Ідіосинкразія: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
прибрав невідповідну категорію |
уточнення |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ідіосинкразі́я''' (від {{lang-el|ίδιος}} — своєрідний, особливий, незвичний та {{lang-el2|σύνκρασις}} — суміщення) — підвищена спадкова чутливість [[організм]]у окремих людей до деяких неспецифічних (на відміну від [[алергія|алергії]]) подразників.<ref>Словник іншомовних слів/ За ред. ''О. С. Мельничука''.- Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1977.</ref> Основою ідіосинкразії є вроджена підвищена реактивність та чутливість до певних подразників, або ж |
'''Ідіосинкразі́я''' (від {{lang-el|ίδιος}} — своєрідний, особливий, незвичний та {{lang-el2|σύνκρασις}} — суміщення) — підвищена спадкова чутливість [[організм]]у окремих людей до деяких неспецифічних (на відміну від [[алергія|алергії]]) подразників.<ref>Словник іншомовних слів/ За ред. ''О. С. Мельничука''.- Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1977.</ref> Основою ідіосинкразії є вроджена підвищена реактивність та чутливість до певних подразників, або ж вона виникає в організмі внаслідок повторних слабких впливів деяких речовин реакція, котра не супроводжується утворенням [[Антитіла|антитіл]]. |
||
Ідіосинкразія |
Ідіосинкразія є патофізіологічним феноменом, який лежить в основі виникнення клінічних змін у відповідь на дію чинників подразнення. Відрізняється від алергії ще й тим, що може розвинутися і після першого контакту з подразником (небілкові сполуки, котрі не мають властивостей алергенів, компоненти харчових продуктів — риба, ікра, краби, молоко, яйця, суниці та ін.; деякі ліки — амідопірин, антибіотики, сульфаніламіди та ін.; запах деяких тварин). Провокують ідіосинкразію також деякі фізичні чинники — [[інсоляція]], охолодження, травма. |
||
== |
== Прояви == |
||
Незабаром після контакту з подразником з'являється головний біль, підвищується температура, іноді виникають психічне збудження, розлад функції органів травлення, [[дихання]] (задишка, нежить тощо), набряк [[шкіра|шкіри]] та слизових оболонок. Ці явища, викликані порушеннями кровообігу, збільшенням проникності судин, зазвичай відносно швидко минають, але іноді тривають декілька днів. Після завершення реакції організм не стає толерантним до повторної дії подразника. |
Незабаром після контакту з подразником з'являється головний біль, підвищується температура, іноді виникають психічне збудження, розлад функції органів травлення, [[дихання]] (задишка, нежить тощо), набряк [[шкіра|шкіри]] та слизових оболонок. Ці явища, викликані порушеннями кровообігу, збільшенням проникності судин, зазвичай відносно швидко минають, але іноді тривають декілька днів. Після завершення реакції організм не стає толерантним до повторної дії подразника. |
||
== Профілактика == |
|||
== Лікування == |
|||
Полягає в уникненні подальших контактів з подразнюючим чинником, а також у зниженні підвищеної реактивності організму. |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 17:20, 8 грудня 2018
Ідіосинкразі́я (від грец. ίδιος — своєрідний, особливий, незвичний та σύνκρασις — суміщення) — підвищена спадкова чутливість організму окремих людей до деяких неспецифічних (на відміну від алергії) подразників.[1] Основою ідіосинкразії є вроджена підвищена реактивність та чутливість до певних подразників, або ж вона виникає в організмі внаслідок повторних слабких впливів деяких речовин реакція, котра не супроводжується утворенням антитіл.
Ідіосинкразія є патофізіологічним феноменом, який лежить в основі виникнення клінічних змін у відповідь на дію чинників подразнення. Відрізняється від алергії ще й тим, що може розвинутися і після першого контакту з подразником (небілкові сполуки, котрі не мають властивостей алергенів, компоненти харчових продуктів — риба, ікра, краби, молоко, яйця, суниці та ін.; деякі ліки — амідопірин, антибіотики, сульфаніламіди та ін.; запах деяких тварин). Провокують ідіосинкразію також деякі фізичні чинники — інсоляція, охолодження, травма.
Прояви
Незабаром після контакту з подразником з'являється головний біль, підвищується температура, іноді виникають психічне збудження, розлад функції органів травлення, дихання (задишка, нежить тощо), набряк шкіри та слизових оболонок. Ці явища, викликані порушеннями кровообігу, збільшенням проникності судин, зазвичай відносно швидко минають, але іноді тривають декілька днів. Після завершення реакції організм не стає толерантним до повторної дії подразника.
Профілактика
Полягає в уникненні подальших контактів з подразнюючим чинником, а також у зниженні підвищеної реактивності організму.
Примітки
- ↑ Словник іншомовних слів/ За ред. О. С. Мельничука.- Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1977.