Водосховище: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
BoratM (обговорення | внесок) Ел. ресурс додано |
джерела |
||
Рядок 99: | Рядок 99: | ||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
== Джерела == |
|||
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=27346 '''Водосховище''' - Енциклопедія сучасної України] |
|||
== Література == |
== Література == |
Версія за 20:22, 6 вересня 2017
Водосхо́вище — штучна водойма (озеро), створена з метою регулювання стоку, роботою ГЕС чи іншою народогосподарською необхідністю.
Всього у світі експлуатується понад 60 тис. водосховищ (з повним обємом 6,6 тис. км³, з площею водного дзеркала - понад 400 тис. км²).
В Україні - понад 1,1 тис. водосховищ, серед яких найбільшими є шість каскадних водосховищ на р. Дніпро - Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Запорізьке (Дніпровське), Каховське, а також Дністровське водосховище на р. Дністер.
Загальна характеристика
Водосховища поділяються на 2 типи: озерні й річкові. Для водоймищ озерного типу (наприклад, Рибінського) характерне формування водних мас, істотно відмінних за своїми фізичними властивостями, хімічним складом та мінералізацією від води притоків. Течії в цих водосховищах переважно обумовлюються вітрами. Водосховища річкового (руслового) типу (наприклад, Київське) мають витягнуту форму, течії в них зазвичай стокові; водні маси за своїми характеристиками близька до річкових вод.
Основними параметрами водосховища є об'єм (повний та корисний), площа водного дзеркала й амплітуда коливання рівнів води в умовах його експлуатації.
Створення водосховищ істотно змінює ландшафт річкових долин, а регулювання ними стоку змінює природний гідрологічний та гідрохімічний режими ріки в межах підпору. Зміни гідрологічного режиму, викликані створенням водоcховищ, відбуваються також і у нижньому б'єфі гідровузлів, іноді протягом десятків кілометрів. Особливе значення має зменшення повені, у результаті чого погіршуються умови нересту риб і виростання трав на заплавних луках. Зменшення швидкості течії викликає випадання наносів і замулення водосховищ; змінюється температурний і льодовий режим, у нижньому б'єфі утворється не замерзаюча всю зиму ополонка.
На водосховищах висота вітрових хвиль більше, ніж на ріках (до 3 м і більше).
Гідробіологічний режим водосховищ істотно відрізняється від режиму рік: біомаса у водосховищі утворюється інтенсивніше, змінюється видовий склад флори й фауни. У літню пору спостерігається цвітіння води у водосховищах, погіршується її якість.
Класифікація водосховищ за розмірами
Класифікація водосховищ[1] за розмірами включає дві характеристики — повний об, єм (км³) і площу водного дзеркала (км²):
- найбільші — понад 50 км³ та понад 5000 км²;
- дуже великі — 50-10 км³ та 5000-500 км²;
- великі — 10-1,0 км³ та 500–100 км²;
- середні — 1,0-0,1 км³ та 100-20 км²;
- невеликі — 0,1-0,01 км³ та 20-2,0 км²;
- малі — до 0,01 км³ та до 2,0 км².
Найбільші водосховища
Найбільшими за площею дзеркала водосховищами світу є:
- Озеро Вольта (8482 км²; Гана)
- Смоллвуд (6527 км²; Канада)
- Куйбишевське водосховище (6450 км²; Росія)
- Озеро Кариба (5580 км²; Зімбабве, Замбія)
- Бухтармінське водосховище (5490 км²; Казахстан)
- Братське водосховище (5426 км²; Росія)
- Озеро Насер (5248 км²; Єгипет, Судан)
- Рибінське водосховище (4580 км²; Росія)
Найбільшими за повним об'ємом водосховищами світу є:
- Братське водосховище (169.3 км³; Росія)
- Озеро Кариба (180.3 км³; Зімбабве, Замбія)
- Озеро Насер (160.0 км³; Єгипет)
- Озеро Вольта (148.0 км³; Гана)
- Даніель Джонсон (141.2 км³; Канада)
- Гурі (138.0 км³; Венесуела)
- Тартар (85.0 км³; Ірак)
- Красноярське водосховище (73.3 км³; Росія)
- Гордон Хрум (70.1 км³; Канада)
Водосховища України
Всього в Україні нараховується 1103 водосховища.[2] Вони утримують 55315,8 млн м³ води.
Найбільші водосховища України зосереджені на річці Дніпро, усього — 6 водосховищ. Перелік основних водосховищ можна представити наступною таблицею:
Назва | На якій річці створено | Роки створення | Площа водного дзеркала, км² | Об'єм, км³ |
Київське | Дніпро | 1964-66 | 922 | 3,73 |
Канівське | Дніпро | 1972-78 | 582 | 2,48 |
Кременчуцьке | Дніпро | 1959-61 | 2250 | 13,5 |
Дніпродзержинське | Дніпро | 1964 | 567 | 2,45 |
Дніпровське | Дніпро | 1932 | 410 | 3,3 |
Каховське | Дніпро | 1952-56 | 2155 | 18,2 |
Дністровське | Дністер | 1973-81 | 142 | 3 |
Печенізьке | Сіверський Донець | 1962 | 86,2 | 0,38 |
Червонооскільське | Оскіл | 1958 | 16,98 | |
Ладижинське | Південний Буг | 1964 | 20,8 | 0,15 |
Див. також
Примітки
- ↑ Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М.: Мысль, 1987. — 326 с.
- ↑ Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-96501-098-2
Джерела
Література
- Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М.: Мысль, 1987. — 326 с.
- Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.
- Паламарчук М. М. Географія України: Підр. для серед. шк. — 2-е вид., перероблене і доповнене. — К.: Освіта, 1992. — 159 с.: іл., карти. — ISBN 5-330-01950-8