Отто Вехтер: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Ankry (обговорення | внесок) |
→Посилання: . Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 117: | Рядок 117: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [[Вольф-Дітріх Гайке]] [[iarchive:WaffenSSGalizien|Дивизія SS "Галичина" (аудіокнига)]] Kiev Printers Limited, by Brotherhood of Former Soldiers of 1st Ukrainian Division UNA, 1970, Toronto, Canada {{ref-gl}} |
|||
* ''К. Є. Науменко''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Vekhter Вехтер Отто] // {{ЕІУ|1|498}} |
* ''К. Є. Науменко''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Vekhter Вехтер Отто] // {{ЕІУ|1|498}} |
||
* [http://www.aeiou.at/aeiou.encyclop.w/w014534.htm Wächter, Otto Gustav] {{ref-de}} |
* [http://www.aeiou.at/aeiou.encyclop.w/w014534.htm Wächter, Otto Gustav] {{ref-de}} |
Версія за 14:30, 15 травня 2019
Отто Густав фон Вехтер Otto Gustav von Wächter | ||
| ||
---|---|---|
1942 — 1944 | ||
Попередник: | Карл фон Ляш | |
Наступник: | немає | |
Народження: |
8 липня 1901 Відень | |
Смерть: |
1 серпня 1949 (48 років) Рим | |
Причина смерті: | лептоспіроз | |
Поховання: | Кампо Верано | |
Країна: | Австрія | |
Освіта: | Віденський університет | |
Ступінь: | доктор юридичних наук[d] | |
Партія: | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | |
Батько: | Йозеф Вехтер | |
Шлюб: | Charlotte Bleckmannd | |
Діти: | Horst Wächterd[1] | |
Військова служба | ||
Звання: | ||
Нагороди: | ||
Барон Отто Густав фон Вехтер (нім. Otto Gustav Freiherr von Wächter; 8 липня 1901, Відень — 14 серпня 1949, Рим) — австрійський юрист, доктор юридичних наук, діяч НСДАП і СС, з травня 1944 групенфюрер СС і генерал-лейтенант поліції, перший губернатор дистрикту Краків, другий губернатор дистрикту Галичина. Кавалер Німецького хреста в сріблі.
Довоєнна біографія
З 1923 — член СА, з 1930 — член НСДАП. У 1932–1934 — адвокат. З 1930 — на керівних посадах у австрійському відділенні НСДАП, яка існувала в Австрії нелегально. Брав участь у підготовці вбивства Дольфуса в липні 1934, після провалу путчу утік до Німеччини, відмовився від австрійського громадянства.
З 24 травня 1938 по 30 квітня 1939 — державний комісар у ліквідаційному міністерстві (після аншлюсу), з жовтня 1939 — голова Краківського регіонального управління.
Після розділу Німеччиною та СРСР Польщі співробітничав з владою СРСР у видачі євреїв окупованих територій Німеччині, вирішенні «єврейського питання».
Губернатор Дистрикту Галичина (1942–1944)
Протягом 1942–1944 — губернатор Дистрикту Галичина.
Після засудження митрополитом УГКЦ Андреєм Шептицьким масового знищення єврейського населення Галичини як «фахівець з українського питання» разом з Альфредом Бізанцом, Гансом Кохом відвідали владику з метою «урезонити» непокірного пастира. Старий предстоятель насварив «відвідувачів» — у відповідь прозвучали закиди «спадковому графу в неввічливості».[2]
Заохочував діяльність українських націоналістичних організацій, зокрема, пронімецьких. Дозволив Українському Центральному Комітетові під керівництвом Володимира Кубійовича сформувати українську дивізію «Галичина».
28 квітня 1943 Вехтер взяв участь в урочистостях у Львові з нагоди створення дивізії. Церемонія відбулася в кафедральному соборі св. Юра. Вважається, що д-р. Вехтер набагато прихильніше ставився до українців (галичан) в дистрикті Галичина, аніж, для порівняння, Ганс Франк в Генерал-губернаторстві, а тим більше Еріх Кох в райхскомісаріаті Україна.
Військовий адміністратор в Італії (1944). Робота в головному управлінні СС (1945).
Після втрати німцями Галичини в середині 1944 року Отто Вехтер виконував функції військового адміністратора в Італії, в 1945-му очолив уряд національних справ у головному управлінні СС. Продовжував утримувати зв'язки з українцями і всіляко допомагав у різних справах. Зокрема, на початку квітня 1945 року, коли Гітлер наказав частково роззброїти Українську дивізію, а на її основі створити німецьку парашутну дивізію, генерал Вехтер завдяки своїм впливам зумів не тільки домогтися скасування цього наказу, але й поповнення української дивізії 3.000 вояків. Сприяв визнанню Українського Національного Комітету і творенню Української Національної Армії. Намагався урятувати українських вояків з усіх формацій по німецькому боці від видачі більшовикам, а в першу чергу — вояків Дивізії «Галичина» — тоді І-ої української дивізії УНА.
Післявоєнне життя 1945–1949
Після капітуляції Німеччини і закінчення війни д-р Отто Вехтер подався до Італії, де жив у католицькому монастирі «Maria dell' Anima» під іменем Альфредо Райнгард. Помер від туберкульозу 14 серпня 1949 року в Римі.
Злочини
Вехтер несе відповідальність за масове знищення євреїв у Кракові та Галичині, а також за вивезення польських культурних цінносте із генерал-губернаторства (в основному з Кракова) в Австрію.
Сім'я
В 1932 році одружився з Шарлоттою Блекман, в шлюбі народились син і дочка.
Звання[4]
- Унтерштурмфюрер СС (10 березня 1935)
- Оберштурмфюрер СС (1 червня 1935)
- Гауптштурмфюрер СС (9 листопада 1935)
- Стрілець вермахту (
- Штурмбаннфюрер СС (20 квітня 1936)
- Єфрейтор і резервний кеандидат в офіцери вермахту (29 липня 1936)
- Оберштурмбаннфюрер СС (30 січня 1937)
- Штандартенфюрер СС (30 січня 1938)
- Оберфюрер СС (12 березня 1938)
- Бригадефюрер СС (9 листопада 1945)
- Группенфюрер СС і генерал-лейтенант поліції (16 травня 1944)
Нагороди[4]
- Нагорода Гітлер'югенду за спортивні досягнення (30 серпня 1931)
- Цивільний знак СС (№22 153)
- Почесний кут старих бійців
- Йольський свічник
- Спортивний знак СА в бронзі (7 січня 1937)
Друга світова війна
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» (27 квітня 1940)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
- Хрест Воєнних заслуг
- 2-го класу (3 жовтня 1940)
- 1-го класу
- Почесний знак «За турботу про німецький народ» 2-го ступеня
- Золотий партійний знак НСДАП (30 січня 1943)
- Медаль «За вислугу років в НСДАП» в бронзі та сріблі (15 років)
- Залізний хрест 2-го класу
- Німецький хрест в сріблі (17 лютого 1945)
Галерея
-
Вехтер (крайній ліворуч) у німецькому поселенні (Польща, 1940)
-
Ганс Франк (в центрі) з губернаторами дистриктів (1942). Вехтер - третій праворуч.
-
Вехтер - другий ліворуч.
Примітки
- ↑ https://www.ft.com/content/7d6214f2-b2be-11e2-8540-00144feabdc0
- ↑ Орися Хом'як, Оксана Гайова. Андрей Шептицький піввіку оберігав Церкву та її вірян / «Високий замок».— Львів, № 11 (5267) за 30-січня-1 лютого 2015.— С. 10.
- ↑ Губернатор Галичини Отто Вехтер у Підгайцях
- ↑ а б SS-Gruppenführer (O-Z). 28 жовтня 2009. Процитовано 1 грудня 2018.
Посилання
- Вольф-Дітріх Гайке Дивизія SS "Галичина" (аудіокнига) Kiev Printers Limited, by Brotherhood of Former Soldiers of 1st Ukrainian Division UNA, 1970, Toronto, Canada (галіс.)
- К. Є. Науменко. Вехтер Отто // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 498. — ISBN 966-00-0734-5.
- Wächter, Otto Gustav (нім.)
- Katalog der Deutschen Nationalbibliothek (нім.)
- Magdalena Ogórek: Lista Wächtera. Generał SS, który ograbił Kraków, Zona Zero 2017. ISBN 978-83-948743-2-2
- Народились 8 липня
- Народились 1901
- Померли 1 серпня
- Померли 1949
- Поховані на цвинтарі Кампо Верано
- Випускники Віденського університету
- Доктори юридичних наук
- Члени НСДАП
- Группенфюрери СС
- Нагороджені Золотим партійним знаком НСДАП
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери Срібного німецького хреста
- Кавалери хреста Воєнних заслуг I класу
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
- Барони
- Політики Австрії
- Персоналії:Львів
- Персоналії:Краків
- Уродженці Відня
- Померли в Римі
- Злочинці голокосту
- Нагороджені Почесним кутом старих бійців
- Нагороджені Почесною шпагою рейхсфюрера СС
- Нагороджені кільцем «Мертва голова»
- Нагороджені медаллю «За вислугу років в НСДАП» в сріблі