Базальт: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Ehlla (обговорення | внесок) |
мНемає опису редагування Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
| (Не показані 5 проміжних версій 5 користувачів) | |||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
| Практичне значення = [[бруківка]], облицювальне каміння, мінеральне волокно |
| Практичне значення = [[бруківка]], облицювальне каміння, мінеральне волокно |
||
|}} |
|}} |
||
'''База́льт''' ({{lang-ru|базальт}}, {{lang-en|basalt, basaltic rocks}}, {{lang-de|Basalt}}, {{lang-pl|bazalt}}) — найпоширеніша [[гірська порода]], основна порода дна [[океан]]у, складається з [[плагіоклаз]]у і містить відносно небагато [[кремній|кремнію]] (менше 50%). |
'''База́льт''' ({{lang-ru|базальт}}, {{lang-en|basalt, basaltic rocks}}, {{lang-de|Basalt}}, {{lang-pl|bazalt}}) — найпоширеніша [[гірська порода]], основна порода дна [[океан]]у, складається з [[плагіоклаз]]у і містить відносно небагато [[кремній|кремнію]] (менше 50%). Зазвичай темно-сірого кольору, але може бути зеленим, коричневим або чорним. |
||
== Загальний опис == |
== Загальний опис == |
||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
Базальт — виливна [[Кайнотипні гірські породи|кайнотипна]] осно́вна гірська порода. |
Базальт — виливна [[Кайнотипні гірські породи|кайнотипна]] осно́вна гірська порода. |
||
[[Текстура гірських порід|Текстура]] [[Масивна текстура|масивна]] чи [[Пориста текстура|пориста]]. [[Ефузивні гірські породи|Ефузивний]] аналог [[габро]]. Складається |
[[Текстура гірських порід|Текстура]] [[Масивна текстура|масивна]] чи [[Пориста текстура|пориста]]. [[Ефузивні гірські породи|Ефузивний]] аналог [[габро]]. Складається переважно з осно́вного плагіоклазу, моноклінного [[піроксен]]у, [[олівін]]у, [[Вулканічне скло|вулканічного скла]] і [[Акцесорні мінерали|акцесорних мінералів]] — [[магнетит]]у, [[ільменіт]]у, [[апатит]]у та ін. Структури базальту — інтерсертальна, [[Афірова структура|афірова]], рідше — гіалопілітова. |
||
Залежно від крупності зерна розрізняють: |
|||
*найбільш грубозернистий — [[долерит]], |
*найбільш грубозернистий — [[долерит]], |
||
* дрібнозернистий — [[анамезит]], |
* дрібнозернистий — [[анамезит]], |
||
*тонкозернистий — власне базальт. |
*тонкозернистий — власне базальт. |
||
[[Палеотипні гірські породи|Палеотипні]] |
[[Палеотипні гірські породи|Палеотипні]] відповідники базальту — [[діабаз]]и. [[Густина]] базальту — 2,52–2,97 г/см³. Середній [[хімічний склад]] базальту за [[Реджиналд Олдворт Делі|Р. Делі]] (%): |
||
{| class="wikitable" |
|||
!Сполука |
|||
!Вміст, % |
|||
|- |
|||
|[[Діоксид кремнію|SiO<sub>2</sub>]] |
|||
|49,06 |
|||
|- |
|||
|[[Оксид алюмінію|Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub>]] |
|||
|15,70 |
|||
|- |
|||
|[[Оксид калію|K<sub>2</sub>О]] |
|||
|1,52 |
|||
|- |
|||
|[[Оксид натрію|Na<sub>2</sub>O]] |
|||
|3,11 |
|||
|- |
|||
|[[Оксид кальцію|CaO]] |
|||
|8,95 |
|||
|- |
|||
|[[Оксид заліза(II)|FeO]] |
|||
|6,37 |
|||
|- |
|||
|[[Оксид заліза(III)|Fe<sub>2</sub>О<sub>3</sub>]] |
|||
|5,38 |
|||
|- |
|||
|[[Оксид магнію|MgO]] |
|||
|6,17 |
|||
|- |
|||
|[[Вода|Н<sub>2</sub>О]] |
|||
|1,62 |
|||
|- |
|||
|[[Оксид титану(IV)|TiO<sub>2</sub>]] |
|||
|1,36 |
|||
|- |
|||
|[[Оксид фосфору(V)|P<sub>2</sub>О<sub>5</sub>]] |
|||
|0,45 |
|||
|- |
|||
|[[Оксид марганцю(II)|MnO]] |
|||
|0,31 |
|||
|} |
|||
Вміст SiO<sub>2</sub> в базальті коливається від 44 до 53,5%. |
|||
== Різновиди та поширення == |
== Різновиди та поширення == |
||
[[Файл:Базальтове.jpg|thumb|ліворуч|200пкс|Село [[Базальтове]]. Базальтовий кар’єр]] |
[[Файл:Базальтове.jpg|thumb|ліворуч|200пкс|Село [[Базальтове]]. Базальтовий кар’єр]] |
||
За хімічним і мінеральним складом виділяють такі базальти: олівінові ненасичені [[кремнезем]]ом (SiO<sub>2</sub> близько 45%) і безолівінові (SiO<sub>2</sub> близько 50%) толеїтові базальти. Фізико-механічні властивості базальтів дуже різні, що пояснюється різною їх [[Пористість гірських порід|пористістю]]. Толеїтові базальти займають обширні площі на платформах ([[Трапова формація|трапові формації]] [[Сибір]]у, [[Південна Америка|Південної Америки]], [[Індія|Індії]]). З породами траппової формації пов'язані [[Рудні родовища|родовищ руд]] [[залізо|заліза]], [[нікель|нікелю]], [[платина|платини]], [[ісландський шпат|ісландського шпату]] (Сибір). В мигдалевокам'яних базальтових [[порфірит]]ах району [[Верхнє озеро (міднорудний район)|Верхнього озера]] в США відомі родовища самородної міді. Родовища базальту зосереджені у [[Вірменія|Вірменії]], Східної Сибіру, на Далекому Сході. Базальтові покриви у східних районах США утворюють великі родовища в штаті [[Нью-Йорк]], [[Нью-Джерсі]], [[ |
За хімічним і мінеральним складом виділяють такі базальти: олівінові ненасичені [[кремнезем]]ом (SiO<sub>2</sub> близько 45%) і безолівінові (SiO<sub>2</sub> близько 50%) толеїтові базальти. Фізико-механічні властивості базальтів дуже різні, що пояснюється різною їх [[Пористість гірських порід|пористістю]]. Толеїтові базальти займають обширні площі на платформах ([[Трапова формація|трапові формації]] [[Сибір]]у, [[Південна Америка|Південної Америки]], [[Індія|Індії]]). З породами траппової формації пов'язані [[Рудні родовища|родовищ руд]] [[залізо|заліза]], [[нікель|нікелю]], [[платина|платини]], [[ісландський шпат|ісландського шпату]] (Сибір). В мигдалевокам'яних базальтових [[порфірит]]ах району [[Верхнє озеро (міднорудний район)|Верхнього озера]] в США відомі родовища самородної міді. Родовища базальту зосереджені у [[Вірменія|Вірменії]], Східної Сибіру, на Далекому Сході. Базальтові покриви у східних районах США утворюють великі родовища в штаті [[Нью-Йорк]], [[Нью-Джерсі]], [[Пенсільванія]], [[Коннектикут]]. В [[Україна|Україні]] базальт поширений у [[Рівненська область|Рівненській]], [[Закарпатська область|Закарпатській]] і [[Донецька область|Донецькій областях]]. |
||
[[Файл:Базальт і метабазальт.jpg|thumb|200px|right|Базальт і метабазальт]] |
[[Файл:Базальт і метабазальт.jpg|thumb|200px|right|Базальт і метабазальт]] |
||
Поточна версія на 16:52, 14 серпня 2023
 | ||||
| Загальні відомості | ||||
|---|---|---|---|---|
| Мінеральний склад | Pl+Av+Ol+Vvitro | |||
| Генезис | Магматичний | |||
| Кислотність | Осно́вна | |||
| Ідентифікація | ||||
| Колір | Чорний | |||
| Структура | Афанітова | |||
| Текстура | Масивна | |||
| Форма залягання | Потоки, дайки | |||
| Окремість | Концентрична, подушкова | |||
| Різновиди | Багато | |||
| Густина | 2,52—2,97 г/см³ | |||
| Використання | ||||
| бруківка, облицювальне каміння, мінеральне волокно | ||||
|
| ||||
 Базальт у Вікісховищі | ||||
База́льт (рос. базальт, англ. basalt, basaltic rocks, нім. Basalt, пол. bazalt) — найпоширеніша гірська порода, основна порода дна океану, складається з плагіоклазу і містить відносно небагато кремнію (менше 50%). Зазвичай темно-сірого кольору, але може бути зеленим, коричневим або чорним.
Базальт — виливна кайнотипна осно́вна гірська порода.
Текстура масивна чи пориста. Ефузивний аналог габро. Складається переважно з осно́вного плагіоклазу, моноклінного піроксену, олівіну, вулканічного скла і акцесорних мінералів — магнетиту, ільменіту, апатиту та ін. Структури базальту — інтерсертальна, афірова, рідше — гіалопілітова.
Залежно від крупності зерна розрізняють:
Палеотипні відповідники базальту — діабази. Густина базальту — 2,52–2,97 г/см³. Середній хімічний склад базальту за Р. Делі (%):
| Сполука | Вміст, % |
|---|---|
| SiO2 | 49,06 |
| Al2O3 | 15,70 |
| K2О | 1,52 |
| Na2O | 3,11 |
| CaO | 8,95 |
| FeO | 6,37 |
| Fe2О3 | 5,38 |
| MgO | 6,17 |
| Н2О | 1,62 |
| TiO2 | 1,36 |
| P2О5 | 0,45 |
| MnO | 0,31 |
Вміст SiO2 в базальті коливається від 44 до 53,5%.
За хімічним і мінеральним складом виділяють такі базальти: олівінові ненасичені кремнеземом (SiO2 близько 45%) і безолівінові (SiO2 близько 50%) толеїтові базальти. Фізико-механічні властивості базальтів дуже різні, що пояснюється різною їх пористістю. Толеїтові базальти займають обширні площі на платформах (трапові формації Сибіру, Південної Америки, Індії). З породами траппової формації пов'язані родовищ руд заліза, нікелю, платини, ісландського шпату (Сибір). В мигдалевокам'яних базальтових порфіритах району Верхнього озера в США відомі родовища самородної міді. Родовища базальту зосереджені у Вірменії, Східної Сибіру, на Далекому Сході. Базальтові покриви у східних районах США утворюють великі родовища в штаті Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсільванія, Коннектикут. В Україні базальт поширений у Рівненській, Закарпатській і Донецькій областях.
Як міцна гірська порода базальт використовується в будівництві і є сировиною для кам’яного литва, що застосовується як кислототривкий матеріал у хімічній промисловості.
-
Базальтова каменоломня у північно-східній Баварії
-
Базальт: Herrenhausfelsen (Panska Skala) біля Kamenický Šenov/Steinschönau, Лужицькі гори в Чехії
-
Базальтові колони біля містечка Паркштайн у північно-східній Баварії
-
Лос Органос: Базальтові колони на острові Ла Гомера, Канарські острови, Іспанія
-
Зразок із верхньої частини лавового потоку базальтового кар'єру "Базальтові стовпи" (Волинь)
-
Базальтова окремість, Вірменія. Ущелина Гарні.
- Базальт // Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Базальт // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
|
