-якого об’єкту зробити якомога дорожчим. Додайте сюди складність тендерних та інших обов’язкових при витрачанні державних коштів процедур, неповороткість самих проектних організацій — і багатомісячне очікування готового проекту вам гарантоване. А тут і бюджетний рік скінчився — починай усе спочатку. А ще ваша мрія про склянку чистої води має здолати смугу перешкод у вигляді застарілих норм та правил, виконання яких знову ж вимагає додаткових (і немалих) коштів. Співробітник ПРІК Микола Смірнов розповів, як важко реалізовувався проект у селі Севостьянівка, де люди брали воду з озерця-"корита" з перетвореними на багнюку берегами. Для будівництва водогону тут довелося шукати додаткові кошти, оскільки дозвільні організації вимагали побудувати, крім запланованого резервуара на 100 кубометрів, іще один такий самий. Пояснювалося це тим, що село розташоване в сейсмічній зоні, і другий резервуар потрібен на випадок землетрусу. "Якщо буде землетрус, — слушно зауважує М.Смірнов, — то де гарантія, що один з них обов’язково вціліє?". А під час реконструкції водогону у Маловидному його увагу привернули потужні, заповнені гравієм бетонні споруди над іще радянським резервуаром. З’ясувалося, що це фільтри, які мали б осаджувати радіоактивний пил у випадку ядерної війни. Будувати фільтри, слава Богу, від іноземних донорів ніхто не вимагав, але подібними до цих, "ядерних", вимогами просто нашпиговані різного роду правила та інструкції. І поки їх не переглянуть, води Криму не бачити. "С голубого ручейка", як відомо, починається річка. Але через людську захланність часто тут-таки й закінчується. Був, наприклад, у старому Бахчисараї, на вул. Шмідта фонтан (так у Криму називають будь-яке облаштоване джерело). Цілорічно й цілодобово постачав городянам чудову питну воду. Сьогодні води в ньому немає. Глобальне потепління та інші природні катаклізми тут ні до чого. Винуватять бахчисарайці нового власника сусідньої турбази, який, кажуть, "урізався" у давній водопровід вище за схилом. Але тут безцінна волога хоч не пропала зовсім. Бо є в Криму чимало прикладів, коли джерела просто знищують або занедбують. Минулого року, відвідуючи монастир Сурб Хач (біля Старого Криму), був вражений, що колись повноводні фонтани монастиря ледь животіють. Голова релігійної вірменської громади Старого Криму Арменак Казарян розповів, що фонтани залишилися без води після того, як вище за схилом, у водозбірній зоні, вирубали ліс. Є також підозра, що важкі лісовози ще й попередавлювали водоводи від розташованих у горах каптажів. Сумне враження справляє й джерело Ай-Констанді (відоме ще з часів процвітання грецьких колоній), розташоване неподалік знаменитої Долини привидів та гори Демерджі: пощерблені плити брудного резервуара, бур’ян та сміття... У місцевого лісгоспу вистачає нахабства здирати по три гривні за вхід у Долину, а от навести та лад, видно, руки не доходять. Уже тривалий час перебуває в занедбаному стані й джерело Таш-Аїр (знову повертаємося до Бахчисарайського району). Ще три роки тому тут було звалище. Місцевий мешканець Айваз Османов за родинними переказами та архівними матеріалами віднайшов джерело й заходився його відроджувати. Разом із сім’єю та друзями вивіз з ущелини три вантажівки сміття, підвів воду ближче до траси. Айваз бензопилою вирізав із каменя деталі, з яких виклав традиційний фонтан. Щоб відвідувачі не розкидали сміття долиною, поставив в ущелині металевий контейнер. Вкрали. Поставив бетонний. Вкрали. З іншого боку дороги поставив туалет. Спочатку вкрали верх, а потім — і дошки настилу. Зрозумівши, що сьогодні єдиним виходом із ситуації є постійний нагляд за місциною (а тут ще й стоянка давньої людини з наскельними малюнками п’ятитисячолітньої давності поруч), Айваз підшукав людину, яка б увесь турсезон тримала тут літню ятку з національною кухнею та сувенірами. Цьому підприємцеві він допомагає оформляти дозвіл на роботу. З обов’язковою умовою: в ущелині має бути порядок. Хай не так щедро, як, скажімо, у Закарпатті, але кримська природа воду все ж таки дає. І вже від людей залежить, як цим даром розпорядитися. Вода — найболючіша проблема КримуКоментар голови Кримської асоціації "Екологія і світ" професора Віктора Тарасенка: "Ще кілька років тому Крим вирішував свої проблеми за рахунок води Північно-Кримського каналу: зокрема, 80% цієї води йшло на зрошення. Але часи змінилися. Замість 4 млрд. кубометрів нам надходить трохи більше одного мільярда. Ще 500—700 млн. кубометрів маємо власних ресурсів. Однак питання комунального господарства, промисловості, сільського господарства ще якось вирішуються, а от якісне, себто питне водопостачання, — поки що болюча проблема сучасного Криму. Так, у Північному Криму вже немає можливості брати воду з каналу, система водопостачання для населення зруйнована, тому люди беруть воду зі свердловин. Підземна вода тут високомінералізована, є райони Північного Криму, де мінералізація сягає 3—3,5 г/літр, при нормі до 1 г/літр. Люди не можуть приготувати нормальну їжу, "садять" собі нирки. Особливо чутливі до цього діти. Потрібно бодай у школах налагодити постачання якісної води, причому така програма не вимагає надто великих коштів. У районах, куди вода каналу доходить і споживається населенням, інше лихо — багато органіки, особливо влітку. Щоб уникнути поширення інфекцій, застосовують гіперхлорування. Як наслідок — зростання кількості онкологічних захворювань, зокрема, це видно на прикладі Керчі. Зношеність водопровідних мереж в усіх містах становить 50—70%, і, крім втрат води, є ще один неприємний фактор. Нерідко, особливо у внутрішньоквартальних мережах, поруч із водоводами лежать каналізаційні труби, теж зогнилі на 40—70%. Оскільки відсутнє постійне постачання води і тиск у мережах щодоби якийсь час є "нульовим", відбувається обмін вмістом цих двох систем. Так що навіть коли на виході із системи підводоготовки вода якісна, то в кран потрапляє вже "хвора". Ситуація ускладнюється тим, що Крим дуже забруднений промисловими та побутовими відходами (останніх щорічно продукується мільйон двісті тисяч тонн). На півострові немає жодного нормально облаштованого полігону — натомість звалища, які горять, чадять, димлять. Нерідко різного типу відходи скидають у балки, а то й одразу в річки та струмки. У результаті вся гідромережа Криму страждає від нітратного, нітритного, бактеріального забруднення. Приємним винятком є Партизанське, Аянське водосховища, які живляться річками, що виходять із природно-заповідних територій гірського Криму. Могли б, звісно, бути кращими води й інших річок, якби на їхніх берегах проводили агромеліорацію або залуження, не допускали розорювання прибережних смуг, розміщення літніх таборів худоби, складування добрив, отрутохімікатів тощо. Що робити для поліпшення якості поверхневих та ґрунтових вод — давно й добре відомо, от тільки чомусь завжди немає коштів... Офіційним рядкомЗа даними Мінжитлокомунгоспу Криму, сучасні валові потреби АР у воді становлять близько 2 млрд. куб. метрів. Їх забезпечує водозабір із поверхневих водних джерел місцевого значення (9 %), підземних горизонтів (6 %), моря (менше ніж 1 %). Головним же постачальником води залишається Північно-Кримський канал (84%). * * * У водогони кримчан вода надходить із підземних джерел, поверхневих водойм і каптажів. Для централізованого водопостачання 13-ма підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства ВО "Кримводоканал" використовується 12 водойм питного призначення загальним обсягом понад 260 млн. куб. метрів; з них сім заповнюються поверхневими водами, інші п’ять (Міжгірне, Феодосійське, Фронтове, Самарлинське і Станційне) — за рахунок води, що надходить із Північно-Кримського каналу. * * * Уряд АР розробив проект програми "Питна вода Криму" на 2008—2020 роки. Зокрема, нею передбачено "технічне переоснащення систем водопостачання й водовідведення, впровадження енергозберігаючих технологій, організація системи обліку води, приведення тарифної політики у відповідність до чинного законодавства". Проект перебуває на погодженні в центральних органах виконавчої влади. На реалізацію заходів програми потрібно майже 2,6 млрд. грн. Олег ЛИСТОПАД Лист із мітингу Близько двох тисяч кримських татар (за підрахунками міліції — 1300 осіб) минулої неділі зібралися на центральній площі Сімферополя на мітинг протесту проти "дискримінаційної політики властей Криму і беззаконня міліції". Головна вимога — відставка керівників місцевого главку МВС і персонально генерала Анатолія Могильова, які, мовляв, причетні до побиття людей на горі Ай-Петрі. Учора аналогічна акція відбулася й у сквері в районі залізничного вокзалу кримської столиці. На цей раз зібралося близько 700 осіб, здебільшого учасників так званих "галявин протесту" з Сімферополя та Сімферопольського району, Алуніти, Євпаторії, Партеніта тощо. Мітингувальники тримали транспаранти з гаслами: "Поверніть наші будинки і землі!", " Вже чотири роки не можемо отримати землю за законом!", "Корумповані суди не зупинять волю народу!". У заклики маніфестантів рясно вкраплювалися цитування Корану, — переважно про те, що "невірні", які намагаються перешкодити "віруючим" , будуть покарані. Одночасно прес-служба меджлісу оприлюднила текст заяви, з якою кримськотатарські громадські організації звернулися до верховного комісара ОБСЄ з прав людини Рольфа Екеуса. Татари закликали звернути увагу на події, що відбуваються в Криму, організувати систему моніторингу за дотриманням прав людини в АРК, а також використати всі інші засоби, що є в розпорядженні ОБСЄ, і можливості для захисту конституційних та національних прав кримських татар. Аргументи з цього приводу наводяться різні. Зокрема, те, що "в 2006 році в Бахчисараї і в Судаку, в 2007 році — в Сімферополі і прилеглих районах сталися відкриті бандитські напади і рейдерські атаки на кримських татар". Крім того, "в ході двох останніх драматичних подій, що мали місце в листопаді 2007 року в Сімферополі (вул. Балаклавська) і на плато гори Ай-Петрі, від дій міліцейського спецназу постраждали десятки кримських татар". На думку авторів звернення, "реакція посадовців держави і Криму на заяву меджлісу від 6 листопада демонструє відсутність намірів уряду України засудити жорстокі дії співробітників МВС і притягти до кримінальної відповідальності посадовців, які безпосередньо керували побиттям цивільних громадян. Це засудження могло бути розцінене кримськотатарськими громадськими організаціями як початок перегляду політики дискримінації кримських татар у Криму". Василь ДРАГОЛЮК, Крим ДО ЗМІСТУЗемельне питанняГора Ай-Петрі наді мною в тумані шашки димової... Перший сніг на плато Ай-Петрі тепер брудний. Бульдозери зачистили сліди побоїща. У Лівадійській лікарні — четверо постраждалих, один із них — із вогнепальним пораненням. Ще трьох перевели до Бахчисарайської лікарні. 18 репатріантів на чолі з головою Бахчисарайського меджлісу дістали адмінарешт від трьох до тринадцяти діб за опір міліції. Такі результати примусового виконання рішення Господарського суду АРК про усунення перешкод Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику в користуванні ділянкою, створеною приватним підприємцем Е.Мустафаєвим. Для забезпечення примусового виконання рішення суду були задіяні: 950 бійців спецпідрозділу "Беркут" і внутрішніх військ, снайпери, три БТРи. На плато було піднято важку техніку — екскаватори, КамАЗи, навантажувачі. Керівництво операцією на місці здійснювали заступник начальника головкому МВС В.Давидов і начальник УДВС Криму В.Пархомчук. Під час виконання завдання були застосовані спецзасоби. Суть рішення суду — знесення самовільної будівлі на ділянці площею 125 квадратних метрів. Це одна сотка землі. Будівля являла собою фундамент — за версією репатріантів. Або кафе — за версією ДВС. Усього за п’ять днів до цих подій кримська міліція уже використовувала загін спецпризначення під час конфлікту між учасниками самозахоплення і кількома сотнями молодих людей, організованих будівельною компанією, яка претендує на ту саму ділянку землі на вулиці Балаклавській у Сімферополі. На центральній площі столиці автономії росте наметове містечко репатріантів. Люди їдуть із регіонів, і в неділю планується великий мітинг. Вимоги, сформульовані меджлісом, на сьогодні навряд чи здійсненні: відставка і притягнення до кримінальної відповідальності начальника кримського головкому міліції Анатолія Могильова та інших посадових осіб, причетних до побиття репатріантів на плато Ай-Петрі, звільнення заарештованих, створення держкомісії для розслідування всіх обставин інциденту. А це значить, що акція може бути тривалою, атмосфера загострюватиметься, і грунт для провокацій, здатних підірвати ситуацію по-справжньому, буде удобрено. Запитання, відповіді на яке поки що навіть не видно: хто візьме на себе відповідальність за контроль над цією ситуацією, зважаючи на те, що міліція тут — одна зі сторін конфлікту? Влада займається звичною справою — проводить наради і засідання, щоб знайти шляхи виходу з вибухонебезпечної ситуації, нею самою і створеної. Спочатку бездіяльністю, а потім — лобовими атаками із застосуванням спецзасобів. Чиновники, котрі забезпечили своїх нащадків особняками і неабиякими земельними наділами на узбережжі або добре заробили на їхньому продажі і лобіюванні чужого бізнесу, говорять на камери і диктофони правильні слова про те, що закон єдиний для всіх і треба наводити порядок. По російських телеканалах йде добре ілюстрований логічний ряд. Грузія у вогні. Крим на порозі міжнаціонального конфлікту. Тільки у передвиборній Росії усе гаразд. Влада сильна як ніколи і народ може бути спокійним. Особливо після виходу з ДЗЗСЄ. "Ну, от і почалося" — роблять висновок експерти, провіщаючи силовий розвиток подій у політично нестабільній Україні як максимум і земельні війни по всій країні як мінімум. "А ми попереджали", — навперебій коментують політики, і кожен знаходить у результатах зубодробильної операції на плато Ай-Петрі аргументи на свою користь і обвинувачення на адресу опонентів. Тому гострі заяви політиків тут проминаємо, інтерес для розуміння того, що сталось і як виповзати з небезпечної ситуації, становлять тільки інформативні висловлювання. Зауважу відразу: те, що шалманний рівень кримського туристичного і курортного бізнесу треба виводити з тіні, піднімати до рівня санітарних та інших норм, ні в кого не викликає сумніву. Хто бодай раз потрапив на Ай-Петрі, був вражений величчю природи і низькою культурою її вінця — нашої людини. Сміття, недоїдки, загиджені кущі (наш варіант біотуалетів), недоглянуті тварини, відсутність води й усього, що є ознаками цивілізації. І звісно ж, спадкоємці славнозвісних традицій Остапа Ібрагімовича, котрі рвуть непомірну платню за можливість сфотографуватися на тлі відомої кіношної натури або проїхатися на верблюді. Екологи давно б’ють на сполох — антропогенне навантаження на плато вже загрозливе і знищує яйлу як водозбірник. Від цього міліють південнобережні річки, пересихають джерела, на схилах гинуть реліктові дерева. У результаті ПБК узагалі може втратити свою курортну привабливість, адже цілющий клімат змінюється. Кількість нарад з упорядкування торгівлі на Ай-Петрі не злічити, але результат негативний. Тому багато хто сприйняв операцію на Ай-Петрі як рішучі дії з наведення ладу на плато. Чи це так? Версій того, як усе відбувалося, усього дві — міліцейська і постраждалих (вони ж — правопорушники). А от варіантів, які пояснюють події і їхнє підгрунтя — з півдюжини. І найцікавіше, що всі вони мають право на життя. Тому що Крим, за своїми конфліктогенними складовими, таки особливий регіон країни. Тому що владна будівля настільки поїдена іржею корупції, що впасти може в будь-який момент. А оскільки політики-чиновники зовсім позбавлені обмежувачів у виборі засобів для досягнення своїх політико-бізнесових інтересів, то рвонути може в будь-якому місці. Дивлячись яку мету поставити. Отже, версія міліцейська. Виділимо тільки принципові моменти — адекватність дій і правомірність застосування сили і спецзасобів. Начальник кримського головкому МВС А.Могильов вважає, що його підлеглі діяли справедливо й адекватно, оскільки учасники опору приготували балон із газом, розпалили багаття, у яке намагалися його кинути, а також пляшки з "коктейлями Молотова". Вилучені також були дві каністри з бензином. А.Могильов підкреслює, що співробітники правоохоронних органів попереджали людей про те, що вони мусять залишити це місце і не заважати виконанню рішення суду, а опір може стати порушенням адміністративного і кримінального законодавства. Пластикова куля, знайдена в тілі одного із затриманих, стверджував Могильов уже наступного дня після сутички, не належить до штатної зброї міліціонерів. Цікаво, що начальник департаменту зі зв’язків із громадськістю МВС Костянтин Стогній у четвер заявив, що учасника подій поранено патроном 12-го калібру, який міг бути випущений з "мисливської рушниці або обріза. Зрозуміло, що з такою мисливською рушницею міліція на такі події не ходить". Заступник міністра внутрішніх справ Василь Фатхутдінов заявив про відсутність підстави для проведення службового розслідування стосовно дій міліції на плато Ай-Петрі: "Дії міліції були адекватними тій ситуації, що складалася... Коли державні виконавці почали виконувати свої обов’язки, їм почали чинити активний опір. Ви показували кадри, як працювали співробітники міліції, але ніхто не показав кадри, як у співробітників міліції і державної виконавчої служби летіли пляшки із запалювальною сумішшю, летіло каміння, а також чинився інший опір", — заявив він в ефірі "1+1". Версію репатріантів в інтерв’ю "ДТ" виклав лідер Бахчисарайського меджлісу Ахтем Чійгоз, котрий дістав п’ять діб адмінарешту і нині перебуває в Лівадійській лікарні. "Спочатку, коли територію оточили, до нас підійшла група з представників ДВС, керівництва заповідника, міліції — приблизно 40 осіб. Нам зачитали рішення суду і ДВС. Я сказав, що ми заперечуємо проти прийнятих рішень і будемо позиватися, але опору чинити не будемо. Рішення стосувалося квадрату 33, там 125 квадратних метрів площі, ПП Мустафаєв. Я провів їх до цієї ділянки, показав її — там залито фундамент, кубів три. Після того як було подано позов, підприємець далі будувати не став. У них виникло сум’яття, оскільки виявлялося, що зібрали таку армію, а вийшов фарс. Судячи з усього, ні представники заповідника, ні керівники міліції на плато не піднімалися й не бачили, з приводу чого таку спецоперацію готують. Вони відійшли назад. Потім начальник кримської ДВС почав наполягати, аби зносили всі будівлі. Я заявив, що це беззаконня, провокація, але в хід пішли екскаватор і бульдозери. Причому на зовсім інші будівлі, на які рішення суду не було. Техніку ми зупинили, але дано було команду сцецназові, і він із пострілами нас, звичайно, змів, поламав. Нас закидали в каталажки. Нас, сім чоловік, 11 годин тримали в автозаку, не могли визначити, куди везти. Як зносили — ми вже не бачили". Інформацію начальника главку про те, що в тих, хто опирався, були пляшки з запалювальною сумішшю й існувала загроза працівникам міліції, А.Чійгоз спростовує:"Яка суміш Молотова? Невеличке багаття горіло, ви ж розумієте — ніч була холодна, люди грілися. А газовий балон знайшли — ну там же точки громадського харчування працювали, вони на балонному газі готують. Природно, на будовах знайшли і ломи, і кирки, і кувалди — це робочий інструмент, а не інструмент для опору. Ми до нього не готувалися". Плутану інформацію про поранення А.Чійгоз пояснює так: "Знаєте, навіть якщо куля з табельної зброї — вони все зроблять, щоб вона виявилася не табельною. Але ж ми всі бачили, як його били п’ятеро чи шестеро спецназівців і впритул стріляли. Тут однозначно був постріл із їхнього боку. Сторонніх там не було. І спроба від цього відхреститися — ввести слідство в оману, але в нас є свідки, які поруч із ним стояли і бачили, як його били". Істина, як завжди, десь посередині. І її повинно встановити слідство, яке вже розпочала кримська прокуратура. Не чекаючи заяв потерпілих, було порушено кримінальну справу за фактом вогнепального поранення одного з репатріантів за ч.1 ст.121 КК — навмисне нанесення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя. У ході розслідування слідчі мають встановити, хто саме і з якої зброї зробив постріл. За інформацією з Мінздоров’я Криму, постраждалий Фекрет Хафізов поранений дробом. Прокурор Криму Віктор Шемчук повідомив "ДТ", що постраждалий "має поранення гумовою кулею і пижем. Розслідуватимуться й інші обставини. Крім вогнепального поранення, є й інші, менш тяжкі тілесні ушкодження — переломи пальців, забиті місця. Телеканали демонстрували кадри, на яких ми бачили, як людей, котрі лежали на землі, били ногами та кийками. Я вважаю, що дії працівників міліції з охорони громадського порядку хоча й базувалися на законі, але були непрофесійними, внаслідок чого й було завдано тілесних ушкоджень". Прокуратура Криму звернулася до МВС із вимогою провести службове розслідування щодо застосування спецзасобів, однак, як уже зазначалося, перші особи міністерства не вбачають для цього підстав. Це може означати, що дії кримських міліцейських начальників були узгоджені з начальниками київськими. (До того ж слід узяти до уваги, що Могильов — людина донецького походження і, напевно, недаремно отримав генерал-лейтенантську посаду в Криму, вийшовши у відставку з посади начальника макіївської міської міліції у званні підполковника). Ще один момент. За словами В.Шемчука, ДВС виконувала рішення суду на знесення однієї самовільної будівлі, "ще чотири фундаменти, за матеріалами, що є в прокуратурі, як безгоспні зносили працівники заповідника". За твердженням заступника глави Бахчисарайської райдержадміністрації Айдера Халілова, знесено було сім будівель: капітальна — кафе "Едем", решта — недобудови. Всі належали кримським татарам. Тепер про те, що все це означає. Найпоширеніша версія — зачищення плато під свій бізнес. Трохи історії. Джерело в бахчисарайській владі каже, що ще чотири роки тому 14 кримських татар із району зайняли на Ай-Петрі неподалік оглядового майданчика земельну ділянку площею близько третини гектара. Ділянки розділили так: кожному по сотці і ще 16 соток відвели під стоянку для автомобілів. І зразу ж почали оформлення користування цими ділянками. "На час знесення будівель були оформлені практично всі документи, за винятком дозволу СЕС, оскільки не було джерела постійної води. Вважається, що зайнята земельна ділянка була територією Ялтинського гірсько-лісового заповідника, проте в заповідника Державного акта із встановленими межами в натурі немає", — стверджує джерело, і останнє знають усі. Жоден із кримських заповідників не має встановлених меж, внаслідок чого дерибан заповідних земель триває, а влада ніяк на цю процедуру не знайде достатньо грошей. Зрозуміло, що, крім репатріантів, бізнес на плато мають й інші. У 2002 році уряд Криму уклав договір оренди з фірмою "Шарм". Передбачалося, що на ділянці майже у три гектари буде побудований рекреаційний комплекс, але замість цього землю подрібнили на ділянки і здали в суборенду торговцям. Бізнес у "Шарму" йшов добре, але будувати не планували. Ще влітку кримський уряд вирішив звернутися в суд із позовом про достроковий розрив договору оренди цієї ділянки, оскільки вона використовувалася не за цільовим призначенням, але досі цього чомусь не зробив. Може, тому, що фірму цю пов’язують із одним із лідерів партії "Союз", яка в кримських регіоналів — у партнерах з коаліції? Усі в Криму також пам’ятають, як мер Ялти С.Брайко і секретар міськради О.Боярчук (його називають повіреним у бізнес-справах нардепа А.Пригодського) гамірно проводили минулу зиму на плато Ай-Петрі. Після горілки і рухливих ігор на снігу було заявлено, що на плато будуватиметься гірськолижний курорт. Мер Ялти заявляв, що зимовий відпочинок на Ай-Петрі має вийти з напівлегального стану, і для цього треба тільки "трохи змінити статус частини земель". За словами Боярчука, інвестори вже є. Інтереси на плато, як кажуть, є ще в деяких відомих у Криму людей — віце-прем’єра, глави адміністрації, голови рескомітету... За словами Ахтема Чійгоза (йому, до речі, теж приписують точки на плато) незадовго до зачищення "пройшла інформація, що якісь київські фірми зацікавилися плато Ай-Петрі". Загалом, чуток повно, і які з них правда, скоро стане зрозуміло. У лютневі "вікна", за традицією, вже можна буде починати будувати. Однак у тому, що "інвестор" з’явився конкретний, — сумнівів немає. Друга істотна версія — політична. На ній політики в основному й наполягають. Опозиція заявляє, що дії міліції — провокація з метою, по-перше, переключення уваги з подій у Києві, по-друге — дестабілізації обстановки у процесі створення демократичної коаліції. І, як каже один із лідерів меджлісу Рефат Чубаров, уся ця ситуація може бути використана політичними силами для обґрунтування своєї вагомості на прикладі такого складного регіону. Простіше кажучи, стара затерта кримська карта в київських іграх. Можна сміливо обидві версії об’єднати. Політика і бізнес у нас нероздільні. Тому прогнозувати розвиток подій складно — ніколи не знаєш, хто спецназ замовить. А ситуація погана. Ні, я звісно, не вірю в заклики з нальотом шантажу деяких радикалів із меджлісу до загальної мобілізації чоловічого населення від 18 і старших. Але є побоювання, що розвиток ситуації, при загальному паралічі влади, візьме під контроль хтось інший. Який точно знає, у чому інтерес його країни. Валентина САМАР (Крим) После столкновений на Балаклавской в Симферополе и особенно после сноса торговых точек бахчисарайских татар на горе Ай-Петри ситуация в Крыму развивается по всем канонам конфликтного жанра. По мнению многих экспертов, обострение конфликтов в Крыму вокруг крымскотатарских самозахватов не явлется случайным. Нагнетание ситуации в этом взрывоопасном регионе выгодно тем политикам в Киеве, которые в условиях отсутствия законодательной власти и нового правительства желают выступить в роли стабилизатора и миротворца, а затем сформировать выгодную им конфигурацию большинства в парламенте и коалиционного правительства. Тем временем после решения Ялтинского суда о наказании всех 23-х задержанных на плато крымских татар, на центральной площади Симферополя развернулся палаточный городок репатриантов, требующих немедленно выделить им землю. Чтобы обсудить ситуацию и принять меры, в пятницу состоялось внеочередное заседание Совета министров Крыма. Приняты давно назревшие решения — выделено финансирование, розданы поручения по составлению технико-экономических обоснований и генпланов, распределению земли по назначению, установлению границ населенных пунктов. Однако стабилизировать ситуацию не удалось. В Ливадии в тот же день вновь грянул гром. 5 ноября, выгнав с заседания своей сессии прессу, 18 из 26 депутатов поссовета проголосовали за то, чтобы передать без конкурса земельный участок площадью 14 га, на котором располагается КСП "Южный Берег", под многоэтажную застройку загадочной фирме "Градовит-21". Более того, сессия нарушила постановление Хозяйственного суда Крыма, прямо запрещающее поссовету какие-либо операции с этим земельным участком. Заодно депутаты не забыли и себя: на этой же закрытой сессии решались вопросы о предоставлении земельных участков площадью по 0,15 га супруге председателя поссовета Анатолия Мамыкина, родственникам секретаря совета и еще нескольким депутатам. Журналисты выявили еще одну махинацию депутатов. В горах над Ялтой существуют два искусственных водохранилища — Большое и Малое Могабинские. 40 га земли вокруг одного из них в результате многоходовой комбинации заняла некая фирма. Теперь, взяв водоем в аренду, оградила его забором, никого туда не пускает, по слухам, собирается его осушить и освободившуюся землю застроить. Несмотря на то, что именно там содержится 300 тысяч кубометров стратегического для города запаса воды. "Уровень коррупции в советах приморских городов и поселков Крыма достиг такого размаха, что стать местным депутатом уже гораздо сложнее, чем парламентарием Автономии, — заявил на заседании президиума крымского парламента вице-спикер Михаил Бахарев. — Советы крымских прибрежных поселков — это организованные преступные группировки, которые делят землю. Если посмотреть, где живут местные депутаты, на чем ездят, что у них на счетах, то всех их можно будет бросить за решетку". Он напомнил о заявлении крымского депутата Олега Зубкова о том, что Массандровский поссовет (Большая Ялта) "крышует" местная прокуратура. На фоне этого беззакония громкие конфликты с избиением людей, стрельбой и бронетранспортерами, снос татарских строений на Ай-Петри, разрешения на которые выдавали Бахчисарайский райисполком, прежний состав Совета министров АРК, кажется бессмысленным. Рефат Чубаров заявил журналистам, что этой акцией власть просто отвлекает внимание от грубого "дерибана" земли местными советами. Наблюдатели в Крыму отмечают: цель акции достигнута — никто сейчас на полуострове не говорит о галопирующем росте цен, снижении жизненного уровня, инфляции, холоде в квартирах, но зато все обсуждают "наглость татар, позволивших себе самовольно захватывать землю". Между тем, глава меджлиса крымских татар Мустафа Джемилев сообщил журналистам, что они направили письмо Президенту Украины с просьбой меджлиса освободить от должности начальника крымского ГУ МВД Анатолия Могилева и привлечь его к уголовной ответственности. Потому что он несет главную ответственность за то, что были применены неадекватные методы. "Прямо гестапо! Что творится в нашем Крыму..." — заключает Мустафа Джемилев. В то же время Анатолий Могилев заявил, что он может быть спокоен, ибо уверен, что все делал правильно. Могилев возмущен обвинениями в адрес крымской милиции в якобы неправомерном применении силы. Да и для старта приближающейся президентской кампании не будет лишним показать соперникам и всему электорату, кто в доме хозяин. Словом, крымская карта используется по-крупному — главными политическими игроками Украины. По его информации, граждане, противостоящие милиции на плато Ай-Петри, заранее спланировали сопротивление, запаслись горючими веществами и взрывоопасными предметами, что подтверждает оперативная съемка. "Это специально разожженный костер, в который пихали заготовленный баллон с газом. Если бы он взорвался, что было бы? Какие были бы там жертвы? Это специально приготовленные бутылки, так называемые "коктейли Молотова" с фитилями, которые бросали в наших работников". В этой связи, по словам начальника главка МВД, сотрудники милиции должны были действовать адекватно обстановке. "При задержании любых граждан, оказывающих активное сопротивление милиции, по закону последняя имеет право применять все меры физического воздействия с целью их нейтрализации", — подчеркнул Могилев. По его словам, у задержанных на Ай-Петри был изъят один газовый баллон, две канистры с бензином, шесть бутылок с горючей смесью. Причем бутылок было значительно больше, но правоохранители разбивали их сразу при обезвреживании самозахватчиков, чтобы не дать возможности ими воспользоваться. "Это чудо, что брошенные бутылки не загорелись, что их успели загасить", — заявил он. Глава правительства Крыма Виктор Плакида сообщил, что часть незаконно возведенных объектов располагалась на территории Ялтинского горно-лесного заповедника, поэтому иск, поданный Рескомом по лесному и охотничьему хозяйству, суд рассмотрел и принял решение об их сносе. Совет Министров также подал в суд на частное предприятие "Шарм", разместившееся на плато Ай-Петри за границами населенных пунктов Ливадийского поселкового совета, о расторжении договора аренды и о не исполнении своих обязательств. Взяв в аренду земельный участок на плато, фирма обязалась построить на нем рекреационный комплекс, но вместо этого разделила землю на несколько частей и сдала в субаренду коммерческим структурам. Председатель Верховной Рады Крыма Анатолий Гриценко убежден, что наведение порядка на плато Ай-Петри — мера необходимая. "Наша позиция заключается в том, что надо, прежде всего, навести порядок и освободить территорию от самовольно построенных здесь строений, независимо от того, какой национальности их хозяева. Плато Ай-Петри должно быть общедоступным для каждого жителя Крыма, а также для туристов и отдыхающих, которые сюда приезжают", — сказал Гриценко. Он также считает, что возникшая ситуация стала следствием необдуманных действий некоторых местных советов, которые в свое время выделяли земельные участки в заповедных территориях, а также безответственных действий предпринимателей или граждан Украины, занимающихся самовольным строительством и занятием земельных участков. Глава крымского парламента убежден, что территорию на Ай-Петри, которая не войдет в границы Ялтинского горно-лесного заповедника, необходимо развивать как туристическую зону для зимних видов спорта. Он считает, что это не повлечет за собой большой нагрузки на экосистему. Поэтому и возникает вопрос, чьи и какие объекты воздвинут на месте снесенных татарских "шалманов" на плато Ай-Петри к весне? Николай СЕМЕНА, (Симферополь) Чтобы законным путём решить проблему самовольных захватов земли, нужно в первую очередь определить её владельцев. Для этого как минимум в населённых пунктах должны быть приняты генеральные планы застройки. Там же, где генпланов не существует, стихийное жилищное строительство приводит к полному хаосу. Позавчера на заседании земельной комиссии крымского Совмина пытались определиться, как навести порядок в земельных ресурсах судакского региона и Петровских высот в Симферополе. Ситуация с самовольными захватами вокруг Судака, как отметил первый зампред рескомзема Михаил Шевелёв, не меняется уже многие годы. Здесь захвачено более двухсот гектаров земли, которые разделены на две тысячи участков под индивидуальную застройку. На ста двадцати семи из них уже полным ходом идёт строительство, на восьмидесяти пяти участках стоят капитальные дома. Большинство захваченных участков имеет совсем другое назначение. Около сорока восьми гектаров мыса Меганом по плану имеют рекреационное назначение, девять гектаров принадлежат детскому лагерю "Чайка", тридцать пять гектаров - ООО "Энергобудлизинг". Под захватами оказались и сельхозугодья совхозов-заводов "Морской" и "Веселовский". Все многочисленные обсуждения проблемы, сказал Михаил Шевелёв, не могли дать результата потому, что до сих пор не были утверждены границы города. Чтобы законным путём освободить земли от захватчиков, нужно сначала определить хозяина этой земли, который и будет через суд доказывать свои права. Однако упорядочить выдачу земельных участков по всему Крыму не так просто, отметили в Министерстве строительной политики и архитектуры. Реально в год может быть изготовлено около пяти планов населённых пунктов, а у нас их сотни. Кроме финансов, которые необходимо найти в бюджетах Украины и автономии, есть ещё одно препятствие: тендерная процедура, которая не устраивает ни одну проектную организацию. Поэтому, отметила комиссия, в бюджете Украины и Крыма на 2008 год отдельной статьёй должны быть заложены расходы на составление всей документации генеральных планов развития крымских городов и посёлков. Но даже там, где имеются судебные решения об освобождении незаконно занятых земельных участков, осуществить требования закона не удаётся многие годы. Причиной своей бездеятельности ОГИС называет, во-первых, отсутствие схем участков, подлежащих освобождению, во-вторых, авансирование, в котором им отказывают местные власти. Более девяноста процентов исполнительных листов, сказал зампред ОГИС Владимир Пархомчук, приходят из судов без сопроводительных схем. Это чревато тем, что исполнители могут снести совсем не то строение или по ошибке "прихватить" соседский сарайчик. Несмотря на то, что все расходы на исполнение судебного решения в двойном размере взыскиваются с ответчика, техническое обеспечение нужно заказать и оплатить заранее. Поэтому и нужно авансирование, в котором Судакский горсовет до сих пор отказывал исполнителям. Примером того, что средства и силы требуются значительные, могут служить одиннадцать участков в Морском, расположенных в стометровой охранной зоне. Здесь исполнению законного решения уже дважды оказывалось сопротивление. В целом ситуацию по Судаку можно считать прогнозируемой. Документация по определению границ города будет готова в декабре этого года. Комиссия приняла решение предусмотреть в городском бюджете средства на авансирование исполнения судебных решений, которых сегодня пятьдесят восемь. В течение десяти дней по ним будут изготовлены чертежи для работников ОГИС. Отдельно будет рассмотрен вопрос по предприятиям, обеспечивающим самозахваты электроэнергией и водой. К сожалению, ситуация складывается тупиковая и в черте крымской столицы. Генплан Симферополя будет принят лишь к весне следующего года, а славянский и татарский самозахваты уже второй год занимают Петровские высоты от забора старорусского кладбища до Марьинского обрыва. Славянская инициативная группа обратилась в Совмин со своими предложениями по разбивке участков на занятых ста пятидесяти гектарах. Однако из 345 граждан, подавших в горисполком пакеты документов, только двенадцать признаны действительно нуждающимися в жилье. Из семисот крымских татар заявления подали только двести, но и они не предоставили никаких документов о своей обеспеченности жильём. Ни те, ни другие не учли, что, по данным комитета по культурному наследию, весь микрорайон Петровкие высоты представляет собой исторический памятник, на котором расположены два кургана и захоронения участников Крымской войны. Самым оптимальным решением может быть присоединение зоны курганов к мемориальному комплексу. Выше, там, где земля не представляет исторической ценности, планируется многоэтажная застройка, возможность и размеры которой определит генплан Симферополя. В любом случае, отметил председатель комиссии по земельным ресурсам автономии Николай Колисниченко, и татарские, и славянские, и все другие самозахваты были и всегда будут незаконными, судьба которых должна решаться по справедливости. Наталия Юрьева Прокуратура опротестовала решения поссовета Симферопольская межрайонная природоохранная прокуратура внесла девять протестов на решения Партенитского поселкового Совета о выделении в общей сложности более двадцати шести гектаров земли. Об этом сообщила пресс-служба Прокуратуры АРК. По её информации, при принятии этих решений партенитские депутаты нарушили нормы Лесного и Земельного кодексов Украины, законов об аренде земли, об основах градостроительства. - Депутаты "нарезали" земельные участки при отсутствии градостроительной документации, предусматривающей в том числе нанесение на план вариантов размещения объектов, - рассказали в пресс-службе. - У фирмачей и не было никаких вариантов: они не собирались строить развлекательный и гостиничный комплексы, а решили просто заработать на земле. Так, по информации пресс-службы крымской прокуратуры, семнадцать гектаров, на которые Партенитский поселковый Совет только дал разрешение составлять проект землеотвода, тут же были выставлены на продажу. Коммерсанты продавали по шесть тысяч долларов за сотку лесные массивы, право распоряжения которыми относится к компетенции Кабинета министров Украины. Диана СКЛЯРЕНКО В СВОЇЙ ХАТІ - СВОЯ ПРАВДА? Сьогодні лише під Судаком самочинно захоплено 211 га земель, які розбиті на 1400 ділянок, із них 1270 швидко забудовуються різними спорудами, а на 85 почато капітальне будівництво. До деяких уже підвели світло й воду, обурювалися члени комісії з урегулювання земельних відносин в Криму на своєму останньому черговому засіданні. Її голова - віце-прем`єр автономії Микола Колісниченко - пообіцяв розібратися, чому відповідні служби дають дозволи на підвід електроенергії й водогонів до самозахоплень. За словами першого заступника голови Рескомзему Михайла Шевєлєва, доки не буде у Судака генплану, питання з самозахопленнями не вирішити. Представники ж Міністерства будівельної політики й архітектури вважають: не обов’язково чекати появи генплану, щоб звільнити неправедно й незаконно захоплені території. До речі, по звільненню земель Судака винесено 58 судових рішень, але жодного з них не виконали. Перешкоджає роботі судових виконавців відсутність плану-схеми розташування ділянок з самочинними спорудами й брак коштів у місцевих бюджетах, запланованих на звільнення ділянок, вважає начальник Державної виконавчої служби Криму Володимир Пархомчук. Хоча представник міськради Судака заперечила: "Витрати по знесенню незаконних споруд повинні за рішенням суду покладатися на самозахоплювачів, а не на місцеву владу". Проте члени комісії порекомендували судацькій владі передбачити в місцевому бюджеті на наступний рік кошти на ліквідацію самобудів і протягом тижня подати схеми всіх самозахоплень. Комісія відзначила: в бюджеті Криму й України на 2008 рік окремим рядком мають бути закладені витрати на складання усієї документації генпланів розвитку міст й селищ півострова. Прикладом того, що кошти й сили потрібні, можуть служити одинадцять ділянок в Морському, розташованих в стометровій охоронній зоні узбережжя. Тут виконанню законного рішення вже двічі чинили організований опір. Але ж вся захоплена земля узбережжя має зовсім інше - не "хатинкозабудовне", а рекреаційне призначення. Саме так за планом мають використовувати близько 50 гектарів мису Меганом, дев`ять захоплених гектарів належать дитячому табору "Чайка", 35 га - ВАТ "Енергобудлізинг". Під самозахватами опинилися й сільгоспугіддя радгоспів-заводів "Веселовський" і "Морський". Загалом же "судацьку ситуацію" комісія вважає прогнозованою Документація з визначення меж міста буде готова в грудні цього року. На жаль, аналогічна складна ситуація склалася й в межах Сімферополя, де слов`янські і татарські самозахоплення вже близько двох років займають аж 150 гектарів на Петровських висотах у центрі міста, генплан якого буде прийнято не раніше весни наступного року. Слов`янська ініціативна група звернулася до уряду автономії з власними пропозиціями з розбивки ділянок на всіх зайнятих самочинно гектарах. Однак із 435 громадян, котрі подали у виконком пакети документів, визнано справді потребуючими житла лише 12. Із 700 кримських татар заяви подали тільки 200, але й вони не представили жодного документа про своє забезпечення житлом. "Застовпити" самочинно унікальну землю самозахопникам не завадило навіть те, що всі вони знають: за даними комітету культурної спадщини, увесь мікрорайон Петровські висоти являє собою історичний пам’ятник - древнє скіфське городище зі столицею Неаполем Скіфським, на якому розташовані два кургани й поховання учасників Кримської війни. Найоптимальніше рішення, вважає комісія, приєднати зону курганів до меморіального комплексу, а вище, де земля не являє історичної цінності, планується багатоповерхова забудова, можливість й масштаби якої визначить генплан Сімферополя. У будь-якому випадку, відзначив голова комісії, й татарські, і слов’янські, а також усі інші самозахоплення були й завжди будуть незаконними, доля їх повинна вирішуватися справедливо. ...Тим часом, перед будівлею кримського уряду знову розростається наметове містечко, яке має разом з транспарантами й протестними гаслами нагадувати чиновникам про необхідність об’єктивного й справедливого розслідування останніх резонансних подій на самозахватах. Репатріанти вимагають неупередженого розслідування масового їх побиття на вул. Балаклавській в Сімферополі та на плато Ай-Петрі. Як ми повідомляли, меджліс кримськотатарського народу ухвалив звернення у зв’язку з цими подіями. У документі говориться про неправомірність дій правоохоронних органів автономії, що руйнували будови, власниками яких є переважно кримські татари. У своєму зверненні меджліс вимагає звільнення всіх затриманих у зв’язку з подіями на Ай-Петрі, а також відставки начальника ГУ МВС України АРК Анатолія Могильова. Автори документа заявляють, що в іншому випадку в Криму розпочнуться масові акції громадянської непокори. Гарячу тему обговорено минулої п’ятниці на спільній колегії Головного управління МВС й Прокуратури Криму за участю віце-прем’єр-міністра України Олександра Кузьмука. Посадовці в один голос переконують: 9,5 тисячі бійців "Беркуту" з кийками та зброєю з гумовими кулями діяли абсолютно адекватно стосовно півсотні кримських татар, які вийшли на захист свого майна, а всі заяви про перевищення міліцією своїх повноважень поки що передчасні. Як зазначив О. Кузьмук: "Ніхто не може звинуватити міліцію, доки немає процесуального рішення прокуратури". Заяву меджлісу щодо мобілізації кримськотатарських чоловіків віком від 18 до 55 років, формування спеціальних патрулів (хоча це питання нині вже знято), він назвав незаконною, нагадав, що закон категорично забороняє створення воєнізованих формувань громадськими структурами. - Цей необережний крок може призвести до небажаних наслідків, - попередив віце-прем’єр. Прокурор автономії Віктор Шемчук наголосив, що відповідні розслідування проводяться за кожним фактом, який цього заслуговує. Додав: не може давати оцінки результатам зіткнення в районі плато Ай-Петрі. Це питання досудового слідства. Але громадськість обов’язково поінформують про всі обставини справи кожної з протиборчих сторін. В. Шемчук наполіг на проведенні внутрішнього розслідування - для оцінки професіоналізму дій міліціонерів. Підстава - те, що за фактом завдання тяжких тілесних ушкоджень порушено кримінальну справу. Ще одну - про групове порушення громадського порядку - щодо подій на вулиці Балаклавській. На розслідування у прокуратури є два місяці. А до першого грудня вона оприлюднить інформацію про законність звільнення самозахватів. Для з’ясування усіх обставин вирішено узагальнити досвід виконання судових рішень й вкотре провести інвентаризацію всіх самозахватів. За інформацією кримського прокурора, потрібно виконати ще близько 90 судових рішень щодо звільнення самозахватів і знесення незаконних споруд. По 12 таких рішень ухвалено в Сімферополі й Сімферопольському районі. Ще одне стосується захопленого кримськими татарами багатоквартирного будинку в Алушті. Очікують виконання й самозахвати в Судацькому регіоні. - Усі рішення судів будуть виконуватися, а для забезпечення громадської безпеки будуть залучатися сили міліції. Тому В. Шемчук попрохав не політизувати ситуацію. Йде нормальний процес виконання судових рішень. Якщо це комусь не подобається чи є особлива думка, потрібно оскаржувати ці рішення в судовому порядку. Під час колегії було також відзначено, що події в Криму не мають політичного, міжетнічного чи міжконфесійного характеру. Адже лише цього року без будь-яких конфліктів було реалізовано 66 подібних судових рішень і 84 з них перебувають у виконанні. За даними правоохоронців, уже готові судові рішення про знесення близько 80 самозахватів на півострові, які збираються ліквідувати найближчим часом. Влада автономії вважає, що планомірно вирішує земельні питання, діючи суворо в рамках закону, шукаючи компромісні чи альтернативні виходи. Голова ВР АРК Анатолій Гриценко переконаний: є всі умови й можливості для ліквідації не лише самозахватів, а й причин, що їх породжують. В автономії проводиться резервування земель, складаються списки бажаючих отримати ділянки. Для вирішення всіх земельних проблем кримських татар необхідно дві тисячі двісті гектарів. Недавно для депортованих лише в Сімферопольському районі було зарезервовано 1600 гектарів землі. Останню землю вже "добирають" по всьому Криму. Цього вистачить для всіх бажаючих. Але власниками землі стануть тільки ті, хто піде законним шляхом. Останні конфлікти створено штучно, реальних причин для ескалації напруженості не існує, - підкреслив А. Гриценко. Й закликав добровільно звільнити земельні ділянки, щодо яких є рішення судів про звільнення. А також там, де зайняті земельні ділянки, на які є держакти. Тоді не буде жодних силових рішень і силових акцій під час виконання судових рішень. У цьому питанні є солідарність з органами МВС і СБУ. Підбиваючи підсумки колегії, Олександр Кузьмук повідомив, що в Україні цього року за участю правоохоронців було виконано понад 400 судових рішень стосовно незаконних споруд. Він відзначив: "Крим в цьому не унікальний, він унікальний в іншому - в тому, що обов’язково знаходяться гарячі голови, які протистоять законним діям влади, завжди знаходяться такі, які намагаються прикрити свої незаконні дії, переводячи їх в площину міжнаціональних, міжетнічних та інших проблем, яких сьогодні у нас в гострому розумінні немає". Усього в Криму на землю претендують близько 20 тисяч раніше депортованих громадян, тут вже є 300 місць компактного їх проживання. На думку О. Кузьмука, кримська влада здатна вирішити всі земельні проблеми самостійно. Віктор ХОМЕНКО Как Совет министров АРК совершенствует работу в сфере земельных отношений События на ул. Балаклавской в г. Симферополе и плато Ай-Петри все же вынудили правительство Крыма отреагировать на земельную проблему. 9 ноября состоялось заседание СМ АРК, первым вопросом повестки дня которого было: "О реализации государственной политики в сфере рационального использования и охраны земель в АРК". Заслушали информацию заместителя председателя Республиканского комитета по земельным ресурсам АРК В. Дмитрусенко. По его данным, уже создан реестр самовольно занятых земель. В Симферополе и Симферопольском районе за 2006-2007 гг. предоставлено более 2 тыс. земельных участков; определены дополнительные земельные массивы (1200 га) для строительства индивидуального жилья; Академия аграрных наук Украины и АПК дали согласие на изъятие земельного массива в 348 га, на согласовании еще 585 га, для передачи сельским советам Симферопольского района; Алуштинский горсовет принял решение о предоставлении 27 га депортированным гражданам под индивидуальное строительство; в Коктебеле — 25 га; идет предоставление земли депортированным в Ялте; началось предоставление земли в Добровском сельсовете и т.д., и т.п. Если все так благополучно, не выдумана ли вообще проблема земли? Или информацию Рескомзема опять надо перепроверять? По отчету председателя Симферопольской райгосадминистрации, постепенно решается проблема в Трудовском, Мирновском, Добровском сельсоветах. Как сказал председатель Рескомнаца С. Салиев, в последнем уже приступили к выделению земли, а вот в Симферополе все еще нет понимания важности данного вопроса, земля по-прежнему не выделяется. Заместитель начальника ОГИС ГУ юстиции Минюста Украины в Крыму В. Пархомчук (заблаговременно он разделил нарушителей закона по национальному признаку) сообщил, что в отношении 20 славян, 12 крымских татар за 10 месяцев решения суда по освобождению земельных участков уже приведены к исполнению. В случае на Ай-Петри, по его мнению, информация искажена. Количество милиции, БТР и др. обговаривается обычно решением исполнительной службы. Видимо, 40 крымских татар представляли особую опасность, если против них было послано около 1000 сотрудников милиции, БТР, и т.д. Он признал, что судебное решение касалось лишь 125 кв. м (предприниматель — Мустафаев). Непонятно, почему же были снесены более 10 строений? Начальник ГУ МВД Украины в Крыму А. Могилев неоднократно подчеркивал, что милиция содействует исключительно охране правопорядка, чтобы не было жертв. Хроника (не та, что демонстрировали на заседании) наглядно показала, как милиция защищала граждан, добивая ногами поверженного на землю крымского татарина. Вероятно, эти кадры не видел присланный разобраться в событиях на Ай-Петри вице-премьер министра Украины А. Кузьмук. Иначе боевой генерал не благодарил бы силовиков за проделанную работу. По ходу заседания он вникал в суть, узнал, например, что предприниматель Мустафаев 5 лет, с благословения налоговой службы (а ведь проверки проводились каждый курортный сезон), не платил (?) налогов. Внимательно заслушали выступление вице-премьера АРК Н. Колисни-ченко о вреде самозахватов; эколога В. Тарасенко, утверждавшего, что выпас животных и изготовление шашлыков на плато наносят непоправимый ущерб экологии Крыма. Все докладчики придерживались одного мнения — закон для всех один и его надо исполнять, закрывая глаза на возвышающиеся нетатарские особняки в этой запретной зоне. Правда, А. Кузьмук пообещал, что и до них дойдет очередь и высказал мнение, что земли в Крыму достаточно, хватит на всех. В чем же проблема? Проблему он видит в честном подходе и в цивилизованном отношении к решению суда. И нет никакого межнационального или межпартийного конфликта. Глава прокуратуры Крыма В. Шемчук все же отметил, что действия милиции и реакция крымских татар будут изучены, проведут служебную проверку. Заслушав и обсудив информацию о событиях на Балаклавской и Ай-Петри, Совет министров АВК постановил признать действия работников правоохранительных органов необходимыми и целесообразными. Интересно, что жесткие меры правоохранительных органов в отношении граждан Грузии мировая общественность, в том числе Украина, осудила. Те же действия в отношении украинских граждан, точнее крымских татар, с легкой руки А. Кузьмука признаны необходимыми и целесообразными. Лейля АЛЯДИНОВА ЗЕМЕЛЬНИЙ КОНФЛІКТ ТА МІЖЕТНІЧНЕ ПРОТИСТОЯННЯ В КРИМУ Події, що розгортаються в АР Крим навколо знесення будівель кримських татар, укотре актуалізують питання щодо адекватності дій усіх владних інституцій. Ці події яскраво демонструють, що місцева кримська влада не повною мірою усвідомлює всі можливі наслідки спроб розв’язання бізнес-питань у силовий спосіб та нехтування етнічним чинником. Отож ці дії влади можуть стати для АР Крим міною вповільненої дії, закладеною під стабільність суспільно-політичної ситуації. А якщо належне розуміння є, проте все ж таки ті "заходи вживаються", - це, як мінімум, є недалекоглядним та небезпечним. З іншого ж боку, нещодавні події увиразнюють не так консолідовану владну позицію, як цілковиту відсутність розуміння й у центральної влади того, що розв’язання суперечки в силовий спосіб замість віднаходження компромісу лише загострює проблеми, але не вирішує їх. Симптоматичним показником поточного ставлення влади до кримського питання є відсутність будь-яких коментарів із боку Секретаріату Президента, будь-яких оцінок подій. Це може свідчити про те, що цій інституції сьогодні невигідно оцінювати ситуацію, адже те чи інше трактування подій викличе негативну реакцію з боку або кримських татар, або ж так званого слов’янського населення. Але ж іще в 1996 році під час розгортання однієї з конфліктних ситуацій в АР Крим у тодішніх керманичів країни начебто народилося розуміння того, що неможливо вічно відсиджуватися "за бруствером проблем"; наслідком усвідомлення цього стало звертання консолідованої уваги гілок влади на кримськотатарські та інші місцеві проблеми. Натомість сьогодні ініціативу на кримському полі перехопив Кабінет Міністрів, який зобов’язав Раду міністрів Криму провести спеціальне засідання з приводу подій на Ай-Петрі. За дорученням прем’єр-міністра Віктора Януковича нарада, присвячена подіям у Криму, пройшла під головуванням віце-прем’єр-міністрів Олександра Кузьмука й Дмитра Табачника. Участь у ній узяли керівники Автономної Республіки Крим, Міністерства внутрішніх справ, Державного комітету у справах національностей та релігій, а також Державного комітету телебачення й радіомовлення. Таке широке представництво виглядає логічним з огляду на те, що основним ініціатором розвитку кримських подій були місцеві представники ПРУ. Щоправда, незрозуміло, чи були бодай присутні під час цього велелюдного засідання представники самих кримських татар, тобто чи було почуто думку іншої сторони конфлікту. ІЛЮСТРАЦІЯ ДО ПОДІЙ...Силами підрозділів "Беркут" 6 листопада на плато Ай-Петрі було знесено будівлі бізнесменів-кримських татар, що протестували проти таких дій. Отож за спротив їх було побито представниками правоохоронних структур. За даними кримської міліції, за опір правоохоронцям було затримано більше 20 осіб. Щоправда, лідер Меджлісу кримськотатарського народу М. Джемілєв навів інші цифри: затримано 28 кримських татар, 11 з яких засуджено до позбавлення волі на терміни від 5 до 13 діб. За словами М. Джемілєва, четверо кримських татар перебувають у реанімації, а декого з них побито до такого стану, що вони самостійно не можуть навіть підписати протокол. За цього представники МВС вважають, що знесення 13 будівель здійснювалося на законних підставах - за рішенням суду - та в цілком спокійній обстановці. Коментуючи події на Ай-Петрі, в. о. міністра МВС М. Корнієнко заявив, що проводиться службове розслідування. Однак у чому полягає його сенс, залишається незрозумілим, адже міліції все відомо наперед: "...вже зараз ми можемо сказати, що дії міліції були правомірними. Ми хочемо, щоб закон діяв, і щоб політичні сили не звинувачували міліцію в тому, чого не було". Виходячи із заяв пана в. о. міністра, діяльність міліції матиме логічне продовження, адже "у Криму понад 80 таких земельних ділянок, їх треба звільняти, тому що вони зайняті незаконно. Має діяти закон не відповідно до національності, а закон, який діє стосовно кожного, кожен рівний перед законом". Кримські керманичі та місцеві лідери ПР також вважають дії загону "Беркуту", півтисячі бійців якого застосували проти цивільних українських громадян кийки та сльозогінний газ, адекватними до ситуації, що склалася. Так, головний кримський регіонал, він же голова ВР АРК А. Гриценко висловив переконаність у тім, що "наведення порядку на плато Ай-Петрі" - захід конче необхідний: "перш за все необхідно навести порядок та звільнити територію від самовільно побудованих споруд.., а ситуація, що виникла, сталася внаслідок необдуманих дій місцевих рад, які свого часу виділили землю в заповідних територіях". Знесення кримськотатарських будівель можливо потрактувати як своєрідне рейдерство, адже ще в лютому 2007 року мер Ялти Сергій Брайко заявляв, що, оскільки для розвитку зимового відпочинку потрібно "трішечки змінити статус частини земель", то так воно, скоріш за все, і буде зроблено, а тоді на Ай-Петрі прийде інший інвестор, який матиме "розуміння та допомогу керівництва Криму та України" (http://www.pk.kiev.ua/country/2007/11/06/183524.html). У січні цього року кримський спікер А. Гриценко повідомляв, що це "плато або буде включено до межі Ялтинського гірсько-лісового заповідника, або відійде під крупний інвестиційний проект". Як відомо, в Криму вже існують плани щодо втілення в життя кількох крупних інвестиційних проектів, які курують представники ПРУ, зокрема зі створення гольф-клубу... До речі, всі охочі вже сьогодні можуть придбати чудові апартаменти на Ай-Петрі, тобто на заповідній території, ціною 3000 євро за один кв. м. Про це повідомляють об’яви в інтернет-виданнях, а їхні господарі пропонують звертатися з приводу такої покупки до Ялти. НАСЛІДКИ ТА МОЖЛИВОСТІСитуація на Ай-Петрі унаочнила низку проблемних питань, які є традиційними для України. З одного боку, як і раніше, залишаються якнайширшими можливості для конвертації владного ресурсу в процес ухвалення рішень в соціально-економічній сфері, необхідних зацікавленим бізнес-угрупованням, що, з іншого боку, призводить до кричущого ігнорування прав людини, в тому числі й щодо гарантій збереження приватної власності для тих, хто не має бодай рівноцінного опонентам "розуміння та допомоги керівництва Криму та України". В даному випадку йдеться про "пересічних українців", громадян України, яких сьогодні затримано міліцією. Це також неувага, а то й свідоме ігнорування етнополітичного фактора, який є одним із надзвичайно складних для АР Крим. Отож нехтування ним може загрожувати суспільній стабільності півострова, а відповідно, й усій України загалом. Події на плато Ай-Петрі - фактично другий за тиждень небезпечний конфліктний інцидент з міжетнічним забарвленням. Так, 1 листопада на вулиці Балаклавській в Сімферополі відбулися зіткнення між кримськими татарами і представниками фірми "Олві-Крим" через земельне питання. Для розгону натовпу правоохоронцям довелося пригнати два БТРи і зробити декілька пострілів у повітря. Частота подібних випадків указує на виникнення тенденції, яка є небезпечною з погляду можливостей подальшого розгортання конфліктного протистояння, причому не тільки в локальних масштабах. Сутички відбуваються з приводу землі, ресурсів, власності із застосуванням різноманітних судових рішень, включенням у це протистояння судової системи, яка в Україні вражена корупцією та перетворена на потужний інструмент для задоволення бізнес-інтересів. Однак рейдерські сценарії на фоні складних міжетнічних взаємин загрожують не тільки судовими тяжбами, але й конфліктами та міжетнічним протистоянням. Якщо бахчисарайський конфлікт навколо старовинного мусульманського кладовища, де було розміщено ринок, у серпні 2006 року було розв’язано за допомогою київської влади та внутрішньополітичних домовленостей, то сьогодні центр майже безмовний, якщо не брати до уваги засудження дій міліції в заяві "НУ" та схвальних оцінок планомірних дій кримської міліції прем’єром В. Януковичем, який 8 листопада висловився за те, щоб рішення суду неухильно виконувалися. Майже всі випадки міжетнічного протистояння в Криму офіційно трактувалися як такі, що мають на меті сприяти здійсненню законності. Можна пригадати далекі події жовтня 1992 року в селищі Красний Рай, коли підрозділи кримської міліції, посилені бійцями ЗМОПу, "почали ліквідовувати табір кримських татар". В офіційній версії подій наголошувалося на тому, що "поселенці чинили опір, почали підпалювати автопротектори, які були розташовані за периметром табору. За свідченням спостерігачів, постраждало майже 20 осіб, приблизно 40 кримських татар затримано та вивезено в невідомому напрямку" ("Комсомольская правда", 3 жовтня 1992 р.). У штурмі Красного Раю брали участь приблизно 600 осіб, озброєних щитами та кийками. Понад те, під час штурму було застосовано газ ("Голос України", 3 жовтня 1992 р.). Тоді й центральна, й кримська влада та органи місцевого самоврядування теж посилалися на необхідність дотримання законності. Однак про те, яка насправді складалася ситуація, свідчить обговорення на засіданні Верховної Ради Криму 2 червня 1994 року питання про виділення кримським татарам земельних ділянок у 30-кілометровій зоні узбережжя Криму. В ході перевірки законності виділення ділянок було виявлено багато порушень: фактично отримувати землю в цій зоні мали можливість в основному кримінальні структури - зрозуміло, за певну винагороду, а тому було прийнято рішення про призупинення виділення землі та проведення комплексної ревізії (УНІАН, 2 червня 1994 р.). Минуло майже 12 років, а ситуація із земельними суперечками з етнічним забарвленням залишається практично незмінною з огляду на її загальну тональність, причини та тенденції. "Кримська влада свідомо йшла до конфлікту із самозахопленнями", - заявила під час прямого ефіру в програмі "Ваша година" на радіо "Ассоль" (м. Сімферополь) депутат Верховної Ради АРК від Блоку Юлії Тимошенко Тетяна Звєрєва 8 листопада: "БЮТ неодноразово вимагав, щоб питання про самозахоплення та про землю були обговорені на сесії, але більшість у Верховній Раді АРК не сприймає ніяких рішень, за винятком своїх". На думку представників БЮТ, "конфлікт навколо самозахоплень - це відволікаючий маневр кримської влади", оскільки "сьогодні влада замовчує про сотні самозахоплень у Нікітському ботанічному саду, в Судаку, в Коктебелі" (http://www.maidan.org.ua/static/newskrym/1194544694.html). Заслуговують на увагу також доволі посередні темпи земельної інвентаризації в АР Крим. Так, на початок 2007 року в межах населених пунктів Криму було проінвентаризовано лише 42,1% земель, а також 25% земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів площею 168,6 тис. га. Повільні темпи інвентаризації землі, помножені на непублічну діяльність місцевих рад, прояви корупції у сфері виділення земельних ділянок, здатні продемонструвати рівень земельного безміру в такому складному регіоні, як Крим. Своєрідну міну вповільненої дії, здатну спричинити вибух конфліктних ситуацій з етнічним забарвленням у сфері земельних відносин, заклали й відповідні зміни до Кримінального кодексу, які, скоріш за все, невипадково були ініційовані саме представником КПУ та екс-кримським спікером Л. Грачем. Вони були вміщені в ухвалений ВР Закон України № 1028 від 31 травня 2006 року "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо відповідальності за самовільне захоплення земельної ділянки". Закон цей було підписано Президентом України В. Ющенком. За цього варто зауважити, що в Україні так і не набув чинності прийнятий парламентом закон "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою" (його було ветовано Президентом України Л. Кучмою 2004 року). І досі не визначено на законодавчому рівні політико-правовий статус кримськотатарського народу. До речі, що більше в цій сфері існує законодавчих невизначеностей, то кращим стає підґрунтя для так званої радикалізації кримськотатарського руху. Адже очевидно: якщо влада не розв’язує болючої проблеми в мирний спосіб, тобто за допомогою законодавства, протестні настрої каталізуються. Причому протестний рух може розгортатися не так й не тільки під політичним керівництвом Меджлісу кримськотатарського народу. Адже в дестабілізації Криму можуть бути зацікавлені чимало зовнішньополітичних сил і гравців та різноманітних внутрішніх рухів. Якщо такий конфліктний сценарій буде зреалізовано, Україна може опинитися в патовій ситуації. Для того щоб унеможливити такий сценарій, потрібно не просто говорити про необхідність ухвалення тих чи інших рішень, але виконувати вже задеклароване. Адже не бракує постанов та указів, які мають сприяти розв’язанню "кримських вузлів", проте бракує політичної волі, розуміння та співпраці гілок влади над виконанням ухвалених рішень. Наприклад, в одному тільки Указі Президента України №154/2006 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 8 лютого 2006 року "Про суспільну ситуацію в Автономній Республіці Крим" уміщено 34 завдання, виконання яких мало би гармонізувати ситуацію в регіоні. Залишається риторичним питання про те, скільки з них виконано й наскільки ефективно. Варто звернути увагу на те, що традиційно конфлікти в АР Крим не вважають міжетнічними. Це, мовляв, просто протиріччя, які виникають у річищі налагодження взаєморозуміння між кримськими татарами і владою, переважним чином місцевою. Однак якщо й у подальшому буде застосовуватися "сила закону" стосовно наступних 80 ділянок, якщо на авансцену вийдуть кримінальні чи козацькі загони для наведення порядку та якщо ще й додадуть певних необачних коментарів місцеві антикримськотатарські ЗМІ, ми ризикуємо отримати на півострові саме міжетнічний конфлікт. Юлія ТИЩЕНКО, керівник програм розвитку громадянського суспільства УНЦПД. ПОСТІЙНИЙ ПРЕДСТАВНИК ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ ВОЛОДИМИР ХОМЕНКО ВВАЖАЄ, що для забезпечення стабільності в сфері міжнаціональних стосунків в республіці необхідно найближчим часам провести засідання кримського уряду, на якому розглянути стан виконання Програми розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, які повернулися на проживання в Україну. З такою пропозицією Представник Глави держави звернувся до голови Ради міністрів АРК Віктора Плакіди. На думку Володимира Хоменка, було б доцільно під час обговорення заслухати інформацію представників Республіканського комітету АРК у справах національностей та депортованих громадян, інших профільних комітетів та міністерств щодо виконання програм і рішень з даних питань, а також голів райдержадміністрацій і міських голів, на території адміністративно-територіальних одиниць яких здійснена репатріантами найбільша кількість самозахоплень землі та житлових будинків. Постійний Представник Президента України в АРК відзначив важливість вчасного виконання державної та республіканської Програм розселення та облаштування кримських татар і осіб інших національностей, які повернулися в Україну, зокрема забезпечення репатріантів житлом та землею, створення інфраструктури для місць компактного проживання, та відповідних указів Президента України з вирішення проблем депортованих. Джерело: http://www.ppu.gov.ua * * * БОГОСЛОВСЬКА ПРОПОНУЄ ПРОВЕСТИ "ІНВЕНТАРИЗАЦІЮ" КРИМСЬКИХ ТАТАР. Україна повинна припинити репатріацію кримських татар до Криму на час, поки тим, хто вже живе на півострові, будуть забезпечені умови проживання, вважає Інна Богословська. Про це вона сказала в програмі "Київська година" на каналі RTVi. "Перше, що ми повинні зробити, це зупинити репатріацію татар до України до тих пір, поки ми тим, хто вже переїхав і повернувся на свої землі, не забезпечимо нормальне проживання. І досвід європейських держав, таких, як Франція, Велика Британія, Голландія, свідчить про те, що грамотна імміграційна політика - це запорука розв’язання серйозних національних проблем", - стверджує Богословська. Богословська пропонує чітко визначити, які землі виділяються під приватне володіння громадян і визначити послідовність видачі земель. "Ми повинні провести інвентаризацію і татарського населення, і корінного кримського останнього періоду - там і росіяни, й українці, й греки, там всі національності представлені на півострові", - сказала вона. Тільки після цього, на думку Богословської, "можна повернутися знову до політики репатріації, і продовжити ті зобов’язання, які брала Україна свого часу". Джерело: http://www.Newsru.ua * * * САМОВІЛЬНІ БУДІВЛІ В КРИМУ МАЮТЬ ЛІКВІДУВАТИ ДО НАСТУПНОГО МІСЯЦЯ. Про таке доручення виконавчій службі повідомив прокурор автономії Віктор Шемчук на спільній колегії Головного управління Міністерства внутрішніх справ і прокуратури Криму. За його словами, невиконаними зараз залишаються 83 рішення судів зі звільнення земель у Сімферополі, Судаку, Алушті та в Сімферопольському районі. Для їх виконання залучатимуть підрозділи управління кримської міліції і Внутрішні війська. Присутній на нараді віце-прем’єр Олександр Кузьмук наголосив, що переваг окремим громадянам щодо земельного питання не надаватимуть. За його словами, міліція забезпечує порядок під час виконання судових рішень по всій країні, а не лише в Криму, але тільки на півострові "гарячі голови" влаштовують масові сутички з міліцією. (“Кримська Світлиця” №46, 16 листопада 2007 року) "САМОЗАХОПЛЕННЯ" ...ВЛАСНОГО ЖИТЛА Цю садибу придбала ще Іннина бабуся в 1954 році. Хата, "врем’янка" та 7 соток землі під садом і городом. Тут маленькі Інночкині ніжки знали на дотик кожну травинку, кожний камінець. Після повернення її з батьками із далекого Сахаліну (татко - військовий), провела Інна своє дитинство саме в цій хаті. І не цуралася ніякої роботи, дбаючи про ранні врожаї овочів та фруктів. Дарма, що вивчилась на лікаря-хірурга, а тепер вже і очолює одне з відділень поліклініки - у себе на "фазенді" вона звичайна жінка, закохана в землю, і земля відповідає їй тим же самим. Вже давно не стало бабусі, і садиба перейшла у спадок Інниній матінці Ользі. Вже й Інна завела свою родину - Бог послав їй двох донечок. А ось хоромів не послав. Як ведеться, перейшла жити до чоловіка (це близько до лікарні та і квартира зі зручностями), але на неї два особистих рахунки - в двох кімнатах розташувалися свекор та чоловікова сестра. А в одній - вся Іннина родина. Іноді виникала думка - чи не податися в батьківське гніздечко назавжди, але якби ж то можна було прихопити з собою ванну кімнату, адже хірург завжди має бути "стерильним". А робота для Інни була не просто складовою життя: там вона пропадала з 8-ї ранку ледь не до 8-ї вечора, до останнього пацієнта. Здавалося, вся лікарня атакувала лише Іннині двері, у той час, як був доступний вхід до спеціалістів такого ж профілю. Як їм усім дати раду, нічого не переплутати, не забути, аби це тривале очікування своєї черги ні для кого не стало марним? Так і минали дні за днями, а "фазенда" залишалась для сім’ї віддушиною, де можна і попрацювати, й відпочити, знаючи, що ти нікому не заважаєш. На межі тисячоліть, як, до речі, і зараз з лікарями держава не дуже панькалась, не вважаючи їхнє фінансування прибутковою статтею. Тож коли Інні знадобилася одразу тисяча доларів доньці на навчання, вона була в розпачі. Тому і піддалася на умовляння однієї з колег: "Здай "фазенду" квартирантам, а вони тобі за це грошей позичать. У мене є дуже порядна кримськотатарська пара..." Як з’ясувалося, у пари було ще й двоє малюків. А гроші вони позичили зовсім не "за це", а під 400%. Себто за три роки замість тисячі Інна мала сплатити їм чотири тисячі доларів. Тож вони не тільки тепер мешкали на обійсті безкоштовно, а ще й одержували по тисячі доларів щорічно за свою незрівняну послугу. Розрахувавшись зі своїми "благодійниками", Інна хотіла показати їм геть на двері, та все ніяк не наважувалась. Вона, як і раніше, приходила сюди поратися на городі і в саду, але врожай, до останнього яблучка, збирали інші. "Де все поділося?" - зверталася вона до Ленури. Та лише знизувала плечима: "Не знаю..." Свій улюблений жест вона повторила і тоді, коли одного разу господиня застала хатинку напівпорожньою - замок було зірвано, а те, що надбала бабуня за все своє життя: посуд, білизну, ковдри з верблюжої вовни, зникло геть. Не знітилася Ленура і тоді, коли Інна помітила, що всі речі перекочували до їхнього господарства. Це вже було нестерпно, і Інна почала уникати відвідування своєї "фазенди". А квартиранти поміж тим обживалися. На подвір’ї вже стояла "Волга" найновішої марки. Придбав Рефат і кілька маршрутних таксі, з яких передавали йому виручку. Щоправда, з фірмою з ремонту автомобілів на цьому подвір’ї щось незалагодилося - забастували сусіди. Тим часом Ленура навчалася на платному відділенні медуніверситету і готувалася любити людей та дбати про їхнє здоров’я. У вільний від бізнесу час її чоловік (чи не задля власної безпеки?) працював у міліції у відділі міжнаціональних стосунків. У Інни ж, навпаки, в житті склалася кризова ситуація: тяжко захворіла матуся, яка жила з татком і братом-інвалідом в Дніпропетровську. Склеротичні явища зробили з неї людину, що потребує постійної допомоги: вчасно погодувати, дати ліки, підтримати теплим словом. Інна зрозуміла, що настав її час відплачувати добром за добро, турботою за турботу, безсонними ночами за безсонні ночі, і забрала маму до себе. А згодом, усвідомивши, що не обійтися без няні, забрала до себе і брата. Так в однокімнатній квартирі їх стало п’ятеро, двоє - інвалідів (на цей час старша дочка з сім’єю жила окремо). І ось тут вже всі відчули цілком конкретний дискомфорт. Мати заявила, що піде додому. Себто до успадкованої від власної матері квартири, де і сама прожила значну частину життя. Син вирішив її супроводжувати. А коли здолали свій незначний шлях, були допущені лише до воріт - нові "дуже інтелігентні господарі" до двору їх не запросили. Хвора жінка отримала великий стрес і одразу потрапила в клініку, на тривале лікування. А Інна відчула усім єством: щось треба робити! Батько, який мріяв про первістка-хлопчика, так і не усвідомив, що у них народилося дівчисько. Тож виховував Інну лідером, у тому числі, і в сімейних стосунках. Такий сімейний розклад, здається, цілком влаштовував й Інниного чоловіка. Він, замість того, щоб стати справжньою опорою для дружини в складній ситуації, подався на заробітки, і вже кілька місяців ні його, ні тих заробітків вдома не бачили. Звичайно, кожна людина має право і на відпочинок, і на газету в руках, зрештою, на особисту незалежність від тих чи інших обставин, тоді їй не хочеться тікати. Але по-справжньому чоловічий шлях - це створити нормальні життєві умови для себе і найближчих людей, а не пересиджувати в кущах, довіривши цю справу своїй мужній, розумній, вольовій, розважливій дружині. Та невже ж за довге подружнє життя він не помітив, що Інна - не кам’яна, у неї ніжне палке серце, сповнене співчуття і любові до людей, інакше не опинилася б у такій ситуації. Я помічаю, що на її очі набігають сльози. Та хіба ж хірурги плачуть? І лагідна посмішка перекреслює цю образу на долю. А наступного дня ми зустрілися з Інною та її подругою дитинства на "фазенді". Ленура клопоталася по господарству, годувала дітей, а ми сиділи біля "врем’янки" на лавочці під дощем. Чекали Рефата, бо з Ленурою розмова не клеїлася і вона лише звично знизувала плечима: "Як скаже Рефат, так і буде". А на решту запитань, мов школярка-двієчниця: "Не знаю... Не знаю... Не знаю..." О пів на восьму я мусила йти додому - на мене чекали свої невідкладні проблеми. А ще мене дедалі більше шокувала "делікатність" самої ситуації - я уявляла, як незручно буде Рефатові, адже він все ж таки міліціонер та ще й фахівець з міжнаціональних стосунків. Мені здавалося, що він має провалитися від сорому крізь землю, і не хотілося бачити, як це відбуватиметься. Втім, дарма я турбувалася. Як виявилося пізніше, Рефат під землю не провалився, а пояснив, що нікуди з цього житла йти не збирається, поки не побудує будинка. А потім взагалі послався на "народ", який має розсудити, кому жити в Інниній оселі. Цікаво, який народ мав він на увазі? Певне, не колег Інни по роботі, де вона має дуже високий авторитет, і не її хворих, для яких вона стала останньою надією. А якщо Рефат натякав на майстрів з земельних самозахоплень, то і тим до нього було далеченько: ці люди прагнули просто мати земельну ділянку, а Рефат забажав привласнити чужий будинок із земельною ділянкою ціною не менше 50 тисяч у. о. За живих господарів, не вклавши туди ні коштів, ні праці, якщо не зважати на вмонтовані тут потаємні розетки, що давали змогу користуватися електрострумом мимо лічильника. Не дочекавшись описаної розмови Рефата з Інною, я одержала від неї обіцянку, що вона вирушить додому не пізніше восьмої, бо що їй робити серед чужих людей з їхніми чужими клопотами? Але вона не дотримала свого слова. Після аргументів Рефата Інна пішла на самозахоплення власного житла. Вона непрохано увійшла в кімнату, лягла в своє дівоче ліжко і розташувалася спати, ігноруючи розгублених від несподіванки квартирантів. Те ж саме повторилося і наступного вечора, знову і знову. Тож новоспеченим "господарям" не довелося скликати "віче" чи то курултай, аби з’ясувати взаємні права: вони змушені були тулитися по кутках, і навіть спати на підлозі. Дуже боюся і переживаю за Інну, за її моральний стан. Що вона відчуває? Як їй спиться у власному ліжку, але у такій ворожій обстановці? Чи не ризикує вона більшим, ніж втратити свою "фазенду"? І як довго триватиме це протистояння? Якщо її мобільник не відповідає, мене охоплює жах. Звертатися до суду вона чомусь не прагне. Можливо, відштовхують її тривала тяганина і додаткові складності, враховуючи професію опонента. А до того ж, як кілька днів тому заявляли по телевізії, судові виконавці виконують лише 30% покладених на них обов’язків. Можливо, просто не бажає Інна ні для кого ні ганьби, ні моральних збитків. Бо хоча вона й не є фахівцем з міжнаціональних стосунків, та як лікар не запитує: кого рятувати, чорнявих чи білявих? Вона знає - усім болить однаково, і кров у всіх одного кольору, і життя одне. Тому і сподівається, що її квартиранти, у яких в Криму багато родичів, забезпечених житлом, і майже поруч - бабуня, все ж таки знімуть самостійно свою проблему з її вже стомлених від життєвих негараздів жіночих плечей. Прожили сім років ні за спасибі - і досить! До речі, Ленура вже теж закінчує інтернатуру. Цікаво, чи зможе вона стати справжнім лікарем, чи тільки знизуватиме плечима і питатиметься не у Гіппократа, а у свого чоловіка? Тамара СОЛОВЕЙ. (Імена дійових осіб змінені з етичних міркувань). КОНСУЛЬТАЦІЯ ЮРИСТА ДМИТРА МОГИЛИ (м. Сімферополь): В ситуації, що склалася, є два варіанти вирішення проблеми: 1. Звернутися до суду з вимогою "усунути перешкоди в користуванні майном (будинком, квартирою)". При цьому в позовній заяві можна просити стягти моральну і матеріальну (в разі погіршення будівлі з вини незаконно проживаючих) шкоду. Одержати рішення суду і виконавчий лист. Звернутися з виконавчим листом в ВДВС для відкриття виконавчого провадження. Виконання можливе, якщо будуть задіяні співробітники міліції для примусового виселення. 2. Згідно із ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном. Згідно із ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно із ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні. Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України "Про власність" власник має право здійснювати щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. (Жодним законом України не передбачено, що власник будинку не має права виселити з нього осіб, які там незаконно проживають). Згідно із ч. 1 ст. 19 Цивільного кодексу України, особа має право на самозахист свого громадянського права від порушників і протиправних зазіхань. Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом і не суперечать моральним основам суспільства. Виселення з будинку осіб, які там незаконно проживають, не є аморальним вчинком, оскільки особи, що незаконно проживають в будівлі, завдають моральних страждань власнику, бо він позбавлений права користуватися і розпоряджатися своїм майном. Для практичного здійснення цього необхідно: письмово попередити незаконно проживаючих в будинку осіб, що у разі, якщо вони не облишать дім до визначеної дати, то будуть примусово виселені. Задіяти кілька осіб, які могли б допомогти винести речі незаконно проживаючих в будинку. Бажано залучити співробітників міліції для підтримання порядку. Після того, як всі речі незаконно проживаючих осіб будуть винесені за межі домоволодіння, необхідно одразу ж повісити нові замки на всі двері. Якщо ж незаконно проживаючі спробують потрапити назад - це вагома причина для викликання міліції і порушення кримінальної справи за фактом проникнення сторонніх осіб в домоволодіння. При собі необхідно мати документ, що підтверджує особу і право власника на домоволодіння. (“Кримська Світлиця” №46, 16 листопада 2007 року) Самозахваты грозят удержать самообороной Около трёх тысяч татар, организованных меджлисом, в воскресенье митинговали на площади Ленина в Симферополе. Требовали, как всегда, землю и восстановление крымскотатарской государственности. Ещё обращались к президенту с просьбой защитить их от "беспредела" правоохранителей. Заставил собраться меджлисовцев дамоклов меч, нависший над самозахватами. После сноса "шалманов" на Ай-Петри многие татары таки поверили в возможность, до этого казавшуюся эфемерной, лишиться захваченной земли. На площади развевались флаги Украины и меджлиса. Участники митинга развернули лозунги: "Восстановить государственность крымских татар!", "Геноцид продолжается", "Законодательное признание статуса крымскотатарского народа как коренного народа Крыма", "Долой ксенофобов и расистов из Симферопольского горсовета". - Это ведь наша земля, - сообщил мне Ильяс, с которым удалось разговориться. Он живёт в Белом. - У меня только один захват - возле завода "Фотон". Хочу, чтобы его узаконили. - Почему земля ваша? Может, и наша хоть чуть-чуть? - спросил у митингующего. - Вы не понимаете: я говорю наша - русских, украинцев, татар, греков, - сказал Ильяс. - Но не земля чиновников, которую они продают направо и налево. - Так и татары продают после захвата. Скажете, этого нет? - Есть такое, конечно, есть, - ответил захватчик. - Но я не продам. На воскресном митинге выступающие требовали отставки руководства крымского главка МВД, заявив, что "ОМОН стал инструментом олигархических сил". В особенности напирали на необходимость "уволить из милиции" Анатолия Могилёва, который "направил на пятьдесят беззащитных крымских татар на Ай-Петри всю бронетехнику Крыма". Не преминули попиариться на митинге и некоторые политические силы. - Слава крымскотатарскому народу! Слава Украине! У вас нет другой земли. Мы обречены на победу! - вещали местные украинские националисты. В понедельник возле вокзала прошёл ещё один митинг меджлисовцев. Как стало известно, они собирались перекрыть железнодорожные пути, но в результате переговоров с руководством автономии "решили повременить". В итоге собравшиеся прочитали друг другу стихи на своём языке и раздали брошюры, в которых рассказывается, как правильно совершать намаз. Кирилл ЖЕЛЕЗНОВ Информационные сообщения о реальных или предполагаемых инвестициях в рекреационно-курортную сферу Крыма обычно сопровождаются скандалами, протестами прокуратуры, рейдерскими захватами и прочим "негативом". Слово "землеотвод" влечёт за собой ассоциативный ряд: "дерибан", "самозахват" и т. д. Непрозрачный процесс распределения земли и приватизации имущества в автономии порождает ворох уголовных дел: только в этом году их открыто около двух десятков, ещё четыреста пятьдесят решений о землеотводах депутаты и чиновники отменили сами по протестам прокуратуры, не дожидаясь решений судов. Вряд ли эту ситуацию можно признать благоприятным инвестиционным климатом. Ведь инвестор, особенно крупный, опасается прежде всего политической и экономической нестабильности, коррумпированности местных чиновников. Если детально анализировать процесс инвестирования в курортную сферу автономии, то можно отметить две основные тенденции. Условно их назовём "крупные покупки" и "точечная застройка". В первом случае инвестор приходит в Крым, чтобы приобрести уже существующий объект, находящийся в республиканской собственности. Бюджет автономии получает средства от его продажи, а впоследствии - по мере развития имущественного комплекса - налоги и отчисления в социальные фонды. Так было, например, при продаже санатория "Ай-Даниль" Мариупольскому заводу имени Ильича, а также алуштинского пансионата "Море" банку "НРБ-Украина". Во втором случае речь идёт о строительстве в Крыму так называемых "рекреационных комплексов". По сути, это обычные многоэтажные дома с элитными апартаментами, которые под таким "псевдонимом" проще оформить юридически. Небольшие размеры участков и стремление застройщика заработать заставляют его "выгонять" как можно больше этажей. Множество уникальных природных и архитектурных ландшафтов Южного берега уже уничтожено "небоскрёбами", которые располагаются подчас в совершенно непригодных для них местах. Например, на оползневых участках. Регион при таком способе вложения инвесторами средств получает крохи: налоги застройщик платит по месту регистрации, в Киеве или Донецке, а владельцы апартаментов приезжают тратить деньги лишь на пару месяцев в году. И в первом, и во втором случаях проблемы развития инфраструктуры в целом ложатся на городские и поселковые бюджеты. Курортный "рай" этих комплексов заканчивается сразу за их воротами. Очевидно, что преобладание "точечной" модели инвестирования на Южном берегу Крыма завело в тупик этот наиболее привлекательный для потенциальных инвесторов крымский регион. Строительство апартаментов в окружении дряхлых "хрущёвок" закончится по мере того, как будет освоена последняя площадка, и ждать этого осталось недолго. Крупному инвестору уже сейчас на Южнобережье делать нечего. Попытки крымских властей лоббировать проекты типа "Гольф-сити" и автомототрека - что бы там ни говорилось о коррупции - хотя бы демонстрируют понимание ими необходимости перехода к крупным комплексным рекреационным объектам. Ещё одним шагом в этом направлении должно стать создание хозяйственного общества "Западный Крым". По мнению председателя Верховного Совета Автономной Республики Крым Анатолия Гриценко, хозобщество создаётся с тем, "чтобы крымская земля использовалась высокоэффективно, чтобы от выделения земельных участков местный бюджет имел серьёзные финансовые ресурсы для развития ". В июне парламент автономии принял решение о создании на месте бывшего полигона в Ленинском районе регионального ландшафтного парка "Караларский" площадью около семи тысяч гектаров. По мнению председателя постоянной комиссии по экономической, бюджетно-финансовой и налоговой политике Верховного Совета Крыма Игоря Лукашёва, "смена статуса Караларской степи позволит привлечь крупных инвесторов". Кстати, немало брошенных полигонов, военных частей есть и в окрестностях Севастополя, на Караньских высотах. Правда, там нет даже минимума необходимой для цивилизованного курорта инфраструктуры. Но её отсутствие не даёт оснований заподозрить инвестора в намерении разделить полученную территорию на участки и распродать "в розницу". Ведь вначале туда нужно проложить дорогу, провести газ, электричество, воду, прочие инженерные коммуникации. Эта тема будет обсуждаться 25 ноября в Ялте на предстоящем экономическом форуме, организаторы которого ожидают участия действительно крупных инвестиционных компаний. В нём примут участие председатель Верховного Совета Крыма Анатолий Гриценко, крымский премьер Виктор Плакида, губернаторы всех областей Украины, представители Российской Федерации, Республики Беларусь, инвесторы из Китая и Польши. В программе форума - обсуждение проблем инвестиционных возможностей аграрного сектора Крыма, оценка инвестиционной привлекательности крымской промышленности. В экспозиции, представленной на форуме, будет заявлен инвестиционный потенциал автономии. Кроме того, на выставке будут участвовать ведущие предприятия Крыма в сфере промышленности, курортов и туризма, сельского хозяйства, финансовых услуг, а также консалтинговые и инвестиционные компании. Потенциальные и уже работающие в Крыму инвесторы видят неконкурентоспособность автономии по сравнению с соседями по Чёрному морю - Болгарией, Турцией. Вложения в олимпийский Сочи наверняка поднимут и его в рейтинге черноморских курортов. Тем не менее инвесторы к нам едут, и это добрый знак. Возможно, Караларская степь, Караньские высоты и другие неосвоенные либо заброшенные земли - шанс привлечь серьёзные инвестиции для того, чтобы Крым остался курортом, а не выродился в дачную провинцию. Елена КОРОТКО ДО ЗМІСТУСевастопольНЕ ТОДІ, НЕ ТАК, НЕ З ТОГО БОКУ... У Севастополі визріває черговий скандал з приводу встановлення пам’ятника російській імператриці Катерині II. Десять українських громадських організацій звернулися листом до Президента України з вимогою втрутитися в ситуацію. Та замість скасування юридичним шляхом небезпечного рішення Севастопольської міськради держадміністрація намагається виховувати підписантів листа. А тим часом скульптор С. Чиж закінчує "ваять" триметрову статую одіозної самодержиці. Пам’ятника Катерині II до останнього часу не було й у самій Росії... Зате у нас вона стоятиме на вулиці Леніна напроти штабу Чорноморського флоту. У цікавий час живемо, панове. З блискавичною швидкістю змінюється світ, а з ним і наша громадянська свідомість. Нарешті починаємо розуміти, що утримувати за власний кошт (читай податки) треба лише таку владу, яка того варта, й до тих пір, поки вона буде виправдовувати нашу довіру. На жаль, свідомість слуг народу змінюється не так швидко, як того вимагає час. Вони ще й досі не розуміють, що влада - це передусім відповідальність, а не спосіб покращувати власний добробут, й прагнуть дістатися владних посад, інколи не розраховуючи на власні сили та вміння. Уникнути казусних ситуацій за таких умов буває складно. Судіть самі: севастопольський міський голова Сергій Куницин, призначений на посаду Адміністрацією Президента, аби догодити одразу всім, вдався до риторики на зразок відомого персонажа з мультфільму, що закликав мишей і котів жити дружно. Мовляв, якщо вже зводити пам’ятник Катерині II, то треба й Сагайдачному і депортованим татарам. Агенція УНІАН поквапилася оприлюднити те Соломонове рішення: тут вже виною досягнення людства у галузі засобів комунікації. Від частини української громади міста в свою чергу полетів до можновладних апартаментів лист, підписаний десятьма керівниками громадських організацій. Офіційної відповіді громадськість не отримала, але десятьох підписантів запросили до держадміністрації на виховний урок. Бо чиновник же хотів як краще, а вийшло ... Розбиратися в ситуації, що склалася, дісталося заступнику Сергія Куницина Дмитру Базіву, котрий запросив цього тижня авторів листа до свого кабінету. Такими заявами, на його думку, можна загубити будь-яку справу або довести її до абсурду, бо "...заява пролунала не тоді й не з того боку. Так вважають і в Адміністрації Президента, - запевнив державний посадовець. А Куницин зовсім не те мав на увазі". У процесі розмови з’ясувалося, що цитата чиновника, оприлюднена агенцією УНІАН, цілком правдива, просто керівник держадміністрації казав ті слова з певною інтонацією. Мовляв, якщо вслухатися, то можна зрозуміти, що він не є прихильником зведення пам’ятника російській імператриці, а зовсім навпаки. Як на біду, друковані та електронні засоби інформації поки що в тональності сказаного не розуміються, від чого езопова мова автора у друкованому рядку не вимальовувалася жодним чином. Непросте завдання - повернути народний гнів у конструктивне русло дісталося того дня Дмитру Базіву. І треба віддати належне, він таки з нею впорався, хоч і не одразу. Спочатку, як водиться, присутні почубилися. Сентенції чиновника від влади зачепили за живе Миколу Владзімірського, який очолює громадський комітет "Український Севастополь". Він дорікнув керівництву держадміністрації за суцільне інформаційне сприяння прихильникам увіковічення російської, хоч і титулованої, але хвойди на українських теренах. Бо як же можна першому заступнику міського голови пану Казаріну заявляти на загал, що, як громадянин, він підтримує зведення того пам’ятника. Який він у біса громадянин? Він давно вже політична фігура. Ми не дамо, - запевнив пан Владзімірський, - звести тут цей ганебний пам’ятник. До речі, совєтського указу про знесення царських пам’яток ніхто не скасовував. Я дуже прошу вас передати нашу позицію панам Куницину і Казаріну, нехай вони повиняться публічно й припинять такі розмови. І не треба перекладати ситуацію, що склалася, на громадські організації. Аргументи п. Владзімірського були вагомі, але тональність надто гучна, як для маленького кабінету п. Базіва. Промовцю одразу легенько вказали на двері. Добре, що українці - люди запальні, але розважливі. Бо та злополучна тональність могла би знову завести громаду на манівці. А так за мить по тому, як пари гніву піднімалися догори, розмова вже набувала конструктиву. Присутні по черзі почали висловлюватися, аргументуючи свої підписи під вищезгаданим зверненням до Президента. Отаман Севастопольського куреня Українського козацтва Мирослав Мамчак висловлювався, може, не так гучно й емоційно, як попередній промовець, але досить твердо. На зразок відомого класика, що "мовив тихо, тримаючи в руках велику палицю". - Нехай ніхто не сподівається на одеський варіант. Якщо там пам’ятник російській самодержиці колись раніше таки був, то у Севастополі його не було ніколи. Його не було і в самій Росії. І справа ця має не історичне, а політичне підґрунтя. Проти безглуздого рішення міськради готові виступити тисячі людей, і вони стоятимуть до останнього. Треба ще довідатися, за які заслуги перед державою той скульптор Чиж, що "ваяєт" імператрицю, отримав звання народного художника України. Бачте, на пам’ятник вони знайшли 70 тисяч, а, скажімо, на підземний перехід на головній площі міста чи на тролейбуси коштів немає. Може, держадміністрація ще піде й на те, щоб охороняти цей пам’ятник силами міліції, що присягалася на вірність Україні? Якщо ви хочете мати ще одну проблему, крім опалення, водопостачання та нестачі транспорту, то ви її матимете, поставивши цей пам’ятник. (На цих словах пана Мамчака запала тиша. Мені аж закортіло запитати, чи приймають до козацького куреня жінок. Здається, я вже готова замкнути шеренгу. Може, відважиться хтось з козацького роду подарувати власкору шаблю? Зізнаюсь, до цього дня я вже думала, що войовничість наших славетних предків навіть у рудиментах не дісталася сучасним українським чоловікам. Як же приємно інколи помилятися). Присутній на зібранні голова Севастопольського відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів пан Пляшечников запропонував відслідкувати юридичне проходження документації від рішення міськради до встановлення скульптури. Адже існує певне погодження з відділом архітектури і пам’ятників управління культури Севастопольської держадміністрації. Принаймні, така практика існувала у місті завжди. Всі разом зійшлися на думці, що варто провести "круглий стіл", запросивши на нього істориків, громадських діячів, краєзнавців та бізнесменів. Треба, щоб громадськість усвідомила політичні наслідки встановлення цієї скульптури. Хоч із журналістів на вищезгадане зібрання напросилася я одна, вже у вечірніх новинах місцевого державного телебачення з’явився відповідний сюжет. Цікавою була підводка до сюжету: "Ее давно уже нету в живых, но дела ее государственные и личные не забыты и в Лету не канули. Речь идет о Екатерине II, своенравной, но великой самодержице. Деятельность императрицы ее современниками оценивалась не иначе как во благо государства Российского... Установка памятника императрицы в южных городах Украины вызвала широкое обсуждение... Предлагаем два взгляда на одну проблему..." В кадрі знову ж таки з’являється наш, просто герой того дня, Микола Владзімірський зі своїм баченням проблеми (сюжет готувався заздалегідь), а його погляду у сюжеті опонують одразу дві гілки влади "в лицах": голови міськради Валерія Саратова, найревнішого прихильника пам’ятника, та першого заступника голови держадміністрації п. Казаріна, котрий вважає, що "...реализация этого проекта в Севастополе не повлечет за собой последствий, подобных Одессе и Симферополю", третім опонентом виявився наш місцевий Церетелі пан Чиж. Він був найкрасномовнішим, бо вже зліпив триметрову скульптуру й, напевне ж, чекає на грошову винагороду: "...Кому же еще памятники ставить, если не Екатерине?" - напівщиро дивувався майстер. Для підтримки провладної думки репортер ретельно відбирає ще з десяток перехожих городян зі схожою позицією. Отже, поглядів у сюжеті й справді два, зате співвідношення опитаних різнопоглядних респондентів - 1 до 10. (М. Владзімірський того дня мав би пишатися: його погляду на проблему, ретельно вичищеному репортером від оцінок моральності Катерини II, опонували обидві гілки влади міста з потужною групою підтримки). Соромно за сервільність журналіста, автора сюжету. Проте дивуватися нічому. Нову генерацію журналістів для Севастополя готує філія Московського державного університету ім. Ломоносова за російською програмою. За таку виваженість в освітянській політиці регіону треба скласти подяку знову ж таки українському політикуму й владі. І тут вже "круглими столами" не зарадити... Вся надія на отамана Мамчака і його курінь. м. Севастополь. Лідія СТЕПКО Севастополь завдяки збігу багатьох обставин (історія, географічне положення, клімат, інтелектуальний, промисловий, транспортний ресурс, розвинена інфраструктура, велика кількість визначних пам’яток, одна з найзахищеніших від штормів бухт у світі тощо) має вигідніші передумови для швидкого економічного розвитку, ніж Крим інавіть його Південне узбережжя. Проте незважаючи нанеодноразові спроби зробити економічний прорив, Севастополь нестав "чорноморським Сінгапуром". Упевнений, поки що не став... Інтелектуальний потенціал територіїПочинаючи з 1992 року севастопольські вчені й економісти, бізнесмени й чиновники, міські депутати робили спроби пришвидшити розвиток приморського міста: першими в Україні проектували ВЕЗ (вільні економічні зони) і технопарки, створювали інноваційні моделі управління територією, пропонували шляхи законодавчого врегулювання статусу Севастополя тощо. Відтоді робота практично не припинялася. І тепер ми маємо високий рівень так званого наукового та проектного освоєння території міста. У перекладі з наукової на повсякденну мову це означає, що практично всі соціально-економічні проблеми Севастополя: водо-, газо-, тепло- й електропостачання, каналізація, протизсувний захист, утилізація й переробка побутових відходів, збереження і використання в туристичних цілях пам’ятників історії, відновлення лісів, транспортне забезпечення жителів і гостей — досконало та скрупульозно вивчені, проаналізовані, багаторазово обговорені в управлінських структурах, прораховані варіанти й вартість їхнього вирішення. Незабаром ця особливість Севастополя (її ще називають інтелектуальним потенціалом території) буде затребувана неодноразово. Фактично це вже сталося: "Генеральний план розвитку Севастополя до 2025 року" і "Програма сталого соціально-економічного, екологічного й культурного розвитку Севастополя до 2015 року" — два основоположні документи, розроблені в міській адміністрації та прийняті депутатами міськради. Вони достатньо повно акумулювали в собі згадані вище напрацювання. На трьох китах непопливти?Більше двох століть Севастополь стояв на трьох китах: військово-морська служба, ремонт суден і океанічне рибальство. У межах цієї статті немає місця та й, за великим рахунком, необхідності для детального розгляду причин і аналізу наслідків для міста й городян процесів, що призвели до втрати значущості всіх трьох складових. Обмежуся констатацією очевидного: "відмирання" старих військових і промислових видів діяльності примусило севастопольців іти в підприємництво, малий бізнес, бурхливо розвивати сферу послуг, туристичну галузь... У результаті останніми роками місто переживає бум будівництва житла й об’єктів торговельного та офісного призначення. Приладобудування, що давало роботу й пристойну зарплату тисячам севастопольців, із розвалом СРСР перестало бути затребуваним — не стало оборонних замовлень. Втрата більшої частини тоннажу риболовецького флоту в масштабах України виключила нашу країну з числа серйозних гравців на цьому сегменті світового ринку. Отже, для суднобудівельної та судноремонтної галузей Севастополя ближньо- й середньострокова перспектива теж мало оптимістична. Деякого оптимізму додає наша виноробна галузь, яка, подолавши виклик нового часу, не тільки вижила, а й зміцніла останніми роками. Так, за даними статистики, виноробство в міському господарстві не грає головної ролі. Але реальна вартість агрофірми "Золота Балка" чи Інкерманського заводу марочних вин вимірюється не тоннами вирощеного винограду чи тисячами пляшок реалізованого вина. Вона в іншому — в складовій бренду Севастополя. Вихід із складної економічної ситуації є. Він полягає у створенні гарних умов для відвідуючих наше місто гостей, зокрема в будівництві нових транспортних комунікацій і реконструкції доріг. Ми здали в експлуатацію розв’язку на 10-му кілометрі Балаклавського шосе. На черзі будівництво тунелю, який зв’яже центр міста з одним зі "спальних" районів і тим самим розвантажить від автотранспорту перевантажені магістралі. У стадії проектування — міст через Севастопольську бухту. В Держбюджеті України на 2008-й рік заплановано виділити нашому місту понад 60 млн. грн. на модернізацію транспортної мережі. Перспективи "питання-2017"Протягом десяти наступних років Севастополь житиме з повсякденною присутністю в думках і справах "питання-2017". Ми маємо розуміти, що пов’язані з виведенням (або продовженням термінів перебування) Чорноморського флоту Російської Федерації в Севастополі політичні й економічні процеси — за будь-якого з можливих варіантів розвитку — матимуть наслідки для економіки й населення міста. Звичайно ж, Севастополь може бачити свою перспективу, виходячи з інтенсифікації найближчими роками робіт із розвідки та розробки на шельфі Чорного моря запасів природного газу й нафти. Цей багатомільярдний проект відкриває перспективи перед севастопольською наукою, промисловістю та морським транспортом. Вдале географічне місце розташування Севастополя (практично в центрі Чорного моря) і матеріально-технічна база учбових закладів дозволяють йому в майбутньому стати центром базування й підготовки кадрів для забезпечення екологічної, технологічної та фізичної (антитерористичної) безпеки як об’єктів газо- й нафтовидобування, так і трубопроводів, що проходять по морському дну, — експлуатованих сьогодні й запланованих до будівництва в найближчому майбутньому. Я впевнений, що стратегія перспективного розвитку нашого міста — це не товста тека з цифрами, розрахунками, таблицями. Це чітке усвідомлення всіма нової історичної ролі Севастополя в країні, в Чорноморському регіоні й у світі, що швидко змінюється. Місія для міста — те саме, що національна ідея для країни. Сергій КУНІЦИН, ДО ЗМІСТУПодії. Трагедії. Надзвичайні ситуації. Кримінал.В Черном море танкер с мазутом развалился на части Из-за непогоды в Крыму потерпели бедствие три корабля. Возможна экологическая катастрофа. Прошлой ночью, около 3.30, в Керченском проливе (недалеко от косы Тузла) потерпел крушение российский танкер "Волгонефть-139", загруженный мазутом. Судно перевозило 4 тысячи тонн вещества. Из них 1000 оказалась в воде. По предварительной информации, авария случилась из-за сильного шторма (скорость ветра превышала 30 метров в секунду, а высота волн у берегов Крыма вчера доходила до 5 метров!). Судно, перевозившее мазут, буквально раскололось на две части. Кормовую часть унесло в море. На ней находились 13 человек из команды корабля. - Из-за погодных условий спасатели не могли приблизиться к дрейфующему обломку, – сообщили "Комсомолке" в пресс-службе Крымского МЧС. - К счастью, никто из моряков не пострадал. К ним на помощь послали несколько кораблей и спасательные вертолеты... (На время подготовки номера в печать судьба моряков была еще неизвестна.) Ненастье также помешало устранить экологические последствия аварии. Тысяча тонн мазута разлилась как раз на морской границе Украины и России. Нефтепродукты загрязнили часть украинских вод. Чтобы ликвидировать последствия аварии, а также спасти российских моряков, в воскресенье во всех портах Украины была объявлена повышенная готовность. В тот же день из-за шторма, который специалисты оценили в 7 баллов, пострадали и другие корабли. Так, в районе Судака село на мель судно "Вера Волошина", которое перевозило сельхозтехнику из Румынии в Новороссийск. 18 членов экипажа пришлось эвакуировать на берег. А в порту "Кавказ", недалеко от места крушения танкера с мазутом, затонул сухогруз "Вольногорск". Он перевозил две тысячи тонн серы. Девяти членам команды удалось эвакуироваться с судна на спасательном плоту. ...А В ЭТО ВРЕМЯЮБК сносит ветром! Воскресная стихия показала себя не только на море. Сильнейший дождь и ветер обрушились на населенные пункты полуострова. Сотни поваленных деревьев и бигбордов, оборванные линии электропередач и отсутствие телефонной связи - таковы последствия ненастья. По всей территории Крыма проблемы с движением транспорта. В частности, в Симферополе остановилось движение троллейбусов после того, как на один из них рухнул тополь. По данным МЧС, пострадавших на 15.00 вчерашнего дня не было. Алексей ГВОЗДИК Сокрушительный удар стихии Все безрадостные прогнозы гидрометеоцентров оправдались в ночь на минувшее воскресенье: в Крыму начался ураган, какого местные жители не видели уже многие годы. Шквальный ветер, скорость которого достигала 33-35 метров в секунду, с корнем выворачивал деревья и рекламные щиты, с крыш домов летели куски шифера, в окнах разбивались стёкла... Во многих населённых пунктах полуострова вырубилось электричество и была прекращена подача воды. Шторм на Чёрном море достиг отметки в шесть-семь баллов, появились сообщения о терпящих бедствие судах... В Крым в срочном порядке прибыл министр Украины по вопросам чрезвычайных ситуаций Нестор Шуфрич. И недаром, поскольку ситуация и впрямь становилась чрезвычайной. "Корабли без капитанов"...11 ноября, 3.55. В Керченском проливе волны высотой в пять метров разломили пополам танкер "Волганефть-139", который находился на якорной стоянке у порта "Кавказ". В результате носовая часть танкера осталась стоять на якоре, а кормовую часть с тринадцатью членами экипажа отнесло на мель. В море вылилось около тысячи двухсот тонн нефти. 8.40. В Керченском проливе затонул российский сухогруз "Вольногорск" с двумя тысячами тонн серы на борту. 9.58. В бухте Капсель (Судак) стихия вынесла на мель украинский сухогруз "Вера Волошина", на борту которого находилось девятнадцать человек. 11.00. В Керченском проливе затонуло российское сухогрузное судно "Нахичевань" с двумя тысячами тонн серы на борту. 11.05. В районе Казачьей бухты (Севастополь) перевернулся сухогруз "Хаш-Измаил", перевозивший металлолом из Мариуполя в Сирию. В этот же день потерпел крушение российский сухогруз "Ковель" с грузом серы на борту. Экипаж был своевременно эвакуирован с судна, на вчерашнее утро судно находилось в полузатопленном состоянии и продолжало погружаться. Кроме того, на мель вблизи Тузлы сели две баржи, перевозившие нефтепродукты, а в районе бухты Узкая (посёлок Черноморское) в пятнадцати-двадцати метрах от берега сел на мель российский буксир "МБ 1224". Всего же в зону поражения штормом попало семь российских кораблей различных спецификаций, из которых три судна с разными степенями повреждений доставлены в российские порты. По данным крымского управления МЧС, спасти удалось сорок три человека, ещё двадцать считаются без вести пропавшими, из них пять - с судна "Нахичевань" и пятнадцать членов экипажа "Хаш-Измаил". На дамбе у российской стороны были обнаружены тела трёх моряков со стремительно затонувшей "Нахичевани" - эту информацию подтвердили представители России, принимавшие участие в заседании государственной комиссии по техногенной безопасности в Керчи. Как сообщил Нестор Шуфрич, две первоочередные задачи МЧС - это поиск пропавших людей (розыскные работы будут вести до четверга) и сбор загрязняющих веществ с поверхности моря и острова Тузла. Сложившаяся экологическая ситуация весьма критическая: вчера в Керченском проливе наблюдалось два "языка" нефтепродуктов длиной два километра и шириной двести метров. Однако особую тревогу вызывают затонувшие суда с грузом серы на борту - не исключено, что сера вывалилась из трюмов и распространилась по дну. Президент российского Зелёного Креста, академик Сергей Барановский отметил, что "масштабы возможного экологического вреда зависят от оперативности действий МЧС и спасательных служб, но в любом случае это очень серьёзная экологическая катастрофа". Беды на сушеУвы, без жертв не обошлось: из-за урагана в посёлке Приморском погиб 57-летний мужчина. Он был придавлен металлическими воротами, которые пытался уберечь от падения при помощи подпорки. Ещё один человек погиб в Севастополе: его придавило упавшее дерево. Информации о других пострадавших пока нет, но ураганный ветер и без того наломал немало дров в прямом и переносном смысле на территории полуострова. Практически во всех регионах Крыма зафиксированы обрывы линий электропередачи, порывы газопроводов, повреждены кровли и стёкла жилых домов, повалено множество бигбордов. По информации пресс-службы ГУ МЧС Украины в Крыму, в Первомайском районе обесточены все населённые пункты, в Красногвардейском районе - более девяноста процентов. В Саках девять улиц завалены деревьями, а пять населённых пунктов в районе остались без газа. В Алуште рекламный щит упал на автомобиль, из-за чего пострадал водитель, ветер повалил свыше пятидесяти деревьев. В Ялте повреждены крыши восьми жилых домов. Многие евпаторийцы до сих пор остаются без воды. Всего же, по данным "Крымэнерго", за время урагана было полностью обесточено двести семнадцать населённых пунктов, частично - пятьдесят два, без электричества остались около двух тысяч трансформаторных подстанций. Ущерб, который стихия нанесла столице Крыма, оценён городскими властями в пятнадцать с половиной миллионов гривен, однако мэр Симферополя Геннадий Бабенко уверен, что после получения всей информации эта сумма станет ещё больше. И не мудрено: в городе останавливалась работа в тридцати котельных, временно прекращали работу четыре гидроузла и одиннадцать насосных станций, произошло сто сорок три обрыва проводов, четырнадцать порывов газопроводов, двадцать четыре порыва линий электроосвещения, повалено свыше пятисот деревьев (не считая парковых зон). Кроме того, большую часть дня в городе работал только один троллейбусный маршрут из одиннадцати существующих. Один троллейбус был повреждён упавшим деревом. Точное количество повреждённых кровель и стёкол в городских зданиях до сих пор не подсчитано. "Такого в Симферополе не случалось уже около пятидесяти лет", - говорят чиновники. Однако, несмотря ни на что, Геннадий Бабенко гордится тем, как оперативно в критической ситуации сработали городские службы. Именно благодаря их усилиям, говорит он, в городе было восстановлено движение транспорта, дороги освобождены от упавших веток и деревьев, обеспечена нормальная работа школ, детских садов и больниц. Так, вход в один из симферопольских роддомов перекрыло упавшее дерево диаметром полтора метра, и бригаде в срочном порядке пришлось распиливать его на куски. Проблемы с электричеством в родильных домах тоже были решены очень быстро, поэтому ни мамы, ни новорождённые малыши не пострадали. Восстановить повреждения в домах Симферополя городские власти надеются в течение одной-двух недель. Будут закуплены стекло, шифер, рубероид, битум, в ход пойдут материалы из городского резервного запаса и резерва Совета министров. Кроме того, средства на возмещение ущерба будут выделены из городского и районных бюджетов, однако руководство Симферополя надеется на помощь государства и поддержку спонсоров. По состоянию на вчерашний день, штормовое предупреждение оставалось в силе на всей территории автономии. А что ждёт нас завтра - увидим. Диана СКЛЯРЕНКО "Нам сказали не обращать внимания на шторм..." Из-за стихии 3 матроса погибли, 20 пропали без вести. Кубанские спасатели уже окрестили минувшее воскресенье "черным". Ветер достигал 35 метров в секунду, шестиметровые волны швыряли махины, как щепки. Бухт, где могли переждать непогоду крупнотоннажные суда, здесь не так много. Под воду ушли четыре судна. Танкер "Волгонефть-139" разломился пополам. С теми, кому чудом удалось спастись, мы встретились в больнице поселка Тамань, в 60 км от места происшествия. За последние сутки сюда привезли 32 пострадавших. О происшедшем в ночь на 11 ноября вспоминают с ужасом. - Я всего год назад окончил морскую академию, - рассказывает Илья ЗАХАРОВ, электромеханик танкера "Волгонефть-139". - Таких штормов еще не видел. На самой высокой волне наш корабль разломило пополам. Оказывается, штормовое предупреждение на все корабли, пришвартованные на Азово-Черноморском побережье, было передано еще в субботу, 10 ноября, но... - Руководство сказало не обращать внимания на сообщение, - вспоминает моторист судна "Ковель" Сергей БАРИНОВ. - Работали в обычном режиме. Но уже в четыре утра в воскресенье поднялись такие огромные волны, что на палубе невозможно было находиться. Наше судно врезалось в затонувший "Вольногорск". Только после этого начальство передало сигнал бедствия на берег. Нам сказали готовиться к срочной эвакуации. Все это время мы молились о спасении. Я надел два нательных креста. Может, благодаря им мы остались живы... Моряки "Вольногорска" до последних минут не покидали судно. Закрывали отсеки, чтобы спасти груз. На борту было 2,1 тысячи тонн серы. Только когда корабль начало кренить, стало ясно, что он вот-вот утонет. - У нас были шлюпка и крытый плот, - рассказывает спасенный моторист "Вольногорска" Алексей ГОЛОВАЧЕВ. - Вся команда из восьми человек пересела на плот, два часа мы болтались в море, пока нас не прибило к берегу... В 9 часов 25 минут сигнал бедствия поступил с мыса Херсонес (Севастополь). Через несколько часов дежурные сотрудники Южного центра радиотехнических наблюдений при Национальном космическом агентстве Украины обнаружили на берегу двух промокших мужчин, которые оказались моряками-сирийцами. Их судно затонуло в районе Херсонесского маяка, и до берега добралось только двое потерпевших крушение. Сухогруз "Хач-Измаил" шел в Сирию с грузом металла. Судьба остальных 15 членов экипажа неизвестна. Через полчаса украинское судно "Вера Волошина" с грузом сельхозтехники пыталось укрыться в бухте Капсель (Судак). Капитан принял решение выбросить корабль на берег. Судно раскололось, жертв среди экипажа нет. ЧТО ГОВОРЯТ В МИНТРАНСЕ РФ "За это ЧП мы спросим с капитанов и судовладельцев" - Это стопроцентно, что информация о погоде, о грядущем шторме передавалась на корабли, - сообщили "КП" источники в Министерстве транспорта России. - Ее знали и капитаны, и их начальство. Но как им поступать в такой ситуации - решают сами капитаны и судовладельцы. Так что в ходе расследования будем с них со всех спрашивать. Но пока не проведены все опросы, трудно предположить, какие решения они принимали в такой критической ситуации и чем руководствовались. Сейчас из министерства мы отправили специалистов в Анапу, которые будут проводить расследование. ПОСЛЕДНИЙ ЗВОНОК "Пароход тонет. Пытаемся спастись на плотах" За несколько минут до того, как сухогруз "Нахичевань" пошел ко дну, его капитан Николай Тищенко успел позвонить жене Квартира, где живет семья Тищенко, на окраине городка Аксая, что в Ростовской области, больше похожа на зал ожидания. Тишина почти гробовая. Звук на экране телевизора прибавляют только тогда, когда начинаются "Новости". Пульт - в руках сына Тищенко, Руслана. - Муж в воскресенье успел дважды позвонить, - говорит жена капитана Светлана ТИЩЕНКО. - Сначала в десять, потом в одиннадцать утра. Первый раз сказал, что на море сильная болтанка. Мол, экипаж делает все, чтобы спасти судно. Второй звонок был за несколько минут то того, как шансов на спасение не стало. - Все, мамусь, пароходу п...ц, тонет. Мы пытаемся сесть на плоты... После этих слов связь с Николаем оборвалась. Говорят, чуть позже в семье старпома Эдуарда Басырова тоже звонил телефон. Но, кроме шума волн и треска, никто ничего не расслышал. До пенсии 47-летнему Тищенко оставалось всего два года... МНЕНИЕ ЭКОЛОГА Крым может перестать быть курортом Виктор ТАРАСЕНКО, председатель Крымской республиканской ассоциации "Экология и мир": - Пока не утихнет шторм, мы не можем оценить масштабы катастрофы, величину пятна из нефтепродуктов. Но то, что это серьезное бедствие для Крыма, уже заявили международные экологические организации, в том числе и "Гринпис", призвав правительства России и Украины вместе принять все меры для очищения акватории. С нефтепродуктами легче бороться, пока они находятся на поверхности воды, есть технологии их сбора. Когда нефть оседает на дно - это угроза всей морской флоре и фауне, морским птицам. Рыба будет гибнуть от недостатка кислорода, птицы, испачкавшись в нефти, не смогут взлететь и тоже не выживут. А те участки побережья, где нефть выбросит на берет, на несколько лет можно будет исключить из списка курортов. ...А В ЭТО ВРЕМЯ Идет второй ураган Украинский министр по чрезвычайным ситуациям Нестор Шуфрич прибыл в Керчь в воскресенье, 11 ноября, чтобы руководить спасательными операциями, и остается там и сейчас. Когда готовилась эта заметка, он проводил совещание, где местные спасатели решали, сколько судов продолжат искать пропавших без вести и когда сможет начаться операция по сбору нефти и мазута, вылившихся в море. В Керчи есть 3 нефтемусоросборщика, еще один такой транспорт должен начать работу со стороны России. Крымские экологи уже заявили, что если нефтепродукты не будут собраны в течение ближайших дней, то весь район Керченского пролива можно объявлять зоной экологического бедствия. Между тем керченские врачи сообщили, что трое спасенных членов экипажа "Нахичевани" вне опасности: у молодых людей было сильное переохлаждение, в ближайшие дни их уже могут выписать. Сейчас в Керчи снова портится погода, поднимается сильный ветер, не исключено, что шторм разыграется снова. Наталья ДРЕМОВА У Криму падали дерева...Такого буревію, що пронісся півостровом минулої неділі, навіть старожили не пригадують. Пориви вітру з дощем, інколи впереміжку з снігом, сягали 25—32 метрів на секунду. Цього стихії було достатньо, щоб із легкістю викорчовувати навіть міцні дерева (приміром, біля багатоповерхівки автора цих рядків у Сімферополі впали три тополі і волоський горіх), здувати з будинків масивну штукатурку і легко розправлятись із тим, що своїми габаритами створювало ефект парусності: рекламними щитами, навісами, "козирками" дахів тощо. Падаючи, вони трощили вітрини, обривали контактні тролейбусні лінії, мережі електропередач. Через це, за інформацією ВАТ "Крименерго", було знеструмлено 217 населених пунктів, 1771 трансформаторну підстанцію. Ще п’ять населених пунктів залишились без "блакитного" палива. Тож аварійно–рятувальним і ремонтних бригадам МНС, "Кримгазу", "Крименерго" і дорожнім службам роботи вистачає й досі. На жаль, як передає прес–служба МНС, не обійшлося без людських жертв: у селищі Приморське, неподалік Феодосії, 57–річного чоловіка смертельно травмували металеві гаражні ворота, які під час вітру він намагався чимось підперти. ...і тонули корабліІ все ж найбільше лиха негода накоїла на морі, зокрема у Керченській протоці, де розгулявся шквальний вітер швидкістю до 40 метрів за секунду (фахівці кажуть, що його цілком можна порівняти з руйнівним ураганом "Катріна"). Вітрюган здіймав хвилю на 4—5 метрів заввишки. Пінна "горловина" між двома морями у той момент перетворилася на справжню пастку для російських суден. А все тому, що екіпажі, за визнанням самих же краснодарських еменесників, банально знехтували завчасно розісланим штормовим попередженням. І тепер це одвічне російське "авось" доведеться розхльобувати рятувальникам двох держав. Тепер украй важливо виявити і доправити на берег ще п’ятьох моряків суховантажного судна "Нахічевань" (російські рятувальники вже знайшли тіла трьох загиблих). А також зробити все можливе, аби завадити осіданню на дно майже 1200 тонн мазуту, що вилився у протоку з навпіл розколотого танкера "Волганефть–139". При цьому носова частина судна залишалась на тій же якірній стоянці у порту "Кавказ", а кормова — з 13 членами екіпажу (всіх їх врятували) — дрейфує до української коси Тузла. Також до кримських берегів прямує і масна пляма. У тій же Керченській протоці затонули російські суховантажі "Вольногірськ", "Нахічевань" і "Ковель". Ще один танкер, "Волга–нєфть–123", унаслідок шторму отримав серйозну пробоїну, а на мілину неподалік Тузли сіли баржі "Діка" та "Деметра" і морський плавучий кран. Рятуйся, хто можеТим часом досі ще триває масштабна пошуково–рятувальна операція, як розповів "УМ" по телефону начальник Центру пропаганди управління МНС у Севастополі Валерій Стрілець, в Козачій бухті поблизу міста моряків. Тут, приблизно за 800—900 метрів від берега, у злощасну неділю, коли лютував шторм у 7—8 балів, під час маневру хвиля накрила грузинський суховантаж "Хадж–Ізмаїл", що з металобрухтом на борту прямував із Маріуполя до Сирії. Із 17 осіб команди врятувались допоки двоє, 25–річний і 19–річний громадяни Сирії. Нині вони з діагнозом переохолодження перебувають у Севастопольській лікарні. Доля решти їхніх колег, за попередніми даними, тринадцяти сирійців, єгиптянина і суданця, залишається невідомою. За словами Валерія Стрільця, на березі вдалося знайти лише весла, лампи, рятувальні круги та інші фрагменти плавзасобів. Коли писалися ці рядки, близько сотні місцевих рятувальників, міліціонерів і прикордонників обстежували берегову лінію бухти. У відкритому морі ж працює рятувальне судно "Сапфір". Більше пощастило всім 19 членам команди українського суховантажного судна "Віра Волошина" (порт приписки — Маріуполь) — їх зняли з борту неушкодженими. Штормом "Віру Волошину" викинуло на берег у районі бухти Капсель поблизу Судака, в результаті чого судно розкололось і частину вантажу — румунської сільськогосподарської техніки (її транспортували до Новоросійська) — змило в море. Для порятунку моряків провели унікальну рятувальну операцію. Екіпаж судна знімали з корабля гірничорятувальники, які натягнули спеціальні троси, за допомогою яких і евакуювали людей. Мазут уб’є тисячі водоплавних птахівЕкологи кажуть, що розлив 1200 кубометрів мазуту матиме катастрофічні наслідки для усього живого на узбережжі Азовського моря. Як розповів "УМ" директор Київського еколого–культурного центру Володимир Борейко, перший удар приймуть на себе водоплавні птахи. Адже зараз на узбережжі Чорного та Азовського морів можна побачити силу–силенну лебедів, диких гусей, качок, куликів. Птахи, які залишили межі Росії, Фінляндії, Білорусі, зупинилися відпочити перед довгим шляхом до країн Африки. А прийнявши мазутну "ванну", пернаті практично підписують собі смертний вирок. "Замастивши пух та пір’я масною речовиною, ані гуси, ані качки не зможуть плавати, пірнати, літати, — говорить Володимир Борейко. — У птахів порушиться природна терморегуляція, і вони помруть від переохолодження. Жахлива картина, я сам колись таке бачив... Але найгірше те, що їх ніхто не буде рятувати! У нас, на відміну від Канади чи США, немає ні спеціальних загонів для допомоги пернатим жертвам, ні відповідної методики". Другий удар мазутної плями приймуть на себе морські ссавці, зокрема дельфін–азовка, занесений до Червоної книги України. Азовка плаває близько до поверхні, тому обов’язково вимаститься в мазуті. А цих тварин і так залишилося не більш як півтори тисячі... Окрім того, мазутна пляма зачепить риб. У першу чергу постраждають чотири види осетрових, які ще залишилися в Азовському морі. Адже білуга, російський осетр, атлантичний осетр і стерлядь, як зауважує пан Борейко, особливо чутливі до нафтових речовин. Через сильний шторм фахівцям досі не вдалося абсорбувати велетенську масну пляму. Мазут розбризкується на маленькі плями, покриває все більшу площу й прибивається до берега. У такому "розмазаному" вигляді нафтопродукт буде дуже важко знайти й зібрати. А це позначиться і на здоров’ї тварин, і на курортній привабливості узбережжя. А от затонула сірка (за різними даними — від 4 до 6 тисяч тонн), на відміну від мазутної плями, не становить особливої загрози для нашої екології. За словами пана Борейка, по–перше, вантаж досі залишається у контейнерах (принаймні повідомлень про розгерметизацію від МНС не надходило). А по–друге, сірка через свою інертність не буде активно взаємодіяти з водою чи іншими речовинами. Керченська протока, в якій зазнали аварії судна "Вольногорськ", "Ковель" і "Нахічевань", не надто глибока, тож "пекельний" вантаж невдовзі можна буде підняти без особливої шкоди для довкілля. Що робить владаПрезидент Віктор Ющенко звернувся до Прем’єр–міністра Віктора Януковича створити негайно оперативний штаб для координації заходів із ліквідації аварій в Азовському та Чорному морях. До Криму відбув міністр із питань надзвичайних ситуацій Нестор Шуфрич, а також негайно повернувся із закордонного відрядження міністр транспорту Микола Рудьковський. Сам Янукович учора ініціював створення міжурядової українсько–російської робочої групи для вивчення наслідків стихійного лиха та напрацювання заходів для боротьби з ним. Для ліквідації наслідків стихії уряд уже виділив 15 мільйонів гривень. Додаткові кошти будуть виділені після визначення остаточної шкоди, яку можна буде з’ясувати через день–два. Допомогу Україні згодна надати і Єврокомісія, заявила в Брюсселі її представник Барбара Хелфферіх. "Ми повинні мати список, що конкретно потрібно: допомога експертів, обладнання для збирання розливів нафти, вертольоти тощо", — сказала пані Хелфферіх. Стихія в цифрах* 4 людей загинуло в результаті стихії (один чоловік у Криму, двоє у Донецькій області — тут водія і пасажирку легковика вбило поваленим на авто деревом, а на Запоріжжі 25–річного хлопця вбило зірваним з даху залізним листом). * 23 особи вважаються зниклими безвісти. *2360 населених пунктів було знеструмлено в Україні під час розгулу стихії ( найбільше в Миколаївській, Херсонській, Дніпропетровській, Запорізькій областях та в Криму). *У 15,6 мільйона гривень оцінює Сімферополь збитки, завдані недільною стихією. * 12 кілометрів Керченської протоки забруднено нафтою. Василь ДРАГОЛЮК, Наталя РОТАЙ Злий циклон Два дні над півднем України лютував південно-західний вітер, швидкість якого над Кримом, наприклад, сягнула 30—40 метрів на секунду, а над морем — до 50 метрів. Він угамувався тільки під вечір у неділю. Хвилі заввишки до 6 метрів билися об кримське узбережжя, яке виходить далеко на середину Чорного моря, від Чорноморського і Севастополя до Феодосії та Керчі. З ночі на понеділок на Азовському і Чорному морях розпочалися рятувальні роботи. У Крим прилетів міністр із надзвичайних ситуацій України Нестір Шуфрич, який координує роботи української служби з російськими рятівниками. У суботу і неділю неглибока, але бурхлива Керченська протока стала справжньою пасткою для суден. Сигнали лиха кораблі подавали і з українського, і з російського боку протоки. У неділю фахівці вже оголосили про загрозу екологічної катастрофи. Першим о 4 й годині 55 хвилин11 листопада забруднив акваторію танкер "Волганефть-139", який стояв на якорі на рейді протоки з вантажем мазуту і розламався навпіл. З нього у протоку вилилося 2 тисячі тонн мазуту. Ніс корабля залишився на якорі, але екіпажу вдалося перебратися на корму, яка стала дрейфувати в морі. Людей підібрали тільки о 14 й годині. У понеділок рятівникинамагалися локалізувати величезну пляму і запобігти екологічній катастрофі, однак у перший же день були виявлені мертві птахи, які потрапили в мазутну пляму. Далі кораблі тонули один за одним. О 10 й годині 25 хвилин пішовпід воду суховантаж "Вольногорськ", на борту якого перебувало 2436 тонн сірки. Через годину — суховантаж "Нахічевань" з 2 тисячами тонн сірки. 11 чоловік його екіпажу знесло у море. Буксиром "Нептунія" Керченського порту врятовано троє членів екіпажу, доля восьми залишається невідомою. Пошуки продовжуються. У воду потрапили десятки тисяч тонн мазуту та сірки. Їх відносить течією у бік Криму. — Питання про те, що призвело до загибелі цих суден під час шторму, незважаючи на те, що було штормове попередження, залишається відкритим, — сказав "Дню" заступник міністра промислової політики, транспорту, зв'язку і ТЕК Криму Микола Черевков. — Перший чинник — звичайно, дуже сильний шторм. Я сам керчанин, але у нас такого сильного шторму ніхто вже пам'ятає — хвилі піднімалися до 6 метрів! Можна сказати, що це найсильніший шторм за останні 100 років. Однак за своїми характеристиками сучасні судна повинні витримувати такий шторм. За звичаями, порти після штормового попередження просто виганяють судна в море, оскільки біля причалу судна стояти не можуть, вони б'ються об пірс, один об одного. У наших портах залишилося декілька буксирчиків — так їх побило зовсім. Порятунок один: вийти у відкрите море, а там пощастило — значить, вижив, не пощастило — потонув. Інша справа, яку тактику і який напрямок стояння щодо хвилі вибере капітан. Чи зможе він боротися з хвилею, чи ні — від цього також залежить багато що. І велике зло полягає в тому, що багато хто зараз економить, судна ремонтують неякісно, заправляють паливом не повністю, моряків набирають іноді некваліфікованих, — звідси всі трагедії. До полудня неділі надійшло повідомлення, що у протоці зірвало з якоря баржу "Деметра" з 3 тисячами тонн мазуту. Її несло до коси Тузла. Недалеко від неї сіли на мілину два судна під грузинським і турецьким прапорами. У районі Севастополя затонув корабель — "Хаш-Ізмаїл" під грузинським прапором, який перевозив вантаж металобрухту. Загинули двоє чоловік із екіпажу, ще один пропав безвісти. В українських водах затонув суховантаж "Ковель", 11 чоловік екіпажу вдалося врятувати. Вздовж узбережжя Криму постійно курсують кримські баржі та буксири, які намагаються врятувати тих, хто зазнав лиха. Час від часу надходять повідомлення про те, що і буксири потерпають від лиха. Із 19 членів екіпажу судна "Віра Волошина", яке під прапором Російської Федерації перевозить сільськогосподарську техніку з Румунії й постраждало від лиха в районі мису Меганом під Судаком, рятівниками МНС на берег евакуювали 15 чоловік. Інші члени екіпажу проводять аварійні роботи з герметизації тріщини і недопущення викиду горючого. Лише протягом двох днів, за даними МНС, у Чорному й Азовському морях потонуло понад 5 судів, загинуло понад 10 чоловік, врятовано 65 чоловік, доля декількох десятків людей поки що невідома. У Севастопольському торговельному порту та Керченському морському координаційному аварійно-рятівному центрі створено штаби з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. У МНС України в цілодобовому режимі працює оперативна група. Налагоджено взаємодію з рятувальними службами Мінтрансзв'язку, Держмитниці, МВС, а також із відповідними службами Російської Федерації та Республіки Грузія. Проте у понеділок до полудня у Криму було знов оголошено штормове попередження. У зв'язку з рясними опадами МНС попереджає, що на ріках Криму можна чекати підвищення рівня води на 0,3— 1 метр вище за звичайні відмітки. Буревій багато лиха завдав і на суходолі. У Криму були пошкоджені всі три електромережі, що передають струм із материка на півострів. Загалом, за даними енергетиків, 11 листопада та вночі 12 листопада внаслідок ускладнення погодних умов і через спрацювання автоматики захисту мереж електропередач у Криму і 16 областях було знеструмлено 2 тисячі 360 населених пунктів. КОМЕНТАРI Ігор ТЕНЮХ, віце-адмірал: "Командири кораблів продемонстрували високу морську виучку та мужність..." Як повідомили "Дню" у прес-центрі ВМС України, під час небувалого шторму, який розігрався наразі в Азовському та Чорному морях, командири українських кораблів показали високу морську виучку й мужність, і протягом природного стихійного лиха вели боротьбу за живучість кораблів у бухтах Севастополя. Командуючий Військово-Морськими силами України, віце-адмірал Ігор Тенюх особисто очолив групу з реагування на надзвичайну ситуацію техногенного та природного характеру. Шторм у Чорному морі, який за силою вітру (36 метрів на секунду) можна порівняти з ураганом "Катрін", створив надзвичайну ситуацію для моряків. Екіпажі змушені були протистояти стихії на якорях у Севастопольській бухті, — повідомляє прес-центр ВМС України. — Про те, що до району Чорного моря наближається дуже могутній циклон, Військово- Морські сили знали і готувалися, — повідомив віце-адмірал Ігор Тенюх. — Ще 10 листопада на флоті було оголошено штормову готовність № 1 — для стоянки кораблів у надзвичайних умовах, а 11 листопада перевірено стоянку кораблів, заведені додаткові швартові на бочки, всі члени екіпажів повернулися на місця служби. Були виставлені буксири для того, щоб стримувати кораблі, які мають велику парусність. Першими прийняли на себе удар стихії великий десантний корабель "Костянтин Ольшанський", кораблі управління "Донбас" і "Славутич", а також корвет "Вінниця". Моряки, незважаючи на складну природну ситуацію, цю негоду витримали. Дії командирів кораблів були грамотними й упевненими. Злагоджено взаємодіяли Командний центр флоту, Центр морських операцій і Центр пошукових та аварійно-рятівних робіт флоту. — Хочу висловити вдячність начальнику Севастопольського морського порту Сергію Тараканову за надану допомогу флоту у надзвичайній ситуації, — сказав командуючий Військово- Морськими силами України, віце-адмірал Ігор Тенюх. — У свою чергу, військові моряки надавали допомогу з пошуку членів екіпажу суховантажного судна "Хач-Ізмаїл", який потерпів аварію в районі Херсонеського маяка, неподалік від Севастополя. В районі Керченської протоки морські піхотинці окремої бригади берегової оборони українського флоту вже кілька днів ведуть пошуки членів екіпажів потерпілих судів, вони допомагають місцевим органам влади у ліквідації наслідків стихійного лиха. Тетяна ТИМОЧКО: "В Чорному морі загине більша частина риби" Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко назвала прецедент у Керченській затоці "серйозною екологічною катастрофою, яка викличе значне забруднення флори, фауни, водних акваторій". Навіть якщо вдасться зібрати значну частину забруднюючих речовин, у Чорному морі загине більша частина риби, вважає Т. Тимочко, за її словами, "важко відповісти на запитання: коли ж тут можна буде купатися". Як заявив Інтерфаксу керівник токсичної програми "Грінпіс" Росії Олексій Кисельов, "тисяча тонн нафти — це величезна цифра". "Якщо пригадати події двотижневої давності — аварію нафтової баржі на Ладожському озері — то там витекли 10 тонн і шлейф йшов на 7,5 км. А тут мазуту виплеснулося в 100 разів більше", — зазначив він. За його словами, ситуація погіршується тим, що в цей час мазут, що розлився внаслідок аварії, не можуть почати прибирати, бо на морі розігрався шторм. Керівник громадської групи ЕКО-захист Володимир Сливяк вважає: "Це крупномасштабна екологічна катастрофа. Це забруднення доведеться прибирати дуже довго, але навіть через рік, а може й довше, наслідки цього забруднення будуть дуже відчутні", — розповів В. Сливяк. Крім того, В. Сливяк заявив, що не можна говорити про поліпшення екологічної ситуації, якщо мазут, що вважається вірогідним при такій погоді, грудками опустився на морське дно. "Тут немає принципової різниці, оскільки ця токсична речовина, хоч де вона знаходиться, виділятиме свої отрути. А якщо воно знаходитиметься ще й на дні, то його не буде видно, і по суті, — неможливо зібрати", — повідомив він. У свою чергу директор проекту з природоохоронної політики російського відділення Світового фонду дикої природи Євген Шварц заявив, що "ризики екологічної катастрофи дійсно дуже великі". Він зазначив, що Керченська затока є мілководною, і розлив великої кількості нафтопродуктів може небезпечно вплинути не тільки на затоку, але й на берегову лінію. "У принципі нафта й мазут розповсюджуються по воді тонкою плівкою і їх можна зібрати. Але в цьому випадку заважає шторм", — розповів Є. Шварц. Лідер "зеленої" фракції партії "Яблуко", російський еколог Олексій Яблоков заявив Інтерфаксу: "По суті сталося те, про що екологи говорили вже давно. Не можна нафтопродукти перевозити в таких танкерах — це повинні бути інші судна, з подвійною системою корпусів і іншими пристроями, які могли б забезпечувати безпеку перевезення". Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь Уночі 10 листопада на Кримському півострові стався буревій, який заподіяв багато біди. Поламані дерева, обірвані електричні дроти і навіть потоплені кораблі — все це далеко не повна картина стихійного лиха, про яке, до речі, ГУ МНС України в Криму попереджало мешканців автономії вчасно. О 4-й ранку 11 листопада у Керченській протоці в районі якірної стоянки на відстані 6 миль від берега навпіл розломився танкер "Волганафта-139"(порт прописки Ростов-на-Дону Російської Федерації). Носова частина танкера залишилася на якорі, а корма судна стала дрейфувати в район о. Тузла. З розломленого хвилями судна у море потрапило понад 1000 тонн нафти. Але 13 членам екіпажу вдалося врятуватися. Цього ж дня в районі бухти Капселі біля Судака високі хвилі винесли на мілину українське судно "Віра Волошина", на борту якого знаходилося 18 членів екіпажу. Судно везло з Румунії до Новоросійська сільськогосподарську техніку. Знову рятувальники прийшли на допомогу. І в цей же час, о 10-й ранку 11 листопада, у Керчі і районі 471-ї якірної стоянки затонуло суховантажне судно "Вільногірськ" із сіркою на борту (понад 2 тис. тонн). Екіпаж рятувався на плоту і був підібраний прикордонниками України. А біля острова Тузла через годину сіли на мілину зірвані з якірної стоянки у Керчі дві баржі, завантажені мазутом. *** Міністр МНС України Нестор Шуфрич, який прибув 11 листопада в Керч, розпорядився шукати членів екіпажів, потерпілих від шторму у Чорному та Азовському морях, навіть вночі. Найактивніша фаза пошукових робіт настала вранці, 12 листопада. Особливо трагічно склалася ситуація під Севастополем, де суховантажник "Хаш-Ізмаїл", що прямував під грузинським прапором із Маріуполя до Туапсе з вантажем металу, затонув під час заходу в-бухту в районі Херсонеського маяка. Із 17 членів екіпажу рятувальники доправили на берег тільки двох. Це були громадяни Сирії. їм оперативно надали медичну допомогу лікарі першої медичної лікарні Севастополя. У Керчі буксир "Іван Красносельський" зняв з пошкодженої кормової частини танкера "Волганафта" 13 членів екіпажу. 8 членів екіпажу суховантажного судна "Вільногірськ" врятувалися на плотах і зараз перебувають у лікарні м. Темрюк Краснодарського краю. Рятувальники зняли з борту українського судна "Віра-Волошина" 19 членів екіпажу. В ніч з 11 на 12 листопада в районі Керчі тривали пошукові роботи 12 членів екіпажу судна "Нахічевань". Всю неділю на Кримському півострові бушував буревій. Швидкість вітру сягала 32 метрів за секунду. На жаль, не обійшлося без жертв. За даними ГУ МНС України в Криму, у селищі Приморському під Феодосією загинув чоловік 1950 року народження-, на якого впали металеві ворота. Також главк МНС в автономії повідомляє про те, що вітром зірвано великі площі покрівель житлових будинків практично в усіх районах Криму. Олександр КУЛИК, Українська сторона досі не може з’ясувати, наскільки великої шкоди нашій екології завдав розлив нафтопродукту в Керченській протоці. З одного боку, вилив значний. За інформацією Головного управління МНС України в АР Крим, учора, починаючи з сьомої ранку, 62 співробітники МНС, прикордонної служби та Керченського порту збирали мазут, викинутий хвилею на узбережжя Тузли. З іншого боку, українська сторона поки не отримала точної інформації про забрудненість водної території — на заваді стоїть погода. Як розповів "УМ" заступник директора Інституту біології південних морів НАН України Олександр Болтов, шторм не дає науковцям вийти в море і з’ясувати, як катастрофа позначилася на морській флорі та фауні. Ситуація ускладнюється тим, що така погода, за даними синоптиків, протримається у Криму щонайменше декілька днів. Росіяни вже оголосили мазутну аварію в Керченській протоці екологічною катастрофою і порахували перших пернатих жертв цієї трагедії. Як розповів "УМ" директор Українського товариства охорони птахів (УТОП) Олег Дудкін, за інформацією, наданою його колегами з Росії, на узбережжі Краснодарського краю загинули тридцять тисяч водоплавних птахів. Приблизно стільки ж (якщо не більше) пернатих вимастилися в нафтопродукті. Прогнози орнітологів невтішні — кількість загиблих птахів найближчими днями буде зростати. В Україні ситуація краща. За словами Олега Дудкіна, для птахів Керченського півострова на сьогоднішній день немає жодної серйозної загрози. Представники кримського відділення УТОП обстежили біотериторії, критично важливі для збереження птахів. Ідеться про район колишнього військового полігону Багірова і район природного заповідника Апук. На жодній із цих територій люди не помітили мазутного забруднення чи вимащених птахів. А тим часом фахівці, які ліквідують наслідки аварій кораблів, планують встановити дамбу в Керченській протоці, щоб не пустити нафтову пляму в Азовське море. Як повідомляє УНІАН, про це розповіла керівник прес–служби Головного управління МНС Росії у Краснодарському краї Тетяна Кобзаренко. "Дамба буде встановлена між мисом Тузла на Таманському півострові Росії й українським островом Тузла, там же виставлять бонові загородження", — сказала Кобзаренко, уточнивши, що відстань між мисом і островом складає близько десяти кілометрів. Наталя РОТАЙ Ученые выясняют, грозит ли России и Украине экологическая катастрофа. Из разломанных штормом кораблей в Керченском проливе вылились тонны нефти и мазута. - Если пятно в ближайшее время не соберут, вода покроется тонкой нефтяной пленкой, - говорит Борис БЕЛЯЕВ, старший научный сотрудник Севастопольского института биологии южных морей. - Один литр накроет как минимум один квадратный метр воды. Самое скверное, что икра большинства черноморских рыб, например, кефали, развивается именно в верхних слоях моря. Ученых утешает лишь то, что у большинства черноморских рыб нерест весной. Случись подобный выброс в марте, он стал бы настоящей катастрофой. - В основном пострадали лысухи (их зимовки пролегают через Керченский пролив), а также большие бакланы, чомга, утки, чайки, - сказал орнитолог Александр ГРИНЧЕНКО, эксперт по биоразнообразию Общества охраны птиц Украины. - Те птицы, которые прихватили нефтепродукты, получили "гроб в рассрочку": они обречены, ведь мазут склеил перья, и они умрут от переохлаждения - не смогут взлететь. Пока спасатели и экологи пытаются ликвидировать последствия катастрофы, политики уже начинают выяснять, кто виноват и кому платить за ущерб. Между тем мазут, если его не собирать, может постепенно оседать на дно. Тогда возникнет угроза гибели морских обитателей. Не дает покоя экологам и затонувший в Керченском проливе сухогруз, на борту которого был груз серы. Некоторые эксперты высказывают мнение, что сера неплохо растворяется в морской воде. Из-за этого в пострадавших районах могут начаться кислотные дожди. - Сера, которая в результате трагедии оказалась в море, по-моему, особой угрозы не представляет, - успокаивает Алексей ФРИДМАН, начальник отдела радиационной и химзащиты населения управления МЧС в Крыму. - По правилам перевозок она должна быть в металлических контейнерах. И сколько бы она ни лежала на дне, никакой опасности для экологии это не представляет. Серу будут доставать водолазы, они ждут, когда пройдет шторм. ВОПРОС РЕБРОМКурортный сезон под угрозой? Специалисты Института биологии южных морей (г. Севастополь) считают, что это может произойти только в одном случае - если часть загрязнения будет вынесена на берег и впитается в песок. Однако вероятность этого невелика. Впереди - целая зима, с неизменными штормами, которые "перемешают" воду Черного моря. - Из-за шторма у нас нет еще полных данных, нельзя сделать окончательные выводы, - говорит Владимир Савельев, министр курортов и туризма Крыма. - Пока ясно, что серьезного разлива нефти нет, поэтому, соответственно, нет и угрозы экологии на нашей территории - Керченского полуострова и Азовского моря. Меньше повезло Тамани. Но на следующий курортный сезон в Крыму это не повлияет. СООБЩАЕМ ПОДРОБНОСТИКапитан выбросил корабль на берег, но спас экипаж Людей из холодной воды вытаскивали с помощью альпинистского снаряжения Украинский сухогруз "Вера Волошина" шел из румынского города Константа в Новороссийск. Шторм застал судно, перевозившее сельскохозяйственную технику, недалеко от Судака. Пограничники говорят, что капитан Виктор Буримский вышел с ними на связь и сообщил: корабль встал на якорь в километре от берега, пытаясь переждать непогоду. Волны высотой с двухэтажный дом сносили в море груз - тракторы и бульдозеры. - Мы организовали с ним постоянную связь, на берег выслали дополнительные отряды пограничников, - рассказывает Олег Левчук, начальник отдела пограничной службы Феодосии. - В воскресенье в 9 утра капитан сказал, что идет на берег, потому что не справляется со стихией. То есть опытный моряк принял нелегкое, но единственно правильное решение - посадить свой корабль на мель и спасти людей. Сухогруз выбросило на прибрежные камни. Корпус дал трещину, но утечки горючего не было. Спасательные работы начались сразу же - экипаж из 19 человек эвакуировали местные сотрудники МЧС и пограничники. С полузатонувшего судна моряков вытягивали с помощью веревки альпинистского снаряжения. Других способов переправить экипаж на берег не было. - Вытаскивали людей из пропасти, снимали со скал, но с корабля - впервые, - рассказал "КП" Сергей Славин, начальник отряда горноспасательной службы из города Судак. - Самая большая сложность - это сильный ветер и волны, которые подбрасывали судно на 6-12 метров вверх. Нельзя было жестко натянуть тросы - их рвало. Сейчас моряки с сухогруза "Вера Волошина" находятся в доме отдыха "Судак". Общаться с журналистами они отказываются, но, по словам врачей, состояние их удовлетворительное. К некоторым из них приехали родственники. В ближайшее время они отправятся домой. Что будет с выброшенным на берег судном, сейчас неизвестно. Пока от мародеров его охраняют милиционеры и таможенники. ОФИЦИАЛЬНОВ Керченский пролив не пустят танкеры без двойного дна С таким заявлением выступил премьер-министр Украины Виктор Янукович Украинские власти занимаются не только ликвидацией последствий катастрофы в Керченском проливе: на специальном брифинге премьер-министр Янукович сообщил, что правительство озабочено предотвращением подобных чрезвычайных ситуаций. - Только что я провел совещание, на котором наметили мероприятия, направленные прежде всего на ликвидацию происшедшего в Керченском проливе. Безусловно, мы должны учитывать, в каком режиме будет работать Керченский пролив в дальнейшем, причем очень важно, чтобы мы учитывали последствия стихийного бедствия и отработали совместно с нашим соседом - Россией, - рассказал Виктор Янукович. - В этой ситуации мы все время поддерживали связь с президентом и пришли к таким выводам, что касается перспективы: нам нужно этот вопрос отработать с учетом точки зрения ученых, экспертов и международного опыта. Как пример - эксплуатация проливов Босфор и Дарданеллы, где невозможно движение танкеров без двойного дна. А чем отличается Керченский пролив? Ничем. Одна из главных проблем, по словам Януковича, - это несоблюдение законодательства. Ведь даже получив штормовое предупреждение, капитаны судов не зашли в бухты, как предусматривает украинское законодательство. Подготовили Антон СЕНЧЕНКО, Денис СИМОНЕНКО, В Україні головний удар після аварії танкера 11 листопада припав на острів Тузла. Там забруднено мазутом майже шість кілометрів узбережжя. Масні плями сягають на 300 метрів углиб острова. Як розповів "УМ" помічник начальника ГУ МНС України в Криму Володимир Іванов, учора на острові Тузла працювали 158 чоловік. Рятувальники в комбінезонах вручну збирали мазут і забруднений пісок із водоростями у спеціальні мішки. Пан Іванов, який особисто брав участь в аварійних роботах, зазначає, що люди працюють за дуже складних погодних умов. Рятувальників буквально заливає дощем та пронизує вітром, пориви якого сягають 10 метрів за секунду. Крім того, на морі спостерігається хвилювання — близько двох балів. Як інформує прес–служба ГУ МНС України в АР Крим, протягом 13 листопада рятувальникам вдалося очистити 175 метрів берегової смуги і зібрати більше 11 тонн піску й водоростів, вимащених мазутом. Учора кількість масного "урожаю" збільшилася. "Я бачив на власні очі, — каже Володимир Іванов, — зібрані півтори тисячі мішків, наповнених мазутом. Але роботи ще багато. На острові місцями є справжні озерця мазуту, в них плавають мертві птахи. Ми бачили не одну сотню загиблих водоплавних". Українські рятувальники не можуть оцінити, як довго їм ще доведеться очищати Тузлу від мазуту. За словами пана Іванова, цього не скаже жоден фахівець, бо ж основна частина нафтопродукту пішла під воду й осіла на дні керченської протоки. Працівники МНС припускають, що шторм "подарує" нові викиди мазуту на острів. Тому, можливо, на Тузлу чекатиме ще не одна очистка. Як розповів "УМ" заступник міністра охорони навколишнього природного середовища Дмитро Ворона, на сьогоднішній день не можна реально оцінити збитки, завдані екології району, і на це існують дві причини. Перша — погода. Друга — в українців досі немає інформації від російської сторони про сертифікати походження вантажів та ім’я виробника вантажів суден. "Це є досить серйозною проблемою, — говорить Дмитро Ворона. — Бо ми не розуміємо, яка конкретно сірка перевозилася, які її сполуки. Чи були там метали, чи це була гранульована сірка чи комкова — невідомо. По мазуту — ситуація краща. Ми знаємо марку нафтопродукту, але не знаємо, хто виробник та які обсяги вантажів, що перевозилися. Виходячи з цього, нам важко робити прогнози екологічного стану акваторії". Тим часом екологи говорять, що у Керченській протоці загинуло близько 9 тисяч риб, а також кормові організми: фіто– і зоопланктон. А Кримська басейнова санітарно–епідеміологічна станція (СЕС) заборонила вилов риби і водокористування у районі затоплення суден. А ТИМ ЧАСОМ... Винуватцям мазутного забруднення Чорного та Азовського морів доведеться відповісти за скоєне перед українською та російською сторонами. Як повідомляє УНІАН, прокуратура Севастополя відкрила кримінальну справу за фактом порушення правил безпеки руху суден. А Керченська природоохоронна прокуратура порушила іншу справу — за забруднення моря (243 стаття Кримінального кодексу). Дві аналогічні кримінальні справи відкрила російська прокуратура. Наталя РОТАЙ В дежурную часть управления МВД Украины в Севастополе позвонил мужчина и сообщил, что обнаружил труп неизвестного. Правоохранители осмотрели дачный участок звонившего и нашли на земле пятна крови. В ходе следствия выяснилось, что ночью на участок проник неизвестный, который на просьбу хозяина покинуть его владения стал грубить. Тогда дачник схватил железный прут и стал бить им незнакомца. То, что он скончался, владелец дачи обнаружил только утром. И позвонил в милицию, чтобы отвести от себя подозрения. В отношении его возбуждено уголовное дело. Диана СКЛЯРЕНКО Последствия урагана 11 ноября расхлёбывают на воде и на суше, в городах и деревнях автономии. Специальные службы ищут пропавших, очищают море от нефти, а города - от упавших деревьев, экологи и власти подсчитывают ущерб, депутаты призывают крымчан выйти на субботник. В акватории Керченского пролива продолжаются поиски пяти членов экипажа судна "Нахичевань". Для проведения поисково-спасательных работ привлечено более четырёхсот человек. Продолжается сбор нефтепродуктов: уже собрано две тысячи мешков мазута общей массой около ста пятидесяти тонн. Всего же в море вылилось тысяча двести тонн нефтепродуктов. Большая их часть лежит на дне, собрать удалось лишь то, что выбросило на берег. Ещё одна нерешённая проблема - как всё это утилизировать. Тем временем обнаружены новые нефтяные пятна размером около ста квадратных метров каждое, ветром их смывает в сторону Аршинцевской косы. Для того, чтобы не допустить выброса нефтепродуктов на берег, в море работают суда с боновыми заграждениями и сорбентом. Руководитель Национального экологического центра Украины Сергей Таращук считает, что последствия разлива нефтепродуктов в Керченском проливе растянутся на несколько лет. По его словам, нанесён ущерб будущему туристическому сезону в Крыму "хотя бы информационно". Между тем крымские власти исключают возможность срыва предстоящего курортного сезона. Об этом на пресс-конференции в Киеве заявил первый вице-премьер Крыма Евгений Михайлов. Он также сообщил, что, по предварительным подсчётам, ущерб, нанесённый стихией, составил около ста пятидесяти миллионов гривен. Эти деньги власти автономии будут просить у Кабинета министров Украины. По состоянию на утро четверга, в Крыму двадцать шесть населённых пунктов обесточены полностью, девятнадцать - частично. Работы по возобновлению электроснабжения ведутся круглосуточно. Симферопольский городской голова Геннадий Бабенко обратился к руководителям предприятий крымской столицы с просьбой оказать материальную помощь школам и детским садам, пострадавшим в результате урагана. А депутаты Симферопольского горсовета призвали крымчан провести сегодня и завтра субботники по ликвидации последствий урагана. Депутатам местных Советов всех уровней предложено лично возглавить работу на местах по наведению должного порядка на закреплённых участках по устранению последствий стихии. Ирина КОВАЛЁВА Убила сына за плохое поведение В Крыму женщина убила пятилетнего сына, сообщил департамент общественных связей МВД Украины. Трагедия произошла в одном из сёл Симферопольского района. Тело мальчика правоохранители обнаружили в доме, где он проживал вместе с безработной матерью. Как выяснилось в ходе следствия, подозреваемая решила наказать сына за плохое поведение с помощью деревянной палки. Нескольких ударов по голове хватило, чтобы мальчик перестал подавать признаки жизни. Диана Скляренко Про шторм, який розбурхався минулої неділі біля узбережжя Криму, екіпажі всіх кораблів чорноморської акваторії повідомляли завчасно, але не всі прислухалися до попередження, а коли стихія "розходилася на повну", українські морські служби і рятувальники зробили все, що було в їхніх силах, аби врятувати людей і судна. Так підсумував основну подію цього тижня міністр транспорту Микола Рудьковський. "Рекомендації капітана Керченського порту були правильні: відійти через протоку в Азовське море. Частина кораблів виконала її, а частина відійшла в море", — повідомив міністр. Українські рятувальники витягли з лап стихії 43 членів екіпажу, зокрема 13 чоловік з навпіл розколотого російського танкера "Волгонєфть", 11 моряків із російських затонулих суховантажів "Вольногорск" та "Нахічевань", 17 осіб із українського суховантажу "Вєра Волошина", який викинуло на берег поблизу Судака, а ще двох зняли з баржі, яка сіла на мілину біля острова Тузла. Капітани багатьох кораблів не прислухалися до штормового попередження, бо, крім нього, вони отримали ще й вказівки від власників суден, які не захотіли витрачатися на додатковий перехід до Азовського моря, повідомив пан Рудьковський. Російські судна знаходилися тоді на умовній території РФ, і для них рекомендації українських служб мали тільки дорадчий характер. "Коли стало зрозуміло, що шторм буде безпрецедентний, капітан Керченського порту настійливо рекомендував усім кораблям відійти в Азовське море. Для переговорів він використовував усі засоби переконання, культурні й не дуже. Таким чином, більш як 50 суден вдалося вишикувати в колону і відвести із зони найсильнішого шторму", — повідомив Микола Рудьковський. "Я буду говорити і з Прем’єр–міністром, і з Президентом України, аби робота цієї людини була достойно оцінена. Я вважаю, що капітан Керченського порту заслуговує на державну нагороду". Сьогодні в Криму засідає українсько–російська комісія з ліквідації наслідків стихії. Обговорюється, зокрема, питання про підйом на поверхню затонулих кораблів із вантажем сірки. Підйом решти затонулих кораблів, вантаж яких не загрожує навколишньому середовищу, відбуватиметься на комерційній основі. З цієї ситуації Мінтранс зробив три висновки і вже подав відповідні пропозиції до Кабміну: прийняти єдині правила плавання суден Керченською протокою та Керч–Єнікальським каналом, укласти міжурядову угоду з РФ про співробітництво та спільне використання радіочастот морської рухомої служби у прикордонних районах Азовського моря та Керченської протоки, і, нарешті, обмежити плавання цією протокою для субстандартних (негабаритних) суден. Олег СНІГУР Із понад десятка кораблів, переважно старих "посудин" класу "ріка–море", яких минулої неділі так чи інакше "покарав" шторм у Керченській протоці й Чорному морі, був єдиний із жовто–блакитним прапором на щоглі. Приписаний до Маріуполя суховантаж "Віра Волошина", взявши на борт у румунській Констанці дорожньо–будівельну техніку відомої німецької фірми "Магірус", ішов курсом на грузинський порт Поті. Фактично на півдорозі, поблизу заповідного кримського мису Меганом, його і застала негода. Півтори години моряки вагалисьПодейкують, капітан судна Віктор Буримський (він сам, як і весь його екіпаж, всіляко уникає спілкування з медійниками) вирішив перечекати шторм приблизно за кілометр від берега. Проте потужні хвилі з двоповерховий будинок зірвали "Віру Волошину" з якоря і почали нести в бік бухти Капсель, що за шість кілометрів на схід від Судака. Капітан спробував "вислизнути" зі штормових обіймів, але зношеним дизелям судна елементарно забракло потужності. Некеровану "Віру Волошину" зрештою правим бортом викинуло на скелястий береговий виступ майже посередині бухти... — Десь о восьмій тридцять, — розповідає "УМ" керівник Судацького міськвідділку МНС, капітан Олексій Гнєвко, — нам надійшло повідомлення з відомчого главку в Сімферополі, що на мілину в Капселі сів український суховантаж. Я зі своїм заступником негайно виїхав на місце. На той момент судно сильно бовталось на мілині приблизно за тридцять метрів від берега. Оцінивши обставку, прийняв рішення викликати наш гірничо–рятувальний загін. Іншого способу зняти моряків з аварійного корабля в семибальний шторм я не бачив. Моряки вистрілили нам на берег із ракетниці, до якої була прикріплена тонка мотузка. Нею вони затягнули на борт наш трос із карабіном та іншим альпіністським спорядженням. Моряки прив’язали її до рубки, а ми інший кінець пропустили через фаркоп пожежної машини. Коли вже все було готове, моряки години півтори чогось чекали, можливо, остаточної команди свого керівництва — покидати їм корабель чи ні. Уся складність рятувальної операції зводилася до того, що судно весь час сильно розгойдувалося на хвилях, віддаляючись десь метрів на вісім. Тому мотузку потрібно було постійно тримати в натяжку. Це під силу було зробити тільки двом десяткам чоловіків. Ще троє іншою мотузкою тягнули самого моряка. Перших у такий спосіб ми спустили на берег тільки за півгодини. Решту, коли справа налагодилась, значно скоріше. Ніхто з усіх дев’ятнадцяти членів екіпажу "Волошиної" не отримав жодної подряпини. Принаймні лікарям "швидкої" на самопочуття жоден не поскаржився. Далі люди пройшли медогляд у лікарні і лише після цього їх розмістили в будинку відпочинку "Судак". "Віру Волошину" поріжуть на місціНаразі за постраждалим судном із кабіни "УАЗика" цілодобово стежить прикордонний наряд. Про всяк випадок, адже у трюмах і на палубі залишається понад дванадцять одиниць нашпигованих сучасною електронікою "магірусів": трактори, 36–тонний екскаватор, телескопічний підйомник (лише один трактор і контейнер із обладнанням змило в море). Усе це добро належить італійському власнику і, за неперевіреною інформацією, коштує ледве чи не мільйон євро. "Народ усі дні, — зізнається мені старший офіцер, — приїжджає сюди як на екскурсію". Дійсно, з автотраси Судак–Сонячна Долина час від часу завертали легковики. Набравшись гострих вражень і досхочу нафотографувавшись на тлі розламаного навпіл судна (тріщина між кормою і носом сягає вже добрих три метри), люди поверталися назад. У сюжеті одного з національних телеканалів днями промайнула інформація, що від понівеченої "Віри Волошиної" власники, найімовірніше, відречуться, і вона іржавітиме посеред курортної бухти невідомо скільки. Як, приміром, списаний, певно, ще за "царя гороха", облізлий теплохід по сусідству. Щоправда, з нього є якась користь, бо влітку в цю "калошу" навіть примудряються поселяти відпочивальників. Місця (картину псують лише численні сарайчики земельних самозахопників) тут чудові, а море чи не найчистіше на всьому узбережжі від Нового Світу до Коктебеля. Утім потенційним курортникам все ж не варто хвилюватись: "Віру Волошину" звідси найближчим часом заберуть. Скоріше, просто на місці поріжуть автогеном на частини і піднімуть краном – про це вже нібито домовляється судновласник. Але спершу фахівці Феодосійського морпорту мають відпомпувати 24 тонни солярки. Поки що її пролилось у бухту не більш як п’ятдесят літрів, стверджує Олексій Гнєвко. Що ж стосується вантажу, то наразі, за словами керівника міськвідділку МНС, власник "магірусів" веде перемовини з тутешньою приватною будівельною фірмою. Вона має підігнати на спеціально залитий бетонний майданчин 90–тонний кран і телескопічною стрілою підняти всю техніку. Але перед цим водолази мусять ще обстежити морське дно і днище аварійного судна. А ТИМ ЧАСОМ...Рятувальники знайшли в Керченській протоці тіло одного загиблого. За попередніми даними, це член екіпажу танкера "Нахічевань", повідомляє прес–служба Мінтрансзв’язку. Василь ДРАГОЛЮК Точка, запятая или многоточие в алуштинской "робинзонаде"? События вокруг сноса развлекательного комплекса "Робинзон" в Алуште продолжают развиваться. На пресс-конференции, которую дали по этому поводу городской голова Алушты Владимир Щербина, начальник юридического управления исполкома Алуштинского горсовета Лариса Васильева, председатель крымского союза "Антизахват" Сергей Веселовский, были обозначены некоторые моменты противостояния алуштинцев и республиканской прокуратуры. Центральный районный суд Симферополя отменил постановление прокурора Крыма о возбуждении уголовного дела в отношении Алуштинского городского головы Владимира Щербины "по признакам преступления, предусмотренного УК Украины о превышении власти, повлёкшем существенный ущерб государственным интересам и тяжкие последствия правам и интересам юридического лица по факту сноса развлекательного комплекса "Робинзон". Прокуратура Крыма опротестовала решение суда. Комментируя ситуацию, алуштинский мэр заявил: "Наш случай частный и имеет свои особенности. Однако любые самозахваты - это свидетельство бездействия и беспомощности властей. Нам казалось, что уже поставлена точка в этом деле. Но вот родилось представление прокуратуры на решение Центрального суда. Особенно умиляет, что с упорством, достойным лучшего применения, прокуратура подчёркивает, что я причинил вред государственным интересам, подрывая престиж и авторитет органов власти и местного самоуправления. Престиж и авторитет властей в Алуште давно сведён до нуля именно из-за присутствия там "Робинзона", этого наркопритона. Мы настойчиво и упорно обращались во все органы власти, включая президента, просили нам помочь избавиться от этого зла. Получали ответ: решайте в суде. Там и решалось в пользу агрессоров и захватчиков территории набережной. Учитывались интересы владельцев притона и тех, кто за ними стоял, включая и органы правопорядка. Подчёркиваю, подрывать уже было нечего, и своими действиями жители города и я как городской голова попытались помочь государству если не восстановить авторитет, то хотя бы сохранить лицо. Уже звучат голоса, что не нужно было торопиться, за нас это сделала стихия, штормом снесло остатки сооружения. А если бы урагана не было? А если бы стихия застала это сооружение в первоначальном виде, то последствия были бы ужасны, могли быть и жертвы. Стихия разметала, как спички, эти якобы сделанные берегоукрепительные сооружения". Владимир Щербина утверждает, что за время работы "Робинзона" резко выросло благосостояние некоторых правоохранителей, покровительствующих заведению. "И во время демонтажа эти негодяи звонили и называли имена, совпадающие с именами высокопоставленных чиновников от юстиции. И разговаривали с ними малопочтительно, и требовали срочно препроводить в камеру этого Щербину". Точка не поставлена. Она, по мнению алуштинцев, не будет поставлена и в апелляционном суде. Они будут идти до конца рука об руку - хозяева "Робинзона" и их покровители. Решение суда, скорее всего, будет политическим, считает городской голова. Отвечая на вопросы журналистов, Владимир Щербина ещё раз подчеркнул, что снос "Робинзона" был произведён вовремя. Иначе события могли бы развиваться по такому сценарию: "Кто-нибудь на уровне вице-премьер-министра Украины или заместителя спикера, или министра внутренних дел позвонил бы и сказал: люди построили у вас приличное заведение, ну что-то там нарушили. Так кто не нарушает? Вы узаконьте строение, они денег дадут и городу помогут, плиткой выложат часть набережной. И после этого мы бы уже ничего не сделали. Мы сделали то, что должно, и я этому несказанно рад". Наталья АСТАХОВА Про судноплавство в Керченській протоці Міністерство транспорту та зв'язку України подало уряду пропозиції щодо подальшого розвитку судноплавства в районі Керченської протоки. Для запобігання в майбутньому катастрофічним ситуаціям міністерство пропонує насамперед прийняти єдині Правила плавання суден Керченською протокою, Керч-Єнікальським каналом та підхідними до цього каналами. Також внесено пропозицію про необхідність укладення угоди між урядами України та Росії про співробітництво з використання радіочастот морської рухомої служби у прикордонних районах басейну Азовського моря і Керченської протоки. Ще одна пропозиція стосується укладення міждержавної угоди про обмеження судноплавання Керченською протокою для неконвеційних суден. Загалом українські служби врятували 43 моряків — членів екіпажів суден, що затонули під час шторму в Керченській протоці. За словами глави Мін-траису М. Рудьковського, 13 врятованих моряків є членами екіпажу судна "Волгонсфть — 139", 8 — "Вольногорск", З — "Нахичевань", 17 — "Вера Волошина", двох людей морські буксири зняли з баржі, яку викинуло на мілину неподалік острова Тузла. Крім того, 11 чоловік було знято з аварійного теплохода і пересаджено на російський буксир "Меркурій". Як повідомив міністр, пошуково-рятувальні роботи у зоні лиха не припиняються. У зоні лиха рятувальники зібрали понад 933 тонни мазуту. За словами М. Рудьковського, зараз робиться все можливе, щоб якомога швидше відкачати мазут та інші паливно-мастильні речовини із зони катастрофи. На косі Тузла збиранням і пакуванням мазуту займаються близько 150 осіб. Водночас спеціалізовані судна намагаються не допустити до українських берегів Керченської протоки розлиті в морі забруднення. "Ми викидаємо газ-сорбент, який нейтралізує нафтопродукти, і робимо бонові перепони в напрямку руху нафтопродуктів", — сказав міністр. Він також повідомив, що в зоні відповідальності української сторони, де сталося витікання сірки, водолази оглянули затону лі судна. Найближчим часом буде задіяно спеціалізовану техніку для відкачування токсичних речовин із затонулих суден. М. Рудьковський зазначив, що затонулі судна не перешкоджають безпеці судноплавства Керченською протокою, оскільки координати місць катастроф чітко визначені і доведені до лоцманських служб України та Росії. Розміри шкоди та збитків, завданих акваторії Чорного моря, буде встановлено на підставі аналізу, який мають провести українські та російські фахівці, зауважив урядовець. Однак, за його словами, Україна не має наміру ставити питання про компенсацію Росією коштів, втрачених на рятування людей. "У світі працює понад сімдесят тисяч українських моряків, тому ми сподіваємося, що наші співгромадяни також отримають вчасну допомогу в разі надзвичайної ситуації, біля берегів якої б країни вони не знаходилися", — сказав міністр. ("Урядовий кур'єр" №216, 17 листопада 2007 року) Лечебные грязи здравницы Саки смоет волной? Последствия воскресного шторма в Крыму могут стать намного плачевнее, если МЧС в Крыму срочно не начнет что-нибудь предпринимать. Оказывается, над уникальным грязевым курортом, расположенным в городе Саки, нависла угроза уничтожения: 9-километровую разделительную дамбу на озере Сасык-Сиваш может в любой момент прорвать. И тогда территория, объявленная Верховной Радой курортом государственного значения, превратится в пустыню. Опасность разрушения разделительной дамбы волнует экологов и жителей города Саки уже не первый год. А виновата в этом человеческая глупость — при ее строительстве в 1963 году решили сэкономить средства. Опасная дамба разделяет озеро Сасык-Сиваш на две части. Одна из них ранее была сырьевой базой для Сакского химзавода, на балансе которого и находилась дамба. В другой добывают лечебные грязи, которыми славится курорт. Северная, более пресная часть озера постоянно наполняется из обширного водозабора, и уровень воды в ней выше, чем в южной, на 1,2 метра. После банкротства химзавода и его ликвидации, дамба оказалась оставленной на произвол судьбы. Следить за ней стало некому. Когда в марте этого года специалисты МЧС провели исследования состояния водораздела, они ужаснулись. Ширина ее проезжей части уменьшилась в среднем до 2 метров, на отдельных участках составляя меньше метра. С тех пор ситуацию удалось немного исправить. Время от времени в критических местах дамбу подсыпают. А в августе был, наконец, построен канал для отвода избытка воды из озера, о котором забыли в 60-х годах. Но это, похоже, лишь косметический ремонт, и любой шторм, подобный тому, который произошел недавно, может спровоцировать прорыв дамбы. По оценкам специалистов, переизбыток воды в северной части озера составляет 30—50 млн кубометров. Если эта лавина концентрированного "рассола" хлынет в южную часть Сасык-Сиваша, она легко смоет железнодорожное полотно, автотрассу Симферополь—Евпатория, высоковольтную линию электропередачи, евпаторийский магистральный водовод, линию спецсвязи и другое. Подтопленными окажутся семнадцать сел Сакского района и вся северо-восточная часть Евпатории. Не говоря уже о том, что будут уничтожены ценнейшие запасы лечебных грязей южной части озера. Сколько на этом потеряет экономика Крыма, даже представлять не хочется. А что будет делать МЧС в Крыму, чтобы не допустить катастрофы, корреспонденту "ВВ" в этом ведомстве ответить не смогли. Дмитрий БЕРНИКОВ В Черном и Азовском морях бушует шторм, гибнут люди, птицы и терпят крушение корабли Страна снова оказалась не готова к серьезной катастрофе. Неожиданно разбушевавшаяся в Черном и Азовском морях стихия выявила разгильдяйство местных и центральных властей, а также пренебрежение элементарными нормами безопасной перевозки ядовитых грузов. Последней новостью с места трагедии стало известие об угрожающих побережью кислотных дождях. Причиной бедствия, по словам спасателей и экологов, может стать большое количество серы из трех затонувших сухогрузов, сообщают Новости Крыма. С украинскими коллегами согласен и замглавы Росприроднадзора Олег Митволь. "Выпадение кислотных дождей может быть связано с тем, что в море попало большое количество серы", - заявил он по прибытии к берегам Керченского пролива. После первого знакомства с ситуацией Митволь отметил, что попадание в воду серы не так опасно, как разлив мазута: сера –инертный материал, и есть надежда, что она не вступит в соединения, опасные для человека. Однако теперь у Митволя и его ведомства нет надежды на оптимистичный исход. Как сообщило РИА "Новости" со ссылкой на руководителя пресс-службы местных спасателей Татьяну Кобзаренко, управление МЧС России предупредит жителей ближайших районов в случае опасности выпадения кислотных осадков. В свою очередь "профессионалы" Нестора Шуфрича в кислотные дожди не верят и никаких соответствующих заявлений не делают. Сейчас им не до дожей. Радуясь временному затишью, наступившему на море с наступлением рассвета, МЧСники продолжили поиски тел погибших моряков и обследование севших на мель судов. Не до дождей и премьер-министру Виктору Януковичу, изрядно раздосадованному обнажившимся беспорядком в движении по злополучному проливу. Несмотря на то, что премьер сдерживает свои эмоции и даже пообещал вчера не предъявлять к России требования о возмещении убытков, его сегодняшний разговор с Виктором Зубковым обещает быть насыщенным и предметным. "В качестве примера — эксплуатация протока Босфор-Дарданеллы, где невозможно движение каких бы то ни было танкеров, не имеющих двойного дна. Чем отличается Керченский пролив? – Ничем", — заявил премьер Украины, имея в виду незавидную репутацию украинской транзитной территории. Портовые города Керчь и Бердянск, которые более всего пострадали от урагана, до сих пор не могут вернуться к нормальной жизнедеятельности. По информации начальника Керченского РЭС Александра Забелина, в настоящее время обесточен жилой массив Марат-5 (в ремонте две линии), отключено 39 воздушных линий, от которых питались около пяти тысяч бытовых абонентов (преимущественно Аршинцево, район завода Войкова, частный сектор). Без электропитания тюрьма и воинская часть, два интерната и детский санаторий "Керчь". Также по причине отсутствия электроснабжения не работают два теплопункта, две насосные станции, передает городской портал Керчи. Владимир БРЫЗГУНОВ Після шторму Екологічна та транспортна катастрофа в Керченській протоці висвітила цілий ряд проблем як внутрішньоукраїнського, так і міжнародного характеру. За бадьорими рапортами міністрів Шуфрича та Рудьковського переховуються причини, які призвели до тих важких наслідків, які ми спостерігали протягом декількох останніх днів. Розлиття дизельного палива та мазуту викликало певні ускладнення на міждержавному рівні, які хоч і не переросли на конфронтацію подібно до тієї, яка була 2003 р., проте ясно показали, що проблема Азовського моря та Керченської протоки залишається бризантною і спроможна в майбутньому викликати гострий конфлікт із Росією. Поки що ж українська влада відбувається похвалами на адресу українських рятувальників, які дійсно діяли професіонально. Проте героїчне подолання труднощів не повинне затуманювати причини, через які ці проблеми виникли. Шторми та урагани були й будуть, але це не означає, що судна повинні тонути і розколюватися, а в море виливатися нафтопродукти. УКРАЇНСЬКИЙ БЕРЕГ Якщо залишити збоку чисто технічні проблеми, пов’язані з надзвичайним штормом, то є очевидними складності безпечного проходження суден організаційного і, скоріше, адміністративного порядку. Якщо де-факто Україна керує цим процесом, то умови руху кораблів повинні бути чітко обумовлені та їх потрібно неухильно дотримуватися. Ось ця обов’язкова умова не виконувалася і наслідком стала катастрофа, яка сталася. Відповідальність за це цілком лягає на українську сторону. Українські й російські урядовці, які раптово прозріли, стурбувалися правилами руху в такій складній щодо навігації протоці. І річ тут зовсім не в штормовій погоді. Буквально днями при спокійному морі і ясній погоді в протоці знову зіткнулися судна. Цього разу обійшлося без катастрофічних наслідків, але цей інцидент у черговий раз підтвердив ту обставину, що з організацією проходження суден не все гаразд. Більше того, якраз порядок і відсутній. Президент під час свого візиту до Ізраїлю закликав до підписання відповідного договору з Росією. До цієї простої думки дійшли лише після трагедії, а чому повинен був обов’язково пролунати грім? Питання риторичне, але воно й дає відповідь на всю поведінку влади як морської, так і вищої. Якщо декларується український статус Керченської протоки, то й діяти потрібно так, як поводяться господарі, а не проводячи страусячу політику як би кого не образити. Закликати до укладення договору звичайно можна, але враховуючи дипломатичні складності, пов’язані з невизначеністю статусу Керченської протоки та Азовського моря, такий договір швидко підписано не буде. І якщо все залишити як є, а до того і йде, то подібні катастрофи скоро стануть буденним явищем. Вихід може бути лише один — Україна в явочному порядку повинна визначити правила навігації в протоці на базі міжнародних норм і домагатися їхнього неухильного виконання аж до закриття протоки для суден, які не відповідають показникам, незалежно від прапора і місця реєстрації. Наприклад, так, як це зробила Туреччина щодо Босфору і Дарданелл. Екологічна та транспортна безпека мають бути поставлені на чільне місце й тоді не виникатиме організаційних проблем, а технічні складності щодо ліквідації наслідків штормів, порятунку людей і вантажів вирішуватимуться набагато легше. Іншою проблемою є наведення порядку на українському березі. Вже неодноразово говорилося, що серйозну шкоду безпеці завдає контрабанда, яка процвітає в Азовському морі, і яка значною мірою створює проблеми в Керченській протоці. Звичайно, найкраще було б діяти спільно з російською владою, але тут сподіватися на розуміння з протилежного берега не випадає. Та й у нас вистачає тих, хто в каламутній воді нетвердих правил або відсутності таких почуває себе дуже спокійно й упевнено. Навіть на українському березі проблема Азовського моря вимагає комплексного підходу, а ось саме про це зовсім не говорили міністри та інші урядовці. Простіше за все виписати премії рятівникам, які її безсумнівно заслужили та доповісти перед екраном усій країні про героїчне подолання наслідків небувалого шторму. Є дуже велика небезпека, що в словоблудді в черговий раз проблему буде потоплено, і при будь-якій погоді знову творитимуться чорні справи. РОСІЙСЬКИЙ БЕРЕГ Цілком зрозуміле бажання російських урядовців і власників старих суден знайти винного в трагедії на стороні. Проте також зрозуміле бажання українських посадових осіб не потрапити під міждержавну роздачу. Спроби звинуватити українську морську адміністрацію переслідують найближчі меркантильні цілі, пов’язані з можливими позовами щодо відшкодування збитків і витрат. І річ не лише в інтересах комерційних компаній. Російському берегові дісталося набагато більше, відповідно більше збитків і більш складна процедура ліквідації наслідків. І питання хто й за що повинен платити з комерційного і фінансового швидко перетвориться на політичне. Міжнародна практика подібних позовів показує, що судові розгляди в різних країнах тягнуться роками, якщо не десятиріччями і повного відшкодування збитків ще нікому домогтися не вдалося. Але це в тому випадкові, коли статус морів не викликав сумнівів. У нашому ж варіанті ситуація ускладнюється юридичною невизначеністю та відсутністю міждержавних угод. Можна вважати вірогідним, що зацікавлені особи в комерційних структурах цю обставину використовуватимуть у повній мірі та розраховувати на повне і швидке відшкодування заподіяних нашій країні збитків не випадає. Перехід у політичну площину позначився при ліквідації екологічних наслідків. У нас найбільший резонанс викликали пропозиції заступника глави Росприроднагляду Олега Мітволя з добудування греблі від російського берега до острова Коса Тузла. Не дуже обґрунтовані з екологічного погляду пропозиції відразу набрали політичного відтінку. Тим більше, що заяви Мітволя були зовсім не одиночними, а навпаки складовою частиною в ретельно зрежисованому хорі. Першу скрипку в цьому оркестрі відігравав зовсім не відомий борець за екологію від підмосковних дач зірок шоу-бізнесу до найдальших російських околиць, а краснодарський губернатор Олександр Ткачов. Теоретично, з його подачі почалося будівництво горезвісної греблі 2003 р. Враховуючи, що в Краснодарі російська політика не робиться, легко передбачити, що там співають строго узгоджені з Кремлем пісні. Час і кількість виходів також строго визначені. Щойно пробна куля будівництва греблі натрапила на жорстку реакцію з боку України, заяви припинилися, а їхню появу було віднесено на несанкціоновану активність деяких урядовців. За ідеєю поновлення будівництва греблі стоять внутрішньоросійські проблеми. Вибори до Державної думи, які наближаються, підкидають усе більше проблем російським можновладцям. Найголовніша — катастрофічна пасивність населення. У суспільстві все більше росте розуміння того, що все вирішено й від людей нічого не залежить. До того ж влада не лише не справилася із зростаючою дорожнечею, але навіть не обіцяє зробити цього. Все більше поширюються панічні чутки, що після виборів заморожені на соціально значущі продукти ціни різко підскочать і населення запасається чим може. За цих умов робляться кроки з мобілізації електорату. Від театральних мітингів на підтримку Путіна, до демонстрації відстоювання геополітичних інтересів Росії. Якраз показати, що азовсько-керченські проблеми викликані "помаранчевою" владою України в особі Президента було б дуже доречний. І відмашку було дано у вигляді пропозицій щодо греблі. Тим більше, що одяг тут не політичний, а екологічний. Кадри птахів, які гинуть у мазуті, повинні були наочно показати, хто сприяє забрудненню російського берега і кому пташок і рибок не шкода. Заодно і приклад із будівництвом загороджувальної дамби на Амурі після скидання шкідливих речовин із китайської фабрики в річку Сунгарі, праву притоку Амуру, здавалося, підтверджував необхідність і дієвість будівництва в Керченській протоці. З Китаєм домовилися, а ось із упертою Україною ніяк. При цьому не згадувалося, що кордон із Китаєм після довгих переговорів все ж таки було визначено, делімітовано та демарковано і ніяких прикордонних проблем на цій ділянці між країнами немає, чого ніяк не можна сказати про Азовське море та Керченську протоку. Так що підозри України цілком обґрунтовані. На вищому рівні проблему греблі в Москві при всій зацікавленості ставити не стали. Передвиборні інтереси при всій їхній важливості поступилися місцем більш тверезим розрахункам. Реакція в Києві найрізноманітніших політичних сил показала, що поява в такому вигляді російського чинника може згуртувати всіх проти зовнішнього ворога, як це було 2003 р. Тоді навіть комуністи змушені були виступити проти, наступивши на горло власній пісні. Тим більше, що йдуть досить складні переговори щодо газу. За ними уважно спостерігають у Мінську, Ашхабаді, не кажучи вже про Брюссель. Загострювати й без того переобтяжені проблемами двосторонні відносини в Москві визнали недоцільним, вважаючи за краще залишити азово-керченський конфлікт у замороженому стані, оскільки знайти прийнятну для обох сторін ухвалу за нинішніх умов практично неможливо. Юрій РАЙХЕЛЬ Хто на дні, хто в темі, а хто має зиск... Такої масової корабельної аварії на Чорному морі не пригадує ніхто — порівнювати ні з чим, хіба з часами війни. Минулої неділі за один день у Керченській протоці зазнали аварії шість російських суден. Сила вітру в протоці перевищувала 30 метрів на секунду, висота хвиль сягала чотирьох-п’яти метрів. У південній частині Керченської протоки скупчилося близько сотні суден. Штормове попередження служби Керченського порту двічі розсилали в суботу. Однак у море відійшли не всі — понад 50 суден залишилися в протоці. На світанку розколовся нафтоналивний танкер "Волгонефть-139", який перевозив чотири тисячі тонн мазуту. За офіційними даними, у воду вилилося 1 200 тонн. Через чотири години затонув суховантаж із сіркою "Вольногорск". Під воду пішли ще два суховантажі, які перевозили сірку, але стояли на рейді, — "Нахічевань" та "Ковель". На борту кожен мав від двох до двох із поло-виною тисяч тонн сірки. Біля берегів Севастополя затонув суховантаж "Хаджі Ізмаїл", що перевозив металобрухт. Поблизу мису Меганом у районі Судака викинуло на берег суховантаж "Віра Волошина"із сільгосптехнікою. Всього ж на мілину сіло шість суден, ще два отримали пошкодження. Українські МНСівці врятували 43 особи. Протягом тижня вдалося знайти тіла трьох моряків, які були упізнані. Такими, що зникли безвісти, на полудень п’ятниці вважаються 20 осіб. Найбільшим забрудненням акваторії загрожував розколотий нафтоналивний танкер. Як стверджують і українські, і російські міністри, сірка лежить на дні в герметичних контейнерах. За словами глави МНС Нестора Шуфрича, українські водолази обстежили контейнери — кришки не пошкоджені, небезпеки розсипання сірки немає. За офіційними даними, у трюмах танкера "Волгонефть-139" містилося 4077 тонн мазуту. Близько тисячі тонн віднесло до російського берега, понад 300 тонн — до української Тузли. За словами учених-екологів, одна тонна нафти може розтікатися на 10—12 квадратних кілометрах, і під цією плівкою гине все живе. У четвер Міністерство охорони навколишнього природного середовища України повідомило, що кількість нафтопродуктів у Керченській протоці утричі — в сорок разів перевищує нормативи, встановлені для водойм рибогосподарського призначення. За розрахунками Росгідромету, найбільшу концентрацію мазуту зафіксовано в районі коси Чушка, між портом "Кавказ" і селищем Ілліч. Саме в цьому районі відзначено 50-разове перевищення допустимої норми. Масштабів же наслідків розливу мазуту жоден серйозний експерт поки що не наважується прогнозувати. І суми збитків для екології регіону, які вже називають Київ і Керч, Москва і Новоросійськ, вони вважають передчасними, а тому недостовірними. "Це велика екологічна катастрофа, наслідки якої відчуватимуться не менше десяти років, — каже професор Віктор Тарасенко, лідер асоціації "Екологія і світ". — Тому що уражено весь біологічний ланцюжок. Адже це удар по планктону, по рибних запасах, по перелітних і аборигенних птахах. Зараз мазут у холодній воді опускається на дно, але навесні він нагріється й почне підніматися, покриваючи плівкою поверхню. Хвилею його викидатиме на берег — і це удар по пляжах, по курортному сезону і в Криму, і в Росії. Це удар по економіці і людині, яка тепер не зможе користуватися всім потенціалом Криму. Це велика біда на десятиліття, як мінімум". Аналогічно оцінюють ситуацію й російські екологи, розбіжностей у похмурих перспективах, змальованих ученими, немає взагалі. Як і в думках про те, що адекватність і оперативність дій влади по обидва боки протоки з ліквідації наслідків аварій кораблів має перебувати під пильним контролем громадськості. Але за це ще доведеться поборотися, і про це — трохи нижче. Сьогодні важко не помітити: попри демонстрацію Києвом і Москвою повного порозуміння щодо необхідності спільних дій із ліквідації наслідків аварії (зустріч в Анапі прем’єрів Зубкова і Януковича, створення спільної комісії, майже синхронне порушення кримінальних справ тощо), розбіжності і взаємні обвинувачення не припиняються ані на день після аварії суден. Проте рано чи пізно доведеться відповідати на запитання: у чому справжня причина того, що сталося; хто компенсуватиме збитки від наслідків забруднення акваторії, і — головне — що необхідно зробити на двосторонньому рівні, аби запобігти таким трагедіям у майбутньому? Є побоювання, що відповіді різнитимуться. Спробуймо розглянути головні нестиковки у заявах і діях урядовців двох країн, які вишли в цій ситуації на публічну передову. Отож, мазут, який залишився в кормовій частині танкера і продовжував витікати, вирішено було відкачувати спільними зусиллями. І тут сталося перше непорозуміння в діях рятувальників. За повідомленням Росприроднагляду, у середу ввечері інспектори українських наглядових органів пред’явили подання про призупинення відкачування нафтопродуктів із танкера. А в четвер, за тими ж даними, українських інспекторів було покарано, і роботи відновилися. При цьому заступник керівника Росприроднагляду Росії Олег Мітволь в ефірі радіо "Эхо Москвы" розповів, що розпорядження було написане незрозумілою для російських спеціалістів українською мовою, і причина припинення відкачування мазуту йому невідома. За версією Нестора Шуфрича, озвученою ним в ефірі "1+1", у середу ввечері збільшився шторм, і екологи запропонували на певний час призупинити відкачування. Коли погода дозволила продовжити роботи, із кормової частини було відкачано 935 тонн попередньо підігрітого мазуту, і вже в четвер її відбуксирували в порт "Кавказ". "Мінприроди Росії та Росприроднагляд висловлюють вдячність Міністерству охорони навколишнього природного середовища України за оперативне вирішення інциденту з припиненням робіт із відкачування мазуту із затонулого в Керченській протоці танкера", — повідомила прес-служба російського відомства. Таким чином, поки що незрозуміло, що ж сталося насправді, а це важливо. Оскільки вже в середу вранці кілька нафтових плям (площею близько 100 квадратних метрів кожна) відірвало від кормової частини танкера і вітром понесло у бік Аршинцевської коси — району Керчі. Тобто поширення забруднення українського берега, причому в межах міста, вже було очевидне. Слід сказати, що обвинувачення судновласників на адресу українських портових служб, нібито вони не подали вчасно штормового попередження, по-суті, відхилила і російська сторона: встановлено, що попередження були отримані. Проте у визначенні причин, що призвели до екологічної катастрофи, спостерігається односторонній зв’язок. Немає чіткої відповіді української сторони на обвинувачення, висунуті тим-таки О.Мітволем на адресу адміністрації керченського порту, буцімто капітани російських суден не отримали від неї дозволу на прохід у безпечну зону — за острів Тузла. І немає жодної реакції з російського боку на численні заяви українських міністрів про те, що: — судна, які зазнали аварії, відпрацювали всі мислимі терміни експлуатації і не повинні були ходити взагалі, а тим паче з такими екологічно небезпечними вантажами; — судна належать до класу "ріка—море", всі — однодонні, а тому не могли витримати такий шторм із висотою хвиль до п’яти метрів, що за регістром чітко визначено; — капітани затонулих суден відмовилися залишити протоку навіть після того, як розламався танкер і капітан порту "Крим" примусово, за словами М.Рудьковського, вишикував і вивів в Азов 51 судно; І, що характерно, немає на сьогодні жодної реакції на заяви президента і прем’єра України про необхідність встановлення нових правил судноплавства в Керченській протоці, тобто підписання відповідної угоди. "Ми прийшли до того, що треба відпрацювати це питання з професіоналами і врахувати міжнародний досвід, наприклад, використання проток Босфор і Дарданелли, де неможливий рух будь-яких танкерів без подвійного дна. Керченська протока нічим не відрізняється від цих проток. Ми повинні встановити загальні правила і виконувати їх", — заявляв В. Янукович. У четвер президент Віктор Ющенко з Єрусалима уточнив обтічні формулювання прем’єра: "Сьогодні нам треба серйозно, на рівні двох урядів доопрацювати модель міждержавної угоди, яка б на нових засадах забезпечила експлуатацію Керченської протоки". На думку президента, двосторонні угоди з Росією, які сьогодні діють, "не дали повної відповіді" на питання екологічної безпеки Керченської протоки. Віктор Ющенко також вважає, що "здійснені контакти дають підстави говорити, що двостороння група над цим питанням працює, і ми скоро матимемо той документ, який зробить безпечною експлуатацію Керченської протоки". Саме час згадати нещасливу історію делімітації акваторій Азовського (ми його вже визнали внутрішнім морем України і Росії) та Чорного морів, а також Керченської протоки. Як відомо, Україна наполягає на проведенні розділювальної лінії по адміністративному кордоні між колишніми союзними республіками, позначеному на картах тих років. У такому разі Керч-Єникальський канал, яким і ходять судна, відійде Україні. Росія стверджує, що між республіками по акваторії внутрішніх морських вод адміністративні кордони не встановлювалися, і немає жодних легітимних документів союзного чи республіканського рівня, які б фіксували лінію розмежування у водах Азовського моря та Керченської протоки. Смисл зрозумілий: у такому разі в України не буде повного контролю над Керченською протокою. І найважливіше для ситуації, про яку йдеться, полягає в тому, що всі ці роки у прив’язці до головного договору про морський кордон непідписаними залишаються й угоди про охорону довкілля, судноплавство та рибальство в цій акваторії. Усі вони в одному пакеті! Оскільки ж із боку Росії не надійшло жодної реакції на заклики українського керівництва підписати "єдині правила судноплавства", оптимізм президента Ющенка поки що незрозумілий. Замість того, щоб обговорювати цю проблему, росіяни розважили український політикум дражливою темою тузлинської дамби. Той-таки заступник глави Росприроднагляду Олег Мітволь усі ці дні закликає Україну "відкинути політичний аспект" і погодитися добудувати дамбу від Тамані до острова Тузла — щоб мазут не пішов в Азовське море. "У нас вихід сьогодні тільки один — намагатися пояснити нашим українським і міжнародним колегам, що питань "незалежності" під час екологічних криз не буває", — заявляє О.Мітволь. Нестор Шуфрич переконує: на зустрічі з російським прем’єром ця тема не обговорювалася, вони, мовляв, навіть дуже здивувалися, коли журналісти поставили запитання. Однак Мітволь говорити про це продовжує! Ви повірите, що в путінській Росії якийсь заступник міністра може просто від себе на такі теми день у день робити заяви? Особливо якщо згадати ще одного самодіяльного політика — губернатора Краснодарського краю А.Ткачова: він теж "самостійно" у 2003 році дамбу до Тузли насипав. Тим часом, доки звучить тузлинська тема, якось у затінку залишається дуже важлива для обговорення проблема. Катастрофа такого плану давно прогнозувалася ученими-екологами. І говорили про це вголос десятки разів. Річ у тому, що сотня-півтори суден не просто так скупчилися в південній частині Керченської протоки. Річ у тому, що в цьому місці на кілометри тягнеться перевалка вантажів з одних суден на інші. Судновласники і капітани заощаджують добрі гроші на тому, що перевалюють вантажі не в портах, а прямо у протоці. "Ми неодноразово звертали увагу влади на те, що не можна варварськими методами проводити перевалку вантажів у передпротоці, — каже Віктор Тарасенко. — Адже десятки, іноді — понад сотню суден перебувають там. Природно, економіка диктує прагнення заощадити на перевантаженні, не сплачувати митні та портові збори, але у підсумку втратили все, весь чорноморський басейн. Ми неодноразово заявляли: наведіть порядок, домовтеся на рівні України і Росії, забороніть ці варварські методи перевантаження, які практикуються вже кілька років. Потрібно облаштувати причали, порти, потрібно робити нормальну, цивілізовану схему перевантаження. Тоді нічого такого не станеться. Адже і в штатній ситуації акваторія забруднюється, коли насипом перевантажують цю сірку та інші матеріали — і рідкі, і сухі. Все це видно з космосу — ці величезні ареали бруду в усьому північно-східному Причорномор’ї, у протоці. А тепер до штормової стихії додали залповий викид величезної кількості мазуту". Директор ПівдНДІРО Борис Панов також вважає, що головною передумовою до виникнення трагедії є існування рейдової перевалки: "Ми десятки разів говорили: це неприпустимо! І от, будь ласка, рвонула бомбочка. Адже якби не було цього перевантаження, ніхто б не потонув, — сказав Б.Панов в інтерв’ю "ДТ". — Чому там зібралося 150 суден? Тому що там іде перевантаження мільйонів тонн усіляких вантажів. Задіяно й українські судна, й російські, — щоб не сплачувати портові збори, не проходити відповідної перевірки тощо. Звичайно, там ходять, перевіряють і прикордонники, і митники, і ми періодично там зйомки робимо, але поки аварії не було, ніхто особливо не реагував". У темі позапортової перевалки, крім екологічного, ще є один дуже важливий аспект, про який посадові особи України чомусь мовчать. Єдина людина, яка привселюдно про нього заявила, — Давид Жванія. У програмі "Я так думаю" він назвав, усім, до речі, у Криму відому, причину популярності рейдового перевалювання мільйонів тонн вантажу — контрабанду. Проте конкретних прикладів не навів. І ніхто достовірно це зробити не зможе: не спійманий — не злодій. Уже екс-прокурор Криму Віктор Шемчук підтвердив "ДТ": проблема є. "Те, що там перевалюється все що завгодно і з чим у порти просто так не сунешся — від хімії до світлих нафтопродуктів — відомо всім. Але про обсяги контрабанди нічого конкретно сказати не можу. Контроль там мають здійснювати митні служби й прикордонники. Проте за моєї пам’яті жоден контролюючий орган не спрямував жодного матеріалу щодо якихось порушень законодавства з рейдового перевалювання. Отже, хто там у темі, а хто в долі — сказати не можу". Так, праві українські міністри — поки питання кордону не вирішено, російські судна вільно ходять фарватером, і навіть попередження капітана порту "Крим" для них — просто рекомендація. Так, Україна поки не може в односторонньому порядку ввести такі ж правила судноплавства, як на Босфорі. Але те, що стосується екології біля своїх берегів, — це вже даруйте. Найстрашніше, каже Борис Панов, те, що "Керченську протоку не наглядають. Вона не входить до жодної програми регулярного моніторингу. В Україні є екологічні мережі. Наш інститут разів зо три-чотири пропонував внести в мережу моніторингу Керченську протоку як найважливіший транскордонний коридор, що зв’язує Чорне й Азовське моря з усіма міграційними шляхами. Жодної реакції. Думаю, причина тут теж у грошах, котрих там крихти, а основний виконавець — Мінприроди — не хотів ними ділитися з іншими відомствами". Борис Панов згадує, як після епопеї з тузлинською дамбою Леонід Кучма підписав указ на річний цикл моніторингу Керченської протоки. "Рішення приймалося щодо трьох напрямів: упорядкування комунікаційних шляхів у протоці, тобто була спроба навести лад із судноплавством по каналу, інженерний захист о.Тузла (куди гроші поділися, прокуратура Криму досі шукає. — Авт.) і третій момент — річний моніторинг, який не проводився, бо грошей не виділили ані копійки. Або ніхто про це не знає. Що ми маємо в результаті — катастрофи зжирають усе. Працюємо на ліквідацію наслідків аварій. Заробляємо гроші, а аварії все знищують. Промисловість розвивається, а катастрофи все знищують", — каже Борис Панов. Але найсумніше, що й тепер, після такої катастрофи, провідних учених (а ПівдНДІРО — інститут зі світовим ім’ям) не залучають до вивчення ситуації. "Є комісія, котра, як я розумію, звертається до тих, кого треба. Екологи Мінприроди, до речі, у приватних розмовах теж скаржаться — свободи дій немає. Оперативного моніторингу немає. Причому немає повної й достовірної інформації ні з нашої сторони, ні з російської, висновків фахівців немає — все якісь розмови. Тому, коли журналісти звертаються в інститут по коментарі щодо наслідків аварії, — нічого не можу громадськості сказати, адже рівень цієї техногенної аварії (не буду поки вживати слово катастрофи) на сьогодні визначити неможливо", — вважає директор інституту. Учені також звертаються до влади з вимогою серйозно й професіонально вивчити проблему техногенного навантаження на протоку — воно вже тепер величезне. Нафтобаза в порту "Кавказ", нафтохімічний (у перспективі, можливо, аміачний) термінал на мисі Залізний Ріг, негативний ефект навантаження від дамби, яку росіяни вели до Тузли, тема з будівництвом чи то моста, чи то тунелю через протоку, яка повсякчас виникає, плюс неконтрольоване судноплавство, плюс розробка нафтових родовищ на Південно-Керченській платформі... І все це на тлі нашого відомого рівня керованості. Де рвоне завтра? Валентина САМАР (Крим) На узбережжі Керченського півострова працюють загони рятувальників, військових, навіть студентів із Росії та України. Вони намагаються зібрати майже 2 тис. тонн мазуту, що потрапив у воду зпереламаного танкера, всеузбережжя покрите тушками мертвих і вмираючих птахів, викинутої на берег риби, а в деяких місцях — і вражених мазутом дельфінів. За підрахунками екологів, загинуло понад 30 тис. птахів, десятки тонн риби. Водолази обстежують затонулі судна й оцінюють можливості підйому вантажу — кількох тисяч тонн сірки, що знаходиться в їхніх трюмах. Такі підсумки "прогулянки" над Азовсько-Чорноморським регіоном Балканського циклону, який 11 і 12 листопада 2007 року спричинив шторм у 7—8 балів. Швидкість вітру над морем досягала 40 метрів за секунду, вінгнав на берег і на переобтяжені танкери хвилі заввишки до 6 метрів. На думку експертів, ураган такої сили цілком порівнюваний із силою американської "Катрін". Окрім того, в Чорному морі нічого подібного не було як мінімум років 50—70. Урезультаті чотири танкери йсухогрузи потонули в районі Керченської протоки, де під час шторму скупчилося до 150 річкових і морських суден, одне судно пішло на дно в районі Севастополя. Фактично повністю загинули екіпажі двох суден, решта частково врятувалися. Голова Кабінету Міністрів України Віктор Янукович в Анапі зустрівся зі своїм російським колегою Віктором Зубковим, щоб узгодити роботи з виявлення причин і усунення наслідків цього лиха. Створено сумісну російсько-українську комісію, яка вже приступила до роботи. Як і раніше, вважається невідомою доля 15 моряків сухогруза "Хадж-Ісмаїл" (Грузія) і 5 членів екіпажу сухогруза "Нахічевань" (Росія). За даними прес-служби МНС України, ще в середу до пошуків моряків судна "Нахічевань", яке перевозило 2 тис. 365 т сірки, залучено два катери прикордонної служби, катери морського загону МНС і торгового порту, рятувальників морського координаційного аварійно-рятувального центру Керчі й особовий склад прикордонної служби — всього понад 20 чоловік. До пошуків екіпажу "Хадж-Ісмаїл", що пішов на дно з вантажем металобрухту, залучено два судна Мінтрансу, 44 чоловіки особового складу МНС, співробітників МВС і прикордонної служби. Всього до пошуків залучено близько 80 чоловік. Окрім того, в Чорному морі біля мису Меганом (Судак) залишається на мілині український сухогруз "Віра Волошина" з вантажем сільськогосподарської техніки. Носова частина корпуса судна розкололася навпіл, проте до викиду нафтопродуктів не дійшло. Екіпаж судна в складі 19 моряків евакуйовано. Державна прикордонна служба охороняє судно. За фактами корабельних аварій і забруднення акваторії моря прокуратури Криму й Севастополя порушили кримінальні справи, в рамках яких вивчатимуться правові обставини трагедії. Огляд коси Тузла й району затоплення суден за допомогою гелікоптера МНС показав, що в акваторії склалася надзвичайна ситуація. Для ліквідації наслідків затоплення російського танкера "Волга-нефть-139", що розколовся, на острів Тузла відправився загін військовослужбовців механізованого батальйону ВМС України. 40 військовослужбовців загону разом із фахівцями МНС збиратимуть мазут. Військовослужбовці берегової оборони разом із комунальними службами Керчі наводять порядок на вулицях міста, де розбирають завали й руйнування. У всіх частинах військ берегової оборони створені мобільні групи, які готові вийти на допомогу рятувальникам МНС. Літаком із Москви на Кубань доправлено понад 20 тонн сорбентів для хімічної ліквідації забруднень. Відповідь на запитання про винуватців екологічної катастрофи сьогодні не є однозначною. З одного боку, Росія продовжує експлуатувати морально застарілі однокорпусні танкери, перевезення нафти на яких саме через можливість розлому навпіл заборонене в усьому світі. "Волга-нефть-139", наприклад, спущений на воду ще в 1978 році. Понад те, танкери типу "Волга-нефть" є переважно річковими суднами й не розраховані на таке хвильове навантаження, яким їх зустріло Чорне море. Таким суднам, наприклад, заборонено прохід через протоки Середземного моря. Крім того, стан танкерів, швидше за все, не відповідав нормам. Ось що сказав колишній заступник гендиректора ВАТ "Волготанкер" Сергій Мельников: "Зараз унаслідок того, що пароплавство "Волготанкер" перебуває у стадії банкрутства, не має можливості витрачати кошти на нормальний технічний догляд за суднами. Всі доходи йдуть на погашення боргів". Зараз також з’ясовується, що багато в чому винні й недосвідчені капітани деяких суден. Так, вони вивели їх у море й стали носом до хвилі, а це правильно лише при невеликому штормі, розвертатися почали вже на великій хвилі й при здійсненні повороту перекинулися. Хоча їм варто було б залишатися на місці. З іншого боку, раніше МНС і прокуратура всю відповідальність покладали на капітанів суден, які нехтували штормовим попередженням. Проте тепер Росія висуває свою версію. За російськими даними, штормове попередження було передане лише один раз 10 листопада, а потім саме того ж дня з 18 годин до ранку був закритий для руху Керч-Єникальський судноплавний канал по Керченській протоці й у Чорному морі скупчилося понад 60 суден, зокрема понад 15 нафтоналивних танкерів. Своєю чергою працівники морського порту, які обслуговують Керч-Єникальський канал, посилаються на нормативи та правила проходу суден протокою. Згідно з ними судна вузьким руслом каналу могли проходити лише з лоцманами на борту, а за такої погоди висадити лоцмана на борт було неможливо, крім того, при такому хвилюванні прохід точно по каналу був також неможливий і танкери могли відхилитися від каналу й сісти на мілину, що знову ж таки призвело б до розлому корпусу. Зі слів голови групи фахівців, протягом тижня компетентні органи мають встановити, що стало причиною загибелі суден із небезпечними вантажами. Проте вже зараз можна з упевненістю сказати, що причина, швидше за все, комплексна. А тому й Україні, й Росії доведеться переглянути фактично всю практику судноплавства в Азовсько-Чорноморському регіоні. Микола СЕМЕНА, (Сімферополь) Підготовлено Центром інформації ДО ЗМІСТУ |