Дикирій і трикирій: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8 |
A.sav (обговорення | внесок) м clean up, replaced: час час → час за допомогою AWB |
||
| (Не показані 7 проміжних версій 3 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дикирій''' і '''трикирій''' ({{lang-el|δικήριον}} — «двосвічник», {{lang-el2|τρικήριον}} — «трисвічник») |
'''Дикирій''' і '''трикирій''' ({{lang-el|δικήριον}} — «двосвічник», {{lang-el2|τρικήριον}} — «трисвічник») — предмети архиєрейського богослужіння, [[свічник]]и на кілька свічок. Дикирій (двокирій, двораменний свічник, двосвічник) — свічник з двома свічками<ref>{{УМЕ3|частина=Дикірій|сторінки=341}}</ref>, трикирій (трираменний свічник, трисвічник) — із трьома<ref name="Гоголь">{{книга|автор= Микола Гоголь |частина= |посилання частина= |заголовок= Роздумування про Божественну Літургію |оригінал= |посилання= |відповідальний= Переклад і додатки опрацював о. д—р Микола Комар. |видання= |місце= Львів |видавництво= Монастир Свято—Іванівська Лавра.Видавничий відділ «Свічадо»|рік= 2003|том= |сторінки=114|сторінок= 172|серія= |isbn=966-561-305-7 |тираж= |ref= }}</ref>. Ними [[архиєрей]] благословляє вірних під час [[Свята літургія|Святої літургії]]<ref>{{Cite web |url=http://hohlopedia.org.ua/tserkovno_obryadovoji_terminologiji/page/dykyriy.572/ |title=Дикирій |accessdate=21 квітня 2017 |archive-date=8 червня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170608022334/http://hohlopedia.org.ua/tserkovno_obryadovoji_terminologiji/page/dykyriy.572/ }}</ref>. |
||
[[Файл:Patriarch Bartholomew Archbishop Jovan Liturgy.jpg|thumb|праворуч|300 px|[[Варфоломій I|Вселенський Патріарх Варфоломій]] благословляє вірних під час Святої літургії]] |
|||
== Трикирій == |
== Трикирій (трисвічник) і дикирій (двосвічник) == |
||
Трикирій — три свічки, закріплені в свічнику, який архиєрей тримає в правій руці і разом з двосвічником у правій руці благословить вірних під час архиєрейської [[Служба Божа|Служби Божої]] у [[Східна церква|Східних Церквах]]. Трисвічник символізує Пресвяту Трійцю — [[Бог Отець|Бога-Отця]], [[Ісус Христос|Бога-Сина]] і [[Святий Дух|Бога-Святого духа]].<ref name="Гоголь" />. |
|||
| ⚫ | |||
Трикирій — підсвічник для трьох свічок, який використовується під час Богослужіння в Східних Церквах, тобто і в Православній, і в Католицькій Церкві.{{джерело}} |
|||
Дикирій — дві свічки закріплені в свічнику, який архиєрей тримає в лівій руці і разом із трикирієм у правій руці благословляє вірних під час архиєрейської Служби Божої. Двосвічник символізує подвійну природу в Ісуса Христа — Божественну й людську<ref>{{книга|автор= Микола Гоголь |частина= |посилання частина= |заголовок= Роздумування про Божественну Літургію |оригінал= |посилання= |відповідальний= Переклад і додатки опрацював о. д—р Микола Комар.|видання= |місце= Львів |видавництво= Монастир Свято—Іванівська Лавра.Видавничий відділ «Свічадо»|рік= 2003|том= |сторінки= 104|сторінок= 172|серія= |isbn=966-561-305-7 |тираж= |ref= }}</ref>. |
|||
| ⚫ | Трикирій мають право використовувати тільки владики ([[митрополит]]и, [[архиєпископ]]и і [[єпископ]]и) |
||
| ⚫ | |||
Три свічки трикирія символізують [[Свята Трійця|святу Трійцю]] — Бога-Отця, Бога-Сина (Ісуса Христа) і Бога-Духа (Святого Духа). |
|||
{{цитата|"Господи, Господи, споглянь з неба і подивись на виноградник, що його насадила Правиця Твоя" |
|||
Свічки, які вкладають в трикирій, називають триплетеними або осіняльними.{{джерело}} |
|||
}} |
|||
Трикирій стали використовувати в Богослужінні в IV—V ст.ст. н. е.{{джерело}} |
|||
Багато українських родин запалюють свічки в трисвічниках під час [[Свята Вечеря|Святої Вечері]], напередодні [[Різдво Христове|Різдва Христового]] і [[Йорданське свято|Йорданського свята]], на [[Щедрий вечір]] перед [[Богоявлення]]м, як символ об'явлення Бога в трьох божих особах. В Україні люди часто трикірій називають просто «трійця».{{джерело}} |
|||
| ⚫ | |||
[[Археолог]]и, [[нумізмат]]и і [[сфраґіст]]и стверджують, що саме від трисвічника- |
[[Археолог]]и, [[нумізмат]]и і [[сфраґіст]]и стверджують, що саме від трисвічника-трикирія походить [[тризуб]].{{джерело}} |
||
== Свічник-трійця == |
== Свічник-трійця == |
||
У західних областях України миряни використовували для обрядових цілей так звані свічники-трійці, схожі на трикирії. Виготовляли їх найчастіше з деревини листяних дерев, а саме з липи. Свічники поєднували у собі три види різьби: плоску, пластику, рельєфну. Відомі такі свічники також з металу та глини<ref name="Свіч">[https://web.archive.org/web/20141229134730/http://www.anthropos.net.ua/jspui/bitstream/123456789/1063/1/150-163_Романів_О.pdf Олег Романів, Гуцульські та покутські різьблені свічники-трійці]</ref>. Багато українських родин запалюють свічки в трисвічниках під час [[Свята Вечеря|Святої Вечері]], напередодні [[Різдво Христове|Різдва Христового]], [[Водохреще|Водохреща]], на [[Щедрий вечір]] перед [[Богоявлення]]м, як символ об'явлення Бога в трьох божих іпостасях. |
|||
У західних областях України миряни використовували для обрядових цілей так звані свічники-трійці, схожі на трикирії. |
|||
Виготовлялися вони найчастіше з деревини листяних дерев, а саме з липи. Свічники поєднують у собі три види різьби: плоску, пластику, рельєфну. Відомі такі свічники також з металу та глини. |
|||
На Гуцульщині та Покутті звичай використовувати свічники-трійці зберігався найдовше. Тому саме у цих місцевостях дослідниками знайдено найбільше дерев'яних свічників-трійць. |
|||
Саме в цих місцевостях свічники-трійці використовували насамперед на [[:Водохреща]]. Біля ополонки ставили хрест з льоду і там освячували воду. З церкви приносили великий свічник, запалювали на ньому три свічки і три рази занурювали свічками у воду. Також кожен ґазда ніс з дому свій свічник-трійцю з запаленими свічками, які вони після церковного свічника також тричі занурювали у воду, кожен раз запалюючи свічки від церковного свічника. |
|||
Після цього розпочиналося свято зі [[:щедрування]]м і [[:віншування]]м. На другий або третій день священик з паламарем обходили з церковним свічником усі оселі, освячували їх водою. Трійця стояла в хаті біля образів і використовувалась під час різдвяних обрядів та під час похоронних обрядів. З приходом на ці землі влади комуністів, проводити ці різдвяні обряди заборонили і таким чином свічники-трійці почали зникати з побуту людей. |
|||
| ⚫ | У трійцях використовувалися дохристиянські символи, так і пізніші християнські. Існували підсвічники «з головами», такі підсвічники мали рельєфну різьбу та голови, часом з кількома обличчями, |
||
На Гуцульщині та Покутті звичай використовувати свічники-трійці зберігався найдовше. Тому саме в цих місцевостях дослідниками знайдено найбільше дерев'яних свічників-трійць. Саме там свічники-трійці використовували насамперед на [[:Водохреща]]. Біля ополонки ставили хрест з льоду і там освячували воду. З церкви приносили великий свічник, запалювали на ньому три свічки і три рази занурювали свічками у воду. Також кожен ґазда ніс з дому свій свічник-трійцю з запаленими свічками, які вони після церковного свічника також тричі занурювали у воду, кожен раз запалюючи свічки від церковного свічника. Після цього розпочиналося свято зі [[:щедрування]]м і [[:віншування]]м. На другий або третій день священник з [[паламар]]ем обходили з церковним свічником усі оселі, освячували їх водою. Трійця стояла в хаті біля образів і використовувалась під час різдвяних обрядів та під час похоронних обрядів<ref name="Свіч" />. З приходом на ці землі влади комуністів, проводити ці різдвяні обряди заборонили і таким чином свічники-трійці почали зникати з побуту людей<ref>[https://web.archive.org/web/20141229135040/http://literacy.com.ua/attachments/article/695/01-0082.pdf Андрій Цибко, ГУЦУЛЬСЬКА ТА ПОКУТСЬКА ТРІЙЦЯ]</ref>. |
|||
Існували також підсвічники з християнськими сюжетами: розп'яття Христа, Святий Дух вигляді птаха, ангели, хрести (один великий або композиція з менших хрестиків). |
|||
| ⚫ | У трійцях використовувалися як дохристиянські символи, так і пізніші християнські. Існували підсвічники «з головами», такі підсвічники мали рельєфну різьбу та голови, часом з кількома обличчями, які дивилися в різні сторони. Інший вид підсвічникиів застосовував у різьбі людські фігури, які нагадували [[Скіфи|скіфських]] кам'яних баб. Застосовували й сюжети з райськими птахами, в яких птахи мали людську голову з шапкою або короною на голові. Існували також підсвічники з християнськими сюжетами: розп'яття Христа, Святий Дух у вигляді птаха, ангели, хрести (один великий або композиція з менших хрестиків). Зі зовнішнього боку (рідше в середині композиції) знизу до свічника прикріплювалися [[дармовис]]и. Підставки до свічників були овальними або чотиригранними скісними<ref name="Свіч" />. |
||
З зовнішнього боку (рідше в середині композиції) знизу до свічника прикріплювалися дармовиси. Підставки до свічників були овальними або чотирьохгранними скісними. |
|||
У фондах Національного музею у Львові ім. А. Шептицького зберігається колекція свічників-трійць, |
У фондах [[Національний музей у Львові|Національного музею у Львові ім. А. Шептицького]] зберігається колекція свічників-трійць, у якій є великі церковні наземні свічники, а також і невеликі зразки для домашнього використання. Збірка музею налічує понад 380 свічників, з них 90 свічників-трійць<ref>[https://web.archive.org/web/20141229133628/http://www.anthropos.net.ua/jspui/bitstream/123456789/2613/1/68-73_Тимків_Л.pdf Любомир Тимків, Свічники-трійці в колекції Національного музею у Львові ім. А. Шептицького]</ref>. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
| Рядок 37: | Рядок 29: | ||
== Посилання та література == |
== Посилання та література == |
||
* {{commonscat-inline|Dikirion and trikirion|Дикирій та трикирій}} |
* {{commonscat-inline|Dikirion and trikirion|Дикирій та трикирій}} |
||
* [https://web.archive.org/web/20141229135040/http://literacy.com.ua/attachments/article/695/01-0082.pdf Андрій Цибко, ГУЦУЛЬСЬКА ТА ПОКУТСЬКА ТРІЙЦЯ] |
|||
* [https://web.archive.org/web/20141229133628/http://www.anthropos.net.ua/jspui/bitstream/123456789/2613/1/68-73_Тимків_Л.pdf Любомир Тимків, Свічники-трійці в колекції Національного музею у Львові ім. А. Шептицького] |
|||
* [https://web.archive.org/web/20141229134730/http://www.anthropos.net.ua/jspui/bitstream/123456789/1063/1/150-163_Романів_О.pdf Олег Романів, Гуцульські та покутські різьблені свічники-трійці] |
|||
[[Категорія:Українська культура]] |
[[Категорія:Українська культура]] |
||
[[Категорія:Зимовий обрядовий цикл]] |
[[Категорія:Зимовий обрядовий цикл]] |
||
[[Категорія:Культура Гуцульщини]] |
[[Категорія:Культура Гуцульщини]] |
||
[[Категорія:Покуття]] |
|||
[[Категорія:Свічки]] |
|||
Поточна версія на 20:16, 21 лютого 2024
Дикирій і трикирій (грец. δικήριον — «двосвічник», τρικήριον — «трисвічник») — предмети архиєрейського богослужіння, свічники на кілька свічок. Дикирій (двокирій, двораменний свічник, двосвічник) — свічник з двома свічками[1], трикирій (трираменний свічник, трисвічник) — із трьома[2]. Ними архиєрей благословляє вірних під час Святої літургії[3].
Трикирій — три свічки, закріплені в свічнику, який архиєрей тримає в правій руці і разом з двосвічником у правій руці благословить вірних під час архиєрейської Служби Божої у Східних Церквах. Трисвічник символізує Пресвяту Трійцю — Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Святого духа.[2].
Дикирій — дві свічки закріплені в свічнику, який архиєрей тримає в лівій руці і разом із трикирієм у правій руці благословляє вірних під час архиєрейської Служби Божої. Двосвічник символізує подвійну природу в Ісуса Христа — Божественну й людську[4].
Трикирій і дикирій мають право використовувати тільки владики (митрополити, архиєпископи і єпископи) під час архиєрейської Служби Божої (інколи таке право надається також архімандритам деяких монастирів). Ними владики благословляють вірних, промовляючи:
|
"Господи, Господи, споглянь з неба і подивись на виноградник, що його насадила Правиця Твоя" | 
|
Трикирій стали використовувати в Богослужінні в IV—V ст.ст. н. е.[джерело?]
Археологи, нумізмати і сфраґісти стверджують, що саме від трисвічника-трикирія походить тризуб.[джерело?]
У західних областях України миряни використовували для обрядових цілей так звані свічники-трійці, схожі на трикирії. Виготовляли їх найчастіше з деревини листяних дерев, а саме з липи. Свічники поєднували у собі три види різьби: плоску, пластику, рельєфну. Відомі такі свічники також з металу та глини[5]. Багато українських родин запалюють свічки в трисвічниках під час Святої Вечері, напередодні Різдва Христового, Водохреща, на Щедрий вечір перед Богоявленням, як символ об'явлення Бога в трьох божих іпостасях.
На Гуцульщині та Покутті звичай використовувати свічники-трійці зберігався найдовше. Тому саме в цих місцевостях дослідниками знайдено найбільше дерев'яних свічників-трійць. Саме там свічники-трійці використовували насамперед на Водохреща. Біля ополонки ставили хрест з льоду і там освячували воду. З церкви приносили великий свічник, запалювали на ньому три свічки і три рази занурювали свічками у воду. Також кожен ґазда ніс з дому свій свічник-трійцю з запаленими свічками, які вони після церковного свічника також тричі занурювали у воду, кожен раз запалюючи свічки від церковного свічника. Після цього розпочиналося свято зі щедруванням і віншуванням. На другий або третій день священник з паламарем обходили з церковним свічником усі оселі, освячували їх водою. Трійця стояла в хаті біля образів і використовувалась під час різдвяних обрядів та під час похоронних обрядів[5]. З приходом на ці землі влади комуністів, проводити ці різдвяні обряди заборонили і таким чином свічники-трійці почали зникати з побуту людей[6].
У трійцях використовувалися як дохристиянські символи, так і пізніші християнські. Існували підсвічники «з головами», такі підсвічники мали рельєфну різьбу та голови, часом з кількома обличчями, які дивилися в різні сторони. Інший вид підсвічникиів застосовував у різьбі людські фігури, які нагадували скіфських кам'яних баб. Застосовували й сюжети з райськими птахами, в яких птахи мали людську голову з шапкою або короною на голові. Існували також підсвічники з християнськими сюжетами: розп'яття Христа, Святий Дух у вигляді птаха, ангели, хрести (один великий або композиція з менших хрестиків). Зі зовнішнього боку (рідше в середині композиції) знизу до свічника прикріплювалися дармовиси. Підставки до свічників були овальними або чотиригранними скісними[5].
У фондах Національного музею у Львові ім. А. Шептицького зберігається колекція свічників-трійць, у якій є великі церковні наземні свічники, а також і невеликі зразки для домашнього використання. Збірка музею налічує понад 380 свічників, з них 90 свічників-трійць[7].
- ↑ Дикірій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 341. — 1000 екз.
- ↑ а б Микола Гоголь. Роздумування про Божественну Літургію / Переклад і додатки опрацював о. д—р Микола Комар. — Львів : Монастир Свято—Іванівська Лавра.Видавничий відділ «Свічадо», 2003. — С. 114. — ISBN 966-561-305-7.
- ↑ Дикирій. Архів оригіналу за 8 червня 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
- ↑ Микола Гоголь. Роздумування про Божественну Літургію / Переклад і додатки опрацював о. д—р Микола Комар. — Львів : Монастир Свято—Іванівська Лавра.Видавничий відділ «Свічадо», 2003. — С. 104. — ISBN 966-561-305-7.
- ↑ а б в Олег Романів, Гуцульські та покутські різьблені свічники-трійці
- ↑ Андрій Цибко, ГУЦУЛЬСЬКА ТА ПОКУТСЬКА ТРІЙЦЯ
- ↑ Любомир Тимків, Свічники-трійці в колекції Національного музею у Львові ім. А. Шептицького
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дикирій та трикирій
