Туриця: відмінності між версіями

село Туриця
	Герб Туриці
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Перечинський район
Рада	Турицька сільська рада
Код КАТОТТГ	UA21100210130080722
Облікова картка	Облікова картка
Основні дані
Засноване	1552
Населення	1098 осіб
Площа	23,26 км²
Густота населення	47,21 осіб/км²
Поштовий індекс	89222
Телефонний код	+380 3145
Географічні дані
Географічні координати	48°43′38″ пн. ш. 22°38′24″ сх. д. / 48.72722° пн. ш. 22.64000° сх. д.Координати: 48°43′38″ пн. ш. 22°38′24″ сх. д. / 48.72722° пн. ш. 22.64000° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	208 м
Водойми	р. Туричка
Відстань до; районного центру	9,5 км
Місцева влада
Адреса ради	89222, Закарпатська обл., Перечинський р-н, с. Туриця, вул. Центральна, 78
Карта
	Туриця
Мапа

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 07:15, 11 червня 2024

Тури́ця — село у колишньому Перечинському районі (з 2020 р. - Ужгородський район) Закарпатської області, України. Населення становить 1098 осіб (за переписом 2001 року)^[1]^[2]. Герб села є промовистим.

Після 2020 року село Туриця входить у Тур'я-реметівську об'єднану сільську громаду.

Географія

Село розташоване у центрі колишнього Перечинського району, за 9,5 кілометра^[4] від м. Перечин. Село лежить у Тур'янській долині, між горами Гораїць та Кичурка, вздовж річки Турички.

Клімат Туриці
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	0,0	2,0	7,9	14,9	20,0	22,9	24,8	24,2	20,2	14,7	7,3	2,2	13,4
Середня температура, °C	−3,3	−1,4	3,6	9,6	14,4	17,4	19,2	18,6	14,8	9,7	4,0	−0,5	8,8
Середній мінімум, °C	−6,6	−4,7	−0,6	4,4	8,8	12,0	13,6	13,0	9,5	4,8	0,8	−3,2	4,3
Норма опадів, мм	47	40	42	48	73	90	84	74	55	48	51	59	711
Джерело: [1]

Походження назви

Віддавна слово «туриця» означало пасовисько для худоби.

Інші відомі попередні назви села, які зустрічаються у письмових джерелах: Nagyturica, Nagy Turicza (Велика Туриця), Turyca Welká, Velika-Turica, Vel’ká Turica, Turicza, угорськ: Nagyturjá (1903), Nagyturjaszög (1904).

Є дві легенди про походження назви села Туриця.

У першій розповідається про те, що в долині між двома річками водилося багато диких звірів – турів. На полювання на турів сюди приходили і великі магнати. Тому і називали цю долину - Тур’янською, а річки, з яких тури пили воду, - річка Тур’я і річка Туричка. Поселення, яке виникло на березі Турички, було названо - Туриця.

У другій легенді йде мова про те, що село заснувало четверо сильних чоловіків, силу яких порівнювали із силою диких звірів – турів. Тому тих людей і називали "турами", а їхнє поселення – Туриця.

Історія

Перша згадка про село є в документах 1552 року. Тоді село належало Невицькій замковій домінії.

У далекому минулому село становило декілька десяток убогих халуп, розташованих на берегах річки Турички, русло якої за геологічними даними, проходило теперішньою Центральною вулицею села. У 1567 році село оподатковане від трьох наділів. Першими переселенцями села і навколишніх сіл були переселенці із придунайської і тисянської рівнин, які тікали від турецької навали. Вони будували свої житла на відвойованих у лісі клаптиках землі. У 1588 році — 5 господарств, що володіли двома портами землі. В останній чверті XVI ст. Туриця вважалася великим селом. На початку наступного століття населення села значно скоротилося — у 1715 році тут залишилось тільки 11 кріпацьких і 2 желярські родини. На початку XIX ст. в селі нараховувалося вже більше 50 хат.

Туриця мала попівську фару, церкву, нотаріальний уряд і корчму. У селі існувала тільки початкова школа, в якій один учитель навчав в дві зміни всіх учнів. Вчитель і директор був один — Карпинець Тиберій. Навчання велося більше угорською мовою.

12 лютого 1939 року відбулись вибори до Сойму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (близько 92,4%) здобули кандидати Українського Національного Об'єднання. У селі Туриця, яке належало до округи Перечин, за УНО проголосували 416 виборців, проти — 72.

Релігія

Храм св. Петра і Павла (1830)

Храм належить православній громаді села Туриця (Мукачівська Єпархія Української Православної церкви).

У 1751 р. згадують дерев'яну церкву св. Петра і Павла з двома дзвонами, забезпечена всіма образами «в слабом состоянію» у Великій Туриці (нині Туриця), новозбудована і ще не освячена дерев'яна церква св. Дмитра в Малій Туриці (нині Турички) і ще одна дерев'яна церква св.Михайла (можливо, йдеться про церкву в сусідніх Лумшорах).

Теперішня церква є стрункою мурованою базилікою. Селяни згадують, що камінь на церкву брали з річки Туриці, а будували її 12 років. У кінці XIX ст. інтер'єр церкви розмалював Ф.Видра. У церкві збережено розкішний стародавній іконостас, на зворотному боці якого записано головні події стосовно обладнання храму: «Сія церьков муровати почалася: 1820 г. / посвящена: 1830 г. во время Станковича/душпастыря, кураторы: Быша инг. Виличка/Феод. Шикула Мих. и Мегела Грег. которым / да будет вечная память./Созданіе пришла в 2830 зол. иконостас устроенный 1758 г.». Пізніше текст, записаний церківником Петром Мицянкою, повідомляє, що за підтримки вірників у 1958 р. церкву розмалювали, а іконостас прикрасили під час душпастирства Щоки Дмитра. Кураторами були Іван Мулеса, Юрій Якица та Василь Мицянка. Третій текст написаний на балці кріплення іконостасу: «Сія церковь оброблена знадвору в 1987 р. / і позолочений іконостас у 1989 р. при /настоятелю свящ. Ярослав Нанинець/ куратори: Цубина Іван Вас. Герзанич / Анна Вас. Мулеса Юрій Фед. Нехай благословить їх господь на многая літа.» Дах церкви перекрили бляхою у 1982 році. На куполі церкви вказаний рік перекриття-1982..

Також в селі Туриця функціонує і греко-католицький храм Св.Петра і Павла (2015)^[5], який належить сільській греко-католицькій громаді Мукачівської греко-католицької єпархії.

Туристичні, цікаві місця

- Унікальною пам'яткою села є джерельце «Сячена вода», яке розташоване досить далеко в лісі Це джерельце з цілющою водою, яка лікує ревматизм, має протизапальні та омолоджувальні властивості.

- храм св. Петра і Павла (1830), який належить православній громаді села.

- храм св. Петра і Павла (2015), який належить греко-католицькій громаді села.

Населення

За переписом населення у 1989 році у селі проживали 1127 осіб, серед них— 544 чоловіки і 583 жінки^[6].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 1098^[1]^[2] осіб. Рідною мовою назвали^[7]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	1076	98,00%
російська	21	1,91%
білоруська	1	0,09%

Політика, місцеве самоврядування

Докладніше: Турицька сільська рада

З 2020 року село Туриця має свій старостинський округ, який входить у Тур'я-реметівську об'єднану сільську громаду.

Староста Турицького старостинського округу - Фрайтик Мар’яна Іванівна.

Голова колишньої сільської ради (до 2020 р.) — Бокшан Іван Іванович (1977 р. народження, вперше обраний у 2010 році.) Інтереси громади представляли 16 депутатів сільської ради^[8]^[9]^[10]:

Партія	Кількість депутатів	Відсоток
«Партія регіонів»	15	93,75%
самовисування	1	6,25%

На виборах у селі Туриця працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні клубу. Результати виборів по рокам:

Парламентські вибори 2002: зареєстровано 863 виборці, явка 87,95%, найбільше голосів віддано за Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»— 51,25%, за блок «За єдину Україну!»— 10,54%, за Комуністичну партію України— 7,91%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ігор Кріль (Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»)— 32,15%, за Сергія Ратушняка (самовисування)— 16,21%, за Нестора Шуфрича (Соціал-демократична партія України (об'єднана))— 11.59%^[11].
Вибори Президента України 2004 (перший тур): 730 виборців взяли участь у голосуванні, з них за Віктора Януковича— 52,82%, за Віктора Ющенка— 27,67%, за Олександра Мороза— 1.23%^[12].
Вибори Президента України 2004 (другий тур): 741 виборець взяв участь у голосуванні, з них за Віктора Януковича— 61,13%, за Віктора Ющенка— 27,80 %^[13].
Вибори Президента України 2004 (третій тур): зареєстровано 811 виборців, явка 84,96 %, з них за Віктора Ющенка— 55,88%, за Віктора Януковича— 39,04%^[14].
Парламентські вибори 2006: зареєстровано 833 виборці, явка 83,31%, найбільше голосів віддано за блок Наша Україна— 26,51%, за Партію регіонів— 25,79%, за Блок Юлії Тимошенко— 18,88%^[15].
Парламентські вибори 2007: зареєстрований 821 виборець, явка 75,03%, найбільше голосів віддано за Партію регіонів— 41,40%, за блок Наша Україна — Народна самооборона— 25,81%, за Блок Юлії Тимошенко— 22,89%^[16].
Вибори Президента України 2010 (перший тур): зареєстровано 772 виборці, явка 84,59%, найбільше голосів віддано за Віктора Януковича— 51,15%, за Юлію Тимошенко— 24,66%, за Віктора Ющенка— 7,20%^[17].
Вибори Президента України 2010 (другий тур): зареєстровано 779 виборців, явка 83,70%, з них за Юлію Тимошенко— 50,15%, за Віктора Януковича— 44,94%^[18].
Парламентські вибори 2012: зареєстровано 777 виборців, явка 82,24%, найбільше голосів віддано за Партію регіонів— 68,70%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»— 17,06% та УДАР— 7,67%.^[19] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Михайло Ланьо (Партія регіонів)— 70,92%, за Олександра Кеменяша (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»)— 23,38%, за Володимира Алексія (Комуністична партія України)— 2,77%^[20].
Вибори Президента України 2014: зареєстровано 769 виборців, явка 69,57%, з них за Петра Порошенка— 49,35%, за Юлію Тимошенко— 24,67%, за Олега Ляшка— 10,09%^[21].
Парламентські вибори в Україні 2014: зареєстровано 768 виборців, явка 70,05%, найбільше голосів віддано за Блок Петра Порошенка— 40,71%, за «Народний фронт»— 26,58% та Радикальну партію Олега Ляшка— 6,69%.^[22] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Михайло Ланьо (самовисування)— 46,65%, за Івана Кураха (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») проголосували 20,45%, за Василя Канюка (самовисування)— 5,76%^[23].
Вибори Президента України 2019 (перший тур): зареєстровано 750 виборців, явка 66,00%, найбільше голосів віддано за Володимира Зеленського— 38,18%, за Юлію Тимошенко— 20,00%, за Олега Ляшка— 10,71%^[24].
Вибори Президента України 2019 (другий тур): зареєстровано 755 виборців, явка 63,71%, найбільше голосів віддано за Володимира Зеленського— 83,37%, за Петра Порошенка— 14,35%^[25].

Примітки

Посилання

Це незавершена стаття з географії Закарпатської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Облікова_картка_на_сайті_ВРУ-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Облікова картка на сайті ВРУ

[Населення_населених_пунктів_Закарпатської_області_за_даними_перепису_2001_року-2] а ^б ^в Населення населених пунктів Закарпатської області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 23 серпня 2015.

[Погода_в_селі_Туриця-3] Погода в селі Туриця

[Село_Туриця_—_Геопортал_адміністративно-територіального_устрою_України-4] а ^б Село Туриця — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 23 серпня 2015.

[5] Парафія Святих Верховних апостолів Петра і Павла с. Туриця. МГКЄ (укр.). Процитовано 30 січня 2024.

[6] Склад наявного та постійного населення за статтю, Закарпатська область (осіб) - 021 ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення, Стать. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 серпня 2015.

[7] Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - 021 ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 серпня 2015.

[8] Турицька сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ

[9] Турицька сільська рада. Керівний склад попередніх скликань

[10] Турицька сільська рада. Результати виборів депутатів ради. Процитовано 23 серпня 2015.

[11] Результати голосування по дільницях: № округу 70, № виборчої дільниці 94^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[12] Результати голосування по дільницях ТВО № 72, № виборчої дільниці 161, Закарпатська область. Вибори Президента України. Чергові вибори 31.10.2004

[13] Результати голосування по дільницях ТВО № 72, № виборчої дільниці 161, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 21.11.2004

[14] Результати голосування по дільницях ТВО № 72, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 26.12.2004

[15] Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 67, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року

[16] Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 67, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року

[17] Результати голосування по дільницях ТВО № 71, Закарпатська область. Вибори Президента України 17 січня 2010 року

[18] Результати голосування по дільницях ТВО № 71, Закарпатська область. Повторне голосування з виборів Президента України 07 лютого 2010 року

[19] Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 70, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 серпня 2015.

[20] Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 70, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 серпня 2015.

[21] Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях територіального виборчого округу № 71, Закарпатська область. Позачергові вибори Президента України 25 травня 2014 року

[22] Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 70, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 серпня 2015.

[23] Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 70, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 серпня 2015.

[24] Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях. Територіальний виборчий округ № 70 (Закарпатська область)

[25] Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях. Територіальний виборчий округ № 70 (Закарпатська область)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

@@ Рядок 40: / Рядок 40: @@
 }}
-'''Тури́ця'''&nbsp;— [[село]] в Україні, у [[Перечинський район|Перечинському районі]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]], центр [[Турицька сільська рада|сільської ради]]. Населення становить 1098 осіб (станом на 2001 рік)<ref name="Облікова картка на сайті ВРУ"/><ref name="Населення населених пунктів Закарпатської області за даними перепису 2001 року" />. Село розташоване у центрі [[Перечинський район|Перечинського району]], за 9,5 кілометра<ref name="Село Туриця — Геопортал адміністративно-територіального устрою України" /> від [[Перечин|районного центру]].
+'''Тури́ця''' — [[село]] у колишньому [[Перечинський район|Перечинському районі]] (з 2020 р.  [[Ужгородський район|- Ужгородський район]]) [[Закарпатська область|Закарпатської області]], [[Україна|України]]. Населення становить 1098 осіб (за [[Перепис населення України (2001)|переписом 2001 року]])<ref name="Облікова картка на сайті ВРУ"/><ref name="Населення населених пунктів Закарпатської області за даними перепису 2001 року" />. Герб села є [[промовистий герб|промовистим]].
+Після 2020 року село Туриця входить у [[Тур'є-Реметівська сільська громада|Тур'я-реметівську об'єднану сільську громаду]].
-== Історія ==
-Перша згадка про село є в документах 1552 року. Тоді село належало Невицькій замковій домінії. Віддавна слово «туриця» означало пасовисько для худоби. Відомі назви села: Nagy Turica (Велика Туриця), Nagy Thwrcicza.
-У далекому минулому село становило кілька десяток убогих халуп, розташованих на берегах річки [[Туричка|Турички]], русло якої за геологічними даними, проходило теперішньою Центральною вулицею села. У 1567 році село оподатковане від трьох наділів. Першими переселенцями села і навколишніх сіл були переселенці з придунайської і тисянської рівнин, які тікали від монголо-татарської навали. Вони будували свої житла на відвойованих у лісі клаптиках землі. У 1588 році&nbsp;— 5 господарств, що володіли двома портами. В останній чверті XVI&nbsp;ст. Туриця вважалася великим селом. На початку наступного століття населення села значно скоротилося&nbsp;— в 1715 році тут залишилось тільки 11 кріпацьких і 2 желярські родини. На початку ХІХ ст. в селі нараховувалося вже більше 50 хат.
-Туриця мала попівську фару, церкву, нотаріальний уряд і корчму. У селі існувала тільки початкова школа, в якій один учитель навчав в дві зміни всіх учнів. Вчитель і директор був один&nbsp;— Карпинець Тиберій. Навчання велося більше угорською мовою. Діти вчилися з однієї книжки «Весни».
-{{Fact|[[12 лютого]] [[1939]] року відбулись вибори до [[Сойм Карпатської України|Сойму]] [[Карпатська Україна|Карпатської України]], на яких абсолютну більшість голосів виборців (близько 92,4 %) здобули кандидати [[Українське національне об'єднання|Українського Національного Об'єднання]]. У селі Туриця, яке належало до округи «Перечин», за УНО проголосували 416 виборців, проти — 72.}}
-=== Церква св. Петра і Павла. 1830. ===
-У 1751&nbsp;р. згадують дерев'яну церкву св. Петра і Павла з двома дзвонами, забезпечена всіма образами «в слабом состояню» у Великій Туриці (нині Туриця), новозбудована і ще не освячена дерев'яна церква св. Дмитра в Малій Туриці (нині Турички) і ще одна дерев'яна церква св. Михайла (можливо, йдеться про церкву в сусідніх Лумшорах).
-Теперішня церква є стрункою мурованою базилікою. Селяни згадують, що камінь на церкву брали з річки Туриці, а будували її 12 років. У кінці XIX&nbsp;ст. інтер'єр церкви розмалював Ф. Видра. У церкві збережено розкішний стародавній іконостас, на зворотному боці якого записано головні події стосовно обладнання храму: «Сія церьков муровати почалася: 1820 г. / посвящена: 1830 г. во время Станковича / душпастыря, кураторы: Быша инг. Виличка / Феод. Шикула Мих. и Мегела Грег. которым / да будет вечная память. / Созданіе пришла в 2830 зол. иконостас устроенный 1758 г.»
-Пізніше текст, записаний церківником Петром Мицянкою, повідомляє, що за підтримки вірників у 1958&nbsp;р. церкву розмалювали, а іконостас прикрасили під час душпастирства Щоки Дмитра. Кураторами були Іван Мулеса, Юрій Якица та Василь Мицянка.
+==Географія==
-Третій текст написаний на балці кріплення іконостасу: «Сія церковь оброблена знадвору в 1987&nbsp;р. / і позолочений іконостас в 1989&nbsp;р. при / настоятелю свящ. Ярослав Нанинець / куратори: Цубина Іван Вас. Герзанич / Анна Вас. Мулеса Юрій Фед. Нехай благословить їх господь на многая літа.»
+Село розташоване у центрі [[Перечинський район|колишнього Перечинського району]], за 9,5 кілометра<ref name="Село Туриця — Геопортал адміністративно-територіального устрою України" /> від  [[Перечин|м. Перечин]]. Село лежить у Тур'янській долині, між горами Гораїць та Кичурка, вздовж річки [[Туричка|Турички]].
-Дахи церкви перекрили бляхою у 1982&nbsp;р.
-== Географія ==
-Село Туриця лежить за 9,5&nbsp;км на схід від [[Перечин|районного центру]], фізична відстань до [[Київ|Києва]]&nbsp;— 581,3 км<ref name="Село Туриця — Геопортал адміністративно-територіального устрою України" />.
-Унікальною пам'яткою села є джерельце «Сячена вода», яке розташоване досить далеко в лісі Це джерельце з цілющою водою, яка лікує ревматизм, має протизапальні та омолоджувальні властивості.
 {{Клімат міста
@@ Рядок 99: / Рядок 77: @@
 | Рік_сер_мін=4.3     | Рік_сер_макс=13.4
 |}}
+==Походження назви==
+Віддавна слово «туриця» означало пасовисько для худоби.
+Інші відомі попередні назви села, які зустрічаються у письмових джерелах: ''Nagyturica, Nagy Turicza'' (Велика Туриця), Turyca Welká, Velika-Turica, Vel’ká  Turica, Turicza, угорськ: Nagyturjá (1903), Nagyturjaszög (1904).
+Є дві легенди про походження назви села Туриця.
+У першій розповідається про те, що в долині між двома річками водилося багато диких звірів – [[Тур|турів]]. На полювання на турів сюди приходили і великі магнати. Тому і називали цю долину - Тур’янською, а річки, з яких тури пили воду, - річка [[Тур'я (річка)|Тур’я]] і річка [[Туричка]]. Поселення, яке виникло на березі Турички, було названо - ''Туриця.''
+У другій легенді йде мова про те, що село заснувало четверо сильних чоловіків, силу яких порівнювали із силою диких звірів – [[Тур|турів]]. Тому тих людей і називали "турами", а їхнє поселення – ''Туриця''.
+== Історія ==
+Перша згадка про село є в документах [[1552]] року. Тоді село належало Невицькій замковій домінії.
+У далекому минулому село становило декілька десяток убогих халуп, розташованих на берегах річки [[Туричка|Турички]], русло якої за геологічними даними, проходило теперішньою Центральною вулицею села. У 1567 році село оподатковане від трьох наділів. Першими переселенцями села і навколишніх сіл були переселенці із придунайської і тисянської рівнин, які тікали від   турецької навали. Вони будували свої житла на відвойованих у лісі клаптиках землі. У 1588 році — 5 господарств, що володіли двома портами землі. В останній чверті XVI ст. Туриця вважалася великим селом. На початку наступного століття населення села значно скоротилося — у 1715 році тут залишилось тільки 11 кріпацьких і 2 желярські родини. На початку XIX ст. в селі нараховувалося вже більше 50 хат.
+Туриця мала попівську фару, церкву, нотаріальний уряд і корчму. У селі існувала тільки початкова школа, в якій один учитель навчав в дві зміни всіх учнів. Вчитель і директор був один — Карпинець Тиберій. Навчання велося більше угорською мовою.
+лютого 1939 року відбулись вибори до [[Сойм Карпатської України|Сойму]] [[Карпатська Україна|Карпатської України]], на яких абсолютну більшість голосів виборців (близько 92,4%) здобули кандидати [[Українське національне об'єднання|Українського Національного Об'єднання]]. У селі Туриця, яке належало до округи Перечин, за УНО проголосували 416 виборців, проти — 72.
+== Релігія ==
+* '''''Храм св. Петра і Павла (1830)'''''
+Храм належить православній громаді села Туриця (Мукачівська Єпархія [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української Православної церкви).]]
+У 1751 р. згадують дерев'яну церкву св. Петра і Павла з двома дзвонами, забезпечена всіма образами «в слабом состоянію» у Великій Туриці (нині Туриця), новозбудована і ще не освячена дерев'яна церква св. Дмитра в Малій Туриці (нині [[Турички]]) і ще одна дерев'яна церква св.Михайла (можливо, йдеться про церкву в сусідніх [[Лумшори|Лумшорах]]).
+Теперішня церква є стрункою мурованою базилікою. Селяни згадують, що камінь на церкву брали з річки Туриці, а будували її 12 років. У кінці XIX ст. інтер'єр церкви розмалював Ф.Видра. У церкві збережено розкішний стародавній іконостас, на зворотному боці якого записано головні події стосовно обладнання храму: «Сія церьков муровати почалася: 1820 г. / посвящена: 1830 г. во время Станковича/душпастыря, кураторы: Быша инг. Виличка/Феод. Шикула Мих. и Мегела Грег. которым / да будет вечная память./Созданіе пришла в 2830 зол. иконостас устроенный 1758 г.». Пізніше текст, записаний церківником Петром Мицянкою, повідомляє, що за підтримки вірників у 1958 р. церкву розмалювали, а іконостас прикрасили під час душпастирства Щоки Дмитра. Кураторами були Іван Мулеса, Юрій Якица та Василь Мицянка. Третій текст написаний на балці кріплення іконостасу: «Сія церковь оброблена знадвору в 1987 р. / і позолочений іконостас у 1989 р. при /настоятелю свящ. Ярослав Нанинець/ куратори: Цубина Іван Вас. Герзанич / Анна Вас. Мулеса Юрій Фед. Нехай благословить їх господь на многая літа.» Дах церкви перекрили бляхою у 1982 році. На куполі церкви вказаний рік перекриття-1982..
+* Також в селі ''Туриця'' функціонує і '''греко-католицький храм Св.Петра і Павла (2015)'''<ref>{{Cite web|title=Парафія Святих Верховних апостолів Петра і Павла с. Туриця|url=https://mgce.uz.ua/parafiya-svyatyh-verhovnyh-apostoliv-petra-i-pavla-s-turyczya/|website=МГКЄ|accessdate=2024-01-30|language=uk}}</ref>, який належить сільській греко-католицькій громаді [[Мукачівська греко-католицька єпархія|Мукачівської греко-католицької єпархії]].
+== Туристичні, цікаві місця ==
+- Унікальною пам'яткою села є джерельце «Сячена вода», яке розташоване досить далеко в лісі Це джерельце з цілющою водою, яка лікує ревматизм, має протизапальні та омолоджувальні властивості.
+- храм св. Петра і Павла (1830), який належить православній громаді села.
+- храм св. Петра і Павла (2015), який належить греко-католицькій громаді села.
 == Населення ==
-Станом на [[Перепис населення УРСР (1989)|1989]] рік у селі проживали 1127 осіб, серед них&nbsp;— 544 чоловіки і 583 жінки<ref>{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_021_021&ti=19A050201_021_021.+%D1%EA%EB%E0%E4+%ED%E0%FF%E2%ED%EE%E3%EE+%F2%E0+%EF%EE%F1%F2%B3%E9%ED%EE%E3%EE+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F02%2F01%2F01%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile%281%29=021+%CF%C5%D0%C5%D7%C8%CD%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir1=|title=Склад наявного та постійного населення за статтю, Закарпатська область (осіб) - 021 ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать|language=|accessdate=2015-08-23|archive-date=2016-03-04|archive-url=https://web.archive.org/web/20160304202233/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_021_021&ti=19A050201_021_021.+%D1%EA%EB%E0%E4+%ED%E0%FF%E2%ED%EE%E3%EE+%F2%E0+%EF%EE%F1%F2%B3%E9%ED%EE%E3%EE+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F02%2F01%2F01%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile%281%29=021+%CF%C5%D0%C5%D7%C8%CD%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir1=}}</ref>.
+За [[Перепис населення СРСР (1989)|переписом населення у 1989]] році у селі проживали 1127 осіб, серед них— 544 чоловіки і 583 жінки<ref>{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_021_021&ti=19A050201_021_021.+%D1%EA%EB%E0%E4+%ED%E0%FF%E2%ED%EE%E3%EE+%F2%E0+%EF%EE%F1%F2%B3%E9%ED%EE%E3%EE+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F02%2F01%2F01%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile%281%29=021+%CF%C5%D0%C5%D7%C8%CD%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir1=|title=Склад наявного та постійного населення за статтю, Закарпатська область (осіб) - 021 ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення, Стать|language=|accessdate=2015-08-23|archive-date=2016-03-04|archive-url=https://web.archive.org/web/20160304202233/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_021_021&ti=19A050201_021_021.+%D1%EA%EB%E0%E4+%ED%E0%FF%E2%ED%EE%E3%EE+%F2%E0+%EF%EE%F1%F2%B3%E9%ED%EE%E3%EE+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F02%2F01%2F01%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile%281%29=021+%CF%C5%D0%C5%D7%C8%CD%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir1=}}</ref>.
-За даними [[Перепис населення України (2001)|перепису населення 2001]] року у селі проживали 1098<ref name="Облікова картка на сайті ВРУ" /><ref name="Населення населених пунктів Закарпатської області за даними перепису 2001 року" /> осіб. Рідною мовою назвали<ref>{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F0%B3%E4%ED%EE%FE+%EC%EE%E2%EE%FE%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile%281%29=021+%CF%C5%D0%C5%D7%C8%CD%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NNN&mapname=&multilang=uk&aggdir1=|title=Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - 021 ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову|accessdate=2015-08-23|archive-date=2016-03-05|archive-url=https://web.archive.org/web/20160305023730/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F0%B3%E4%ED%EE%FE+%EC%EE%E2%EE%FE%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile%281%29=021+%CF%C5%D0%C5%D7%C8%CD%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NNN&mapname=&multilang=uk&aggdir1=}}</ref>:
+За даними [[Перепис населення України (2001)|перепису населення 2001]] року у селі проживали 1098<ref name="Облікова картка на сайті ВРУ" /><ref name="Населення населених пунктів Закарпатської області за даними перепису 2001 року" /> осіб. Рідною мовою назвали<ref>{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F0%B3%E4%ED%EE%FE+%EC%EE%E2%EE%FE%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile%281%29=021+%CF%C5%D0%C5%D7%C8%CD%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NNN&mapname=&multilang=uk&aggdir1=|title=Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - 021 ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Вказали у якості рідної мову|accessdate=2015-08-23|archive-date=2016-03-05|archive-url=https://web.archive.org/web/20160305023730/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F0%B3%E4%ED%EE%FE+%EC%EE%E2%EE%FE%2C+%C7%E0%EA%E0%F0%EF%E0%F2%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=1&aggfile%281%29=021+%CF%C5%D0%C5%D7%C8%CD%D1%DC%CA%C8%C9+%D0%C0%C9%CE%CD&prevagg=NNN&mapname=&multilang=uk&aggdir1=}}</ref>:
 {| class="standard"
@@ Рядок 114: / Рядок 131: @@
 | [[Українська мова|українська]]
 | align="right"| 1076
-| align="right"| 98,00&nbsp;%
+| align="right"| 98,00%
 |-
 | [[Російська мова|російська]]
 | align="right"| 21
-| align="right"| 1,91&nbsp;%
+| align="right"| 1,91%
 |-
 | [[Білоруська мова|білоруська]]
 | align="right"| 1
-| align="right"| 0,09&nbsp;%
+| align="right"| 0,09%
 |}
-== Політика ==
+== Політика, місцеве самоврядування ==
 {{main|Турицька сільська рада}}
+З [[2020]] року село Туриця має свій старостинський округ, який входить у [[Тур'є-Реметівська сільська громада|Тур'я-реметівську об'єднану сільську громаду]].
-Голова сільської ради&nbsp;— Бокшан Іван Іванович, 1977 року народження, вперше обраний у 2010 році. Інтереси громади представляють 16 депутатів сільської ради<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A007?rdat1=23.08.2015&rf7691=9322 Турицька сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ]</ref><ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A012?rdat1=23.08.2015&rf7691=9322&rid256=121 Турицька сільська рада. Керівний склад попередніх скликань]</ref><ref>{{cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2010/wp001|title=Турицька сільська рада. Результати виборів депутатів ради|accessdate=2015-08-23}}</ref>:
+Староста Турицького старостинського округу - Фрайтик Мар’яна Іванівна.         '''                                     '''
+Голова колишньої сільської ради (до 2020 р.) — Бокшан Іван Іванович (1977 р. народження, вперше обраний у 2010 році.)  Інтереси громади представляли 16 депутатів сільської ради<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A007?rdat1=23.08.2015&rf7691=9322 Турицька сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ]</ref><ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A012?rdat1=23.08.2015&rf7691=9322&rid256=121 Турицька сільська рада. Керівний склад попередніх скликань]</ref><ref>{{cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2010/wp001|title=Турицька сільська рада. Результати виборів депутатів ради|accessdate=2015-08-23}}</ref>:
 {| class="standard"
@@ Рядок 136: / Рядок 157: @@
 |-
 | «[[Партія регіонів]]»
-| align="right"| 15
+| align="right" | 15
-| align="right"| 93,75&nbsp;%
+| align="right" | 93,75%
 |-
 | самовисування
-| align="right"| 1
+| align="right" | 1
-| align="right"| 6,25&nbsp;%
+| align="right" | 6,25%
 |}
-На виборах у селі Туриця працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні клубу. Результати виборів:
+На виборах у селі Туриця працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні клубу. Результати виборів по рокам:
-* [[Парламентські вибори в Україні 2002|Парламентські вибори 2002]]: зареєстровано 863 виборці, явка 87,95&nbsp;%, найбільше голосів віддано за [[Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»]]&nbsp;— 51,25&nbsp;%, за блок «[[За єдину Україну!]]»&nbsp;— 10,54&nbsp;%, за [[Комуністична партія України|Комуністичну партію України]]&nbsp;— 7,91&nbsp;%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав [[Кріль Ігор Іванович|Ігор Кріль]] (''Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»'')&nbsp;— 32,15&nbsp;%, за [[Ратушняк Сергій Миколайович|Сергія Ратушняка]] (''самовисування'')&nbsp;— 16,21&nbsp;%, за [[Шуфрич Нестор Іванович|Нестора Шуфрича]] (''Соціал-демократична партія України (об'єднана)'')&nbsp;— 11.59&nbsp;%<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/webproc215v Результати голосування по дільницях: № округу 70, № виборчої дільниці 94]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
+* [[Парламентські вибори в Україні 2002|Парламентські вибори 2002]]: зареєстровано 863 виборці, явка 87,95%, найбільше голосів віддано за [[Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»]]— 51,25%, за блок «[[За єдину Україну!]]»— 10,54%, за [[Комуністична партія України (1993—2022)|Комуністичну партію України]]— 7,91%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав [[Кріль Ігор Іванович|Ігор Кріль]] (''Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»'')— 32,15%, за [[Ратушняк Сергій Миколайович|Сергія Ратушняка]] (''самовисування'')— 16,21%, за [[Шуфрич Нестор Іванович|Нестора Шуфрича]] (''Соціал-демократична партія України (об'єднана)'')— 11.59%<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/webproc215v Результати голосування по дільницях: № округу 70, № виборчої дільниці 94]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
-* [[Вибори Президента України 2004]] (перший тур): 730 виборців взяли участь у голосуванні, з них за [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]&nbsp;— 52,82&nbsp;%, за [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]]&nbsp;— 27,67&nbsp;%, за [[Мороз Олександр Олександрович|Олександра Мороза]]&nbsp;— 1.23&nbsp;%<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2004/wp0011 Результати голосування по дільницях ТВО №&nbsp;72, № виборчої дільниці 161, Закарпатська область. Вибори Президента України. Чергові вибори 31.10.2004]</ref>.
+* [[Вибори Президента України 2004]] (перший тур): 730 виборців взяли участь у голосуванні, з них за [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]— 52,82%, за [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]]— 27,67%, за [[Мороз Олександр Олександрович|Олександра Мороза]]— 1.23%<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2004/wp0011 Результати голосування по дільницях ТВО №&nbsp;72, № виборчої дільниці 161, Закарпатська область. Вибори Президента України. Чергові вибори 31.10.2004]</ref>.
-* [[Вибори Президента України 2004]] (другий тур): 741 виборець взяв участь у голосуванні, з них за [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]&nbsp;— 61,13&nbsp;%, за [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]]&nbsp;— 27,80&nbsp;%<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2004/wp0011 Результати голосування по дільницях ТВО №&nbsp;72, № виборчої дільниці 161, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 21.11.2004]</ref>.
+* [[Вибори Президента України 2004]] (другий тур): 741 виборець взяв участь у голосуванні, з них за [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]— 61,13%, за [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]]— 27,80 %<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2004/wp0011 Результати голосування по дільницях ТВО №&nbsp;72, № виборчої дільниці 161, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 21.11.2004]</ref>.
-* [[Вибори Президента України 2004]] (третій тур): зареєстровано 811 виборців, явка 84,96&nbsp;%, з них за [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]]&nbsp;— 55,88&nbsp;%, за [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]&nbsp;— 39,04&nbsp;%<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2004/wp0011 Результати голосування по дільницях ТВО №&nbsp;72, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 26.12.2004]</ref>.
+* [[Вибори Президента України 2004]] (третій тур): зареєстровано 811 виборців, явка 84,96&nbsp;%, з них за [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]]— 55,88%, за [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]— 39,04%<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2004/wp0011 Результати голосування по дільницях ТВО №&nbsp;72, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 26.12.2004]</ref>.
-* [[Парламентські вибори в Україні 2006|Парламентські вибори 2006]]: зареєстровано 833 виборці, явка 83,31&nbsp;%, найбільше голосів віддано за блок [[Наша Україна (2006)|Наша Україна]]&nbsp;— 26,51&nbsp;%, за [[Партія регіонів|Партію регіонів]]&nbsp;— 25,79&nbsp;%, за [[Блок Юлії Тимошенко]]&nbsp;— 18,88&nbsp;%<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2006/w6p001 Результати голосування по виборчих дільницях ТВО №&nbsp;67, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року]</ref>.
+* [[Парламентські вибори в Україні 2006|Парламентські вибори 2006]]: зареєстровано 833 виборці, явка 83,31%, найбільше голосів віддано за блок [[Наша Україна (2006)|Наша Україна]]— 26,51%, за [[Партія регіонів|Партію регіонів]]— 25,79%, за [[Блок Юлії Тимошенко]]— 18,88%<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2006/w6p001 Результати голосування по виборчих дільницях ТВО №&nbsp;67, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року]</ref>.
-* [[Парламентські вибори в Україні 2007|Парламентські вибори 2007]]: зареєстрований 821 виборець, явка 75,03&nbsp;%, найбільше голосів віддано за [[Партія регіонів|Партію регіонів]]&nbsp;— 41,40&nbsp;%, за блок [[Наша Україна — Народна самооборона]]&nbsp;— 25,81&nbsp;%, за [[Блок Юлії Тимошенко]]&nbsp;— 22,89&nbsp;%<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2007/w6p001 Результати голосування по виборчих дільницях ТВО №&nbsp;67, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року]</ref>.
+* [[Парламентські вибори в Україні 2007|Парламентські вибори 2007]]: зареєстрований 821 виборець, явка 75,03%, найбільше голосів віддано за [[Партія регіонів|Партію регіонів]]— 41,40%, за блок [[Наша Україна — Народна самооборона]]— 25,81%, за [[Блок Юлії Тимошенко]]— 22,89%<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2007/w6p001 Результати голосування по виборчих дільницях ТВО №&nbsp;67, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року]</ref>.
-* [[Вибори Президента України 2010]] (перший тур): зареєстровано 772 виборці, явка 84,59&nbsp;%, найбільше голосів віддано за [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]&nbsp;— 51,15&nbsp;%, за [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлію Тимошенко]]&nbsp;— 24,66&nbsp;%, за [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]]&nbsp;— 7,20&nbsp;%<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2010/WP0011 Результати голосування по дільницях ТВО №&nbsp;71, Закарпатська область. Вибори Президента України 17 січня 2010 року]</ref>.
+* [[Вибори Президента України 2010]] (перший тур): зареєстровано 772 виборці, явка 84,59%, найбільше голосів віддано за [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]— 51,15%, за [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлію Тимошенко]]— 24,66%, за [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]]— 7,20%<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2010/WP0011 Результати голосування по дільницях ТВО №&nbsp;71, Закарпатська область. Вибори Президента України 17 січня 2010 року]</ref>.
-* [[Вибори Президента України 2010]] (другий тур): зареєстровано 779 виборців, явка 83,70&nbsp;%, з них за [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлію Тимошенко]]&nbsp;— 50,15&nbsp;%, за [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]&nbsp;— 44,94&nbsp;%<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2010/WP0011 Результати голосування по дільницях ТВО №&nbsp;71, Закарпатська область. Повторне голосування з виборів Президента України 07 лютого 2010 року]</ref>.
+* [[Вибори Президента України 2010]] (другий тур): зареєстровано 779 виборців, явка 83,70%, з них за [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлію Тимошенко]]— 50,15%, за [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]— 44,94%<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2010/WP0011 Результати голосування по дільницях ТВО №&nbsp;71, Закарпатська область. Повторне голосування з виборів Президента України 07 лютого 2010 року]</ref>.
-* [[Парламентські вибори в Україні 2012|Парламентські вибори 2012]]: зареєстровано 777 виборців, явка 82,24&nbsp;%, найбільше голосів віддано за [[Партія регіонів|Партію регіонів]]&nbsp;— 68,70&nbsp;%, за [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]]&nbsp;— 17,06&nbsp;% та [[УДАР (партія)|УДАР]]&nbsp;— 7,67&nbsp;%.<ref>{{Cite web |url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp336?PT001F01=900&pf7331=70 |title=Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 70, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року |accessdate=23 серпня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150924114730/http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp336?PT001F01=900&pf7331=70 |archivedate=24 вересня 2015 |deadurl=yes }}</ref> В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав [[Ланьо Михайло Іванович|Михайло Ланьо]] (''Партія регіонів'')&nbsp;— 70,92&nbsp;%, за [[Кеменяш Олександр Михайлович|Олександра Кеменяша]] (''Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»'')&nbsp;— 23,38&nbsp;%, за Володимира Алексія (''Комуністична партія України'')&nbsp;— 2,77&nbsp;%<ref>{{Cite web |url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp338?PT001F01=900&pf7331=70 |title=Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 70, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року |accessdate=23 серпня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150924114821/http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp338?PT001F01=900&pf7331=70 |archivedate=24 вересня 2015 |deadurl=yes }}</ref>.
+* [[Парламентські вибори в Україні 2012|Парламентські вибори 2012]]: зареєстровано 777 виборців, явка 82,24%, найбільше голосів віддано за [[Партія регіонів|Партію регіонів]]— 68,70%, за [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]]— 17,06% та [[УДАР (партія)|УДАР]]— 7,67%.<ref>{{Cite web |url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp336?PT001F01=900&pf7331=70 |title=Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 70, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року |accessdate=23 серпня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150924114730/http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp336?PT001F01=900&pf7331=70 |archivedate=24 вересня 2015 |deadurl=yes }}</ref> В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав [[Ланьо Михайло Іванович|Михайло Ланьо]] (''Партія регіонів'')— 70,92%, за [[Кеменяш Олександр Михайлович|Олександра Кеменяша]] (''Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»'')— 23,38%, за Володимира Алексія (''Комуністична партія України'')— 2,77%<ref>{{Cite web |url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp338?PT001F01=900&pf7331=70 |title=Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 70, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року |accessdate=23 серпня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150924114821/http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp338?PT001F01=900&pf7331=70 |archivedate=24 вересня 2015 |deadurl=yes }}</ref>.
-* [[Вибори Президента України 2014]]: зареєстровано 769 виборців, явка 69,57&nbsp;%, з них за [[Порошенко Петро Олексійович|Петра Порошенка]]&nbsp;— 49,35&nbsp;%, за [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлію Тимошенко]]&nbsp;— 24,67&nbsp;%, за [[Ляшко Олег Валерійович|Олега Ляшка]]&nbsp;— 10,09&nbsp;%<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001 Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях територіального виборчого округу №&nbsp;71, Закарпатська область. Позачергові вибори Президента України 25 травня 2014 року]</ref>.
+* [[Вибори Президента України 2014]]: зареєстровано 769 виборців, явка 69,57%, з них за [[Порошенко Петро Олексійович|Петра Порошенка]]— 49,35%, за [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлію Тимошенко]]— 24,67%, за [[Ляшко Олег Валерійович|Олега Ляшка]]— 10,09%<ref>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001 Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях територіального виборчого округу №&nbsp;71, Закарпатська область. Позачергові вибори Президента України 25 травня 2014 року]</ref>.
-* [[Парламентські вибори в Україні 2014]]: зареєстровано 768 виборців, явка 70,05&nbsp;%, найбільше голосів віддано за [[Європейська Солідарність|Блок Петра Порошенка]]&nbsp;— 40,71&nbsp;%, за [[Народний фронт (Україна)|«Народний фронт»]]&nbsp;— 26,58&nbsp;% та [[Радикальна партія Олега Ляшка|Радикальну партію Олега Ляшка]]&nbsp;— 6,69&nbsp;%.<ref>{{Cite web |url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp336?PT001F01=910&pf7331=70 |title=Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 70, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року |accessdate=23 серпня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150924125806/http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp336?PT001F01=910&pf7331=70 |archivedate=24 вересня 2015 |deadurl=yes }}</ref> В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав [[Ланьо Михайло Іванович|Михайло Ланьо]] (''самовисування'')&nbsp;— 46,65&nbsp;%, за Івана Кураха (''Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»'') проголосували 20,45&nbsp;%, за Василя Канюка (''самовисування'')&nbsp;— 5,76&nbsp;%<ref>{{Cite web |url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp338?PT001F01=910&pf7331=70 |title=Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 70, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року |accessdate=23 серпня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150924125853/http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp338?PT001F01=910&pf7331=70 |archivedate=24 вересня 2015 |deadurl=yes }}</ref>.
+* [[Парламентські вибори в Україні 2014]]: зареєстровано 768 виборців, явка 70,05%, найбільше голосів віддано за [[Європейська Солідарність|Блок Петра Порошенка]]— 40,71%, за [[Народний фронт (Україна)|«Народний фронт»]]— 26,58% та [[Радикальна партія Олега Ляшка|Радикальну партію Олега Ляшка]]— 6,69%.<ref>{{Cite web |url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp336?PT001F01=910&pf7331=70 |title=Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 70, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року |accessdate=23 серпня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150924125806/http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp336?PT001F01=910&pf7331=70 |archivedate=24 вересня 2015 |deadurl=yes }}</ref> В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав [[Ланьо Михайло Іванович|Михайло Ланьо]] (''самовисування'')— 46,65%, за Івана Кураха (''Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»'') проголосували 20,45%, за Василя Канюка (''самовисування'')— 5,76%<ref>{{Cite web |url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp338?PT001F01=910&pf7331=70 |title=Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 70, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року |accessdate=23 серпня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150924125853/http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp338?PT001F01=910&pf7331=70 |archivedate=24 вересня 2015 |deadurl=yes }}</ref>.
-* [[Вибори Президента України 2019]] (перший тур): зареєстровано 750 виборців, явка 66,00&nbsp;%, найбільше голосів віддано за [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимира Зеленського]]&nbsp;— 38,18&nbsp;%, за [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлію Тимошенко]]&nbsp;— 20,00&nbsp;%, за [[Ляшко Олег Валерійович|Олега Ляшка]]&nbsp;— 10,71&nbsp;%<ref>[https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/wp336pt001f01=719pt005f01=70.html Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях. Територіальний виборчий округ №&nbsp;70 (Закарпатська область)]</ref>.
+* [[Вибори Президента України 2019]] (перший тур): зареєстровано 750 виборців, явка 66,00%, найбільше голосів віддано за [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимира Зеленського]]— 38,18%, за [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлію Тимошенко]]— 20,00%, за [[Ляшко Олег Валерійович|Олега Ляшка]]— 10,71%<ref>[https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/wp336pt001f01=719pt005f01=70.html Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях. Територіальний виборчий округ №&nbsp;70 (Закарпатська область)]</ref>.
-* [[Вибори Президента України 2019]] (другий тур): зареєстровано 755 виборців, явка 63,71&nbsp;%, найбільше голосів віддано за [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимира Зеленського]]&nbsp;— 83,37&nbsp;%, за [[Порошенко Петро Олексійович|Петра Порошенка]]&nbsp;— 14,35&nbsp;%<ref>[https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/wp336pt001f01=720pt005f01=70.html Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях. Територіальний виборчий округ №&nbsp;70 (Закарпатська область)]</ref>.
+* [[Вибори Президента України 2019]] (другий тур): зареєстровано 755 виборців, явка 63,71%, найбільше голосів віддано за [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимира Зеленського]]— 83,37%, за [[Порошенко Петро Олексійович|Петра Порошенка]]— 14,35%<ref>[https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/wp336pt001f01=720pt005f01=70.html Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях. Територіальний виборчий округ №&nbsp;70 (Закарпатська область)]</ref>.
 == Примітки ==
+{{reflist|30em}}
-<div style="margin:0;margin-top: 10px; padding: 10px; font-size:9pt; border: 1px solid #333333; line-height: 85%;">{{reflist}}</div>
 == Посилання ==

Туриця: відмінності між версіями

Поточна версія на 07:15, 11 червня 2024

Зміст

Географія

Походження назви

Історія

Релігія

Туристичні, цікаві місця

Населення

Політика, місцеве самоврядування

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Туриця: відмінності між версіями

Поточна версія на 07:15, 11 червня 2024

Географія

Походження назви

Історія

Релігія

Туристичні, цікаві місця

Населення

Політика, місцеве самоврядування

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Пошук