Йоргу Йордан: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
G.Tuono (обговорення | внесок) м вилучено Категорія:Поховані на цвинтарі Беллу за допомогою HotCat |
Немає опису редагування |
||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
Народився в сім'ї болгарина і румунки. У [[1908]] закінчив ліцей в [[Ясси|Яссах]], в [[1911]] — [[Ясський університет]], в якому Йоргу вивчав літературу, філософію і право, після чого в тому ж році кілька місяців стажувався в [[Берлін]]і. Після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] додатково вивчав лінгвістику в [[Бонн]]і, [[Париж]]і, [[Флоренція|Флоренції]] та [[Рим]]і, захистивши в результаті докторську дисертацію в [[1919]]. Пізніше працював викладачем ліцею в Яссах і [[Галац]]і, перш ніж стати асистентом професора в Ясському університеті в [[1926]] і титулярним професором в [[1927]]. |
Народився в сім'ї болгарина і румунки. У [[1908]] закінчив ліцей в [[Ясси|Яссах]], в [[1911]] — [[Ясський університет]], в якому Йоргу вивчав літературу, філософію і право, після чого в тому ж році кілька місяців стажувався в [[Берлін]]і. Після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] додатково вивчав лінгвістику в [[Бонн]]і, [[Париж]]і, [[Флоренція|Флоренції]] та [[Рим]]і, захистивши в результаті докторську дисертацію в [[1919]]. Пізніше працював викладачем ліцею в Яссах і [[Галац]]і, перш ніж стати асистентом професора в Ясському університеті в [[1926]] і титулярним професором в [[1927]]. |
||
Політикою почав займатися ще в [[1918]], співпрацюючи в журналі ''«Viaţa Românească»''. Спочатку був членом Партії різноробочих, яка потім влилася в Селянську партію, а з [[1926]] — лівого крила Національної селянської партії, яке покинув через чотири роки |
Політикою почав займатися ще в [[1918]], співпрацюючи в журналі ''«Viaţa Românească»''. Спочатку був членом Партії різноробочих, яка потім влилася в Селянську партію, а з [[1926]] — лівого крила Національної селянської партії, яке покинув через чотири роки й приєднався до антифашистської групи, пов'язаної з Комуністичною партією [[Румунія|Румунії]]. У [[1933]] був одним із засновників профспілки освітян. Був переконаним противником фашизму і [[Залізна Гвардія|«Залізної гвардії»]], через що в [[1940]] був відправлений у відставку, але в [[1941]] відновлений на професорській посади після остаточної перемоги Антонеску над «легіонерами». В кінці [[1944]], коли Румунія вийшла з війни, вступив в Соціал-демократичну партію, в [[1945]] здійснював нагляд за випровадженням з університетів викладачів, які виявляли симпатії нацизму, а також недовгий час керував Національним театром в Яссах. У [[1945]]-[[1947]] був [[Посол|послом]] Румунії в [[СРСР]]. |
||
У [[1946]] переїхав до [[Бухарест]]а і став професором [[Бухарестський університет|Бухарестського університету]]. Був автором великої кількості наукових робіт, в основному пов'язаних з румунською мовою, романськими мовами в цілому. У [[1945]] був обраний дійсним членом [[Румунська академія|Румунської Академії наук]], де з [[1955]] очолив Комісію з вивчення формування румунської мови |
У [[1946]] переїхав до [[Бухарест]]а і став професором [[Бухарестський університет|Бухарестського університету]]. Був автором великої кількості наукових робіт, в основному пов'язаних з румунською мовою, романськими мовами в цілому. У [[1945]] був обраний дійсним членом [[Румунська академія|Румунської Академії наук]], де з [[1955]] очолив Комісію з вивчення формування румунської мови й народу, з [[1949]] по [[1952]] і з [[1958]] до виходу на пенсію в [[1962]] — глава румунського Інституту мовознавства. У [[1934]] заснував Бюлетень інституту румунської філології ''«Alexandra Philippide»'', який видавався до [[1948]]. Був редактором журналів ''«Limba romînă»'' (з [[1952]]), ''«Revue de linguistique»'' ([[1956]]-[[1963]], з [[1964]] — ''«Revue roumaine de linguistique»''). |
||
Похований в [[Бухарест]]і на [[Цвинтар Беллу|цвинтарі Беллу]]. |
Похований в [[Бухарест]]і на [[Цвинтар Беллу|цвинтарі Беллу]]. |
Поточна версія на 21:30, 4 вересня 2023
Йоргу Йордан рум. Iorgu Iordan | |
Народження: |
29 вересня (11 жовтня) 1888[1] Текуч, Tecuci Countyd, Румунське королівство[2] |
---|---|
Смерть: |
20 вересня 1986[3] (97 років) Бухарест, Румунія |
Поховання: | цвинтар Беллу |
Країна: | Румунія |
Освіта: | Ясський університет |
Ступінь: | доктор наук |
Партія: | Румунська комуністична партія[4], Romanian Social Democratic Partyd[5] і Селянська партіяd[4] |
Нагороди: |
Йоргу Йордан (рум. Iorgu Iordan, 29 вересня 1888, Текуч — 20 вересня 1986, Бухарест) — румунський філолог і лінгвіст, журналіст, пізніше політик-комуніст.
Народився в сім'ї болгарина і румунки. У 1908 закінчив ліцей в Яссах, в 1911 — Ясський університет, в якому Йоргу вивчав літературу, філософію і право, після чого в тому ж році кілька місяців стажувався в Берліні. Після Першої світової війни додатково вивчав лінгвістику в Бонні, Парижі, Флоренції та Римі, захистивши в результаті докторську дисертацію в 1919. Пізніше працював викладачем ліцею в Яссах і Галаці, перш ніж стати асистентом професора в Ясському університеті в 1926 і титулярним професором в 1927.
Політикою почав займатися ще в 1918, співпрацюючи в журналі «Viaţa Românească». Спочатку був членом Партії різноробочих, яка потім влилася в Селянську партію, а з 1926 — лівого крила Національної селянської партії, яке покинув через чотири роки й приєднався до антифашистської групи, пов'язаної з Комуністичною партією Румунії. У 1933 був одним із засновників профспілки освітян. Був переконаним противником фашизму і «Залізної гвардії», через що в 1940 був відправлений у відставку, але в 1941 відновлений на професорській посади після остаточної перемоги Антонеску над «легіонерами». В кінці 1944, коли Румунія вийшла з війни, вступив в Соціал-демократичну партію, в 1945 здійснював нагляд за випровадженням з університетів викладачів, які виявляли симпатії нацизму, а також недовгий час керував Національним театром в Яссах. У 1945-1947 був послом Румунії в СРСР.
У 1946 переїхав до Бухареста і став професором Бухарестського університету. Був автором великої кількості наукових робіт, в основному пов'язаних з румунською мовою, романськими мовами в цілому. У 1945 був обраний дійсним членом Румунської Академії наук, де з 1955 очолив Комісію з вивчення формування румунської мови й народу, з 1949 по 1952 і з 1958 до виходу на пенсію в 1962 — глава румунського Інституту мовознавства. У 1934 заснував Бюлетень інституту румунської філології «Alexandra Philippide», який видавався до 1948. Був редактором журналів «Limba romînă» (з 1952), «Revue de linguistique» (1956-1963, з 1964 — «Revue roumaine de linguistique»).
Похований в Бухаресті на цвинтарі Беллу.
- Valeriu Mangu, De vorbă cu Iorgu Iordan, București, Editura Minerva, 1982.
- ↑ https://a.ziarultecucean.com/wp/iorgu-iordan-trei-decenii-si-jumatate-de-la-trecerea-in-eternitate/
- ↑ Йордан Йоргу // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б https://www.revista-apostrof.ro/arhiva/an2017/n5/a24/
- Статья в БСЭ[недоступне посилання з липня 2019]
|
Це незавершена стаття про румунського політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 11 жовтня
- Народились 1888
- Уродженці Текуча
- Померли 20 вересня
- Померли 1986
- Померли в Бухаресті
- Поховані на цвинтарі Беллу
- Випускники Ясського університету
- Доктори наук
- Почесні доктори Гентського університету
- Лауреати Державної премії Румунії
- Політики Румунії
- Персоналії:Ясси
- Румунські філологи
- Журналісти
- Болгари
- Ректори Бухарестського університету