Електронний бюлетень

"Крим у дзеркалі української преси"

№ 5

(11.02 - 20.02.2007)

За 11.02 - 20.02.2007 року Центром інформації та документації кримських татар виявлені наступні матеріали щодо кримської та кримськотатарської тематики, які систематизовані нами за рубриками з посиланням на видання і дату публікації. Матеріали надаються мовою оригіналу.

З М І С Т:

Влада. Суспільство. Політика.

Крымчанка защитила свои права в Европейском суде

Людмила Литвинюк получит от Украины в качестве компенсации 2,4 тыс. евро

Наталья ДРЕМОВА
(“Комсомольская правда” №27, 13 февраля 2007 года)

Полковнику не по душе "оранжевые" принципы

Исполняющий обязанности начальника крымской милиции Анатолий Могилёв вчера провёл пресс-конференцию, на которой заверил, что не использует нецензурную лексику, не преследует журналистов за их профессиональную деятельность, а реорганизацию ГАИ считает волюнтаризмом.

Сергей МАЛЬНЕВ
(“Крымская правда” №27, 14 февраля 2007 года)

Яблука на асфальті

  Нещодавно у Раді міністрів Автономної Республіки Крим під головуванням першого заступника глави кримського уряду Євгена Михайлова відбулася нарада з питань впорядкування такого явища, як "виносна" торгівля. Ні, йшлося не про ту форму торгівлі магазинів, які прагнуть бути ближче до споживача і на цій основі реалізувати більше товарів. Розмова точилася довкола "древньої", як світ теми -ліквідації стихійних ринків, які, ставши характерною прикметою нашого життя, не тільки ухиляються від сплати податків до державної скарбниці, а й створюють серйозні ризики для здоров'я покупців, адже така "виносна" торгівля здійснюється без дотримання елементарних санітарно-гігієнічних вимог.

Олександр КУЛИК,
("Урядовий кур'єр" №30, 16 лютого 2007 року)

КРИМСЬКА АНТАЛІЯ

Посада постійного представника президента в Криму, яка звільнилася після призначення Геннадія Москаля заступником глави СБУ на початку січня, досі вакантна. Повідомляється, що керівника свого південного форпосту Віктор Ющенко особисто представить під час запланованого на 22 лютого візиту до автономії. Тим часом з другого боку владного затору зміна кадрів на зайнятому плацдармі відбувається майже миттєво. Наприкінці минулого тижня начальник кримського головкому Віктор Хоменко, котрий раніше публічно заявив про незгоду добровільно піти з посади без вагомих на те підстав, таки подав рапорт. Причому на звільнення з органів міліції взагалі. Журналістам генерал Хоменко повідомив, що іде не з власної волі. Після відмови прислухатись до наполегливих побажань керівництва МВС (міністр В.Цушко і його перший заступник М.Корнієнко розмовляли з В.Хоменком на цю тему тричі) до Криму була відряджена група перевіряльників на чолі із заступником начальника головного штабу МВС — начальником інспекторського управління В.Усієнком. Результати перевірки поки що невідомі, але Хоменко чекати не став. "Я не можу і не бажаю працювати в таких умовах: працювати не дадуть", — заявив генерал, додавши, що залишатися на своїй посаді означало б підставляти підлеглих.

Валентина САМАР
("Дзеркало тижня" №5, 10 - 16 лютого 2007 року)

Мустафа Джемилев вынужден поправить журналистку

В первых числах февраля на сайте "Газета по-украински" было опуб­ликовано интервью Анастасии Щербины с народным депутатом Украины Мустафой Джемилевым под названием "С Януковичем меня познакомил Ринат Ахметов". В тюрьме Мустафу Джемилева называли "прокурором".

Во вступительной части статьи говорится, что "Народный депутат из фракции "Наша Украина" 63-летний Мустафа Джемилев возглавляет Меджлис крымскотатарского народа. Беседуем в его четырехэтажном доме в Бахчисарае. Рабочий кабинет Джемилева на третьем этаже. На столе хаотически разбросаны бумаги. Народный депутат играет в какую-то игру на компьютере. Предлагает сесть за журнальный столик у телеви­зора. Закуривает. Начинаем с того, что в августе прошлого года Джеми­лев стал советником премьер-министра Виктора Януковича".

Сервер ИДРИСОВ
(“Голос Крыма” №8, 16 февраля 2007 года)

Встреча Президента Украины с руководителями Меджлиса крымскотатарского народа

Как сообщила пресс-служба Меджлиса, 7 февраля состоялась встреча Президента Украины Виктора Ющенко с Пред­седателем Меджлиса крымскотатарского народа Мустафой Джемилевым и его первым заместителем Рефатом Чубаровым. Президент Украины был детально проинформирован по ряду наиболее актуальных вопросов, связанных с вос­становлением прав и обустройством крымскотатарского на­рода. Руководители Меджлиса обратили внимание главы го­сударства на неудовлетворительное исполнение Указа Пре­зидента Украины 154/2006 от 28 февраля 2006 г. "О реше­нии Совета безопасности и обороны Украины от 8 февраля 2006 года "Об общественной ситуации в АРК" (данным ука­зом были закреплены конкретные поручения центральным органам государственной исполнительной власти и АРК по решению ряда вопросов, связанных с восстановлением прав крымскотатарского народа, в т.ч. правовые, земельные, в сфере образования на родном языке, возрождения нацио­нальной культуры и исторической топонимики Крыма.

Подготовила Гульнара УСЕИНОВА
(“Голос Крыма” №8, 16 февраля 2007 года)

ДЕПУТАТ! НЕ ПРЕВРАЩАЙ СИМФЕРОПОЛЬ В КИШЛАК!

15 февраля на площади перед зданием Симферополь­ского горисполкома комитет гражданской безопаснос­ти "Наше право" и жители города провели митинг, в ходе которого потребовали от мэра Симферополя, депутатов горсовета, руководителей милиции и прокуратуры города восстановить закон и порядок в земельных отношениях, наказать их нарушителей, а "потем­кинские деревни" (они же "сараи Джемилева") разрушить.

Ольга РУДНЕВА
(“Крымское время” №18, 17 февраля 2007 года)

ДОЖИВЕМ ДО ПОНЕДЕЛЬНИКА
НАКАНУНЕ АКЦИИ ПРОТЕСТА КРЫМСКИХ ТАТАР МИЛИЦИЯ
ПРОВЕЛА УЧЕНИЯ ПО ЛИКВИДАЦИИ МАССОВЫХ БЕСПОРЯДКОВ

Как уже рассказывало "КВ", несколько недель назад крымские татары "поставили на счетчик" Верховный Совет и Совет министров республики. Установив палатки у зданий парламента и правительства, они демонстративно (чтобы не написать — нагло) отсчитывают на специальных таб­личках дни, оставшиеся до проведения массовой анти­законной акции, — сегодня, в субботу, до этого "знаме­нательного события" оста­ется два дня.

Александр МАЩЕНКО
(“Крымское время” №18, 17 февраля 2007 года)

ВІДСТАВКА З... 42-Ї СПРОБИ

Як і прогнозувало "ДТ" у попередньому номері, на цьому тижні було форсовано спроби відставки незговірливого й незручного для "регіональної" влади автономії прокурора АРК Віктора Шемчука. Нагадаємо, що раніше генпрокурор України запропонував йому добровільно залишити посаду й перейти в Рівненську область. В.Шемчук відмовився, оскільки п’ятилітній конституційний термін перебування на своїй посаді він не вичерпав, вагомих підстав для звільнення не бачить і підтвердження цього — відсутність претензій до роботи, підкріплена 41 перевіркою. Причиною ж пропозицій змінити регіон В.Шемчук називав прагнення деяких політиків повернути в Крим "донецького" протеже Г.Васильєва — екс-прокурора В.Гальцова, звільненого невдовзі після революції. Як повідомляло "ДТ", такий варіант готувався — В.Гальцов мав намір відновитися на посаді через суд.

Валентина САМАР
("Дзеркало тижня" №6, 17 - 23 лютого 2007 року)

У Криму туберкульоз зупинити поки не вдалося

Державна надзвичайна протиепізоотична комісія (НПК) при Раді міністрів АРК зробила висновок, що ситуація з туберкульозом надто небезпечно для регіону, що є міжнародним курортом, і може призвести до ізоляції Криму як резервуару туберкульозної інфекції. Нещодавно в Криму проблему було розглянуто на засіданні Колегії Мінохоронздоров’я АРК, на засіданні НПК. Ішлося про підсумки виконання Постанови Радміну Криму "Про комплексні заходи щодо боротьби з епідемією туберкульозу в АРК на 2006 рік і завдання фтизіатричної служби на 2007 рік".

Микола СЕМЕНА
("Україна і світ" №8, 19 - 25 лютого 2007 року)

Цифрове телебачення починається з Криму

Минулого тижня у Феодосії відбулася перша трансляція телепередач через базову станцію цифрового телебачення. Кримський проект розроблений на базі космічних технологій зв’язку. Вся апаратура вітчизняна, порівняно з космічними й військовими прототипами змінилася лише в бік вдосконалення.

Микола СЕМЕНА
("Україна і світ" №8, 19 - 25 лютого 2007 року)

ВЛАСТИ ПЛЮЮТ НА ДЖЕМИЛЕВА!
УВЕРЕНЫ КРЫМСКИЕ ТАТАРЫ

Как рассказывало "КВ" в своем субботнем номере, вчера, в понедельник, в Симферополе ожидали проведения акции протеста, на которую крымские татары обещали вывести около пятнадцати тысяч человек.

Александр МАЩЕНКО
(“Крымское время” №19, 20 февраля 2007 года)

Акции неповиновения переносятся в Ялту?

Тревожно начинался вчерашний день. Как донесения с фронта, звучало в милицейских рациях: крымские татары перекрыли дорогу на Объездной возле Строгоновки и на выезде из города по Евпаторийской трассе, собирается толпа на Севастопольской и Дмитрия Ульянова...

Сергей МАЛЬНЕВ
(“Крымская правда” №31, 20 февраля 2007 года)

Студсоветы должны стать "лицом"

Знаете ли вы, для чего в уважающих себя вузах существует студенческое самоуправление? Его члены - выразители студенческой точки зрения, которую они представляют на учёном совете.

Екатерина ВОЛКОВА
(“Крымская правда” №31, 20 февраля 2007 года)

Фестивалі. Виставки. Музеї. Історія. Пам’ятки архітектури. Кіно

ГОРДІЇВ ВУЗОЛ УКРАЇНОМОВНОЇ ОСВІТИ У КРИМУ
І ШЛЯХИ ЙОГО РОЗВ’ЯЗАННЯ

(ЕТНО-ПРАВОВИЙ БАЗИС, ІСТОРІЯ, СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ)

(Продовження. Поч. у № 49 - 52, 1 - 6).

Петро ВОЛЬВАЧ,
голова Кримської філії НТШ,
доктор філософії у галузі біології,
академік УЕАН, дійсний член НТШ.
(“Кримська Світлиця” №7, 16 лютого 2007 року)

Земельне питання

Самозахоплення легалізують і узаконять

Понад 900 гектарів земель сільськогосподарського призначення готові віддати кримські владники самочинним захопникам ділянок у Сімферопольському районі. Родзинка у тому, що "вільні" землі учасникам кримськотатарських і слов'янських "полян протесту" для спорудження приватних будинків "вишукали" місцеві чиновники... із ріллі, власником якої є Національна аграрна академія України.

Віктор ХОМЕНКО. Крим.
("Голос України" №26, 13 лютого 2007 року)

НОВАЯ СПЕЦИАЛЬНОСТЬ - ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЙ САМОЗАХВАТЧИК

Крым мог бы обогатить украинский государственный реестр профессий новой специальностью — "профессиональный самозахватчик". Об этом сообщил Михаил Малышев на очередном заседании рабочей комиссии, созданной в крымском правительстве для урегулирования сложившейся ситуации в связи с самовольными захватами земельных участков.

Наталья КИСЕЛЕВУ
(“Крымское время” №16, 13 февраля 2007 года)

Как удалить гланды через аппендикс

Злые языки говорят, что свободной земли в Крыму осталось всего на один депутатский созыв.

Не верьте. Земли в Крыму ещё навалом. И для того, чтобы стать объектом спекуляций, ей совсем не обязательно быть свободной. Хотите пример? Нет проблем.

Елена МАНИНА
(“Крымская правда” №27, 14 февраля 2007 года)

Котеджи в кримських заповідниках

Український парламент прийняв закон про кримінальну відповідальність за самовільне займання земельної ділянки. Цей закон актуальний для Криму, оскільки, за даними про­куратури автономії, представництва Президента на півос­трові й місцевого Рескомзему, налічується близько 15 000 захоплених земельних ділянок. На понад 1300 гектарах привласненої самочинно землі зводиться 8030 будинків.

Віктор ХОМЕНКО. Крим.
("Голос України" №28, 15 лютого 2007 року)

Протитуберкульозному санаторію повернули гектар землі

Прокуратура Криму опротестувала незаконне виділення комерційній фірмі ділянки із земель кліматичного протитуберкульозного санаторію "Долоси" в Ялті.

Віктор ХОМЕНКО. Крим.
("Голос України" №29, 16 лютого 2007 року)

Готовы распродать и столицу

Прокуратура Симферополя возбудила два уголовных дела в отношении мошенников, пытавшихся торговать землёй в Симферополе, подделав выписки из решений городского Совета о выделении земельных участков.

(“Крымская правда” №30, 17 февраля 2007 года)

Ай-Петрі - найвищий смітник Криму

Адже тут давно склалася вкрай несприятлива екологічна ситуація через численні кафе та різні заклади сфери послуг, діяльність яких іде врозріз з елементарними санітарними нормами

Віктор ХОМЕНКО. Крим.
("Голос України" №31, 20 лютого 2007 року)

Севастополь

Примусова психіатрія
Прокуратура Севастополя заявляє про незаконне утримання 65 неповнолітніх дітей
у місцевій психіатричній лікарні

Про переведення дітей з інтернату до психлікарні міська прокуратура дізналася внаслідок рейду-перевірки місцевої клініки для душевнохворих. За висновками фахівців, більшість дітей не потребувала стаціонарного лікування, але, незважаючи на це, утримувалася у лікарні.

Ярослав ТРАКАЛО
("Україна молода" №27, 13 лютого 2007 року)

Мрія українців Севастополя "заморожена"
Чи буде відновлено фінансування будівництва школи-колегіуму?

Учасники круглого столу "Майбутнє Севастопольської громади у складі Української політичної нації", який відбувся в Севастополі, зажадали від керівництва України відновлення фінансування будівництва української школи-колегіуму. У своєму зверненні до президента, прем’єр- міністра і голови Верховної Ради України представники громадських і молодіжних організацій, місцевих органів влади, установ освіти і культури, Збройних сил України, політологи і експерти стверджують, що "в державному бюджеті України на 2007 рік пункт про будівництво школи-колегіуму в Севастополі відсутній, тому через відсутність фінансування будь-які роботи, пов’язані з будівництвом школи-колегіуму, зупинені".

Микита КАСЬЯНЕНКО, Севастополь
("День" №29, 17 лютого 2007 року)

Події. Трагедії. Надзвичайні ситуації. Кримінал.

Крым готовится встретить птичий грипп

Местные власти боятся, что заразу к ним занесут из России

Наталья ДРЕМОВА
(“Комсомольская правда” №27, 13 февраля 2007 года)

СЪЕХАВ В КЮВЕТ, СИМФЕРОПОЛЬСКАЯ МАРШРУТКА,
ВОДИТЕЛЬ КОТОРОЙ УМЕР ЗА РУЛЕМ ОТ СЕРДЕЧНОГО ПРИСТУПА,
НА ПОЛНОМ ХОДУ ВРЕЗАЛАСЬ В ЭЛЕКТРООПОРУ

За два дня на дорогах Украины разбились три маршрутки

Три серьезных дорожно-транспортных происшествия с участием маршрутных микроавтобусов зарегистрировали сотрудники ГАИ в течение двух дней - 11 и 12 февраля.

Ярослав МОКРЕНКО, Елена ОЗЕРЯН
(“Факты” №22, 14 февраля 2007 года)

В Симферополе татары перекрывали дорогу по сигналу регулировщика

Поскольку перекрытие дорог (а именно этим заранее угрожали организаторы волнений) дело уголовно наказуемое, в крымской столице решили попробовать необычное ноу-хау. Участники акции ходили туда-сюда по дороге, причем по сигналу милиционера-регулировщика они смещались на обочину, чтобы пропустить транспорт.

Наталья ДРЕМОВА
(“Комсомольская правда” №32, 20 февраля 2007 года)

ДО ЗМІСТУ

Влада. Суспільство. Політика.

Крымчанка защитила свои права в Европейском суде

Людмила Литвинюк получит от Украины в качестве компенсации 2,4 тыс. евро

Тот день Людмила Литвинюк помнит до мелочей: солнце, лето, она прогулялась пешком по центру города, а потом стала поджидать троллейбус. Собиралась в больницу - забрать восьмилетнего сына, которому две недели назад сделали операцию. Троллейбус подъехал… и вдруг крик, то ли ее собственный, то ли стоящих рядом людей. Очнулась уже в больнице с тяжелыми травмами.

Судебные разбирательства по иску жительницы Симферополя Людмилы Литвинюк к местному троллейбусному предприятию начались в 1995 году и тянулись до недавнего времени. В конце концов женщина написала заявление в Европейский суд, жалуясь на судебную волокиту, и выиграла дело. Теперь Украина обязана выплатить крымчанке 2,4 тыс. евро за моральный ущерб и 110 евро в качестве компенсации судебных расходов.

Перестала узнавать родных

В больнице врачи сказали Людмиле, что в "скорую" ее пришлось положить лицом вниз, поскольку у женщины от затылка ко лбу был содран скальп, кожа с волосами сместилась вперед. Сама же Людмила, когда ее доставили в больницу, цеплялась за последнее воспоминание: ехала забирать из больницы ребенка, он там ждет, и все просила окружающих позвонить матери. Хорошо, что в сумочке пострадавшей оказались документы. Милиция выяснила адрес и сообщила родственнице о беде.

- Когда я окончательно пришла в себя, то оказалось, что не могу вспомнить знакомые лица, даже сына не узнавала, не помнила, где работаю, что умею делать, - тихо говорит Людмила Литвинюк. - Вы не представляете, как тяжело улыбаться родным, утверждать, что любишь их, а на самом деле недоумевать: кто находится рядом с тобой? Уже после больницы благодаря друзьям память начала понемногу восстанавливаться. Друзья вообще много возились со мной, водили по старым местам.

В начале 1996-го Литвинюк подала иск в суд, но спустя несколько лет волокиты решила: поскольку государство ее бросило на произвол судьбы (уголовное дело по ДТП не возбудили), то она будет защищать себя сама. До трагического происшествия Людмила считала себя успешной и сильной женщиной. В прошлом экскурсовод, она организовала свою турфирму и только начала ее раскручивать.

- После больницы я осталась без средств к существованию, - признается женщина. - Получила инвалидность, у меня началась атрофия зрительных нервов, теперь одним глазом не вижу. Через суд я хотела получить компенсацию за то время, что не работала. Начались заседания. Я и представить себе не могла, что на все это уйдут годы! Суды проходили так: местный выносит решение - высшая инстанция его отменяет и возвращает обратно. Те снова рассматривают, потом после апелляции дело возвращается. Я была вынуждена опять и опять подавать в суд…

"Они считали, что у меня не все дома"

Людмила Литвинюк говорит, что за период своей тяжбы перезнакомилась чуть ли не со всем судейским составом Симферополя и Верховного (нынешнего Апелляционного) суда. Привыкла к тому, что ее встречают возгласом "А мы вас знаем", и не удивлялась, когда адвокаты отказывались браться за дело.

- Меня называли жалобщицей, которая постоянно подает в суд, пальцем у виска крутили, когда я появлялась, - вздыхает Людмила. - Как клеймо на мне поставили: склочница, дурочка, городская сумасшедшая, которую сбил троллейбус. Вот с тех пор, мол, шариков и не хватает.

В отчаянии она воскликнула во время очередного заседания: "Кажется, я здесь ничего не добьюсь, придется дойти до Европейского суда!" В ответ молоденький судья то ли всерьез, то ли в шутку заметил, что если она действительно подаст туда заявление и выиграет, то это будет беспрецедентный случай.

Победа обошлась слишком дорого

Когда женщина находилась в Киеве, приехав с очередной жалобой, в Министерстве юстиции какая-то добрая душа посоветовала: составляйте заявление в Страсбург. Людмила удивилась: как это? Ведь еще не пройдены все судебные инстанции в родной стране. Оказывается, существует параграф, предусматривающий возможность подать иск именно на судебную волокиту. В итоге Литвинюк самостоятельно изложила в заявлении все обстоятельства своего дела, отправила письмо и в ноябре 2005 года получила ответ из Страсбурга.

- Евросуд направил ноту правительству Украины, откуда мне вскоре прислали замечания по поводу моего дела. Они состояли в том, что травма, мол, была получена в 1995-м, а Украина подписала Конвенцию о Евросуде в 1997-м, так что страна не несет ответственности, - объясняет Людмила. - Я посидела, поплакала, а потом собралась с духом и написала в Страсбург, что, подписав конвенцию, наша страна пообещала: ее законы будут соответствовать международным. И поскольку по нашему Гражданскому кодексу возмещение ущерба в связи с потерей здоровья не имеет сроков давности, то мой вопрос Евросуд рассмотреть обязан. И это заявление было принято!

Получив известие, что она выиграла у государства, Людмила Литвинюк, как ни странно, не слишком-то обрадовалась.

- Когда все начиналось, мне было 39 лет. Сейчас - 52. Слишком дорого обошлась мне победа. Время, проведенное в судах, и здоровье уже не вернешь…

Наталья ДРЕМОВА
(“Комсомольская правда” №27, 13 февраля 2007 года)

Полковнику не по душе "оранжевые" принципы

Исполняющий обязанности начальника крымской милиции Анатолий Могилёв вчера провёл пресс-конференцию, на которой заверил, что не использует нецензурную лексику, не преследует журналистов за их профессиональную деятельность, а реорганизацию ГАИ считает волюнтаризмом.

Своё первое появление перед крымскими телекамерами и фотоаппаратами Анатолий Могилёв объяснил необходимостью развенчать мифы, сложившиеся после его назначения на новую должность: "За последнюю неделю я узнал о себе очень много интересного, но абсолютно не соответствующего действительности. В Интернете меня обвинили в давлении на макеевских журналистов, в сквернословии, определили на должность начальника следственного отдела Макеевского ГРО". Первоисточником этих выдумок являлся загадочный сайт, "выливавший информацию о ком угодно и как угодно".

Анатолий Могилёв ещё не успел ознакомиться со всеми нюансами службы крымской милиции (на полуострове он только второй день), поэтому отказался говорить о нераскрытых преступлениях и планах правоохранителей по применению к захватчикам земли уголовной ответственности.

Отвечая на вопрос о возможности увольнения начальника крымской госавтоинспекции Александра Хлебникова, полковник раскритиковал попытку реформировать ГАИ: "Ни к чему хорошему это не привело. Ведь в чём обвиняли инспекцию?

В поборах на дорогах.

За последние два года что-то изменилось? Нет. Порядка стало больше? Нет. Единственный результат - из-за этого мы стали каждый месяц хоронить ещё больше людей, погибших на дорогах. Волюнтаристское решение о разгоне ГАИ привело к полному правовому нигилизму водителей".

Но не только это решение "оранжевого" экс-министра Ю. Луценко не по душе и. о. главного крымского милиционера. Оказывается, все принципы работы "той" команды его не устраивают, поэтому в 2005 году он и написал рапорт об увольнении из органов внутренних дел: "В то время пришла новая команда, которая работала по своим принципам. Они не соответствовали моим моральным убеждениям, и задачи, которые мне ставили, не отвечали моим убеждениям. И я ушёл".

Делать прогнозы, как пройдёт процедура согласования его кандидатуры в крымском парламенте, которая намечена на 21 февраля, Анатолий Могилёв не стал.

Назвав одной из основных задач руководства милиции улучшение условий работы и повышение заработной платы своих подчинённых, он на вопрос о роскоши, которой обставляли себя его предшественники, сказал: "Отношусь к этому отрицательно. Обеспечение подразделений всех уровней должно быть соизмеримо с их потребностями, и паритет необходимо соблюдать. Ведь в конце концов благополучие начальников зависит от благополучия их подчинённых".

Сергей МАЛЬНЕВ
(“Крымская правда” №27, 14 февраля 2007 года)

Яблука на асфальті

  Нещодавно у Раді міністрів Автономної Республіки Крим під головуванням першого заступника глави кримського уряду Євгена Михайлова відбулася нарада з питань впорядкування такого явища, як "виносна" торгівля. Ні, йшлося не про ту форму торгівлі магазинів, які прагнуть бути ближче до споживача і на цій основі реалізувати більше товарів. Розмова точилася довкола "древньої", як світ теми -ліквідації стихійних ринків, які, ставши характерною прикметою нашого життя, не тільки ухиляються від сплати податків до державної скарбниці, а й створюють серйозні ризики для здоров'я покупців, адже така "виносна" торгівля здійснюється без дотримання елементарних санітарно-гігієнічних вимог.

Про це знають усі - від прем'єр-міністра автономії Віктора Плакіди до головного санітарного лікаря Криму Марії Корв'якової. Але така обізнаність наших посадовців з особливостями цієї проблеми, по суті, нічого не вирішує: стихійні риночки виникають всюди – на закіптюжених вихлопними газами від автотранспорту вулицях, у підземних переходах, біля зупинок транспортних засобів. Закутані у грубі вовняні хустки жінки і бабусі цілоденно сидять на вітрі, під дощем, на протягах, що стогнуть між багатоповерховими будинками.

  Самодіяльні торговки швиденько хапали свої валізи, покидаючи обжиту територію. Але варто було міліціонерам зникнути, як народні продавці знову з'являлися на старих місцях. І торгівля продовжувалася ще інтенсивніше, бо кожна продавщиця озиралася - тут треба бути втричі пильним, адже міліціянти можуть повернутися і просто забрати крам.

  Єдине місто у Криму, де не існує стихійних ринків,- це Феодосія. І знаєте чому? Бо міський голова Володимир Шайдеров починає свій робочий день з об'їзду отих самих проблемних місць, де люди можуть торгувати, не рахуючись ні з чим. Одне слово, Шайдеров, кожного ранку виступаючи в ролі об'їждчика, просто лякає самодіяльних продавців. Але такою завидною настирливістю володіє не кожен мер, тому ринки як існували поза офіційними базарами, так і існують. Особливо розквітає стихійна торгівля влітку, з настанням курортного сезону. Тут вже для такої торгівлі роздолля: біля кожного продавця не поставиш міліціонера! За інфрмацією голови кримського рескому по торгівлі Валіко Авідзби, тільки у Сімферополі існує 38 ринків, на яких створено понад 12 тис. робочих місць. Що ж робити зі стихійною торгівлею, з отими яблуками на асфальті, то тут Валіко Мканович безпорадно розводить руками, мовляв, проблема ця не така вже й проста, як здається на перший погляд. Чого люди не несуть свій товар - овочі, фрукти, молоко, сметану - на офіційний ринок? Бо там треба платити, платити торговельний збір, платити за місце, а потім ще перераховувати податки куди слід...

  Від "тіньової" торгівлі бюджет будь-якого кримського міста недоотримує значні кошти і це, звичайно, дратує чиновників. Але здешевити робочі місця на офіційних ринках вони не можуть, а може, й не хочуть. У нас-бо так давно заведено: якщо щось з'явилося, то це надовго. Марудна справа - боротьба з "тіньовою торгівлею". Час від часу кримська міліція здійснює "зачистку" стихійних ринків. Як правило, це відбувається напередодні приїзду до Криму високих посадових осіб.

  За словами генерального директора фірми "Русь" Володимира Квітка, під час останнього оперативно-профілактичного опрацювання ринків Криму, чомусь головна увага була приділена не стихійним торгівцям, а законослухняним торговельним підприємствам, до яких належать і ринки. Довелося законослухняним торговельним працівникам доводити правоохоронцям, що вони працюють чесно, бо існують в легальній системі, де процеси прозорі. А ось перекупники вийшли сухими з води - як торгували товарами за межами ринків, так і торгують. Такі "преференції" тіньовикам - не випадкове явище, у Криму дедалі частіше лунає думка про те, що стихійну торгівлю опікує міліція і цей "дах" виявляється надійнішим від колишніх бандитських "дахів".

  Взагалі, офіційні ринки, змінюючи власника (колись вони усі належали споживчій кооперації), стають зонами підвищеного ризику. Згадаймо замах на життя власника Львівського ринку, вбивство власника ринку "Озерка", рейдерські атаки на ринки... Усе це свідчить про те, що ринки залишаються об'єктами обертання значних "живих" коштів. А великі гроші, як відомо, викликають великі проблеми.

  Бабуся у грубій вовняній хустці, про яку ми згадували вище, про такі великі кошти не мріє. Їй би банку маринованих помідорів продати чи власноруч зіткані вовняні панчохи, щоб на хліб чи ліки заробити. То чому б місцевій владі не піти оцій бабусі назустріч, не збудувати легкі павільйони, де можна сховатися від дощу та вітру? Щодо оподаткування такої діяльності наших пенсіонерів, то й тут законодавець, врешті, органи місцевого самоуправління можуть встановити особливі, не дуже обтяжливі правила гри. Але цього не відбувається, бо проблема, виявляється, надто дрібна. Тому й граються міліціонери і вуличні продавці в ловитки, хоча і тим, і іншим ця весела гра давно вже набридла. Тому слухаючи учасників наради при уряді автономії, які так захоплено розповідали про ефективні плани боротьби з тіньовою торгівлею, подумалося: нічого у вас, хлопці, не вийде. І не через те, що період первісного накопичення капіталу має свої особливості, а тому, що народ наш живе бідно. А бідна людина, як відомо, завжди хоче стати трохи багатшою. Така вже людська психологія.

Олександр КУЛИК,
("Урядовий кур'єр" №30, 16 лютого 2007 року)

КРИМСЬКА АНТАЛІЯ

Посада постійного представника президента в Криму, яка звільнилася після призначення Геннадія Москаля заступником глави СБУ на початку січня, досі вакантна. Повідомляється, що керівника свого південного форпосту Віктор Ющенко особисто представить під час запланованого на 22 лютого візиту до автономії. Тим часом з другого боку владного затору зміна кадрів на зайнятому плацдармі відбувається майже миттєво. Наприкінці минулого тижня начальник кримського головкому Віктор Хоменко, котрий раніше публічно заявив про незгоду добровільно піти з посади без вагомих на те підстав, таки подав рапорт. Причому на звільнення з органів міліції взагалі. Журналістам генерал Хоменко повідомив, що іде не з власної волі. Після відмови прислухатись до наполегливих побажань керівництва МВС (міністр В.Цушко і його перший заступник М.Корнієнко розмовляли з В.Хоменком на цю тему тричі) до Криму була відряджена група перевіряльників на чолі із заступником начальника головного штабу МВС — начальником інспекторського управління В.Усієнком. Результати перевірки поки що невідомі, але Хоменко чекати не став. "Я не можу і не бажаю працювати в таких умовах: працювати не дадуть", — заявив генерал, додавши, що залишатися на своїй посаді означало б підставляти підлеглих.

Принагідно нагадаємо, що тижнем раніше на прес-конференції в Тернополі екс-міністр Юрій Луценко оприлюднив розшифровку розмов у Криму, які відбулися перед його звільненням. З "плівок Луценка" і наступних коментарів випливає, що приводом до зміни начальника кримської міліції може бути закриття заводу, який нелегально виробляв горілку і давав донецьким ділкам п’ять мільйонів гривень прибутку на місяць. "Якщо Хоменко не йде, то треба шукати вихід, шукати дах і перебиратися в іншу область", — казали неназвані Луценком товариші.

У суботу міністр внутрішніх справ України Василь Цушко представив членам колегії кримського головкому міліції їхнього нового начальника — Анатолія Могильова. Деякі присутні в залі відчували складну гаму почуттів. Такого головного міліціонера в Криму ще не було. Навіть у потішного президента Криму Ю.Мєшкова для тоді ще МВС Криму знайшовся генерал, хоч і армійський. Звання Анатолія Володимировича — полковник, а останнє місце роботи в системі — начальник міськвідділу міліції. Правда, місце розташування міста і пояснює багато чого в новому призначенні, якщо не все — Макіївка Донецької області. Невдовзі після помаранчевої революції А. Могильов пішов у відставку і увірвався в "регіональну" політику — став депутатом Макіївської міськради й очолив постійну комісію із законності та правопорядку. У зв’язку з усім вищевикладеним виступ міністра сприймався кримськими міліціонерами з особливою довірою.

"У нас сьогодні є шанс створити нову міліцію, яка справді відповідатиме інтересам усього суспільства. У цьому зацікавлені всі верстви населення, політики, державні діячі, бізнесмени, — говорив Василь Цушко. — Ми повинні піти від замовлень і політичних ігор... Міліція працюватиме поза політикою. Систему МВС чекають докорінні зміни, і сьогодні намічене може здаватися фантастикою. Проте я вам гарантую, що все це втілиться в життя. Якщо всі ми усвідомлено захочемо змін, то все у нас вийде. Захочемо, та не всі — однаково вийде, але без декого з вас".

Ну, майже — хто не з нами, той проти нас. І, головне, жодної політики. А та обставина, що у впливового регіонала і партійного куратора Криму Антона Пригодського макіївська прописка — казковий збіг. І відкрився він випадково у результаті журналістських "розкопок" з питання, хто стоїть за фірмою "Антал-Крим", якій кримська влада передала 120,9 гектара землі в районі Гурзуфа під будівництво гольф-клубу. "Антал-Крим" була заснована і зареєстрована у с.Відрадному (Велика Ялта) усього два місяці тому київським ТОВ "Антал-сервіс". Засновниками ж останньої є "дві приватні особи: киянин Георгій Лебединський і народний депутат від Партії регіонів Антон Пригодський, зареєстрований у паспортному столі в Макіївці Донецької області. Злі язики називають його "наглядачем" над Кримом" — пише газета "Крим.ru", яка заверстала цей матеріал з інформацією про призначення нового начальника головкому міліції під одним заголовком "Макіївські гуляють!".

Спікер кримського парламенту, на ходу намагаючись погасити скандал з узгодженням Радміном місця розташування гольф-клубу, закликає кримські політичні сили не спекулювати "на тих земельних проблемах, які є в Криму в частині індивідуального житлового будівництва на тлі виділення ділянок під розташування таких об’єктів". Хто ж сперечається — будувати в Криму треба. От тільки хто б пояснив, чому 120 гектарів земель запасу на південному узбережжі "дуже серйозний інвестор" одержує для комерційної забудови фактично задарма, чому не купує, бажано на відкритому аукціоні? Дивно також, що про такий великий вільний і не потрібний Алуштинському ефіроолійному заводу наділ ніхто раніше не знав, інакше б проблеми самозахоплень у цьому регіоні можна було б легко уникнути.

Цікаве також повальне захоплення кримських начальників не стільки чужоземною забавою — грою в гольф, скільки будівництвом клубів. Нагадаю, що і помаранчевий прем’єр Криму А.Матвієнко втягнувся у скандал із проектом "Гольф-сіті" — невідомою фірмою, яка претендувала на шість із половиною тисяч гектарів на західному узбережжі, унаслідок чого прокуратурою Криму було порушено кримінальну справу. Відгадка проста — під "інвестиційний проект" легко і просто (маючи свою владу в регіоні) роздобути величезні ділянки землі. І нехай навіть навколо, як у цьому разі, заповідні землі — Ялтинського гірсько-лісового і Кримського природних заповідників, — унаслідок відомчої експертизи виявляється, що уподобаний "Анталом" наділ не належить до категорії особливо цінних земель і взагалі розташований на зсувній ділянці. І дарма що дві третини його зайняті пасовищами, кущами і ріллею, тобто за всіма статтями — землі сільгосппризначення, у рескомземі Криму вважають, що перешкод для розміщення на цій ділянці гольф-клубу немає!

Але подібне Крим уже проходив. Родзинка ж цієї історії — річ небачена. У наділ під майбутній гольф-клуб прирізали селище Партизанське! "Нові кріпосні", жителі селища, звернулися до прокуратури Криму з проханням роз’яснити — як жити далі? У п’ятницю, як повідомив "ДТ" прокурор автономії Віктор Шемчук, рішення РМ Криму про узгодження місця будівництва гольф-клубу було опротестовано.

(Отут згадався колись популярний анекдот. На засіданні уряду голова каже: "Ну, для себе ми вже усе зробили: землю поділили, нерухомість приватизували, надра розподілили... Пора подумати і про людей". Голос із залу: "Ну що ж, по десять тисяч душ на кожного, мабуть, достатньо").

У розпал цього скандалу і має з’явитися в Криму новий постійний представник президента. Глава секретаріату В.Балога вже перелічив чесноти, які повинен мати спадкоємець Г.Москаля — ця людина повинна бути місцевою, мати в Криму авторитет і досвід роботи в управлінні. Двом із цих вимог відповідають практично всі головні кандидати, названі в пресі — і екс-прем’єр В.Горбатов, і екс-керівник "Чорноморнафтогазу" І.Франчук, і нинішній заступник постійного представника В.Пробий-Голова, й екс-прем’єр і севастопольський градоначальник С.Куніцин, і екс-начальник главку СБУ О.Касьяненко. А от стосовно авторитету, то хотілося б уточнюючих критеріїв. Щось на кшталт порядності, професіоналізму, патріотизму... Тоді претендентів і їхніх лобістів було б менше.

А от кримському спікеру А.Гриценку, котрий благополучно пережив війну з Г.Москалем, байдуже, хто буде призначений новим представником президента в автономії. Так і сказав: "Нам однаково". Проте, здається, трохи лукавить. Інакше чому б це один із претендентів — Валерій Горбатов — став завсідником шостого, спікерського, поверху парламенту.

До того ж кримські регіонали про всяк випадок вирішили себе грунтовно убезпечити. Як повідомив А.Гриценко, підготовлений законопроект про внесення змін до закону про представництво президента України в Криму: "Наші фахівці дійшли висновку про те, що ряд положень цього закону не відповідає Конституції України. Як можна сьогодні покладати на постійного представника президента питання дотримання Конституції України на території автономії, якщо саме положення про представництво президента суперечить Конституції України!" Проект закону буде внесений на розгляд Верховної Ради України одним із народних депутатів від Партії регіонів і, можна не сумніватися, зміни будуть спрямовані на урізання і без того символічних повноважень постійного представництва президента в Криму.

А кадрова зачистка регіону тим часом триватиме. З понеділка у главк міліції прибуває нова комісія, знову з високим перевіряльником на чолі — І.Васильєвим, заступником начальника інспекторського управління. Не інакше, кажуть у главку, відставки очікують заступників начальника ГУ МВС і керівників служб.

Схоже, починає підтверджуватися і версія прокурора Віктора Шемчука, яка пов’язує пропозицію генпрокурору перевестися за власним бажанням в інший регіон із бажанням поки що не названих поіменно діячів повернути в Крим колишнього прокурора автономії Володимира Гальцова. Донеччанина і протеже екс-генпрокурора Геннадія Васильєва, котрого після президентських виборів вдалося "піти" із Криму завдяки адміністративній хитрості — скасувавши посаду прокурора АРК і упровадивши посаду прокурора — заступника генпрокурора. За нашою інформацією, В.Гальцов має намір через суд відновитися на посаді. Якщо це так і суд ним обраний саме Печерський районний м.Києва, то ніхто не здивується, якщо буде ухвалене "правильне" рішення і потім слід очікувати на затяжну епопею зі зняття В.Шемчука. Добровільно залишати свою посаду раніше відведеного Конституцією терміну і без вагомих обгрунтувань він, як і колись, не збирається. Сміливо можна припустити, що після опротестування рішення Радміну Криму стосовно гольф-клубу (особливо у разі, якщо нардеп А.Пригодський справді має у цій справі свій інтерес) маневри з усунення В.Шемчука повинні активізуватися. Прокурор уже заявляє через пресу, що коли процес набуде характеру незворотного, а підлеглі зазнають репресій і тиску, він мовчати не буде — назве і прізвища, і фірми тих, хто домагається його відставки.

Валентина САМАР
("Дзеркало тижня" №5, 10 - 16 лютого 2007 року)

Мустафа Джемилев вынужден поправить журналистку

В первых числах февраля на сайте "Газета по-украински" было опуб­ликовано интервью Анастасии Щербины с народным депутатом Украины Мустафой Джемилевым под названием "С Януковичем меня познакомил Ринат Ахметов". В тюрьме Мустафу Джемилева называли "прокурором".

Во вступительной части статьи говорится, что "Народный депутат из фракции "Наша Украина" 63-летний Мустафа Джемилев возглавляет Меджлис крымскотатарского народа. Беседуем в его четырехэтажном доме в Бахчисарае. Рабочий кабинет Джемилева на третьем этаже. На столе хаотически разбросаны бумаги. Народный депутат играет в какую-то игру на компьютере. Предлагает сесть за журнальный столик у телеви­зора. Закуривает. Начинаем с того, что в августе прошлого года Джеми­лев стал советником премьер-министра Виктора Януковича".

Предлагаем читателям отдельные выдержки из интервью.

—По каким вопросам советуете?

—О том, что у премьера должен быть советник из Меджлиса, говорили давно. Когда в Бахчисарае участились столкновения между крымскими татарами и славянами, приехал Янукович. Мы тогда собрались с силовиками в кабинете премьера автономии, и я еще раз завел об этом речь. Он сразу предложил эту должность мне.

—Давно знакомы с Януковичем?

—Нас познакомил в 2002-м Ринат Ахметов. Он тогда создал в Крыму Партию мусульман Украины, чтобы расколоть крымских татар и отбить на выборах как можно больше голосов. Мы с Рефатом Чубаровым тогда ездили к Ахметову в Донецк на переговоры. Он нас принял у себя в резиденции в Ботаническом саду. У него там такая роскошь... На всю стену аквариум с рыбками, — восторженно разводит руками. — Нам удалось его убедить, что вложенные в партию деньги не окупятся голосами. Та партия просуществовала год, и он ее распустил. ...Я тогда назад не мог вылететь в Бахчисарай. Ринат великодушно предоставил мне свой самолет. У него небольшой "Фоккер".

Из ответов на серию следующих вопросов можно узнать, что "В криминальном мире политзаключенных уважали. У нас всегда были проблемы с администрацией тюрьмы, потому потенциально не были "стукача­ми". Также у многих осужденных были правовые проблемы: написать жалобу, подать протест. Я хорошо в этом разбирался, за что получил прозвище "прокурор".

В Киеве Джемилев живет в двухкомнатной квартире. Получил ее как народный депутат. Его сын работает в Бахчисарае в компании мобиль­ной связи “Life”, принадлежащей туркам и Ринату Ахметову. Дочь — преподаватель физики и математики. Сейчас не работает, потому что воспитывает двоих детей.

Мустафа Джемилев утверждает, что собственного бизнеса не имеет. Живет на 30 тыс. грн в месяц. Из них двадцать — зарплата депутата, остальные — пенсия.

Оригинал статьи размещен в Интернете и вызвал полемику. Особый интерес вызвало место в интервью, которое звучало так:

—Возможно такое, что на следующие выборы вы пойдете в списках Партии регионов?

—Возможно. Мы еще не знаем, с кем пойдем в списках. Для Меджлиса главное — иметь представительство в Верховной Раде. Поэтому мы будем вести переговоры с теми, кто точно преодолеет трехпроцентный барьер. Мы против "регионалов" ничего не имеем. Но они сейчас в коалиции с коммунистами, а для нас это недопустимо. Точно не пойдем на выборы с БЮТом. Тимошенко руководствуется исключительно собственными интересами.

В Интернете на форуме "Майдана" попытались узнать: имело ли такое интервью место? Некоторые предположили, что имеют дело с некачественной работой журналистов.

Был получен ответ Мустафы Джемилева, приводим его:

"Это верно. Мало того, что не давали на вычитку и согласование, так еще эта девочка довольно много нафантазировала, приписала совсем даже не свойственные мне выражения.

Например, на вопрос по поводу возможности участия крымских татар на следующих выборах с Партией регионов, я отвечал примерно так: "По такого рода вопросам решения у нас принимает наш национальный съезд — Курултай, поэтому сейчас трудно говорить, с какой партией будет решено блокироваться. Это покажет политическая ситуация на момент следующих выборов...".

Насчет того, что крымским татарам, видимо, нужно обязательно бло­кироваться с такой партией, которая уверенно преодолеет барьер, по­скольку им обязательно нужно иметь своих представителей в Верховной Раде, она рассуждала сама. Я подтвердил, что это действительно важно, но в то же время заметил, что есть партии, типа коммунистической или "прогрессивных социалистов" Н.Витренко, с которыми крымские татары ни при каких обстоятельствах вряд будут блокироваться, даже если они трижды проходимые и будут предлагать многократно больше мест в "проходной" части своего списка. А про БЮТ было сказано ей не в целом, а только по крымским "бютовцам".

... Словом, действительно, получилось "странное интервью".

Сервер ИДРИСОВ
(“Голос Крыма” №8, 16 февраля 2007 года)

Встреча Президента Украины с руководителями Меджлиса крымскотатарского народа

Как сообщила пресс-служба Меджлиса, 7 февраля состоялась встреча Президента Украины Виктора Ющенко с Пред­седателем Меджлиса крымскотатарского народа Мустафой Джемилевым и его первым заместителем Рефатом Чубаровым. Президент Украины был детально проинформирован по ряду наиболее актуальных вопросов, связанных с вос­становлением прав и обустройством крымскотатарского на­рода. Руководители Меджлиса обратили внимание главы го­сударства на неудовлетворительное исполнение Указа Пре­зидента Украины 154/2006 от 28 февраля 2006 г. "О реше­нии Совета безопасности и обороны Украины от 8 февраля 2006 года "Об общественной ситуации в АРК" (данным ука­зом были закреплены конкретные поручения центральным органам государственной исполнительной власти и АРК по решению ряда вопросов, связанных с восстановлением прав крымскотатарского народа, в т.ч. правовые, земельные, в сфере образования на родном языке, возрождения нацио­нальной культуры и исторической топонимики Крыма.

По причине невыполнения большинства пунктов Указа не подготовлен для рассмотрения ВР Украины согласованный вариант Закона Украины "О восстановлении прав лиц, депортированных по национальному признаку, не приняты кон­кретные меры по возвращению исторических топонимов Крыма, не утвержден план подготовки и издания учебников для старших классов школ с крымскотатарским языком обуче­ния, не обеспечено участие Совета Европы в решении крымскотатарской проблемы, не устранены причины возникновения конфликтных ситуаций, вызываемых пренебрежитель­ным отношением органов власти к культовым памятникам крымских татар (пример: события вокруг комплекса памят­ников Азиз в Бахчисарае и возможность нового конфликта в Алуште, где местная власть решает выделить коммерческой организации территорию, на которой ранее находились мечеть и мусульманские захоронения).

Руководители Меджлиса в ходе встречи подробно осветили причины нового обострения земельной проблемы в Крыму. По их мнению, практически все инициативы, направлен­ные на справедливое рассмотрение вопросов наделения землей крымских татар, не реализуются, как в силу нежелания местных советов позитивно рассматривать эти вопросы, так и продолжающейся практики раздачи коммерческим организациям больших массивов земель, именно в тех регионах, где крымским татарам земля не выделялась в течение деся­тилетий.

Р.Чубаров также обратил внимание на то, что спекулятивные утверждения крымских властей о некоем "достаточном" обеспечении крымских татар земельными участками появляются по причине того, что власти сознательно укло­нились от составления полного реестра всех юридических и физических лиц, имеющих земельные участки.

Таким образом, официальная статистика движения и распределения крымской земли является крайне некорректной, что позволяет недобросовестным чиновникам уходить от ре­шения вопроса о наделении землей нуждающихся крымс­ких татар. В качестве одного из возможных механизмов оперативного и справедливого наделения крымских татар земельными участками было предложено создать постоян­но действующий рабочий штаб с включением в его состав руководящих лиц из профильных министерств и ведомств Украины и размещением его в Крыму.

М.Джемилев и Р.Чубаров проинформировали Президента о недофинансировании государственным бюджетом Украины Программы обустройства крымских татар в 2006 году 14 млн. грн., что составляет 20% запланированных средств, и обратились к нему с просьбой принять меры по устойчиво­му финансированию обустройства крымских татар в текущем году. По итогам состоявшейся беседы В.Ющенко дал ряд поручений и указаний по решению обсуждавшихся воп­росов. Так, в течение нескольких дней должна быть завер­шена работа по выработке согласованной позиции по Закону Украины "О восстановлении прав лиц, депортированных по национальному признаку" и механизмов его правового сопровождения в Верховной Раде Украины.

Между тем, пресс-служба Президента Украины обнародовала свою информацию по итогам встречи, в которой говорится, что Виктор Ющенко обсудил с народными депута­тами Рефатом Чубаровым и Мустафой Джемилевым возможности урегулирования конфликтных вопросов в отно­шениях крымских татар с местными властями.

В частности, речь шла о подготовке и принятии новой ре­дакции Закона "О возобновлении прав лиц, депортированных по национальному признаку". По результатам беседы принято решение создать общую рабочую группу по подго­товке законопроекта. Также Президент поручил сформиро­вать рабочую группу, которая должна выработать специальный документ о взаимных обязательствах крымских татар и крымских властей. К разработке документа будут привлечены представители татарской общины полуострова, работники органов центральных и крымских властей, местного са­моуправления.

Кроме того, во время беседы речь шла о земельных проблемах и возможности возобновления татарами строительства своих культовых сооружений.

Подготовила Гульнара УСЕИНОВА
(“Голос Крыма” №8, 16 февраля 2007 года)

ДЕПУТАТ! НЕ ПРЕВРАЩАЙ СИМФЕРОПОЛЬ В КИШЛАК!

15 февраля на площади перед зданием Симферополь­ского горисполкома комитет гражданской безопаснос­ти "Наше право" и жители города провели митинг, в ходе которого потребовали от мэра Симферополя, депутатов горсовета, руководителей милиции и прокуратуры города восстановить закон и порядок в земельных отношениях, наказать их нарушителей, а "потем­кинские деревни" (они же "сараи Джемилева") разрушить.

В акции приняли участие более 150 горожан. Они вышли под лозунгами: "Пока проснется "полити­ческая воля", на крымском троне будет хан сидеть", "Остановите земельных рей­деров", "Вы будете сме­яться, но в Крыму живут не одни татары", "Депутат! Не превращай Симферополь в кишлак".

— Сегодня десятки ты­сяч льготных категорий граждан Симферополя, со­стоящих на квартирном уче­те, терпеливо ждут своей очереди на получение жи­лья. В это же время пред­приятия-застройщики гото­вы строить для симферопольцев многоэтажные дома и предоставлять квар­тиры очередникам, но они не могут приступить к работам по вине городских властей, неспособных на­вести в земельных отношениях порядок. И с приняти­ем Закона об уголовной ответственности за захва­ты земли в Крыму ничего не изменилось, власти по-прежнему бездействуют. Имея все правовые основания для строительства многоквартирных жилых домов для инвалидов, чернобыльцев и афганцев, УКС Крымского республиканского объединения инвалид­ных организаций не может начать жилищное строи­тельство — два участка земли, выделенные для этих целей, заняты самозахват­чиками. Сегодня на терри­тории города совершается беспрецедентное по свое­му цинизму преступление. Группы национал-бизнесменов, руководимые из единого центра, путем шантажа и ничем не прикрытых угроз фактически оккупируют столицу Крыма. Даль­нейшее бездействие и по­пустительство агрессору становится преступным, — говорит председатель КГБ "Наше право" Сергей Веселовский.

Участники митинга приняли заявление к мэру Симферополя Геннадию Бабенко и депутатам горсовета, в котором, в частности, отмечалось: "Построенные в 60 —70-е годы прошлого века жилые дома разруша­ются, не дождавшись ре­монта. Необоснованное затягивание принятия генераль­ного плана развития города, тотальное давление на городскую власть с целью узаконить оккупированные псевдонациональными рей­дерами городские земли — не что иное, как спланиро­ванная акция—сговор груп­пы лиц, прикрывающихся националистическими лозун­гами, коррумпированных чиновников-лоббистов и за­интересованной третьей сто­роны в лице бизнес-струк­тур".

Горожане "Наше пра­во" призвали власти Симферополя срочно принять генплан развития города, ликвидировать самострой на "полянах протеста", обратиться к руководству Кры­ма и Украины с требовани­ем оказать максимально возможную помощь для восстановления законности в Симферополе.

Ольга РУДНЕВА
(“Крымское время” №18, 17 февраля 2007 года)

ДОЖИВЕМ ДО ПОНЕДЕЛЬНИКА
НАКАНУНЕ АКЦИИ ПРОТЕСТА КРЫМСКИХ ТАТАР МИЛИЦИЯ
ПРОВЕЛА УЧЕНИЯ ПО ЛИКВИДАЦИИ МАССОВЫХ БЕСПОРЯДКОВ

Как уже рассказывало "КВ", несколько недель назад крымские татары "поставили на счетчик" Верховный Совет и Совет мини­стров республики. Установив палатки у зданий парламента и правительства, они демонстративно (чтобы не написать — нагло) отсчиты­вают на специальных таб­личках дни, оставшиеся до проведения массовой анти­законной акции, — сегодня, в субботу, до этого "знаме­нательного события" остается два дня.

Таким образом, срок, отведенный властям, исте­кает послезавтра.

Послезавтра, в понедельник, крымские татары обещают вывести на улицы Симферополя около пятнадцати тысяч своих соплеменни­ков с требованием узако­нить захваченные ими зе­мельные участки. Если так и произойдет, то размах этой акции протеста будет впол­не сопоставим с размахом ежегодных событий 18 мая.

Накануне акции протеста крымских татар милиция при­гласила журналистов на по­казательные учения по лик­видации массовых беспо­рядков, которые прошли в Симферополе на улице Субхи — в расположении Крымского территориального командования внутренних

Бойцы "Беркута" и внут­ренних войск с применени­ем специальной техники отрабатывали тактику действий по пресечению групповых нарушений общественного порядка, моделировали раз­личные ситуации и отраба­тывали задержание, блокирование, рассредоточение толпы нарушителей обще­ственного порядка.

Всего в учениях приняли участие около двухсот человек. Роль нарушителей общественного порядка испол­няли бойцы внутренних войск, которые забрасывали правоохранителей сосновыми шишками. В ответ их поливали водой из специальной машины, предназначенной для разгона толпы, травили собаками и лупили резиновыми дубинками.

При этом на учениях присутствовали и новый началь­ник крымской милиции Ана­толий Могилев, и его заместитель Николай Федорян.

Отметим здесь, что если Могилеву наша этническая крымская специфика наверняка внове, то Федоряну не раз приходилось бывать в разных заварушках — достаточно вспомнить хотя бы августовское побоище на центральном рынке в Бахчисарае.

В такой ситуации есте­ственно было предположить, что показательные (ведь показывали же их за­чем-то журналистам) учения по разгону толпы нарушителей общественного порядка "приурочены" именно к возможным событиям 19 февраля.

Однако и Могилев, и Фе­дорян категорически такие "инсинуации" отвергли.

— Это плановые учения, проводимые в соответствии с планом работы нашего главного управления, — заявил журналистам новый начальник крымской мили­ции. — Это не демонстра­ция, это обычная учебная работа, которая проводит­ся постоянно. То, что пока­зали вам, это, в принципе, прогнозируемые действия работников милиции в слу­чае совершения массовых беспорядков.

На уточняющий вопрос корреспондента "КВ": "Почему вы решили показать эти плановые учения журналистам за пять дней до 19 февраля, на которое запланирована многотысяч­ная акция протеста крымс­ких татар?" — Могилев ответил: "А я вам обещал открытость милиции? Обе­щал? Это и есть откры­тость милиции. Я показы­ваю ее вам. В подтвержде­ние своих слов о том, что милиция для журналистов будет открыта. Поэтому вас и пригласили! В принци­пе, это обычная учеба, ко­торую тоже надо освещать!"

Ну что ж, мы, Анатолий Владимирович, и освещаем!

По словам Могилева, он не видел официального заявления о проведении крым­скими татарами массовой акции протеста (разговор был в минувшую среду). Поэтому, заявил полковник, силы и средства, к которым прибегнет милиция 19 февраля, будут зависеть от формата и массовости ак­ции крымских татар.

В заключение еще раз напомним, что 19 февраля крымские татары намерены требовать от властей узаконить захваченные ими тысячи земельных участков. А между тем у нас в Крыму не только новый начальник милиции, но и новый закон. И мы немного надеемся на' оба эти обстоятельства.

Как известно, совсем недавно в силу вступил За­кон об уголовной ответственности за захват зем­ли. По словам начальника крымской милиции, сейчас прорабатывается механизм реализации новой за­конодательной нормы, на что понадобится некоторое время (сколько имен­но времени понадобится для того, чтобы начать выполнять закон, Могилев не уточнил несмотря на просьбы "журналистов, от­метив лишь, что это будет "максимально короткий срок").

Хорошо бы так!

А то до сих пор власть, кажется, лишь шаг за шагом отступает перед за­хватчиками земли.

Кстати говоря, у Федоряна спросили, почему не­сколько недель назад бой­цы "Беркута" отступили перед вооруженными коль­ями захватчиками земли на улице Балаклавской в Сим­ферополе.

— Не всегда правильно только наступать, — ответствовал заместитель началь­ника крымской милиции. — Я думаю, есть моменты, когда во избежание крово­пролития стоит подумать, надо ли применять силу и спецподразделения для того, чтобы потом сюда втя­гивались силы со всей Украины.

И все же, господа милиционеры, есть некая черта, за которой отступать некуда — пусть даже за нами сегодня не Москва, а Киев.

Если, невзирая на заявле­ния милицейских начальников, предположить, что журналистов пригласили на уче­ния для того, чтобы показать захватчикам земли, что церемониться с ними не бу­дут, то нам осталось узнать: испугаются ли крымские татары?

Доживем до понедельника!

Александр МАЩЕНКО
(“Крымское время” №18, 17 февраля 2007 года)

ВІДСТАВКА З... 42-Ї СПРОБИ

Як і прогнозувало "ДТ" у попередньому номері, на цьому тижні було форсовано спроби відставки незговірливого й незручного для "регіональної" влади автономії прокурора АРК Віктора Шемчука. Нагадаємо, що раніше генпрокурор України запропонував йому добровільно залишити посаду й перейти в Рівненську область. В.Шемчук відмовився, оскільки п’ятилітній конституційний термін перебування на своїй посаді він не вичерпав, вагомих підстав для звільнення не бачить і підтвердження цього — відсутність претензій до роботи, підкріплена 41 перевіркою. Причиною ж пропозицій змінити регіон В.Шемчук називав прагнення деяких політиків повернути в Крим "донецького" протеже Г.Васильєва — екс-прокурора В.Гальцова, звільненого невдовзі після революції. Як повідомляло "ДТ", такий варіант готувався — В.Гальцов мав намір відновитися на посаді через суд.

Учора, о восьмій годині ранку в Печерському районному суді розпочався попередній розгляд скарги екс-прокурора Криму, а вже через півгодини рішення було ухвалене — відновити В.Гальцова на посаді й допустити негайне виконання рішення. Підстави в суду були залізні — Генпрокуратура визнала всі вимоги Гальцова: і про те, що його звільнення було незаконним, і про те, що відповідний наказ генпрокурора був виданий із порушенням законодавства.

У зв’язку з цим виникає запитання. Відомо, що з посади прокурора АРК Володимир Гальцов ішов на підставі ним же поданого рапорту про звільнення за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію. Тож який наказ генпрокурора нинішнє керівництво ГПУ і суд визнали незаконним? Коли ж урахувати, що наказ на звільнення Гальцова підписував тоді й тепер перший заступник генпрокурора С.Винокуров, то чи треба очікувати, що його дії, визнані судом як незаконні, спричинять відповідне покарання?

На жаль, графік здавання номера до друку не дозволив відстежити розвиток подій у точці "негайне виконання рішення". Без особливого ризику схибити можна припустити, що представлення В.Гальцова колегії прокуратури АРК може відбутися й у день ухвалення судом рішення, й у вихідні. Нового начальника главку МВС, до речі, представляли в суботу. Віктор Шемчук, відмовившись від коментарів (про рішення суду знав на той момент тільки зі слів адвоката), все ж повідомив "ДТ", що вважає рішення про поновлення на посаді В.Гальцова необгрунтованим. На полудень п’ятниці ні про наказ про відновлення на посаді прокурора Криму В.Гальцова, ні про наказ про своє звільнення В.Шемчуку нічого не було відомо. Проте він повідомив, що коли Гальцов, пред’явивши рішення суду й відповідні накази генпрокурора, захоче зайняти кабінет, він як законослухняний громадянин підкориться. А далі, щойно одержить на руки документи й вивчить їх, оскаржить як третя сторона в Апеляційному суді м.Києва.

Валентина САМАР
("Дзеркало тижня" №6, 17 - 23 лютого 2007 року)

У Криму туберкульоз зупинити поки не вдалося

Державна надзвичайна протиепізоотична комісія (НПК) при Раді міністрів АРК зробила висновок, що ситуація з туберкульозом надто небезпечно для регіону, що є міжнародним курортом, і може призвести до ізоляції Криму як резервуару туберкульозної інфекції. Нещодавно в Криму проблему було розглянуто на засіданні Колегії Мінохоронздоров’я АРК, на засіданні НПК. Ішлося про підсумки виконання Постанови Радміну Криму "Про комплексні заходи щодо боротьби з епідемією туберкульозу в АРК на 2006 рік і завдання фтизіатричної служби на 2007 рік".

За інформацією головного фтизіатра Мінохоронздоров’я АРК Євгена Охоти, епідемічна ситуація в Криму у 2006 році залишилася неблагополучною, хоча порівняно з 2005 роком відзначається зниження захворюваності на 3,8%. На 10,4% зменшилося також число хворих бактерійними формами туберкульозу. Епідемічний поріг був перевищений у Криму в 2000 році — 50 хворих на 100 тисяч населення. У 2005 році рівень захворюваності склав 88 людей на 100 тисяч. Коли показники перевалюють за сотню (а в Сімферополі вони вже досягли 112 на 100 тисяч), захворіти можуть усі. Навіть ті, хто загалом живуть благополучно й добре харчуються.

Турбує Крим захворюваність на туберкульоз органів дихання у дітей, показник якої в Криму в 2,4 разу вище, ніж по Україні. При цьому показники в Ялті складають 18, в Євпаторії — 12,9, у Сімферопольському районі — 17,6, у Джанкойському — 18,1 на 100 тисяч. У 90% випадків, відзначила головний санітарний лікар Криму Марія Кровякова, захворюваність зареєстрована у дітей з неблагополучних сімей.

На зростання захворюваності часто впливає недостатня забезпеченість хворих ліжками, дуже бідний санітарно-технічний стан протитуберкульозних диспансерів, недотримання в них епідрежиму, невчасність госпіталізації хворих, недостатнє лікування й обстеження. Це веде до того, що навіть виявлені хворі не завжди своєчасно госпіталізуються. У Джанкойському районі госпіталізовано лише 84% хворих, у Сімферопольському — 89%, в Ялті — 90%, що призводить до розповсюдження інфекції і зростання кількості хворих на туберкульоз. Рішенням Верховної Ради АРК у 2005 році було передбачено будівництво протитуберкульозного диспансеру за рахунок бюджету АРК у 2004—2007 роках, проте питання залишається відкритим. Республіканською СЕС винесено постанову про припинення експлуатації протитуберкульозного відділення в Євпаторії. На думку Марії Кровякової, слід невідкладно вивести диспансер з центру міста, розмістити його в приміщенні, яке відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. У Ялті стаціонар розміщений у двох невеликих корпусах на 90 ліжок. Дитячий протитуберкульозний кабінет у Джанкої площею 5 м2, розташований на першому поверсі старого корпусу поліклініки, перебуває в украй незадовільному санітарно-технічному стані. Він не опалюється, підлога прогнила, відсутній водогін, немає приміщення для хворих, які чекають на прийом лікаря. Матеріали з цього факту передані до прокуратури.

Гнітюча ситуація і в Кримському республіканському протитуберкульозному диспансері. З 1976 року — з мемоменту, коли диспансер був переведений у непристосоване приміщення, де не передбачалися навіть "чисті" й "брудні" території, — досі на приміщення немає відповідної техдокументації. Диспансер жодного разу капітально не ремонтували, і сьогодні він вимагає повної реконструкції. Розрахований спочатку на 240 ліжок, він унаслідок надбудови мансард свого часу збільшився за кількістю ліжок до 360.

Крим досі недостатньо оснащений флюорографічним устаткуванням, яке застаріло й постійно виходить з ладу. В усіх регіонах Автономії не вирішується проблема виділення ізольованого житла хворим, що мешкають у гуртожитках і комунальних квартирах. Щорічно, при потребі не менше 30 квартир, виділяється 2—3.

Микола СЕМЕНА
("Україна і світ" №8, 19 - 25 лютого 2007 року)

Цифрове телебачення починається з Криму

Минулого тижня у Феодосії відбулася перша трансляція телепередач через базову станцію цифрового телебачення. Кримський проект розроблений на базі космічних технологій зв’язку. Вся апаратура вітчизняна, порівняно з космічними й військовими прототипами змінилася лише в бік вдосконалення.

Станція змонтована на підприємстві радіотелевізійного передавального центру АРК. Це результат творчої співпраці ДАК "Завод "ТОПАЗ" (Донецьк), який здобув усесвітню популярність завдяки скандалу з комплексами РЛС радіотехнічної розвідки "Кольчуга", які він виробляє, ТОВ "Нові інформаційні технології" (Київ), "Барс-інформ Крим" і держпідприємства РТПЦ АРК.

Проект відкриває для Автономії нові можливості — перехід зв’язку на якісно новий рівень. Через цифрову телевізійну приставку "set-top-box" абонент отримує 65 найпопулярніших кабельних мереж програм цифрового телебачення. Можна нарощувати число каналів до кількох сотень.

Система цифрового телебачення працює в двосторонньому режимі. Через неї абонент може отримувати високошвидкісний Інтернет. Це відкриває найширші можливості для розвитку будь-яких комунікаційних послуг: від власного телевізійного мовлення до IP-телефонії, від доступу до різноманітних баз даних до охоронних систем необмеженого радіусу дії.

Разом з телевізійним мовленням кримський проект дає можливість розвивати ще 7 соціально-економічних напрямів: створення нової системи сповіщення населення про надзвичайні ситуації; комп’ютерну мережу управління регіонами, яка з’єднає всі місцеві ради й центральні органи влади в єдину мережу; комп’ютерну мережу державного земельного кадастру; програму "Інтернет в сільську школу"; програму "Шкільне телебачення"; комп’ютерну мережу державної бази даних судових рішень; програму створення регіонального телебачення — кожен кримський райцентр, кожне місто на основі цифрових мереж може мати власне телебачення.

Згідно з договорами з іншими європейськими країнами Україна до 2015 року зобов’язалася перейти з аналогового на цифрові передавачі. Для переходу на цифрове телебачення за допомогою ліній оптико-волоконного кабелю необхідно прокласти його до кожного населеного пункту, а потім і до кожного телевізора, що обійдеться більше ніж у 2,5 мільярди доларів.

Микола СЕМЕНА
("Україна і світ" №8, 19 - 25 лютого 2007 року)

ВЛАСТИ ПЛЮЮТ НА ДЖЕМИЛЕВА!
УВЕРЕНЫ КРЫМСКИЕ ТАТАРЫ

Как рассказывало "КВ" в своем субботнем номере, вчера, в понедельник, в Сим­ферополе ожидали проведения акции протеста, на кото­рую крымские татары обещали вывести около пятнад­цати тысяч человек.

В этом ожидании с утра пораньше столицу патрулировали усиленные наряды милиции — всего для охраны общественного порядка было задействовано 1600 со­трудников правоохранитель­ных органов, в том числе военнослужащих внутренних войск и бойцов спецподраз­деления "Беркут". А про­стые горожане старались по­быстрее добраться до своих рабочих мест.

Однако в обещанном мас­штабе акция крымских татар так и не состоялась — по крайней мере на момент сдачи номера в печать. Тому может быть как минимум, два объяснения.

Первое — татары испугались решительного настроя крымской милиции, которая на прошлой неделе через средства массовой инфор­мации продемонстрировала, как она будет разгонять нарушителей общественного порядка с помощью водоме­та, служебных собак и рези­новых дубинок.

Второе — возымело свое действие заявление лидера нелегального меджлиса Мустафы Джемилева. Собствен­но, на протяжении всей ми­нувшей недели ходили раз­говоры о том, что Мустафа-ага пытается убедить наибо­лее радикально настроенных организаторов акции отка­заться от своей инициативы.

Так или иначе, но в конце минувшей недели Джемилев заявил, что руководство мед­жлиса не санкционировало запланированную на 19 фев­раля акцию протеста крымс­ких татар и не видит необходимости в ее проведении.

"Существует земельная проблема, которая на протяжении долгих лет не решается, в этой связи наши соотечественники и приняли реше­ние о проведении 19 февра­ля массовой акции протеста, отметил лидер меджлиса.

— К нам обращаются крымские татары из различных регионов и просят объяснить суть происходящего, задают вопросы, необходимо ли им принимать участие в данной акции. В свою очередь мы отвечаем, что меджлис крымскотатарского народа по этому вопросу решения не принимал и, соответственно, не поддерживает массовую акцию протеста, при этом рекомендуем соотечественникам не принимать в ней участие".

Тех же, кто все-таки был намерен участвовать в ак­ции, Джемилев призвал не поддаваться на провокации и "придерживаться основных постулатов крымскотатарс­кого национального движения — твердых демократи­ческих принципов ненасилия".

В итоге те несколько десятков человек, кто "посмел ослушаться" Джемилева, ограничились тем, что путем непрерывного хождения на перекрестках на несколько минут перекрыли движение в разных районах Симферополя.

А еще человек, наверное, около трехсот собрались у стен Верховного Совета Крыма. Там между ними хо­дило открытое письмо к ли­деру меджлиса.

В этом письме, в частности, говорится: "Уважаемый Мустафа-ага! За последние 15 лет на ЮБК разбазарено 15000 га земли. На сегод­няшний день ни одно обеща­ние, данное властями Крыма нашему народу и гарантом выполнения которого высту­пали вы, не выполнено... Игнорируя ваши требования, крымская власть плюет и на крымскотатарский народ в лице его лидера, и на граж­дан Украины в лице депутата ВР Украины. Нам трудно со­гласиться с вашим требованием, но, уважая выбор нашего народа и признавая вас своим лидером, мы перено­сим начало наших акций про­теста на 28 февраля 2007 года в Ялту. И если за это время власть не предпримет реальных шагов в разреше­нии наболевших вопросов, требуем от вас выполнить решение курултая и поддержать нашу борьбу за граж­данские права!"

Таким образом, Мустафе Джемилеву, несмотря на оче­видно усиливающуюся оппозицию внутри народа, похоже, удалось если не предотвратить, то, по крайней мере, отложить начало массовых акций протеста крымских та­тар. Хороший, между про­чим, козырь для перегово­ров с президентом Украины Виктором Ющенко, который намеревается прибыть в Крым в четверг. Дескать, уважаемый Виктор Андреевич, мы, исключительно ради ста­бильности и процветания Украины, с трудом сдержи­ваем праведный народный гнев, который может вот-вот выплеснуться на улицы мас­совыми беспорядками. Но если вы, господин президент, ничего не сделаете для об­легчения тяжелой участи нашего народа, то нам трудно будет ручаться за наших людей...

Александр МАЩЕНКО
(“Крымское время” №19, 20 февраля 2007 года)

Акции неповиновения переносятся в Ялту?

Тревожно начинался вчерашний день. Как донесения с фронта, звучало в милицейских рациях: крымские татары перекрыли дорогу на Объездной возле Строгоновки и на выезде из города по Евпаторийской трассе, собирается толпа на Севастопольской и Дмитрия Ульянова...

Но эти акции оказались быстротечными, и их участники двинулись к Верховному Совету. По дороге они заблокировали движение на улице Розы Люксембург возле почтамта. Такая тактика была апробирована здесь же ещё летом: люди ходили взад-вперёд по переходу, не давая проехать автомобилям. Но было и ноу-хау: захватчики повиновались регулировщику и почти всякий раз ступали на полотно по его свистку. Только вот водителей, спешащих по своим делам, это не радовало, и "шестёрка" наиболее нетерпеливого из них едва не пострадала от рук и ног демонстрантов.

Под Верховным Советом к 12 дня собралось около ста пятидесяти человек. Устных требований никто из них не выдвигал, зато раздавали листовки. В одной из них разъяснялась причина срыва запланированных "массовых акций гражданского неповиновения". Оказывается, их запретил глава меджлиса Мустафа Джемилёв, озабоченный грядущим приездом на полуостров президента Украины Виктора Ющенко. Видный функционер меджлиса, являющийся также председателем постоянной комиссии ВС Крыма по межнациональным отношениям и проблемам депортированных граждан Ремзи Ильясов подтвердил: "Меджлис против подобных акций, потому что они могут помешать решению некоторых земельных вопросов на встрече с президентом 22 февраля".

И хоть демонстранты повиновались приказу, от акций протеста не отказались, а перенесли их на 28 февраля. Причём местом их проведения выбрали Ялту. А может, лучше сразу в Киев? Там и власть ближе, и прессы, которая может показать по ТВ обездоленные лица татар, полно.

официально

По информации Рескома по земельным ресурсам, количество земельных участков, выделенных под строительство частного жилья крымским татарам, давно превышает реальную необходимость. Для 244 тысяч крымских татар требуется 61 тысяча участков, а репатрианты получили их уже 76 тысяч.

Сергей МАЛЬНЕВ
(“Крымская правда” №31, 20 февраля 2007 года)

Студсоветы должны стать "лицом"

Знаете ли вы, для чего в уважающих себя вузах существует студенческое самоуправление? Его члены - выразители студенческой точки зрения, которую они представляют на учёном совете.

А ещё они организовывают культурные и спортивные мероприятия, решают некоторые учебные вопросы. В общем, самоуправление студентов - штука полезная. Но при всей своей полезности студсоветы не являются юридическим лицом, а посему и средства на собственные мероприятия получают только через своё учебное заведение. То есть, от ректора зависит - давать ли деньги на то или иное мероприятие, хотя по закону студсоветам и полагается 0,5 процента от бюджета вуза.

Чаще всего получается так, что средства проходят мимо студсоветов. Простой пример. Студенты одного из самых высокобюджетных вузов Крыма решили устроить благотворительный концерт для детишек-даунов. Руководство на это денег не дало. Вот и получилось, как всегда: в общей кассе эти деньги просто "потерялись".

Предприимчивые студенты всё равно находят средства, например, у спонсоров. Взамен предоставляют рекламу. Но всем уже порядком надоело такое положение дел. Поэтому украинские студсоветы сели за "круглые столы" и обсудили возможные пути выхода из сложившейся ситуации. В Симферополе заседание за "круглым столом" вёл заместитель министра образования и науки АРК Айдер Аблятипов.

Участники заседания пошлют в Киев рекомендательное письмо о внесении поправок в закон о высшем образовании. Наши студенты хотят, чтобы студсоветы стали юридическим лицом и имели собственный расчётный счёт. Тогда им, как отметил один из участников крымского "круглого стола", не придётся просить деньги у ректоров: они будут поступать на счета студенческих советов в положенные сроки.

Кстати, если крымские студенты захотят выразить свою точку зрения по каким-то вузовским вопросам или заявить о проблемах, они могут присылать письма по адресу: Stud_sovet_ARK@mail.ru "Круглый стол" впредь будет собираться регулярно, возможно, ваши проблемы и предложения обсудят уже на следующем заседании. А кроме того, вы можете и сами принять в нём участие.

Екатерина ВОЛКОВА
(“Крымская правда” №31, 20 февраля 2007 года)

Фестивалі. Виставки. Музеї. Історія. Пам’ятки архітектури. Кіно

ГОРДІЇВ ВУЗОЛ УКРАЇНОМОВНОЇ ОСВІТИ У КРИМУ
І ШЛЯХИ ЙОГО РОЗВ’ЯЗАННЯ

(ЕТНО-ПРАВОВИЙ БАЗИС, ІСТОРІЯ, СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ)

(Продовження. Поч. у № 49 - 52, 1 - 6).

Виникає ще кілька цілком слушних запитань: у який спосіб буде відбуватися зміцнення статусу української мови як державної, і як буде реалізовуватися всебічний розвиток і функціонування її в усіх сферах суспільного життя? Навіть при прискіпливому вивченні під мікроскопом цього чиновницького крутійства відповіді на поставлені запитання ні простий громадянин, ні досвідчений освітянин не знайде. Порожнім звуком лишається також засадничий намір укладачів програми щодо оптимізації мережі навчальних закладів для безперервного виховання і навчання державною мовою без конкретних пропозицій створення україномовних закладів у кожному кримському регіоні та населеному пункті упродовж дії зазначеної програми.

Чого вартий також і тринадцятий пункт кримської програми у формулюванні: "Забезпечення поступового переходу на викладання українською мовою окремих предметів за бажанням учнів, їхніх батьків (осіб, які їх замінюють), а також за наявності відповідних навчально-методичних і кадрових умов". Його свідомо досвідчені чиновники сформулювали у такий спосіб, щоб у будь-який час можна було виправдати запрограмовані бездіяльність та безкарне невиконання заходів.

Сподіваємося, що українська громадськість ближчим часом проведе фахову експертизу відповідності проекту кримських освітянських посадовців Державній програмі розвитку і функціонування української мови.

Будемо сподіватися, що "Кримська світлиця", коли стане виходити у повному форматі повноцінного тижневика, видрукує на своїх шпальтах цей черговий освітянський "шедевр" місцевого чиновництва.

Ми не станемо обговорювати задекларовану програму намірів, оскільки всі попередні плани виявилися хитромудрою пропагандистською булькою. Зосередимо увагу лише на 15-річних здобутках в царині розвитку освіти державною мовою. Навіть у рожевому світлі офіційних інформацій, які подаються до Києва, результати "бурхливої" діяльності кримських освітянських чиновників виявилися невтішними. Звернімось до офіційного документа, у якому зазначається:

"В 2005/2006 навчальному році функціонує сім загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. В 130 загальноосвітніх навчальних закладах з російською мовою навчання відкрито 349 класів з українською мовою навчання. В одній школі із кримськотатарською мовою навчання функціонує 19 класів з українською мовою навчання. Крім того, в 21 загальноосвітньому закладі із трьома мовами навчання (українською, російською, кримськотатарською) функціонує 120 класів з українською мовою навчання. Таким чином, усього українською мовою навчається 9 903 учні, або 4,75% від їхньої загальної чисельності (для порівняння: в 2004/2005 навчальному році загальне число учнів, що навчаються українською мовою, становило 7 935 чол., або 3,5%).

Кількість класів з поглибленим вивченням української мови в 2005/2006 навчальному році становила 149 в 86-ти загальноосвітніх навчальних закладах, у яких учиться 3 571 учень.

Відкрито 98 профільних класів української філології в 83-х загальноосвітніх навчальних закладах із загальною кількістю учнів у них 2 363 чол.

Здійснюється поетапний перехід на викладання ряду предметів (історії України, географії України, курсу "Захист Батьківщини" українською мовою за бажанням учнів, їхніх батьків за умови наявності відповідного навчально-методичного й кадрового забезпечення.

В 17-ти регіонах автономії в дошкільних навчальних закладах відкриті групи з вихованням і навчанням українською мовою.

З 2004 року на 9% збільшилася кількість дітей у групах з українською мовою виховання й навчання. В 2005/2006 навчальному році вона становить 1536 дітей в 71 групі, або 3,7% від загальної кількості дошкільників, які відвідують дошкільні навчальні заклади (для порівняння: 2004 рік - 1380 дітей в 66 групах)".

Отже, замість задекларованих на 2006 рік 140 україномовних шкіл Новий 2007 рік Крим зустрічає лише з 7 україномовними навчальними закладами, причому не всі вони функціонують у нормальних умовах. Існуюча матеріально-технічна база більшості з них не дає підстав називати їх повноцінними середніми освітніми закладами. Якщо вірити офіційній звітності, то на 16-му році незалеж-ності України на ниві навчання державною мовою маємо "величезні" здобутки. Адже українською мовою навчаються аж 9 903 учні, або 4,75 відсотка від їхньої загальної чисельності. Нагадаємо, що 10 років тому у кримських школах російською мовою навчалося майже 75 тисяч українських дітей.

Скільки ж має пройти часу, щоб багатотисячна армія українських дітей, врешті-решт, зможе реалізувати своє конституційне право навчатися рідною мовою? На це запитання не дають жодної відповіді ні загальнодержавна, ні кримська освітня програми.

Турботу про україномовну освіту, яку для звітності перед Києвом імітує досвідчене кримське чиновництво, часто-густо демонстрували відкриття у школах малоформатних українських класів. Таких міні-класів створено безліч. Всі добре розуміють, що клонування по всіх школах таких підрозділів заганяє україномовну освіту у глухий кут і фактично дискредитує набуття освіти державною мовою. З величезними потугами такі мініатюрні україномовні класи з єдиним учителем, які існують у поодиноких кримських школах, можуть існувати лише п’ять років.

У подальшому більшість дітей з цих класів змушені навчатися у своїх російськомовних школах. Лише деякі з них зможуть продовжувати навчання у спеціалізованих україномовних школах, які фактично відсутні.

Зазначений концептуальний підхід кримських посадовців до розвитку україномовної освіти, на наш погляд, є свідомим саботуванням державної освітньої програми. Стратегічну позицію владних структур автономії щодо відкриття україномовних шкіл на теренах Криму гранично відверто висловив один із затятих українофобів, який донедавна обіймав посаду віце-прем’єра кримського уряду з гуманітарних питань.

В одному з інтерв’ю якомусь московському виданню державний службовець вищого рангу не без гордості зізнався, що величезним досягненням кримської влади є те, що понад 99,5% кримських шкіл лишились "русскоязычными". Тож всі кримські довгострокові програми розвитку україномовної освіти в автономії були і лишаються новітніми "потёмкинскими деревнями" для довірливих київських чиновників або фіговим листком на сороміцькому місці російського зоологічного шовінізму.

Сумний і невтішний досвід автономного освітнього підрозділу переконливо доводить, що Крим дійсно потребує не липово-показушної, а глибокої, науково-обґрунтованої, довготривалої та ефективної програми відродження, впровадження і розвитку україномовної освіти не лише в дошкільних закладах, у школах, але й професійно-технічних училищах та вищих навчальних закладах (як державних, так і комерційних). Повноцінною освіта може бути тоді, коли вона охоплює всі ланки, розпочинаючи від дошкільних навчальних закладів до середньої школи і вищого навчального закладу. В Криму такої сув’язі практично ніколи не існувало і не існує й донині. Україномовні школи в автономії ледь животіють лише для чиновницької звітності.

Першим кроком на шляху реалізації національної програми розвитку української освіти в автономії має бути відновлення вертикалі управління галуззю. Такої ж думки дотримуються і всі фахівці з україномовної освіти та громадські організації, які опікуються цією проблемою. Як уже зазначалося, такого ж висновку ще у 2001 році дійшов і Кабінет Міністрів України.

Величезної шкоди освітній галузі Криму завдають часті зміни її керівництва та призначення міністрів в залежності від політичних уподобань у вищих ешелонах кримської влади. Упродовж останніх років цю посаду обіймало немало випадкових, амбітних і безвідповідальних "временщиков". Сам нинішній міністр освіти і науки України п. Станіслав Ніколаєнко на останньому міжнародному форумі "Українська освіта у світовому просторі" на зустрічі з освітянами зізнався, що його особисто непокоїть ефемерний статус керманичів кримського освітнього міністерства. Він не дозволяє реалізовувати та впроваджувати єдину державну політику в освітній галузі. Необхідно визнати, що у перманентно-нестабільній політичній ситуації у Криму республіканське міністерство освіти і науки, яке завжди перебуває під тиском антиукраїнських політичних сил, із завданням розвитку україномовної освіти не впоралось і не впорається.

Сучасний цивілізований і глобалізований світ надає величезної уваги єдиним уніфікованим стандартам не лише у сфері матеріального виробництва, але й у царині освіти та культури. Навіть при виготовленні добротного олівця чи то екологічної безпечної дитячої іграшки виробник має дотримуватися відповідного технологічного та якісного стандарту. Без дотримання жодної з цих вимог продукція не буде сертифікована і виявиться непотрібною споживачеві. Ще більше вимог суспільство висуває до фахівців у галузі освіти та виховання. Не випадково Україна намагається ввійти у світову спільноту й уніфікувати з нею не лише матеріальне виробництво, але й підготовку фахівців, в тому числі і у сфері освіти.

Отже, на всій території України мають бути запроваджені єдині державні стандарти на освітні програми. Випускник кримської школи, будь-якого коледжу або вищого навчального закладу не лише за кваліфікацією, але й за знанням державної мови має бути конкурентоздатним стосовно своїх колег з інших регіонів України. Він має бути спроможним обіймати найвищі державні посади, які вимагають не лише фахової підготовки, але й знання державної мови. Погодьмося, що низька мовна культура переважної більшості неукраїнських депутатів та державних службовців найвищого рівня, брутально-зухвале ігнорування ними державної мови в офіційних виступах та спілкуванні з народом не лише не робить їм честі, але й сіє сумніви щодо їхніх розумових здібностей, принижує імідж Української держави. Саме через це суржикове російське наріччя багатьох "батьків" нації та так званої кримінально-олігархічної еліти Україну в цивілізованому світі й донині сприймають не інакше, як колонію Російської імперії або її малоросійську губернію. Лише освіта державною мовою та дотримання чиновництвом всіх рангів конституційних засад спроможні подолати це ганебне для України постімперське явище.

Сьогодні саме автономна від загальноукраїнського поступу та державних вимог кримська освіта продукує в українському суспільстві ганебну мовну "азаровщину" і не дозволяє сотням тисяч молодих людей інтегруватись в загальноукраїнські державотворчі процеси.

Національна програма розвитку україномовної освіти, як середньої так і вищої, має базуватися на конституційному праві сотень тисяч етнічних українців отримати освіту рідною мовою. Виходячи з цього правового принципу, чисельність україномовних дитячих садочків, шкіл та питома вага паралельних україномовних груп кримських ВНЗ, на першому етапі, має бути поставлена у пряму залежність від етнічного складу населення.

За скромними підрахунками, у кримській автономії, де питома вага українського населення складає близько 25 відсотків, стільки ж має бути і україномовних шкіл. Владним структурам потрібно усвідомити, що таку кількість нових шкіл Українська держава на теренах Криму нині не збудує. Тож мова може йти лише про справедливий перерозподіл та перепрофілювання існуючих російськомовних шкіл, яких сьогодні більше 99%. Адже українці як складова частина кримського населення і законослухняні платники податків утримують на своїх плечах не лише все чиновництво, а й роблять відповідний внесок у соціальну сферу, в тому числі й у фінансування освіти.

Україномовні навчальні заклади, у першу чергу, мають бути створені у населених пунктах з компактним проживанням україномовного населення. І це є першочерговим завданням для існуючої кримської влади, незалежно на яких політичних гаслах вона прийшла до влади.

(Закінчення в наступному номері).

Петро ВОЛЬВАЧ,
голова Кримської філії НТШ,
доктор філософії у галузі біології,
академік УЕАН, дійсний член НТШ.
(“Кримська Світлиця” №7, 16 лютого 2007 року)

ДО ЗМІСТУ

Земельне питання

Самозахоплення легалізують і узаконять

Понад 900 гектарів земель сільськогосподарського призначення готові віддати кримські владники самочинним захопникам ділянок у Сімферопольському районі. Родзинка у тому, що "вільні" землі учасникам кримськотатарських і слов'янських "полян протесту" для спорудження приватних будинків "вишукали" місцеві чиновники... із ріллі, власником якої є Національна аграрна академія України.

Про це заявлено на засіданні робочої групи, створеної для урегулювання ситуації з самовільними захопленнями земельних ділянок. Зауважимо, що спохопилися кримські чиновники вирішувати ситуацію з масовими самозахопленнями земель, яка ще минулорічної весни стала резонансною й вибухонебезпечною, аж... нинішньої зими.

Уряд автономії постановив створити робочу групу з 16 душ і зобов'язав її забезпечити проведення комплексних перевірок дотримання вимог земельного законодавства на території Сімферопольського району (зокрема, в Добрівській, Мирнівській, Трудівській, Чистенській сільрадах та Молодіжненській селищній раді) торішнього 26 грудня. Тобто після майже року постійного загострення надзвичайної ситуації спонтанного й масштабного земельного переділу півострова.

Та й з'явилася нарешті така робоча група в результаті звернення у кримський уряд прокуратури автономії, в якому вказувалося на недоліки в роботі органів виконавчої влади півострова у сфері врегулювання земельних відносин. Пояснила прокуратура чиновникам і головні причини самозахоплень. Це передусім неналежна організація роботи органів виконавчої влади й місцевого самоврядування, низький рівень роз'яснювальної роботи серед населення та невиконання чиновниками відповідних указів Президента. А зібратися робоча група (та й то у неповному складі) спромоглася аж через місяць після звернення прокурора автономії, в якому він охарактеризував разючі недоліки роботи органів місцевої влади у сфері врегулювання земельних відносин.

Цю інформацію кримські урядовці прийняли, як годиться, "до відома" й написали черговий документ. (Складається враження, що вони дотепер "ні сном ні духом" й не підозрювали, що Крим уже давно знемагає від пошесті самозахоплень).

У постанові виділено основні завдання робочої групи, якій доручено внести пропозиції зі створення бази даних самочинно захоплених ділянок і картографічних матеріалів по масивах самовільно зайнятих територій, організувати виявлення збитку, спричиненого державі та власникам самочинно захоплених земель. Крім того, робоча група повинна забезпечити інформування населення через ЗМІ про причини самозахоплень та механізми їх звільнення. Керівнику робочої групи надано право залучати до взаємодії співробітників органів виконавчої влади, держпідприємств. Органам місцевого самоврядування рекомендовано розробити й затвердити заходи з врегулювання ситуації, що склалася. В документі наказали Рескомзему посилити роботу з виконання заходів з урегулювання питань у сфері земельних відносин. Від органів виконавчої влади вимагається неухильне виконання указів Президента.

У складі робочої групи є депутати й міністри, голови комісій Верховної Ради АРК та керівництво різних республіканських комітетів, представник від представництва президента в автономії та працівники правоохоронних органів. Немає лише у всіх них одного - оперативності у розв'язанні наболілих земельних проблем півострова.

Нарешті дочекалися хоч засідання для заслуховування інформації! А робота попереду масштабна, адже на присадибні ділянки лише навколо Сімферополя претендують більш як 16 тисяч душ, з яких живуть у районі лише 5320. Щоб виділити їм землі й зняти задавнену напруженість, потрібно понад 1700 га переважно орної землі.

Самозахоплення навколо Сімферополя узаконять, але не всі, заявив голова Сімферопольської райдержадміністрації Віктор Павлов. Він запевнив, що в чотирьох приміських селах уже розширюють кордони за рахунок захоплених земель. Але як саме ця робота проводиться, пояснити не зміг. Навести лад потрібно на 42 самочинно захоплених масивах переважно орної землі: на 933 га - на території Мирнівської селищної ради (це ниви Української академії аграрних наук), 170 га - Чистенської (де депутати місцевої сільради вимагають від порушників законодавства звільнити захоплені землі їх законним володарям, що мають держакти, а вже потім вирішувати питання виділення землі під будівництво індивідуальних будинків), 61 га - Укромнівської (це землі Міністерства агропромислового комплексу України, міністр якого не погоджується на пропозицію узаконити самозахоплення), 83 га - Трудівської, 550 га - Добровської сільради (захоплені землі рішенням сесії було передбачено виділити під індивідуальне будівництво). В селищі Молодіжному під самозахопленнями опинилося 119 га земель Національного аграрного університету й ланів, що належать членам колишнього радгоспу "Пригородний". Власники цих земель від них відмовлятися не збираються. Тож у Молодіжному варто чекати наступних активних протистоянь, не менш напружених, ніж були в Трудовому.

Надто багато захоплених ділянок уже мають власників із числа приватників і колективних підприємств. Як повідомив голова райдержадміністрації, все це відбувається, попри те, що в Сімферопольському районі й так виділяється земля під житлове будівництво. Ще до весняного резонансного сплеску самозахоплень було виділено 42110 ділянок землі, з яких 11943 - репатріантам.

У районі вже є 46 селищ компактного проживання репатріантів. Для створення умов для нормального проживання в них необхідно щонайменше 50 мільйонів гривень. Адже в усіх цих селищах досі відсутні дороги з твердим покриттям, каналізація, засоби зв'язку, немає соціальної сфери, медичного обслуговування й освіти. Вони лише частково електрифіковані й газифіковані. До того ж будинки, в яких вже тривалий час живуть люди, в основному досі не введені в експлуатацію. Коштів, щоб розв'язати всі ці проблеми, традиційно бракує. Тож облаштування нових чергових самозахоплень потягне за собою появу аналогічних проблем.

Вислухавши інформацію про всі біди району, робоча група ухвалила рішення до 2 лютого перевірити в районі дотримання земельного законодавства, визначити суму завданого збитку, створити базу даних із захоплених масивів землі й підготувати пропозиції з урегулювання ситуації й зняття напруженості.

... Тим часом учасники "епідемії" самозахоплень свої хижки вже обживають й утеплюють, завезли меблі, дехто розвів домашню птицю й тварин. Сподіваються, що після того, як захоплену землю документально оформлять, передадуть сільрадам - отримають земельні ділянки офіційно. Сільський голова Мирного Віктор Лакушев бідкається, що в його регіоні найбільше самозахоплень у всьому Сімферопольському районі. Доводиться "якось" їх узаконювати, хоча ці землі досі належать Національній аграрній академії України. Готує документацію на збільшення кордонів села. Хто отримає землю, а хто ні, вирішуватиме спеціальна комісія, запевнив сільський голова. Чи вистачить "академічної" землі на всіх охочих, не знає. Як саме легалізують одіозні кримські самозахоплення - теж досі пояснити ніхто не може.

Віктор Павлов припускає, що "за фактом, люди, котрі сьогодні стоять на "полянах протесту" і мають усі законні підстави отримати землю, то ці ділянки будуть узаконені". Роботи із розширення кордонів сіл за рахунок самозахоплень уже почалися в чотирьох із шести сільрад. Виняток - сільради Молодіжного й Укромного, господарі земель в яких віддавати їх не бажають й категорично відмовляються.

...Тож спостерігаємо чергове "маємо те, що маємо". Вчасно не впоравшись з шалом протиправних самозахоплень землі півострова, кримські владники до останнього спостерігали, як самозахоплення брутально порушують українське законодавство й зневажають права тих кримчан, котрі ще не реалізували своє право на безоплатне отримання землі під будівництво індивідуального житла. А тепер запізніло створена робоча група кримських чиновників лише збирається боротися із самозахопленнями, до того ж "методом їх узаконення".

Віктор ХОМЕНКО. Крим.
("Голос України" №26, 13 лютого 2007 року)

НОВАЯ СПЕЦИАЛЬНОСТЬ - ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЙ САМОЗАХВАТЧИК

Крым мог бы обогатить украинский государственный реестр профессий новой специальностью — "профессиональный самозахватчик". Об этом сообщил Михаил Малышев на очередном заседании рабочей комиссии, созданной в крымском правительстве для урегулирования сложившейся ситуации в связи с самовольными захватами земельных участков.

Начальник управления Совмина АРК по взаимодействию с правоохранитель­ными органами, выступая на заседании, привел аналогии с послереволюционным периодом. "После революции 1917 года у отдельных лиц в графе "профессия" писали "профессиональный революционер". Так и здесь, по результатам выяв­ления тех, кто участвует в этих самозахватах, я думаю, можно было бы ввести такую графу, как профессиональный са­мозахватчик, потому что по целому ряду участков, где захвачены земли, в частности и вокруг Симферополя, в основном участвуют одни и те же лица. Я думаю, что в первую очередь закон должен работать в отношении этих лиц, которые систематически и постоянно являются организаторами данного вида преступ­ления", — сказал Михаил Малышев.

Очередное заседание рабочей комиссии по самозахватам проходило уже в отличной от предыдущих обстановке. С 6 февраля вступил в силу закон об усилении ответственности за данный вид преступ­лений, и участники совещания намечали план действий в условиях изменившегося уголовного кодекса. Но появление в УК новой статьи под номером 197 со значком "прим." автоматически проблему не ре­шает. Для того чтобы закон не просто появился на бумаге, а еще и заработал, оказывается, надо создать специальную методику расследования данного вида преступлений. По этому поводу в проку­ратуре автономии 2 февраля состоялось координационное совещание, в котором участвовали представители МВД и СБУ. Результатом проведенного совещания стало поручение правоохранительным органам разработать такую методику. Как долго они будут ее разрабатывать, неизвестно. По всей видимости, не один месяц. Хотя, как говорят в народе, все новое — это хорошо забытое старое. И здесь для ускорения можно было бы воспользоваться прошлым опытом. Дело в том, что в старом УК УССР образца 1961 года аналогичная статья была, а вот в новой редакции Уголовного кодекса Украины, принятого Верховной Радой в 2001 году, она почему-то исчезла. Хотя самозахваты уже тогда были распространенным явлением в Крыму. Но рано или поздно страна все же обзаведется мето­дикой расследования подобных преступ­лений, и закон, будем надеяться, зарабо­тает в полную силу. Пока же законопос­лушные граждане могут довольствовать­ся только более жесткими формулиров­ками в отношении преступников. Как сказал Михаил Малышев, "с появлением это­го закона и тех изменений, которые внесены в Уголовный кодекс, правильно будет говорить о том, что никаких "полян протеста" на данный момент не существует. Есть самовольно захваченные земли. И нужно уйти от разговора о протестных полянах, поскольку четко и конкретно указано, что в настоящее время это является уголовно наказуемым преступлени­ем".

Четко и ясно на заседании прозвучал и вопрос по одному из самых громких самозахватов — по улице Балаклавской в Симферополе, где нарушители земель­ного законодательства отстаивали свои преступные права, вооружившись двух­метровыми остроконечными металличес­кими уголками. 25 января состоялся оче­редной суд по этому делу, который от­клонил представление прокуратуры ав­тономии. Наша прокуратура отчего-то решила помочь самозахватчикам и по­дать в суд соответствующий документ, в котором поставила под сомнение закон­ность выделения земли компании "Олви-Крым" для строительства многоэтажно­го жилого комплекса. Суд рассмотрел представление прокурора автономии. В итоге оказалось, что решение симферопольских властей абсолютно законно, а вот незаконно захваченный участок снова надо освобождать. В связи с этим возникают закономерные вопросы: чем теперь будут вооружаться самозахват­чики и как теперь будут действовать правоохранительные органы?

А работы у органов милиции, можно сказать, непочатый край, если судить по таблице, представленной для всеобщего обозрения зампредом Рескомзема Энвером Джемалядиновым. Согласно этой таблице, где самозахваты по-прежнему именуются "местами проведения пикетов", только в Симферополе захвачено 369,2 га. На 22 января количество участни­ков акций протеста, так называет Рескомзем самозахватчиков, в крымской столи­це составляет 3343 человека, из их числа на крымских татар приходится 81% (2733 чел.), а на славян 18% (610 чел.). (Надо понимать, Рескомзем тщательнейшим образом проверил национальность так называемых пикетчиков и не нашел там ни одного представителя других этнических групп.) На татарских нарушителей закона приходится 10 захватов общей площадью 278,2 га земли, на славянских — 2 общей площадью 81 га. На славянских захватах нет ни одного капитального строения и сооружено 100 времянок. На татарских захватах уже возведено 43 капитальных дома и 1767 временных строений.

И вот представьте себе, если в разраба­тываемой сегодня методике будет заложен исключительно индивидуальный под­ход. Это получится как в известном мультфильме про Простоквашино, где пес Шарик полдня с фоторужьем за зайцем носился, чтобы его запечатлеть, а потом еще полдня бегал, чтобы фотографию ему вручить. Так и у нас будет, только полдня превратятся в лучшем случае в полгода, когда соответствующие органы будут бегать за самозахватчиками, чтобы их выявить, а потом еще столько же времени ОГИС потратит на то, чтобы им решение суда вручить. И то в этом реше­нии сначала предложат освободить к определенному сроку захваченную землю добровольно, а только потом приступят к принудительному исполнению.

Правда, в разумных головах, участво­вавших в заседании рабочей комиссии, созревали и другие планы. Например, зампред Симферопольского горсовета Петр Полтавский предложил следующую процедуру. "На мой взгляд, — сказал он, — мы сейчас не должны анализиро­вать, сколько там самозахватчиков, а сначала их (самозахваты) освободить. И органы контроля должны четко опреде­литься, что следует начинать работу в соответствии с вступившим в действие законом". Но рабочая комиссия решила по-другому — сначала надо составит" списки самозахватчиков, а потом уже решать, что делать. Так что до ликвидации самозахватов, изуродовавших об лик Крыма до неузнаваемости (или, на оборот, до отталкивающей узнаваемое ти), еще далеко.

Наталья КИСЕЛЕВУ
(“Крымское время” №16, 13 февраля 2007 года)

Как удалить гланды через аппендикс

Злые языки говорят, что свободной земли в Крыму осталось всего на один депутатский созыв.

Не верьте. Земли в Крыму ещё навалом. И для того, чтобы стать объектом спекуляций, ей совсем не обязательно быть свободной. Хотите пример? Нет проблем.

Мастерство достигается упражнениями

В начале января прошлого года группа крымских татар захватила участок земли близ села Чистенького, передралась с местными жителями и милицией, а их активисты, вооружившись баллонами с газом и канистрами с горючим, заявили, что принесут себя типа в жертву, если захваченную землю им тут же не передадут в пользование.

Насчёт жертвоприношения, как выяснилось, они погорячились, а может, просто спички отсырели. Через месяц захватчики переменили тактику и выдвинулись к зданию крымского Совмина с железными бочками, по которым стали молотить палками, требуя немедленно выделить им землю уже в Симферополе. Время для ритуального там-тама было выбрано не совсем удачно: страна переживала более масштабный шабаш - парламентские выборы. Так что деньги на акцию были выброшены на ветер. Крымские власти очнулись только в начале апреля, после того как закончился ажиотаж с подсчётом голосов. К тому времени Симферополь был окружён самозахватами, а "поляны протеста" уже метили территорию на Южном берегу и в Судаке.

Не удивлюсь, если идея использовать самозахваты для шантажа славянского электората в Крыму пришла в головы политтехнологам предвыборного "оранжевого" штаба просто с большого бодуна. Не учли свидомые, что в природе ничего само по себе потом не рассасывается, а просто возникает в другом месте. Уже через месяц после выборов ситуация окончательно и бесповоротно вышла из-под контроля. Президент поначалу попытался закрутить земельный "вентиль" и несколько раз отправлял в Крым на разборки тогдашних главу СНБО Анатолия Кинаха и руководителя своего секретариата Олега Рыбачука. Но резьбу сорвало. В середине апреля самозахватами было занято 4700 гектаров, ещё около 2000, по словам Рыбачука, находились "в близком состоянии к этой стадии".

Два месяца крымская власть пыталась замылить проблему разговорами о том, что сначала, дескать, нужно провести инвентаризацию и только потом приступить к "плановому выделению земли на законных основаниях". Но в Крыму легче дождаться конца света, чем инвентаризации, потому что денег на неё не могут найти уже 15 лет. Поэтому президент пригрозил заседанием СНБО. В июле Совмин пообещал 1110 гектаров земли под индивидуальную застройку в Симферопольском районе и 300 участков в Алуште. Но заседание СНБО провести всё же пришлось, и не одно - после августовской кровавой потасовки на бахчисарайском рынке.

Ничего внятного на этих заседаниях не прозвучало, кроме того, что управление земельными ресурсами в Крыму является "исключительно компетенцией Совета министров и Верховного Совета АРК". Ющенко к сему присовокупил: "В этом вопросе власть себя ведёт, по сути, коррумпированно".

Так какая, спрашивается, проблема? "Ответь за базар", пресеки! Ведь ничего же не помешало "оранжевым" сразу после президентских выборов напустить на Крым прокурорскую проверку, которая перепахала весь полуостров в поиске "бело-голубых" коррупционеров. Но мы не слышали, чтобы такую же проверку президент инициировал в связи с коррупцией в сфере земельных отношений. С чего бы это?

Некстати зачесались кулаки

В сентябре спикер крымского парламента Анатолий Гриценко предложил прокуратуре обнародовать уголовные дела, возбуждённые в автономии по фактам незаконной продажи земли на Южном берегу Крыма. Ответа не последовало. Хотя прокуратура, ясное дело, работает. В ноябре она отправила на нары депутата одного из поселковых Советов Алушты, который вымогал 25 тысяч долларов за согласование документов на земельный участок.

В прошлом году возбуждены уголовные дела против чиновников из Феодосии и Ленинского района, злоупотребляющих служебным положением.

Осенью крымская власть вступила с самозахватчиками в переговоры, протекающие с переменным успехом и по сей день. То заявляют, что проблема уже всё равно что решена, то обвиняют меджлис в нежелании идти на компромисс.

Самозахваты тем временем перетекли в стадию, напоминающую вялотекущую паранойю. "Полян протеста" с конца осени не прибавилось, разве только в середине декабря группа татар заняла 20 гектаров возле евпаторийского посёлка Исмаил-бей. Активность обитателей "полян" находится в прямой зависимости от телодвижений Ющенко. Начал он в октябре в очередной раз делить власть с Януковичем - татары тут же затеяли резонансную драку с пайщиками захваченных земель в селе Трудовом Симферопольского района. Подписал закон об уголовной ответственности за самозахваты - и потащили татары свои бочки к Верховному Совету, чтобы поставить крымские власти "на счётчик". А заодно на "Пневматике" кольями выгнали с участка законных арендаторов, а с ними и бойцов "Беркута".

И уже не в первый раз гоняют татары крымскую милицию. Ещё в мае 2006 года экс-министр внутренних дел Юрий Луценко приказал своим подчинённым не вмешиваться в земельные разборки. Как выяснилось, обратной силы не имеют не только законы, но и распоряжения руководства, даже бывшего. Что же касается судебных исполнителей, то они и не пытаются сунуться на занятые участки, даже имея в руках решения судов.

А ведь если задуматься, чем отличаются задачи милиции по разгону, скажем, стихийных рынков от освобождения стихийно занятых земель? Да ничем, кроме того, что в первом случае стражам порядка противостоят бабульки с лотками, а во втором - мужики с кольями. Почему же бабок можно разгонять, а мужиков нельзя?

Сосущим матку нет числа

Стойко держатся не только наши правоохранители, но и местные власти. Как заявил в конце января мэр Алушты Владимир Щербина, для того, чтобы начать выделять землю, нужно утвердить генплан Алушты. А утвердить его нет возможности, потому что Верховный Совет Крыма изменил границы сопредельных населённых пунктов, которые в результате увеличились почти на 200 гектаров. Для того, чтобы внести изменения в генплан, нужно 350 тысяч гривен, которых в городском бюджете нет. Кроме того, депутаты горсовета объявили мораторий на выделение земли до тех пор, пока захватчики не очистят "поляны протеста".

Мораторий ввели и депутаты Симферопольского райсовета. Как сообщил глава райгосадминистрации Виктор Павлов на заседании рабочей группы в Совмине, в районе уже выделено 42110 участков, в том числе 11943 - репатриантам. Но под самозахватами сейчас лежат более 1700 гектаров земли, из них на территории Мирновского поссовета - 933 гектара, Чистеньского - 170, Молодёжненского - 119, Укромновского - 61, Трудовского - 73, Добровского - 550.

Что же это за земли? Как сообщили нам в Академии аграрных наук Украины, это в основном распаёванные земли сельхозназначения, большая часть которых передана в аренду. Поэтому изъять их, чтобы отдать репатриантам, нереально. Только мирновские земли одним куском входят во владение НПЦ мясного производства, которое подведомственно академии. В связи с этим обстоятельством у крымской власти и возник вариант обратиться к академии с просьбой передать эти земли поссовету. Академия долго упиралась, потому что предпочитала передать землю не частями, чтобы её потом раздерибанили, а целостным комплексом вместе с НПЦ мясного производства (1450 гектаров) Министерству агрополитики Украины. Но, как признался научный сотрудник отдела развития опытной базы академии Валерий Тупой, крымское руководство это не устраивает - с Минагрополитики договориться вряд ли удастся. В общем, академия таки сдалась и уже разрешила отрезать 352 гектара. Решение о передаче ещё 585 гектаров, как рассказал нам Виктор Павлов, будет принято на заседании президиума в ближайшее время.

Кажется, все должны быть довольны, кроме разве что НПЦ мясного производства, на котором после отчуждения можно будет просто поставить крест.

Так в чём же, собственно, состоит проблема захватов земли в Крыму? То, что это хорошо организованный широкомасштабный бизнес, в котором крутятся огромные деньги, уже ни для кого не секрет. Как сообщили нам в рескоме по земельным ресурсам, только каждый десятый крымский татарин, ныне участвующий в самозахватах, действительно не имеет земли. За последние шесть лет, по официальной статистике, крымские татары перепродали 734 участка, причём только за полгода из двухсот выделенных в Алуште - 66. Но сколько крымской земли, предоставленной бесплатно под застройку, реально уходит на чёрный рынок, не знает, наверное, никто. Бывший начальник крымской милиции Владимир Хоменко признался, что сделки "происходят, как правило, на уровне нотариата, без дальнейшего оформления документов в органах земельных ресурсов".

Но эту матку сосут не только перекупщики. В 2006 году Прокуратура АРК внесла 687 протестов на незаконные решения местных властей по распоряжению землями. В частности, отменено решение Совмина Крыма о продаже земли в прибрежной защитной зоне в Ленинском районе. И вот я интересуюсь, если всё это сугубо бизнес, то при чём здесь политика? А ни при чём. Нет никакой политики ни в дерибане крымской земли, ни в проблеме самозахватов. Просто то и другое организуют люди, которые занимают политические должности. Им очень удобно смешивать Божий дар с яичницей и решать проблемы теневого рынка земли легальными "политическими методами". Это, извиняюсь, то же, что пытаться удалить гланды через аппендикс. Толку никакого, зато какой простор для импровизаций!

Елена МАНИНА
(“Крымская правда” №27, 14 февраля 2007 года)

Котеджи в кримських заповідниках

Український парламент прийняв закон про кримінальну відповідальність за самовільне займання земельної ділянки. Цей закон актуальний для Криму, оскільки, за даними про­куратури автономії, представництва Президента на півос­трові й місцевого Рескомзему, налічується близько 15 000 захоплених земельних ділянок. На понад 1300 гектарах привласненої самочинно землі зводиться 8030 будинків.

Раніше в разі самочинно­го захоплення землі люди були адміністративними по­рушниками, яким загрожу­вали мізерні штрафи від 17 до 255 гривень, а відтепер самозахопники стануть ще й кримінальними порушника­ми. Адже новий закон пе­редбачає, що самовільне захоплення землі каратиметь­ся штрафом від 3 400 до 5 100 гривень або арештом на строк до 6 місяців.

Якщо захоплення вчине­но повторно чи групою осіб, або здійснено на земельній ділянці, віднесеній до категорії особливо цінних земель, то це каратиметься об­меженням волі на строк від 2 до 4 років або позбавлен­ням полі до 2 років. Нарешті, за самовільне зведення будинків або споруд на за­хопленій землі, чим завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, введено покарання у виг­ляді штрафу від 300 до 500 неоподатковува­них мінімумів дохо­дів громадян або арешту на строк до 6 місяців, або обмежен­ня волі до 3 років. Окрім того, внесено зміни до Кримінально-процесу­ального кодексу, які перед­бачають, що досудове слідство у випадках самочинного захоплення землі повинні проводити органи внутріш­ніх справ.

Не з'ясовано лише, хто визначатиме, чи належать захоплені землі до особливо цінних. Що вважати "пов­торними діями" й кого "гру­пою осіб", якщо самозахоплення у Криму вже давно перетворилися на масовий прибутковий бізнес без на­ціональної ознаки у всіх(!) селищах, передмістях і міс­тах півострова.

...Пошесть землезахоплень заполонила всі куточки півострова, разом із "ворогами Криму". В Сімферопо­лі досі без "прикордонних" документів усі парки і скве­ри. Комітет з охорони навколишнього середовища підготував постанову і звер­нення до всіх місцевих орга­нів, в якому закликав їх "знайти волю і дотримува­тися порядку та негайно визначити кордони зелених зон парків, скверів і заповідників". Комітет простя­гає до чиновництва руку з грошима із власного фонду, закликає взяти ці кошти й нарешті визначити кордони, починаючи і міських парків й закінчуючи природоохо­ронними заповідниками, заказниками, пам'ятками природи. Але бажання на­вести порядок і припинити брутальне розбазарювання державної цінності, яка ус­лавлює Крим і робить його привабливим для мільйонів, відсутнє.

Хаотична, несанкціоно­вана забудова міста об'єкта­ми, що як гриби-скороспілки виростають зазвичай на­віть без дозвільних докумен­тів, реально погіршує побут населення, калічить його інфраструктуру, не припиня­ється. Міська влада не кон­тролює виконання навіть застарілого генплану міста. нехтує думки архітекторів, каже донедавна головний архітектор Сімферополя Степан Лапичак, котрий на знак протесту проти цієї забудованої вакханалії звіль­нився за власним бажанням. Розповідає: коли йдеться про будівництво навіть важливих об'єктів, як правило, рішення ухвалює на певному етапі керівництво міста. потім підкріплюється депу­татською профільною комі­сією, а архітектор потрібен лише як механізм, щоб поставити підпис і печатку. Він -— учасник масовки, яка спричиняє хаотичну забудов у Причина н — відсутність генплану Сімферополя, котрий міська влада, як на мене, прийняти не поспішає. Так буде важче розпоряджатися міською землею.

...Південний берег як комплексний курорт уже втрачено: все забудовано. Більше хаотичного зацемен­тування узбережжя допусти­ти не можна. Необхідно терміново рятувати ті регіони, які ще можна врятувати. Пі­вострів Тарханкут у Чорно­морському районі — перший на черзі. Та створення тут Тарханкутського запо­відника затяглася на 12 років і на останньому етапі наштовхнулося на глухий опір місцевих органів влади. Звиклі за ці роки освоювати Кримське узбережжя на свій розсуд селищні ради не згодні жити в режимі запо­відної території. Співробіт­ники державних органів, відповідальних за створення заповідника, пішли їм на­зустріч, запропонували організувати на цих територіях національний парк, де обмежено, та все-таки дозволено людську діяльність. Проте й ця пропозиція не викликає ентузіазму в місцевих чи­новників, які знову зустріли її в багнети. Попри те, що національні парки і заповідники популярні й вигідні у всьому світі. Бо саме вони приваблюють натовпи ту­ристів, а отже, гроші. Чому вперто відвертаються від них органи місцевої влади?

...Тим часом котеджі ско­робагатьків дедалі стрімкіше й брутальніше наступають уже навіть на кримські заповідники і парки. Протягом року органи прокуратури Криму скасували понад пів-тисячі(!) рішень, що стосуються розпорядження зем­лею. За останній рік виявле­но 320(!) фактів незаконного використання лісів. За шість років на півострові не виз­начено кордонів і п'ятої частини природно-заповідного фонду, який па півострові налічує І49 об'єктів площею 129 гектарів і 43 загальнодержавні заказники, пам'ят­ки природи й садово-паркового мистецтва площею майже 64 гектари. Це 5 від­сотків від загальної площі півострова, але вдвічі нижче рекомендованого ООН оп­тимального рівня заповідної насиченості для регіонів сві­ту.

...За Президента Кучми продати 360 гектарів Ялтинського запо­відника, які за Ющенка довелося повернути державі. У Місхорського парку відрізали 23 гектари за ціною 25 тисяч доларів за сотку. Брутально зменшили парк-пам'ятку "Верхня Ореанда", де, за нашою інформацією, через су­ди не вдається повернути зе­мельні ділянки, передані се­лищною радою Лівадії двом приватним фірмам. Досі ні­як не вирішується й повернення Нікітському ботаніч­ному саду 3 гектарів роза­рію, на території якого зму­ровано декілька елітних приватних котеджів. Боро­дою заросла й історія з продажем заповідного ларку-пам'ятки садово-паркового мистецтва — Карасанського парку з дозволу уряду авто­номії. Не до реліктових рос­лин і кущів, коли 18 гектарів землі під ними коштують 360 мільйонів доларів (це за державними цінами). Спра­ва ця мандрує прокуратура­ми й судами досі.

Уже зник повністю оспі­ваний у ліричних романсах "парк Чаір, де розпускають­ся троянди". Не винесено дотепер рішення по кількох котеджах, ресторану, шаш­личній, альтанках, підсобних приміщеннях, зведених біля джерела Хаста-Баш в Ялтин­ському гірсько-лісовому за­повіднику. Досі питанням з багатьма невідомими залишається й феномен змен­шення на 200 гектарів самого Ялтинського заповідника в реальності, ніж на папері після винесення в натуру.

І хоча за вимогою еколо­гів на останньому засіданні Верховної Ради автономії озвучено пропозицію звер­нутися до Кабміну України з проханням ввести мораторій на надання V власність й користування земельних ділянок в кордонах заповідників у разі, якщо їх межі не вине­сено в натуру, проект поста­нови про мораторій відправлено на доопрацювання.

...Не втомлюючись роками твердити, що головне ба­гатство Криму — його зем­ля, чиновники автономії традиційно не поспішають його оцінювати. За даними податківців, лише 7 відсот­ків населених пунктів півос­трова здійснили грошову оцінку земель, необхідну для наповнення місцевих бюд­жетів за рахунок відповідно­го податку. Зусилля екологів і громади невтішні. Гектар за гектаром зникають на очах унікальні вікові насад­ження Південнобережжя. Замість них серед протиправних вирубок унікальних ошатних дерев у зонах, що належать до охоронних територій зі статусом загаль­нонаціонального скарбу з'являються мільйоннодо-ларові. закриті величезними парканами "при­ватні" території. Заклики кримчан до влади безрезультатні. Кордони заповідників до­кументально не закріплені, тож замуровувати зелені зони можна практично скрізь. Перелік зловживань вражає. "Шагреневою шкірою" називають фахівці основний ресурс Криму — чарівну природу, привабливі для відпочинку зелені зони, які "освоюються", на жаль, де­далі частіше бездумно. Це з огляду на те, що півострів за так званою лісистістю відстає навіть в Україні, не кажучи вже про Європу. У Криму всього 11 відсотків території вкрито лісами, в інших регіонах країни — 18, а, приміром, в Німеччині — 20 відсотків. Саме до цих показників, стверджують спеціалісти, й потрібно прагнути. Відомо ж бо: що більше лісу, то кращий клі­мат, чистіші повітря й вода, відповідно — і якість життя. За останні роки чимало ошатних парків з унікаль­ними колекціями рідкісних теплолюбивих дерев і кушів скоротилося до розмі­рів скверів, а деякі зникли назавжди. А все тому, що їх кордони, які були раніше, нині вважаються недійсни­ми, сьогодні їх просто не існує, а нову інвентариза­цію ніхто не проводить. Чому органи місцевої вла­ди не бажають встановлю­вати кордони місцевих за­повідників, на мою думку, зрозуміло: з появою меж, винесених в натуру, ці землі здобудуть належну їм ка­тегорію цінної значущості. Щоб розпоряджатися цим скарбом самовільно і здо­бувати з них гроші, чиновникам ці кордони не пот­рібні, переконані активісти кримських екологічних ор­ганізацій і місцевих гро­мад, які борються проти будівництва в паркових зо­нах будинків, ресторанів і ринків. Та зазвичай прог­рають всі суди лишє тому, що ці зелені оази-унікуми не мають офіційних кордо­нів. Нікому боротися з корупцією?

Віктор ХОМЕНКО. Крим.
("Голос України" №28, 15 лютого 2007 року)

Протитуберкульозному санаторію повернули гектар землі

Прокуратура Криму опротестувала незаконне виділення комерційній фірмі ділянки із земель кліматичного протитуберкульозного санаторію "Долоси" в Ялті.

Як наслідок Севастопольський Апеляційний господарський суд визнав незаконним рішення Господарського суду автономії, за яким Масандрівська селищна рада виділила комерційній структурі один гектар із земель санаторію. Масандрівська селищна рада не мала права розпоряджатися землями, які належать санаторію, - прокоментували в прес-службі кримської прокуратури. Суд врахував і те, що на території лікувально-оздоровчих закладів встановлюються зони санітарної охорони й на них забороняється діяльність, що суперечить цільовому призначенню.

Віктор ХОМЕНКО. Крим.
("Голос України" №29, 16 лютого 2007 року)

Готовы распродать и столицу

Прокуратура Симферополя возбудила два уголовных дела в отношении мошенников, пытавшихся торговать землёй в Симферополе, подделав выписки из решений городского Совета о выделении земельных участков.

Как сообщили в пресс-службе крымской прокуратуры, мошенниками оказались землеустроитель, планировавшая по поддельным документам оформить на подставных лиц три участка столичной земли, и "маклер", завладевший одним из участков и перепродавший его гражданину Турции.

Возбуждено уголовное дело по признакам мошенничества.

(“Крымская правда” №30, 17 февраля 2007 года)

Ай-Петрі - найвищий смітник Криму

Адже тут давно склалася вкрай несприятлива екологічна ситуація через численні кафе та різні заклади сфери послуг, діяльність яких іде врозріз з елементарними санітарними нормами

Крапку в тяжкій долі й стрімкому спаскудженні та руйнуванні плато Ай-Петрі може поставити Президент України, якщо своїм указом розширить кордони Ялтинського гірсько-лісового заповідника. Або буде втілено серйозний інвестиційний проект з обмеженим навантаженням на плато. Тоді всі питання брутального використання земель на горі відпадуть. Інакше ми вже невдовзі можемо назавжди втратити унікальний природний комплекс, яким є Ай-Петринська яйла.

Таку заяву зробив Голова Верховної Ради автономії Анатолій Гриценко на нараді, присвяченій результатам негативного впливу на довкілля півострова людської діяльності. Він вважає, що до вражаючого свавілля на горі причетні абсолютно всі структури кримської влади. І впевнений: багаторічне питання колосальної забрудненості Ай-Петрі жодними адміністративними заходами, включно з усіма правоохоронними структурами, не вирішити. Як не розплутати й тугого клубка сумнівних договорів та угод, які дозволяють давно й незаконно працювати тут численним торгашам та організаторам харчування "з димком" і кінних та верблюжих екскурсій у гори.

Порушення законодавства на кожному кроці. Приміром, під вулиці-"набережні" - це на гірському плато - виділено чотири гектари. Особливі претензії до Лівадійської селищної ради, яка безвідповідально роздає земельні ділянки. Так, 11 гектарів заповідної землі - підприємству з обмеженою відповідальністю "Стандарт-инвест-Юг" для рекреаційної мети потужністю... аж 60 робочих місць. До того ж усі без винятку дозвільні служби з підозрілою блискавичністю підписують та узаконюють це рішення.

...Тим часом руйнівний шарварок тут розпочався ще в 1990-х роках. Численні власники мангалів, кіосків і "розважалок" весь цей час нехтували вимогами Республіканської санепідемстанції припинити незаконний бізнес. Щоб хоч якось зменшити пошесть самозахоплень і навести порядок на "хлібному місці", уряд автономії ще чотири роки тому канатну дорогу здав в оренду фірмі "Старт-инвест", а "територію шалманів" - фірмі "Шарм", яка пообіцяла знести незугарні тимчасові приміщення торгашів і збудувати пристойний готель з рестораном, прокласти водогін й зробити каналізацію. Та замість цього "Шарм" почав здавати землю в суборенду, що заборонено законом. Оскільки 26 суборендарів - суб'єктів підприємницької діяльності одразу стали приносити чималий зиск й без цивілізованого облаштування популярної в туристів заповідної території, загидження якої досягло катастрофічних масштабів.

Досі чимало керівників автономії вважають, що треба узаконити незаконний бізнес і надати йому цивілізованих форм. Хоча на плато засліплені наживою особи не лише порушують економічні закони, а й нехтують елементарні правила безпеки людей (торік, наприклад, зірвалася зі скелі й загинула дівчина, яка прихилилася до низької й непевної огорожі).

Віднині все плато буде під наглядом Верховної Ради автономії, більшість депутатів якої вважають: від настійних пропозицій узаконити беззаконня треба відмовитися. Час безконтрольної вакханалії минув. Досить стригти купони, варварськи розпоряджаючись всенародним багатством природних ресурсів.

...Ще принциповіше й категоричніше висловилися з цього приводу вчені-екологи: природна спадщина Криму - не товар для інвесторів. Адже нинішні масштаби "господарського" освоєння та продажу заповідних земель нищать півострів безповоротно. Стрімке руйнування довкілля може вже невдовзі відчутно підірвати соціально-економічний розвиток Криму. Тож інвестиції мають не калічити та руйнувати рекреаційний край, а допомагати розв'язувати соціальні й екологічні проблеми півострова.

Проте намагання перевести землі Ялтинського заповідника спочатку в рекреаційні, а потім і в господарські "та інші", не припиняються. Четвертою такою спробою, переконані екологи, стала пропозиція Верховної Ради автономії вивести зі складу Ялтинського гірсько-лісового заповідника 800 гектарів для наступної передачі в інвестиційні проекти. Але ж унікальний заповідних - основа благополуччя столиці кримських курортів. Саме його неповторні ландшафти, реліктові ліси й чисті водні джерела створюють унікальність Ялти, приваблюють сюди туристів і відпочивальників.

Необхідно, наполягають екологи, терміново припинити стихійне й брутальне "освоєння" вже й так вщерть спаскудженої та витоптаної яйли Ай-Петрі. Тим паче що Ялтинський заповідник виграв чергову судову справу, і тепер це плато - головний водозбірник Південнобережжя - має бути приведено в належний стан. Щоб не запізнитися з порятунком цілющого довкілля, екологи вимагають узгодити й завершити всі роботи з винесення кордонів заповідника в натурі з неухильним збереженням площ. У зверненні до Президента вони просять затвердити ці кордони терміново. Бо зменшувати заповідники й заказники Криму далі вже нікуди. Тут їх сьогодні залишилося трохи більш як чотири відсотки. А дослідження міжнародних природоохоронних організацій ООН з проблем довкілля і світовий досвід рекомендують відводити під заповідну охорону не менше десяти відсотків площі.

Тим часом швидка забудова південного берега Криму прискорюється. Це, врешті, може призвести до трагедії: руйнації екологічного фундаменту одночасно всього Південнобережжя й передгірного та навіть степового Криму. Тим паче що інвесторам є що запропонувати й без заповідних земель - днями сесія Ялтинської міськради затвердила нові кордони столиці кримських курортів, збільшені на 700 гектарів за рахунок земель радгоспу "Лівадія" й Гурзуфу.

Надолужити втрачене ще можливо, але врятувати свою чудову природу кримчани зможуть лише тоді, коли їх дії стануть нарешті принциповими й прозорими.

Віктор ХОМЕНКО. Крим.
("Голос України" №31, 20 лютого 2007 року)

ДО ЗМІСТУ

Севастополь

Примусова психіатрія
Прокуратура Севастополя заявляє про незаконне утримання
65 неповнолітніх дітей у місцевій психіатричній лікарні

Про переведення дітей з інтернату до психлікарні міська прокуратура дізналася внаслідок рейду-перевірки місцевої клініки для душевнохворих. За висновками фахівців, більшість дітей не потребувала стаціонарного лікування, але, незважаючи на це, утримувалася у лікарні.

Згідно з українським законодавством, протягом 48 годин з моменту госпіталізації питання про необхідність подальшого перебування людини під опікою медиків мав з'ясувати консиліум лікарів, однак такого засідання не було. Слідчі також стверджують, що підлітків помістили у лікарню без згоди батьків, опікунів чи родичів. "За фактом незаконного утримання дітей порушено кримінальні справи щодо трьох психіатрів закладу. Їм загрожує позбавлення волі терміном до двох років, оскільки злочин кваліфікується як нетяжкий", — повідомила старший помічник прокурора Наталія Харцизова. Окрім того, п'ятеро посадових осіб клініки, в тому числі й головний лікар, притягнуті до дисциплінарної відповідальності, повідомляє "Кореспондент".

Обвинувачені визнають факти порушення законодавства, однак стверджують, що стали заручниками обставин. Головний дитячий психіатр міста, завідувач психоневрологічної поліклініки Любов Пшенична каже, що медики не мали злого умислу і в думках. "Наші зусилля були направлені на покращення життя безпритульних дітей, на більш якісне їхнє обстеження та покращення здоров'я". Лікарі скаржаться, що діти, які потрапляють до них, здебільшого не мають ніяких документів, що значно ускладнює визначення ступеня необхідної допомоги.

Водночас прокурор міста Володимир Дереза повідомив, що протягом 2006 року, проводячи роботу із захисту прав неповнолітніх, прокуратура міста внесла 87 документів прокурорського реагування, 76 посадових осіб було притягнуто до відповідальності, а також порушено 14 кримінальних справ. Силами правоохоронців державі було відшкодовано 42 тисячі гривень. Найчастіше медики не турбувалися про отримання дітьми аліментів від батьків і про грошову компенсацію та разову допомогу випускникам спецзакладів. Завдяки зусиллям прокуратури дітям-сиротам повернуто майже 30 тисяч гривень.

Ярослав ТРАКАЛО
("Україна молода" №27, 13 лютого 2007 року)

Мрія українців Севастополя "заморожена"
Чи буде відновлено фінансування будівництва школи-колегіуму?

Учасники круглого столу "Майбутнє Севастопольської громади у складі Української політичної нації", який відбувся в Севастополі, зажадали від керівництва України відновлення фінансування будівництва української школи-колегіуму. У своєму зверненні до президента, прем’єр- міністра і голови Верховної Ради України представники громадських і молодіжних організацій, місцевих органів влади, установ освіти і культури, Збройних сил України, політологи і експерти стверджують, що "в державному бюджеті України на 2007 рік пункт про будівництво школи-колегіуму в Севастополі відсутній, тому через відсутність фінансування будь-які роботи, пов’язані з будівництвом школи-колегіуму, зупинені".

Таким чином, вважає українська громада Севастополя, не виконується ухвала Кабінету Міністрів України "Про затвердження програми постійного соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку Севастополя на період до 2015 року" прийнята ще 27 липня 2006 року, згідно якій орієнтовний об’єм фінансування на будівництво колегіуму становить 42,6 млн. гривень, і зокрема в 2007 році він мав становити 10,5 млн. гривень.

— Починаючи з 1998 року громадськість Севастополя доклала чимало зусиль, щоб переконати представників органів влади як в Києві, так і в Севастополі, в необхідності збудувати в місті українську школу-колегіуму, розповів для "Дня" координатор громадського комітету "Український Севастополь" Микола Владзімірський. — Як передбачалося, вона могла б забезпечити бажаючим рівень знань, який би перевищував державний освітній мінімум, який дають учням севастопольські школи. Планувалося, що навчально-виховний процес в колегіумі проводився б українською мовою, з врахуванням історичних та культурних традицій українського народу.

Будівництво школи-колегіуму було заплановано на березі бухти Круглої (Омега). Український колегіум розрахований на навчання 720 осіб. Був замовлений і виконаний проект будівництва школи, вартість якого склала 1 млн. гривень. Виконання проекту вже оплачене. 23 серпня 2005 року за участі керівництва міста, району, представників громадськості, учнів навіть був відкритий пам’ятний знак на місці будівництва майбутньої школи-колегіуму. Однак нині будь-які роботи щодо будівництва школи-колегіуму, на жаль, зупинились...

— На жаль, з огляду на ситуацію в місті і в Україні, ми певним чином втратили оптимізм щодо перспектив швидкого будівництва цієї школи, — говорить для "Дня" координатор освітніх і виборчих проектів громадської організації "Севастопольська правозахисна група", старший викладач Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості Дмитро Вітвицький. — Здається, що органи влади махнули рукою на долю Севастополя та української громади міста, в Києві Крим потрібен посадовцям лише для тогою, щоб приїздити відпочивати. Справа в тому, що на словах ідею створення колегіуму всі підтримують. У кабінеті начальника управління освіти Миколи Івановича Чербаджі навіть проект будови колегіуму висів кілька років, і в нас було багато мрій, однак тепер сталося — не внесли до бюджету. А практика така, що тепер уже знайти 10,5 мільйона гривень і внести зміни до бюджету, навряд чи хто відважиться. Слід чекати 2008 року, може, тоді щось зміниться...

В той же час позиція адміністрації міста Севастополя однозначно оптимістична. Глава державної міської адміністрації Сергій Куніцин сказав для "Дня":

— В Севастополі працює 7-а школа-гімназія з українською мовою викладання, однак зрозуміло, що для нашого міста цього мало. Тому в Програму розвитку Севастополя, яка затверджена Кабінетом Міністрів, внесене і будівництво української школи-колегіуму. Проект її вже є, і на 2007 рік були пропозиції виділити "хоч би 1 мільйон гривень", через фінансову скруту. Однак ми побачили, що таким методом будувати не можна. Наприклад, тільки на ремонт севастопольських шкіл ми виділили цього року 6 мільйонів гривень, бо стан їх уже не відповідає вимогам часу. Тому ми вирішили піти іншим шляхом: за 1-2 роки підтягнути загальний стан закладів освіти, сконцентрувати фінанси, і в майбутньому виділити достатню кількість коштів, щоб збудувати колегіум не довше, ніж за два роки. Хочу запевнити українську громадськість Севастополя, що школа-колегіум буде побудована однозначно, і я несу відповідальність за те, щоб це будівництво було організоване правильно і ефективно.

Микита КАСЬЯНЕНКО, Севастополь
("День" №29, 17 лютого 2007 року)

Події. Трагедії. Надзвичайні ситуації. Кримінал.

Крым готовится встретить птичий грипп

Местные власти боятся, что заразу к ним занесут из России

С февраля попасть на крымские птицефабрики будет не легче, чем в советские времена в запретную зону. Строжайший режим содержания бройлеров и несушек связан с потенциальной возможностью эпидемии, угрожающей из-за Керченского пролива. Опасность повторения птичьего гриппа, в прошлом году выкосившего на полуострове тысячи пернатых, а теперь объявившегося в Краснодарском крае России, заставила крымские власти принять жесткие меры.

Отныне ветеринары республики готовы проверять любой сигнал о недомогании птицы на частных подворьях и госпредприятиях и тут же тщательно исследовать пробы крови в лабораториях. Больше всего внимания уделят прошлогодним очагам заразы в Присивашье. Там селян уже предупредили об опасности и попросили "посадить под арест" своих кур и уток. С этой целью в некоторых селах им бесплатно раздали мини-клетки.

Кстати, сезон охоты на птицу закрыли несколько недель назад, и теперь только работники охотхозяйств имеют право на отстрел по специальным разрешениям.

- В охотничьих хозяйствах, которых в Крыму насчитывается 38, егеря будут проводить диагностический отстрел по заданию ветслужбы, - рассказал "КП" начальник отдела охотничьего хозяйства Рескомлеса Крыма Сергей Решетько. - Судя по всему, чаще всего - в районах, граничащих с Сивашем, где зимой кормятся дикие птицы, которые могут контактировать с домашними. Виды и группы нежелательных пернатых станут "заказывать" ветврачи.

Тем временем Крымская республиканская противоэпизоотическая комиссия поручила милиции усилить контроль за ввозом и вывозом живой птицы с территории полуострова. Так что теперь ни одна канарейка и ни один попугай не проскочат в автономию без "справки о состоянии здоровья".

Наталья ДРЕМОВА
(“Комсомольская правда” №27, 13 февраля 2007 года)

СЪЕХАВ В КЮВЕТ, СИМФЕРОПОЛЬСКАЯ МАРШРУТКА,
ВОДИТЕЛЬ КОТОРОЙ УМЕР ЗА РУЛЕМ ОТ СЕРДЕЧНОГО ПРИСТУПА,
НА ПОЛНОМ ХОДУ ВРЕЗАЛАСЬ В ЭЛЕКТРООПОРУ

За два дня на дорогах Украины разбились три маршрутки

Три серьезных дорожно-транспортных происшествия с участием маршрутных микроавтобусов зарегистрировали сотрудники ГАИ в течение двух дней - 11 и 12 февраля.

В понедельник на 173-м километре автодороги Золотоноша - Черкассы - Смела - Умань вблизи села Соколовочка Тальновского района Черкасской области столкнулись микроавтобус "Мерседес-Бенц", везший 17 пассажиров, и легковой автомобиль "Дэу-Ланос". Как сообщила пресс-служба Департамента ГАИ МВД Украины, управлявший легковушкой 33-летний житель Ивано-Франковской области, не учтя сложных погодных условий (был туман, а на дороге - гололедица), выехал на полосу встречного движения и столкнулся с микроавтобусом, ехавшим по маршруту Умань - Черкассы. Водитель "Дэу" от полученных травм скончался на месте, его жена и 10-летняя дочка были серьезно травмированы, а двое пассажиров маршрутки получили легкие телесные повреждения. Супруга и дочь погибшего (после удара девочка вылетела из машины) находятся в реанимации в тяжелом состоянии, сообщили "ФАКТАМ" в УГАИ Черкасской области.

Днем раньше, в воскресенье, на 229-м километре автодороги Киев - Чоп в Житомирской области не справился с управлением водитель микроавтобуса "Ситроен". Машина, в которой находились 12 пассажиров, съехала в кювет. Пятеро пассажиров, в том числе трое детей, получили травмы. К счастью, они оказались не тяжелыми: все пострадавшие после оказания медицинской помощи были отпущены домой.

По счастливой случайности удалось избежать трагедии в Симферополе.

Как сообщил руководитель пресс-службы Управления ГАИ Крыма Андрей Рябиков, в понедельник утром (в час пик) на улице Героев Сталинграда маршрутный автобус "Богдан" врезался в электроопору. По словам очевидцев, ДТП произошло из-за того, что 41-летний водитель маршрутки потерял сознание, после чего автобус съехал в кювет. Подбежавшие люди увидели, что водитель мертв. По предварительным данным, причиной смерти стал сердечный приступ.

Единственная пассажирка автобуса - 20-летняя жительница Бахчисарайского района, получившая сотрясение головного мозга, - от госпитализации отказалась.

Ярослав МОКРЕНКО, Елена ОЗЕРЯН
(“Факты” №22, 14 февраля 2007 года)

В Симферополе татары перекрывали дорогу по сигналу регулировщика

Поскольку перекрытие дорог (а именно этим заранее угрожали организаторы волнений) дело уголовно наказуемое, в крымской столице решили попробовать необычное ноу-хау. Участники акции ходили туда-сюда по дороге, причем по сигналу милиционера-регулировщика они смещались на обочину, чтобы пропустить транспорт.

Несмотря на это, тут и там возникали пробки, и водители поминали "незлым тихим словом" тех, кто в разгар рабочего дня не давал спокойно добраться до места назначения.

Тем временем возле Верховного Совета Крыма собралось примерно три сотни крымских татар, требующих "земельной справедливости". По счастью, ни 150 тысяч, ни даже тысяча человек, как угрожали организаторы протестов, на улицу не вышли. И все равно милиция была настороже, потому в итоге правоохранителей оказалось ненамного меньше, чем демонстрантов.

- Мы за свое боремся, за справедливость! - объяснила "Комсомолке" Анифе Сейдаметова. - Пятнадцать лет живу в Крыму, а всей семьей до сих пор ютимся в общежитии. Вокруг землю получают, а нас футболят из одной инстанции в другую. Вот захватили участок, и теперь с него нас никакая милиция не сгонит!

В толпе распространяли открытое письмо, скромно подписанное: "участники акции". В нем активисты обещали более масштабные выступления 28 февраля в Ялте, если крымские власти не узаконят самозахваты. И когда они произойдут, вряд ли дело ограничится цивилизованным хождением взад-вперед через дорогу.

Наталья ДРЕМОВА
(“Комсомольская правда” №32, 20 февраля 2007 года)

Підготовлено Центром інформації
та документації кримських татар

ДО ЗМІСТУ