Кортикостероїди: відмінності між версіями

Ця стаття не містить посилань на інші статті Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань у наявному тексті.

Пласт кори продукує біля 50 гормонів-кортикостероїдів, які класифікуються на 3 групи: глюкокортикоїди, мінералокортикоїди і статеві гормони.

Глюкокортикоїди

Глюкокортикоїди - гідрокортизон, кортикостерон, кортизон - активують розпад білків в клітинах тканин, підвищують вміст амінокислот в крові, активують дезамінування амінокислот печінки і перетворення їх у вуглеводи, унаслідок чого підвищується вміст глюкози в крові. Глюкокортикоїди посилюють також жировий обмін. Відносяться до протизапальних гормонів, оскільки вони пригнічують утворення антитіл, розвиток набряку, знижують проникність мембран. Глюкокортикоїди міняють чутливість тканин до інших гормонів. Судини підвищують чутливість до катехоламінів. Незалежно від вказаних ефектів глюкокортикоїди: а) беруть участь в підтримці і регуляції активності головного мозку; б) поряд з іншими гормонами підтримують загальний артеріальний тиск і кровообіг в мозку.

Мінералокортикоїди

Мінералокортикоїди - альдостерон, дезоксикортикостерон змінюють проникність мембран клітин і активність транспортних систем натрію, тому зниження цих гормонів в крові, тканинах унаслідок послаблення їх реабсорбції в канальцях нирок. Секреція альдостерону посилюється зниженням концентрації натрію, веде до зменшення ниркового кровотоку, виділення реніна і з ангіотензиногену оутворюється ангіотензин І, який в легенях перетворюється в ангіотензин ІІ, що викликає звуження судин і стимулює виділення альдостерону.

Статеві гормони - андрогени, естрогени, прогестерони - грають важливу роль тоді, коли статеві залози ще не функціонують або коли втрачають функціональну активність. Вони проявляють менш виражений, ніж андрогени статевих залоз, вплив на формування вторинних статевих ознак (оволосіння, окостеніння епіфізарних хрящів, розвиток м'язової тканини) у чоловіків і визначають формування лібідо і статеву поведінку у жінок.

Мозковий пласт надниркових залоз виділяє адреналін. Його попередником є норадреналін. Фізіологічні ефекти їх подібні, але адреналін збільшує хвилинний об'єм серця і сильно підвищує вміст глюкози в крові, а норадреналін знижує хвилинний об'єм серця і трохи підвищує вміст глюкози в крові.

Адреналін в цілому викликає такі функціональні зміни в тканинах, які направлені на підвищення працездатності. Це торкається діяльності центральної нервової системи (підвищення уваги, поліпшення психічної активності і інше), аналізаторів, скелетних м'язів (посилення окислювальних процесів, гліколіза, глікогенолізу), серця, дихання (збільшення глибини розслаблення м'язів бронхів і бронхіол).

Гормони статевих залоз

Статеві залози продукують чоловічі статеві гормони - андрогени (тестостерон), жіночі - естрогени, прогестини (прогестерон). В період статевого дозрівання ендокринна активність гонад в хлопчиків відновлюється, а у дівчаток їх внутрішня секреція виникає вперше.

Під впливом естрогенів у дівчаток і андрогенів у хлопчиків статеві органи ростуть і дозрівають.

Статеві гормони викликають також розвиток екстрагенітальних статевих ознак - молочних залоз, характерна будова тіла.

У жінок статеві гормони викликають зміни ендометрію, характерні для менструального циклу.

Андрогени проявляють анаболічний ефект, тобто вони усилюють синтез білка.

У жінок ендокринну здатність мають вагітна матка і плацента. Вони продукують релаксин, який забезпечує розслаблення зв'язок лобкового з'єднання і інших суглобів тазу, а також зв'язок матки за рахунок активації розщеплюючих мукопротеїдів ензимів.

Плацента утворює білки - гонадотропін і лактогенний гормон - і стероїдні гормони - естрогени, прогестерон. Ці гормони проявляють дію аналогічних гормонів, які виділяються іншими органами і є дублюючими і усилюючими їх фізіологічний ефект.